Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

птах

  • 21 коричневый

    цинамоновий, цинамоноцвітний, (диал.) коричнявий, (каштанового цвета) брунатний, (о скорлупе) чорнявий, (о глиняных изделиях) червіньковий, (рыжеватый) русявий, рудуватий, (зап.) гнідий. [Сукня цинамонового кольору (Крим.). Світло ярило на дівочих та молодичих убраннях і поринало в старечих брунатних каптанах (Л. Укр.). Хоч горіхи ще не чорняві, але вже сповняні і не мокляки (Звин.). Гнідий птах (Верхр.). Гніде просо (Верхр.)]. -вый камень, минер. - есоніт (-та и -ту), цинамоновий камінь (-меня и -меню).
    * * *
    бруна́тний, кори́чневий; цинамо́новий

    Русско-украинский словарь > коричневый

  • 22 линять

    1) (терять цвет) линяти, вилинювати, блякувати, блякнути, половіти, здавати, облазити. [По заході сонця всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (Коцюб.). Тепер, на провесні, вони саме блякують (Яворн.). Ситець почина здавати (Сл. Ум.). Китайка половіє (Коцюб.). Перкаль облазить (Коцюб.)]. Краска -няет - фарба линяє, блякне, збігає;
    2) (терять покров) линяти, вилинювати, облазити, губити волос, вовну, шерсть, перо, скидати вовну, перо, шкуру. [Затим вовк не линяє, що в комору часто никає (Номис)]. Змея - няет - гадюка линяє, шкуру скидає. Птица -няет - птах линяє, перо скидає (губить);
    3) (сходить, о покрове) линяти, вилинювати, (о шерсти) облазити, злазити, (о перьях) падати. [Шерсть на собаці почала облазити (Сл. Ум.)]. Волос -няет - волос, волосся облазить. Кожа -няет - шкура злазить. Перья -няют - перо падає;
    4) (переносно) линяти, шкуру скидати, мінитися. Он часто -няет - він частенько шкуру скидає. См. Полинять.
    * * *
    линя́ти

    Русско-украинский словарь > линять

  • 23 мачта

    1) щогла, ум. щоглиця. [Високі щогли на кораблях (Н.-Лев.). Парус, як птах, на щоглицю звився (Дніпр. Ч.)]. Бизань-, грот-, фок -та - бізань-щогла, ґрот-щогла, фок- щогла. [Пам'ятні нам з дитинства і милі нашому серцю фок-ґрот-бізань-щогли (Кінець Неволі)]. Ставить, поставить -ту - ставити, поставити, зводити, звести щоглу;
    2) (шест, столб) щогла. [Зводили щогли по високих могилах (ЗОЮР. I)]. -та семафорная - семафорна щогла.
    * * *
    що́гла; ( столб) стовп, -а, стовб, -а

    Русско-украинский словарь > мачта

  • 24 мигательный

    кліпальний. мигальний. [Кліпальна плівка на очах у птахів (М. Грінч.)].
    * * *
    анат.

    Русско-украинский словарь > мигательный

  • 25 налёт

    1) (действие) - а) на(д)літання, оконч. на(д)летіння; б) налітання, оконч. налетіння, наліт (р. налету). [Налітання метеликів на вогонь (Київ)]. Вешний -лёт птиц - провесняний (весняний) приліт (наліт) птахів (пташок); в) налітання, набігання, наскакування, нападання, оконч. налетіння, набіг (-гу), наскочення, напад (-ду). Срв. Налетать;
    2) (внезапное движение, наскок) наскок (-ку), наліт. С -ту - наскоком, знаскоку, з розгону, навалом, (раптово, бистро) надлітаючи. Сокол бьёт с -ту - сокіл б'є наскоком (бистро надлітаючи). Ветер -том сорвал с меня шапку - вітер імпетом (нападом) здер з мене шапку. Взять -том - взяти знаскоку (навалом). Побывать где -том - побувати де наїздом (нападом);
    3) (нападение) наскок, напад; (набег) наїзд (-ду). -лёт кавалерии - наскок (наїзд) кінноти. [Легка кіннота турбувала військо наскоками (М. Грінч.). Бригада легкої кінноти організувала наскок на всі торговельні пункти (Пр. Правда)]. -лёт грабителей - наскок (напад) грабіжників. [Часто бувають наскоки (напади) на банки (Київ)];
    4) (тонкий слой осевшего вещества) поволока, (болезн.) падь (-ди), (плёнка) плінка, плівка. [Дуже посушливе літо було, то на листі, на ягодах, на всьому - якась падь (Звин.)]; специальнее: а) (жирный на поверхн. жидкости) суга, осуга, ум. осужка. [Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга (Манж.)]; б) (матовый на плодах) барва, суга, осуга, туман (-ну), (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (на сливах, синем винограде и т. п. ещё) синява (Липовеч.); срв. Мат 1; в) (на металле) цвіт (-ту); г) (на губах, на языке - от болезни, жажды усталости) смага, ум. смажка. [Дай води прогнати смагу (Лубенщ.). У горлі пересохло, смага губи попалила (Мирний)]; ґ) (в горле) обклад (-ду) и обклада (-ди); д) (перен.) поволока, (редко) плівка. [Личко Наталі було жалісне-жалісне, з поволокою смутку та журби (Н.-Левиц.). Найлегша, поволока романтичного мрійництва (М. Калин.). І обличчя, і голос, і саме (його) оповідання вкривалися особливою плівкою фантазії (Короленко)]. Покрываться, покрыться -том - братися, взятися поволокою (паддю, сугою и т. п.), затягатися, затяг(ну)тися паддю; (особ. от внутр. жара) присмагати, присмаг(ну)ти. [У його губи присмагли (Сл. Гр.). На озері вода присмагла (Сл. Гр.)].
    * * *
    1) наліт, -льо́ту; ( нападение) на́пад, -у, наско́к, -у

