Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

пухир

  • 1 пухир

    техн.; физ. пузы́рь

    Українсько-російський політехнічний словник > пухир

  • 2 підкорковий пухир

    подко́рковый пузы́рь

    Українсько-російський політехнічний словник > підкорковий пухир

  • 3 волдырь

    пухир (р. -ря), пухирчик, водянка, міхур (р. -ра), міхурець (р. -рця). [Опарила руку, аж пухирі понабігали. Водянки понатирала чобітьми]. Волдырь с гнойной жидкостью - гноянка.
    * * *
    пухи́р, -я; ( шишка) ґу́ля

    Русско-украинский словарь > волдырь

  • 4 пузыри

    •
    - поверхностные пузыри - подкорковые пузыри - сотовые пузыри

    Словарь металлургической терминов > пузыри

  • 5 пузырь

    •
    - газовый пузырь - поверхностный пузырь - раскатанный пузырь - сотовый подкорковый пузырь

    Словарь металлургической терминов > пузырь

  • 6 пузырь-вздутие

    Словарь металлургической терминов > пузырь-вздутие

  • 7 пузырь

    1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сечник, (диал.) бордюг (-га), пуздро (-дра);
    2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку - подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. - зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зыри появились на чём, покрыли что - скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале… до половини пузирем знялося (Г. Барв.)];
    3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зыри - бульбахи, баньки дути;
    4) (малыш) капшук (-ка).
    * * *
    1) пузи́р, -а; ( нажидкости) бу́лька, бу́льбашка, ба́нька
    2) ( волдырь) пухи́р, -я
    3) анат. міху́р, -а

    мочево́й \пузырь — сечови́й міху́р

    4) (перен.: ласкательно о малыше) капшу́к, -а

    Русско-украинский словарь > пузырь

  • 8 вскрывать

    I. вскрыть
    1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);
    2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;
    3) (нарыв) розрізувати, розрізати;
    4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);
    5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -
    1) викритий, виявлений;
    2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;
    3) (о нарыве) розрізаний;
    4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);
    5) (о козыре) висвічений.
    II. -ся, вскрыть, -ся
    1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;
    2) (о нарыве) пухир прорвало;
    3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).
    * * *
    несов.; сов. - вскрыть
    1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати
    2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти
    3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти
    4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити

    Русско-украинский словарь > вскрывать

  • 9 запузыривать

    запузырить
    1) (мыльн. пузыри) пускати, дути баньки, пухирі, пустити, надути пухиря;
    2) (жарить) затинати, затяти, утяти, шкварити, ушкварити, устругувати, устругнути, чистити, учистити, гатити, вгатити; см. Жарить 2. -ривай (пой), ребята, хорошенько - шкварте, хлопці, добре;
    3) паскудити кого, лаятися паскудними словами, (диал.) собачити кому;
    4) см. Впихивать, Вколачивать.
    * * *
    несов.; сов. - запуз`ырить
    запузи́рювати, -юю, -юєш, запузи́рити

