Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

пуризм

  • 1 пуризм

    пуризм (-зму).
    * * *
    пури́зм, -у

    Русско-украинский словарь > пуризм

  • 2 puryzm

    [пуризм]
    m

    Słownik polsko-ukraiński > puryzm

  • 3 purism

    n
    пуризм
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > purism

  • 4 constitutional purism

    English-Ukrainian law dictionary > constitutional purism

  • 5 legal purism

    English-Ukrainian law dictionary > legal purism

  • 6 purism

    English-Ukrainian dictionary > purism

  • 7 puryzm

     ч пуризм

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > puryzm

  • 8 Гаман, Йоган Георг

    Гаман, Йоган Георг (1730, Кенігсберг - 1788) - нім. філософ-просвітник; вчитель Гердера. Як теоретик руху "Буря і натиск", закладає підмурок т. зв. "філософії почуття і віри", в якій обґрунтовується теза про неспроможність понятійного мислення осягати живу дійсність. Остання, за Г., внутрішньо суперечлива, дисгармонійна, тому до неї не можна підходити без визнання принципу "сходження протилежностей"; однак цей принцип абсолютно чужий логічному мисленню, яке ґрунтується на законі неприпущення протиріччя. Г'юмівський скептицизм давав Г. додаткові аргументи щодо заперечення пізнавальних можливостей мислення. Але твердження Г'кума про наявність у людей безпосереднього чуттєвого переконання ("віри") в достовірності існування зовнішнього світу Г. некоректно поєднує із релігійною вірою, розглядаючи обидва значення віри як щось єдине. Вчення Г. стимулювало дискусію про пантеїзм (або "спінозизм"), яку розпочав Якобі. З позицій "філософії віри" він критикує раціоналізм Фіхте, Шеллінга, Гегеля, а ставлення до системи Канта вкладає в уїдливий афоризм: "Без "речі в собі" не можна увійти в цю систему, з нею - залишатися в ній". З іншого боку, Г. засуджував тяжіння Лессинга, Гете, Гердера, інших просвітників до філософії Спінози.
    [br]
    Осн. тв.: "Хрестові походи філолога" (1762); "Метакритика про пуризм розуму" (1784).

    Філософський енциклопедичний словник > Гаман, Йоган Георг

  • 9 Унамуно, Мігель де

    Унамуно, Мігель де (1864, Більбао - 1936) - ісп. філософ, письменник. Закінчив ф-т філософії та гуманітарних наук Мадридського ун-ту (1884). Від 1890 р. обіймав посаду зав. кафедрою в Саламанкському ун-ті; у 1901, 1931, 1934 - 1936 рр. - ректор цього ун-ту. У 1924 - 1930 рр. перебував в еміграції; в 1931 - 1933 рр. - депутат кортес (ісп. парламенту). На ранньому етапі творчості У. нетривалий час був прихильний до ідей соціалізму і позитивізму. У філософському становленні зазнав переважного впливу К'єркегора, Паскаля, Ніцше, тяжів до екзистенціалізму. У центрі уваги У. - проблема не абстрактної людини чи людства, а конкретної людської особистості "із плоті і крові", що відчайдушно прагне до безсмертя. Не розум, а віра створюють підґрунтя для безсмертя З. гідно з У., людина перебуває у стані постійної напруги між розумом і вірою, що є джерелом пристрастей, агонії і боротьби "без надії на перемогу"; ця напруга породжує "трагічне відчуття життя". Бкзистенційна гострота сприйняття реальності позначилася на тлумаченні У. поняття "слова" не як абстрактного логосу, а як внутрішнього самовиявлення людини "із плоті і крові", акту неповторної індивідуальної самореалізації. Виявляв велике занепокоєння долею ісп. національної мови і культури, прагнув не стільки "європеїзувати Іспанію", як "іспанізувати Європу" у сенсі надання ісп. культурі світового значення.
    [br]
    Осн. тв.: "Про пуризм" (1895); "Життя Дон Кіхота і Санчо" (1905); "Про трагічне відчуття життя у людей і народів" (1913); "Дзеркало смерті" (1913); "Туман" (1914); "Нариси". У 7 т. (1916 - 1918); "Істинні арбітри: Іспанія проти Європи" (1925); "Агонія християнства" (1931).

    Філософський енциклопедичний словник > Унамуно, Мігель де

См. также в других словарях:

  • ПУРИЗМ — (ново лат. с греч. окончанием, от лат. purus чистый). Стремление к чистоте нравов, к очистке языка от иностранных слов. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПУРИЗМ 1) соблюдение чистоты нравов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Пуризм — (латинское puras «чистый») направление в строительстве литературного языка, ставящее своей задачей стабилизацию его лексики, «очищение» ее от всех элементов, осуждаемых литературным каноном, в первую очередь от иностранных слов, и дальнейшее… …   Литературная энциклопедия

  • ПУРИЗМ — (франц. purisme от лат. purus чистый), 1) стремление к очищению литературного языка от иноязычных заимствований, неологизмов, а также от естественного проникновения в литературный язык ненормированных (см. Норма языковая) лексических и… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПУРИЗМ — ПУРИЗМ, а, муж. (книжн.). Чрезмерность требований к сохранению строгости нравов, к чистоте языка, консервативное ограждение его от всего нового. | прил. пуристический, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • пуризм — а, м. purisme m. 1. Чрезмерное, часто показное, стремление к чистоте и строгости нравов; излишняя строгость в соблюдении каких л. правил. БАС 1. Туалет молодого человека отличался совершенною опрятностью с заметным оттенком несоответствующего его …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ПУРИЗМ — (французское purisme, от латинского purus чистый), 1) стремление к очищению языка от всех иноязычных элементов, неологизмов и вульгаризмов. 2) Стремление к чистоте и строгости нравов, иногда показное …   Современная энциклопедия

  • ПУРИЗМ — течение в западноевропейской живописи, возникшее во Франции в кон. 1910 х нач. 1920 х гг. Пуристы (А. Озанфан, Ш. Ле Корбюзье), изображая упрощенно силуэты обычных вещей (большей частью домашней утвари), хотели внести в живопись экономию и… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПУРИЗМ — ПУРИЗМ, пуризма, мн. нет, муж. (от лат. purus чистый) (книжн.). 1. Стремление к чистоте и строгости нравов. 2. Излишне строго стремление сохранить в неприкосновенности какие н, нормы языка, борьба против неологизмов, варваризмов и разных… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПУРИЗМ — муж. излишняя строгость в правилах, в нравах, в чистоте языка, правописи, в нетерпении чужих слов и пр. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Пуризм —         (франц. purisme, от лат. purus чистый), течение во французской живописи конца 1910 20 х гг. Основан художник А. Озанфаном и архитектор Ш. Э. Жаннере (Ле Корбюзье). Отвергая декор, тенденции кубизма и других авангардистских течений 1910 х… …   Художественная энциклопедия

  • Пуризм — преувеличенное стремление к чистоте литературного языка, кизгнанию из него всяких посторонних элементов. Сознание, что язык естьорганическое целое, служащее живым выразителем народного миросозерцанияи, в свою очередь, оказывающее на мысль… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»