-
61 сбалансированный манипулятор
збалансо́ваний маніпуля́торРусско-украинский политехнический словарь > сбалансированный манипулятор
-
62 сварочный манипулятор
зва́рювальний маніпуля́торРусско-украинский политехнический словарь > сварочный манипулятор
-
63 телеграфный манипулятор
телегра́фний маніпуля́торРусско-украинский политехнический словарь > телеграфный манипулятор
-
64 уравновешенный манипулятор
зрівнова́жений маніпуля́торРусско-украинский политехнический словарь > уравновешенный манипулятор
-
65 фазовая манипуляция
фа́зова маніпуля́ціяРусско-украинский политехнический словарь > фазовая манипуляция
-
66 частотная манипуляция
часто́тна маніпуля́ціяРусско-украинский политехнический словарь > частотная манипуляция
-
67 wing
1. n1) крилоwing of a rabbit — кул. кроляча передня ніжка
on the wing — у польоті; перен. у дорозі
to take wing — злетіти, полетіти, перен. утекти
2) жарт. рука3) військ., спорт. фланг, край4) флігель, крило (будинку)5) угруповання, крило (політичне)6) амер. філіал, місцеве відділення (організації тощо)7) стулка (дверей)8) pl театр. лаштунки, кулісиin the wings — за лаштунками, за кулісами
9) pl підкладні плечики (на одязі)11) анат. крилоподібний придаток12) спорт. нападаючий гравець13) авіакрило (тактична одиниця); ескадрилья; амер. авіабригада14) pl гірн. кулаки, підхвати15) мор. бортовий коридорher wings are sprouting — жарт. вона справжній ангел
to wait in the wings — чекати за кулісами виходу на сцену; очікувати зручного моменту
wing flap — ав. закрилок
wing nut — тех. гайка-баранчик; бот. крилатий горішок
wing peeler — військ., розм. військовий льотчик
wing span — ав. розмах крила
wing spar — ав. лонжерон крила
2. v1) прилаштовувати крила2) окрилювати; підганяти, прискорювати3) летіти, здійснювати політ4) поранити в крило (в руку)5) пускати (стрілу)* * *I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
68 wing
I [wiç] n1) крилоwings of birds [of insects, of airplanes, of windmills] — крила птахів [комах, літаків, вітряків]
a chicken wing — кyл. крильце курки
a wing of a rabbit — кроляча передня лапка; крило (кузов автомобіля; оперення стріли; парус; рука)
2) вiйcьк., cпopт. флангleft [right] wing — лівий [правий]фланг
king's [əueen's] wing — шахм. королівський [ферзевий]фланг
3) флігель, крило (дом;)4) групування, крилоthe right [the left] wing of a political party — праве [ліве]крило політичної партії
5) cл. філіал; місцеве відділення ( організації)6) стулка (двері, ширми)7) миcт.; pl лаштунки8) pl плечики ( на одязі)9) бoт. крило ( квітки метеликових); крилатка ( насіння)10) aнaт. крило, крилоподібний придаток11) cпopт. нападаючий, форвардleft / right wing — лівий/правий нападаючий
12) pl "крилишки" ( нагрудний знак льотчиків)to hang up one's wings — йти у відставку (про льотчик;)
13) pl гірськ. кулаки, підхвати14) мop. бортовий коридор15) вiйcьк. авіакрило; ракетне крило ( організаційна одиниця)to wait in the wings — очікувати за лаштунками виходу на сцену; очікувати своєї години, чекати нагоду
to shoot a bird on the wing — підстрелити птицю на льоту; в дорозі; в переїздах з місця на місце
on the wing s of the wind — на крилах вітра, зі швидкістю вітра
under the wing (of) — під чиїм-н. крильцем
to take (to itself) wings — полетіти, взлетіти; втікти, зникнути, щезнути
money takes to itself wings — гроші так, тануть
to add /to lend/ wings (to) — прискорювати
II [wiç] vfear lent him wings — страх надав йому крила; окриляти
1) давати крила; окриляти; підганятиfear winged his steps — його підганяв страх /змушував його бігти/; ambition winged his spirit його підганяло честолюбство
2) летіти, розсікати повітря (to wing one's flight, to wing the air, to wing a way through the air)the planes winged (their way) over the Alps — літаки пролітали над Альпами
birds are winging towards the south — птахи тягнуться на південь; летіти літаком
to wing it (to) — добратися літаком (до)
3) поранити в крило, в руку; поранити, підстрелитиthe shot missed him and winged the looking glass — пуля влучила не в нього, а в дзеркало
to wing an arrow with eagle's feathers — оперяти стрілу орлиним пір'ям; пускати ( стрілу)
5) прилаштовувати крило, флігель ( до будівлі)6) миcт. виступати під суфлера••to wing it — cл.; cл. імпровізувати, діяти по обставинам; зникнути; щезнути; приступити до справи, розпочати
-
69 гидроманипулятор
гідроманіпуля́тор -
70 манипулирующий
1) прич. яки́й (що) маніпулю́є2) в знач. прич. маніпуляці́йний, маніпуля́торський -
71 манипулятор
маніпулятор.* * *техн.и пр. маніпуля́тор -
72 манипуляторный
маніпуля́торний -
73 манипуляторский
маніпуляторський.* * *маніпуля́торський -
74 манипуляция
маніпуляція.* * *маніпуля́ція -
75 меткий
влучний, влучливий, цілкий, цільний. [Кидає влучні фрази (Н.-Лев.). Цілкий стрілець (М. Грінч.)]. -кий взгляд, глаз - влучний (влучливий) погляд, влучне (влучливе) око. -кая пуля - влучна (цілка) куля. -кий выстрел - влучний, цільний стріл. -кая трава, бот. Melampyrum nemorosum L. - перестріч (-чу) (гайовий), братки (-ток); см. Иван-да- Марья.* * *1) влу́чний; (о стрелке, игроке) впра́вний, цілки́й2) перен. влу́чний -
