-
1 публ.
Abbreviation: публикация, публичный -
2 публикация
публікаванне; публікаваньне; публікацыя* * * -
3 публичный
* * *в разн. знач. публічны -
4 публика
публіка, людність, публічність (-ности), (общество) громадянство, (маса) загал. [Там у той час було мало публіки (Л. Укр.). Ці книжки на живих мовах в Італії добре йдуть в публічність (Баштов.)].* * *пу́бліка -
5 публицистический
публіцистичний. [Наукові та публіцистичні статті (Грінч.)].* * *публіцисти́чний -
6 публика
* * * -
7 публикационный
публікаційний, оповісний.* * *публікаці́йний -
8 публицист
публіцист.* * *публіци́ст -
9 публицистика
публіцистика.* * *публіци́стика -
10 публично
публічно, прилюдно[е], привселюдно[е], принародно, уселюдно, людно. [Прилюдно він назвав мене колись утисником (Грінч.). За тих часів суд відбувався привселюдно (Ор. Лев.). Ну його принародно ганьбити та соромити (Кониськ.)].* * *нареч.публі́чно; прилю́дно, привселю́дно -
11 публичность
публічність, прилюдність, привселюдність (-ности).* * *публі́чність, -ності; прилю́дність, привселю́дність -
12 публиковать
-
13 публицист
-
14 публицистика
-
15 публицистический
-
16 публично
-
17 публикатор
публіка́тор -
18 публиковаться
публікува́тися -
19 публицистичность
публіцисти́чність, -ності -
20 публицистка
публіци́стка
См. также в других словарях:
публ. — публ. публикация Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. публ. публика; публичный … Словарь сокращений и аббревиатур
публіка — Побліка, публіка: Публіка: Публіка: в розумінні: сором, ганьба [XII] ганьба перед громадою [VIII] ганьба, сором, осуд [2,X] гидоті [16] прилюдна ганьба [33] прилюдна ганьба, скандал [24] публічна ганьба, скандал [23] сором [5;7] сором, ганьба… … Толковый украинский словарь
публіка — іменник жіночого роду глядачі, натовп публіка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публіка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал … Орфографічний словник української мови
публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… … Український тлумачний словник
публікація — [публ іка/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
публіка — кы, ж. Пн. Публіка, глядачі, слухачі … Словник лемківскої говірки
публіцист — [публ іци/ст] ста, м. (на) стов і/ с т і, мн. стие, с т іў … Орфоепічний словник української мови
публіцистичний — [публ іциести/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
публікатор — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
публікаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
публікація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови