-
1 відбивати
= відбити2) ( напад) to strike off, to repulse, to repel; to throw back, to beat off ( back); ( ворога) to drive away; ( удар) to ward off, to counter, to parry, to foilвідбивати атаку — to fight off ( to repulse) an attack
відбивати м'яча — to return a ball; ( на льоту) to volley
3) ( відбирати силою) to win over, to take away; ( повертати назад) to retake, to recapture4) ( відламувати) to break off, to knock off5) ( про смак) to take away, to remove6) ( про годинник) to beat ( out)відбивати такт — to beat ( out) time; ( пальцями) to beat the devil's tattoo
7) ( віддавати - про вогнепальну зброю) to recoil, to kick ( offirearms)8) док. ( пошкодити) to damage, to injure by striking -
2 підбивати
= підбити1) ( одяг) to lineпідбивати ватою — to wad, to line with wadding
2) військ. to disable, to put out of action3) ( око) to give one a black eye, to bung up an eye; to give a blow from underneath4) to push, to shove, to nudge5) ( підбурювати) to instigate, to urge, to incite (to)6) ( тісто) to beat up7) ( підметку) to fasten, to resole, to nail8) ( підсумки) to sum up -
3 відбивати
( напад тощо) fend off, ( напад) repel -
4 відбивати агресію
Українсько-англійський юридичний словник > відбивати агресію
-
5 відбивати атаку
-
6 відбивати напад
-
7 відбивати нападника
Українсько-англійський юридичний словник > відбивати нападника
-
8 підбивати підсумок
sum, summarizeУкраїнсько-англійський юридичний словник > підбивати підсумок
-
9 відбивати
= відби́ти1) отбива́ть, отби́ть; (только соверш. - приколоченное) отколоти́ть; (отла́мывать) отшиба́ть, отшиби́тьвідбива́ти охо́ту — отби́ть охо́ту; отохо́тить
відбива́ти такт — отбива́ть такт
2) (отвращать встречным ударом нападение врага, наступление; отбрасывать возражением неправильные доводы, аргументы) отбива́ть, отби́ть, отража́ть, отрази́ть; пари́ровать (несоверш. и соверш.), отпари́ровать3) (воспроизводить, изображать, также перен.) отража́ть, отрази́ть; ( воплощать в образах) отобража́ть, отобрази́ть, запечатлева́ть, запечатле́ть; ( изменять в сознании) преломля́ть, преломи́ть4) ( давать яркое выражение) выража́ть, вы́разить5) (давать отпечаток, след) отпеча́тывать, отпеча́тать; отпечатлева́ть, отпечатле́ть6) ( отбрасывать в обратном направлении) физ. отража́ть, отрази́ть; полигр. ти́скать, отти́скивать, отти́снуть; ( толкать при выстреле - об огнестрельном оружии) спец. отдава́ть, отда́ть -
10 підбивати
= підби́ти1) подбива́ть, подби́ть; ( прибивать снизу) подкола́чивать, подколоти́ть; подмётывать, подмета́ть2) (ударяя, заставлять падать; подстреливать) подбива́ть, подби́ть; (причиняя ушиб, увечье) подшиба́ть, подшиби́ть3) (лёгкими ударами делать рыхлым, пышным, пенистым) взбива́ть, взбить4) ( о тесте) подбива́ть, подби́ть5) ( о растениях) диал. оку́чивать, оку́чить6) ( класть приправу в пищу) диал. заправля́ть, запра́вить, диал. подбива́ть, подби́ть7) ( итоги) подводи́ть, подвести́8) ( кого на что-нибудь) подбива́ть, подби́ть, подзадо́ривать, подзадо́рить; ( к чему-нибудь плохому) подстрека́ть, подстрекну́ть; (только несоверш.: склонять к бунту) волнова́ть9) (только соверш.: лишить силы) осла́бить -
11 повідбивати
-
12 попідбивати
1) подби́ть; ( прибить снизу к чему-нибудь) подколоти́ть; подмета́ть2) (ударяя, заставить упасть; подстрелить) подби́ть; (причинив ушибы, увечья) подшиби́ть3) (лёгкими ударами сделать рыхлым, пышным, пенистым) взбить4) ( о тесте) подби́ть5) ( о растениях) диал. оку́чить6) ( итоги) подвести́7) ( кого-нибудь на что-нибудь) подби́ть, подзадо́рить; ( к чему-нибудь плохому) подстрекну́ть -
13 відбивати
widbywatyдієсл. -
14 відбивати
выража́ть (отражать, отображать), нати́скивать ( оттиски), отбива́ть, отдава́ть ( отражать звуки), отража́ть, техн.; физ. отти́скивать (давя, оставлять отпечаток) -
15 відбивати пруг
техн. нахлёстыватьУкраїнсько-російський політехнічний словник > відбивати пруг
-
16 підбивати
-
17 підбивати хутром
подбива́ть ме́хомУкраїнсько-російський політехнічний словник > підбивати хутром
-
18 відбивати
მოგერიება; არეკვლა -
19 підбивати
urmaq -
20 отбивать
отбить1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.* * *несов.; сов. - отб`итьвідбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти
См. также в других словарях:
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
повідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відбити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Ударами пошкодити що небудь в організмі … Український тлумачний словник
попідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити, приладнати що небудь зісподу багатьох предметів. 2) Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого небудь (подушки, перини і т. ін.). 3) Ударами повалити багатьох. || Ударами завдати пошкоджень (під очима,… … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови
відбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці … Український тлумачний словник