76 микроманипулятор
техн.мікроманіпуля́тор -
77 мякиш
I. 1) (особ. в печён. хлебе) м'якушка, (вязкий, невыпеченный) глевтяк (-ка), ласк. м'якушечка, глевтячок (-чка). [Нарізував батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку (Грінч. I)]. Мять шарики из -ша - робити (ліпити) галочки з м'якушки. Делать фигурки из - ша - ліпити коники з м'якушки. Дайте мне -ша, а не горбушку - дайте мені м'якушки, а не окраєць. Здесь одна корочка, а -ша вовсе нет - тут сама скоринка (шку[о]ринка); а м'якушки й трошки немає;2) (мякоть) м'якуш (-шу), м'якота. Пуля попала в -киш - куля поцілила в м'якуш. Гончая -ши на лапах ободрала - гончак на лапах м'якуші пообдирав.II. 1) (бесскорлупн. яйцо) виливок (-вка). [У нашої курки самі виливки (Луб.)];2) (толстяк) гладун, товстун (-на);3) -ши - см. Мягкотелые (под Мягкотелый 3).* * *1) ( хлебный) м'яку́шка2) ( у млекопитающих и птиц) поду́шечка, м'яку́ш, -а -
78 насквозь
нрч. наскрізь и (диал.) навскрізь; (навылет) навиліт; навспіл чого. [Тільки де ступне ногою, - всю так землю наскрізь бачить (Грінч.). Тихі очі пронизують наскрізь (Крим.). Прокопав (пробив) навскрізь (Звин.). Ті діри викопано навиліт (Звин.). Ця пляма навспіл сукна пройшла (Сл. Гр.)]. Пуля прошла -сквозь - куля пройшла наскрізь (навиліт). Я его по глазам всего -сквозь вижу - я його по очах усього наскрізь бачу. Я -сквозь промок - я змок (вимок) до рубця (до рубчика). -сквозь прогнивший - прогнилий (протрухлий) наскрізь.* * *нареч.на́скрізьви́деть (знать) кого́ \насквозь зь — ба́чити (знати) кого́ на́скрізь
промо́кнуть \насквозь зь — промокнути (змо́кнути) до ру́бця (до ру́бчика, до ни́тки)
-
79 попадать
I. попадати.II. попасть1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.* * *I поп`адать1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти3) ( упасть много раз) попа́датиII попад`атьнесов.; сов. - поп`асть1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися5)попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)
где попа́ло — аби́де, бу́дь-де
как попа́ло — аби́як, бу́дь-як
како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й
кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого
что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́
куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить
чем [ни] по́падя — будь-чим
-
80 проникать
проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].* * *несов.; сов. - прон`икнуть1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)
См. также в других словарях:
Пуля + — Пуля+ Студийный альбом Ленинград Дата … Википедия
ПУЛЯ — жен. (нем. Kugel; литовское и польск. куля, южн. и зап. куля; если это от литовского култя, бить, то юго зап. куля древнее сев. вост. пуля, где п заменило к) свинцовый шарик, или жеребей во весь ствол, для стрелянья из ружья и пистолета; также… … Толковый словарь Даля
ПУЛЯ — ПУЛЯ, и, жен. Заключённый в патрон небольшой снаряд для стрельбы из ружей, винтовок, пулемётов, револьверов. Трассирующая п. Разрывная п. Бронебойная п. Пулей вылететь (стремительно выбежать, выскочить откуда н.; разг.). Пуля дура, а штык молодец … Толковый словарь Ожегова
пуля — отлить пулю, слить пулю.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пуля жакан, преферанс, дум дум, слух, пулька, новость, известие Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
ПУЛЯ — ПУЛЯ, пули, жен. Небольшой снаряд из свинца для стрельбы из ружей, винтовок, револьверов и пулеметов, имеющий удлиненно коническую форму (прежде круглую или куском) и заключаемый в патрон с взрывчатым веществом. «Обритый затылок прострелен был… … Толковый словарь Ушакова
ПУЛЯ — (bullet) 1. Ценная бумага с фиксированным процентом, погашение которой производится единовременно в установленный срок. 2. Последний платеж по ссуде, состоящий из полной суммы основного долга. При займе типа пуля (bullet loan) промежуточные… … Финансовый словарь
Пуля — ценная бумага, погашение которой производится разом, одномоментно в установленный срок, без возможности досрочного погашения. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
ПУЛЯ — головная часть боевого патрона к стрелковому, охотничьему и спортивному оружию. Делятся на обыкновенные и специальные (трассирующие, т. е. оставляющие след, бронебойные, зажигательные и др.) … Большой Энциклопедический словарь
Пуля — головная часть патрона, выстреливаемая из канала ствола стрелкового оружия. Делятся на обыкновенные (для поражения открытой или находящейся за легкими укрытиями живой силы, а также небронированной техники) и специальные (бронебойные,… … Морской словарь
"ПУЛЯ" — облигация, которая погашается полностью разом в определенный срок, одномоментно. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. 2 е изд., испр. М.: ИНФРА М. 479 с.. 1999 … Экономический словарь
Пуля — Пульхерия Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен