пустун

См. также в других словарях:

• пустун — а/, ч. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. || Легковажна, нерозважлива людина …   Український тлумачний словник

• пустун — (той, хто полюбляє пустувати), бешкетник, збиточник, шибеник, жирун, пострибун, шалапут, шалапутник, шкода, халамидник, паливода, палисвіт …   Словник синонімів української мови

• пустун — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• пустун — туна, ч. (жылан, лана, ч.), Пр. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів; нерозважлива людина …   Словник лемківскої говірки

• хуй — (маринованный, моржовый, голландский, мамин, с горы, стоптанный, ёбаный, вонючий); °° хер, ху; ··· а, абдула, абзац, абонент, абориген, абракадабра, абсурд, абсцесс, абутор, ав, аванс, авалокитешвара, авва, авто, автоген, автомат, автоматчик,… …   Словарь синонимов

• гайдабура — и, ч., діал. Пустун, бешкетник …   Український тлумачний словник

• гарцівник — а/, ч. 1) Той, хто гарцює на коні. 2) діал. Жартівник, пустун. || Танцюрист …   Український тлумачний словник

• збиточник — збито/шник, а, ч., розм. 1) Той, хто завдає збитків (у 2 знач.); бешкетник. 2) Пустун …   Український тлумачний словник

• паливода — и, ч. і ж., розм. Відчайдушна людина, яка нікого й нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється. || Той, хто поводить себе пустотливо, несерйозно; бешкетник, пустун …   Український тлумачний словник

• пострибун — а/, ч., розм. 1) Той, хто часто стрибає, не сидить спокійно на місці; стрибун. || перен. Пустун (про дитину). 2) Коник (див. коник 5)) …   Український тлумачний словник

• провинник — а, ч. Те саме, що винуватець. || Пустун, шибеник …   Український тлумачний словник