    Русско-украинский словарь > запузыривать

  • 10 нажимать

    нажать
    1) (прижимать что) натискати и натискувати, натиснути що и на що, тиснути, потискувати, потиснути що и за що, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, нагнічувати, нагнітити що, (о мног.) понатискати, понатискувати, понадушувати, понадавлювати, понагнічувати. [Натиснув ногою лопату (Грінч.). З усієї сили натиснув на свердло (Грінч.). Натиснув кнопку від дзвоника (Київ). Потис за срібний дзвоник (Франко). Мучусь, тиснучи крейду до таблиці (Франко). Приставлю рушницю до серця й надушу ногою цингель (Коцюб.)];
    2) на кого (перен.) - натискати и натискувати, натиснути, (наседать) насідати, насісти, напосідатися, напосістися, налягати, налягти, (диал.) наставати, напоставати на кого, (прижимать) тіснити и тиснути, утіснити, прикручувати, прикрутити кого. [У деяких місцях співають «вічну пам'ять», і зараз-же туди поліція натискає (М. Левиц.). Щоб посунути справу, треба натиснути на декого (Київ). Що-ж ти зробиш, коли напосідаються, щоб в одну душу були ті союзи? (М. Левиц.). Коли-ж ти так на нас настаєш, то аби тя ясний грім забив! (Яворськ.)];
    3) (об обуви, платье и т. п.) намулювати и намуляти, (сов.) намуляти и (зап.) намулити що, в що, натруджувати, натрудити що, надушувати, душити, надушити, надавлювати, давити, надавити що, в що, (о мног. или во мн. местах) понамулювати, понатруджувати, понадушувати, понадавлювати; срв.
    I. Жать 1. [Намулюють мені пухирі ці чоботи (Канівщ.)];
    4) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, видушувати, видушити, надавлювати, надавити, видавлювати, видавити, нагнічувати, нагнітити, (сыру, творогу) нагнічувати, нагнітити, напрасовувати, напрасувати, (растит. масла) набивати, набити, забивати, забити, бити, вибити, (о мног.) поначавлювати, понадушувати, повидушувати, понадавлювати, повидавлювати, понагнічувати, понапрасовувати, пона[поза]бивати чого. [Начавив дві пляшки виноградного соку (Київщ.)]. Нажимаемый - натисканий и натискуваний, надушуваний и т. п. [Пружинка, досі натискана важкою рукою, нараз звільнена, скочила на своє давнє місце (Франко)]. Нажатый -
    1) натиснений і натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, нагнічений, понатисканий и понатискуваний и т. п.;
    2) намуляний и намулений, натруджений и т. п.;
    3) начавлений, видушений, видавлений, напрасований, набитий, забитий, вибитий и т. п. -ться -
    1) натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натисканим и натискуваним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п.;
    2) натискатися, натиснутися, набиватися, набитися, (о мног.) понатискатися, понабиватися; см. Набиваться 3.
    * * *
    несов.; сов. - наж`ать
    1) натиска́ти и нати́скувати, нати́снути, несов. тиснути; ( слегка) поти́скувати и поти́ска́ти, поти́снути; нада́влювати, надава́ти, наду́шувати, надуши́ти

    \нажиматьть на все кно́пки (пружины, педали) — перен. натискати (нати́скувати), натиснути на всі кнопки (пружи́ни, педа́лі)

    \нажиматьть на учёбу — натискати и нати́скувати, нати́снути (налягати, налягти) на навчання

    2) (выжимать в каком-л. количестве) начавлювати, нача́вити, нада́влювати, надави́ти

    \нажиматьть лимонного соку — нача́влювати, начави́ти (надавлювати, надавити) лимо́нного (цитринового, цитринного) со́ку

    Русско-украинский словарь > нажимать

  • 11 наминка

    1) (действие) - а) наминання, м'яшкурення; набигання, нажужмлювання, нагарбування, нажмакування, жмакування; намішування; натирання, натіпування; виминання; намервлювання; оконч. нам'яття (-ття), нам'яшкурення; набгання, нажужмлення, нагарбання, нажмакання, нажмакування; намішення и намісіння; натертя (- тя), натіпання; намервлення чого; б) намулювання, оконч. намуля[е]ння (ноги);
    2) (количество намятого в один раз) намин (-ну), (глины) заміс (-су);
    3) намуля[е]не (-ного), нагніток (-тка), (волдырь) пухир (-ря), (диал.) піхур, міхур (-ра), (мозоль) мозоля (-лі).
    * * *

    Русско-украинский словарь > наминка

  • 12 наплясать

    1) (известное время) натанцювати, попотанцювати;
    2) (приобрести плясанием) натанцювати, витанцювати що. [Натанцювала пухирі на ногах (Вовчанщ.). Танцюй, танцюй, - може витанцюєш собі чоловіка (Київщ.)]. Наплясанный -
    1) натанцьований;
    2) натанцьований, витанцюваний. -ться - натанцюватися, попотанцювати (досхочу) (о мног.) понатанцьовуватися. [Натанцювалася, що й ніг не чую (Лубенщ.)] Он у меня -шется - я його зажену на слизьке (гаряче), я його пережену на гречку.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наплясать

  • 13 нарывать

    нарвать
    I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];
    2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -
    1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;
    2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].
    II. Нарывать, нарыть -
    1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];
    2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -
    1) наритий, накопаний, понакопуваний;
    2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -
    1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.
    * * *
    I несов.; сов. - нарыть
    ( рыть) нарива́ти, нари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. понарива́ти; ( накапывать) нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти
    II несов.; сов. - нарв`ать
    (срывая; разрывая) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти, надира́ти, наде́рти, -ру́, -ре́ш и надра́ти, -деру́, -дере́ш

    \нарывать рва́ть у́ши кому́ — см. ухо 1)

    III несов.; сов. - нарв`ать
    ( о нарыве) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти

    Русско-украинский словарь > нарывать

  • 14 плавательный

    плавальний, плавчий, плавний. -ная перепонка - плівка, полотенце, полотенко, прапірка. [У качки лапи з полотенцем]. -ные перья (у птиц) - плавці. -ный пузырь (у рыб) - плавальний пухир (-ря). -ная оболочка - плавальна оболонка.
    * * *
    пла́вальний

    \плавательный пузы́рь — ( у рыб) пла́вальний міху́р

    Русско-украинский словарь > плавательный

  • 15 прокол

    1) см. Прокалывание; сов. проколення, проткнення, простромлення, прокіл (- колу);
    2) проколина, проколоте місце, протик (-ку). [Пухир прокололи, - з проколини гній іде (Звин.)].
    * * *
    проко́л, -у; ( место прокола) проко́лина

    Русско-украинский словарь > прокол

  • 16 пупырь

    Пупырыш пухир (-ря), пухирчик, прищ, прищик; (шишка) ґуля, ґулька.
    * * *
    пухи́р, -я; ( прыщ) прищ, -а

    Русско-украинский словарь > пупырь

  • 17 Опар

    о(б)пар. Пузырь вскочил от -ру - пухир набіг з опару.

    Русско-украинский словарь > Опар

  • 18 газовый пузырь

    en\ \ blowhole
    de\ \ Gasblase
    fr\ \ \ soufflure
    дефект, возникающий в отливке при кристаллизации (затвердевании) металла в результате выделения растворенных в расплавленном металле газов

    Терминологический словарь "Металлы" > газовый пузырь

  • 19 воздушный пузырь

    Словарь металлургической терминов > воздушный пузырь

  • 20 вторичные пузыри

    Словарь металлургической терминов > вторичные пузыри

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • пухир — я/, ч. 1) Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та за деяких захворювань. 2) Те саме, що пузир 1). 3) Те саме, що міхур 1) …   Український тлумачний словник

  • пухир — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • розвальцьований пухир — Syn: розкатаний пухир …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • розкатаний пухир — Syn: розвальцьований пухир …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • Культурные нормы в общении — Культура О. представляет собой систему норм и правил О., выработанных человечеством с целью предупреждения межличностных и межгрупповых конфликтов, оптимизации и эффективности коммуникативного взаимодействия. Культура О. предполагает знание,… …   Психология общения. Энциклопедический словарь

  • Левковские — Герб Трубы Описание герба: В белом серебряном поле т …   Википедия

  • акантоліз — у, ч. Утворення щілин і пухирів у шипуватому шарі епідермісу шкіри та в епітелії слизових оболонок …   Український тлумачний словник

  • бульба — и, ж. 1) М ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослини. 2) Кулька на поверхні рідини; пухир, бульбашка. 3) діал. Картопля. 4) Білоруський народний дівочий пісня танець …   Український тлумачний словник

  • бульбашка — и, ж. 1) Водяний або мильний пухир; банька. •• Ми/льна бу/льбашка про щось нетривке, нецінне. 2) рідко. Порожниста кулька …   Український тлумачний словник

  • булька — и, ж. Порожниста, наповнена повітрям водяна і т. ін. кулька; пухир. Мильні бульки. •• Бу/льки пуска/ти тонути …   Український тлумачний словник

  • водянка — и, ж. 1) Хвороба, що виникає внаслідок порушення водно сольового обміну й проявляється в надмірному скупченні рідини в тканинах чи порожнинах. 2) розм. Водяна мозоля або пухир. 3) розм. Діжка для води. 4) Болотяна або лісова рослина родини… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»