    с \налёт та, с \налёт ту — з нальо́ту, з на́скоку; на́скоком

    2) (тонкий слой вещества на поверхности, перен.) наліт; (на губах, на поверхности жидкости) осу́га, су́га; ( на губах) сма́га и смага́
    3) мед. наліт

    Русско-украинский словарь > налёт

  • 26 ночник

    1) (ночная лампочка) каганець (-нця). [Дрижить, ізігнувшися над каганцем, лічить гроші (Шевч.). Убоге світло каганця (Васильч.)];
    2) артиллер. - нічник (-ка);
    3) (ночная птица) нічниця, нічний (вночішній) птах (-ха), нічна (вночішня) птаха (пташка);
    4) (ночной мотылёк) нетля; см. Ночной (-ная бабочка);
    5) (ночной извозчик, сторож и т. п.) нічний візник (-ка), нічний сторож и т. п., нічняк, нічняник, нічник (-ка);
    6) (ночное стойло) нічне стійло.
    * * *
    нічни́к, -а; ( ночная лампочка) нічна́ ла́мпочка; ( плошка) кагане́ць, -нця

    Русско-украинский словарь > ночник

  • 27 ночной

    нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.
    * * *
    нічни́й

    Русско-украинский словарь > ночной

  • 28 о

    I. или об и обо пред.
    1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;
    2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;
    3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;
    4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.
    II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!
    * * *
    I предл.; тж. об, обо
    1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об
    II межд.
    1) о
    2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

    Русско-украинский словарь > о

  • 29 перелёт

    переліт (-літу и -льоту). [Переліт птахів]. Аэропланы делают большие -ты - аероплани (літаки) роблять великі переліти.
    * * *
    1) перелі́т, -льо́ту; переліта́ння
    2)

    соко́лий \перелёт — бот. лихома́нник

    Русско-украинский словарь > перелёт

  • 30 по-птичьи

    по-птичому, по-пташиному, по-пташачому.
    * * *
    нареч.
    по-пташи́ному, по-пти́чому; ( как птица) як птах, як пта́шка

    Русско-украинский словарь > по-птичьи

  • 31 потрошить

    выпотрошить тельбушити, вительбушити, требушити, витребушити, патрати, попатрати, патрошити, випатрошити, розчиняти, розчинити кого, що, кишки випускати, випустити кому. [Покажеш, як тих птах скубуть і патрають (Шевч.). Стали розчиняти рибу. Патрошив рибу (Звин.). Я тобі кишки випустю (Звин.)]. Потрошённый, выпотрошенный - тельбушений, вительбушений, патраний, попатраний.
    * * *
    па́трати, потроши́ти; ( очищать от потрохов) розчиня́ти, тельбуши́ти; поро́ти

    Русско-украинский словарь > потрошить

  • 32 птичник

    1) (птицелов, продавец, любитель, уходчик за птицей) пташник, птичар (-ря), (уходчик за домашней птицей) дробинник;
    2) (птичий двор) пташник, птичня, пташня; (для кур) курник, курятник;
    3) (клетка, садок) куча, коєць (р. койця), пташарня.
    * * *
    1) ( помещение для домашней птицы) пташни́к, -а и пта́шник, -а, пта́шня, пти́чня
    2) (работник, ухаживающий за домашней птицей) пташни́к, птахівни́к, -а

    Русско-украинский словарь > птичник

  • 33 птичница

    1) (уходчица за птицей, продавщица, любительница птиц) пташниця, птичниця, (уходчица за дом. птицей) дробинниця. [Вона в панів за птичницю (Чиг. п.). Яків за простого наймита став, а я за дробинницю (Грінч.)];
    2) см. Птичня.
    * * *
    пта́шниця, птахівни́ця

    Русско-украинский словарь > птичница

  • 34 разводиться

    несов.; сов. - развест`ись
    1) розво́дитися, -джуся, -дишся, розвести́ся, -веду́ся, -веде́шся и мног. порозво́дитися; ( расходиться) розхо́дитися, -джуся, -дишся, розійти́ся (розійду́ся, розійде́шся) и мног. порозхо́дитися; ( о расторжении брака) розлуча́тися и диал. розлу́чуватися, -чуюся, -чуєшся, розлучи́тися, -лучу́ся, -лу́чишся
    2) (размножаться, появляться во множестве) розводи́тися, розвести́ся и мног. порозво́дитися; ( распложаться) розпло́джуватися, -джується и плоди́тися (пло́диться), розплоди́тися

    \разводиться вело́сь мно́го птиц — розвело́ся (розплоди́лося) бага́то птахі́в

    3) страд. несов. розво́дитися; розбороня́тися, розніма́тися; роз'є́днуватися, -нується; розлуча́тися, розво́дитися; розпуска́тися; розбавля́тися; розво́дитися; розпло́джуватися; розво́дитися; розво́дитися; розпа́люватися, -люється; підніма́тися, підійма́тися, здійма́тися

    Русско-украинский словарь > разводиться

  • 35 разлёт

    ро́зліт и розлі́т, -льо́ту; розліта́ння; ( разгон) розгі́н, -го́ну

    \разлётт птиц — ро́зліт (розліта́ння) птахі́в

    Русско-украинский словарь > разлёт

  • 36 хохлатка

    1) ( о птице) чуба́рка, чуба́тий птах, чуба́та пта́шка; чуба́йка
    2) бот. ряст, -у

    Русско-украинский словарь > хохлатка

  • 37 Выводковый

    (о птицах) загніздний птах (Троян.). Выводковая почка, бот. - розродна брунька.

    Русско-украинский словарь > Выводковый

  • 38 Неразлучка

    нерозлучень (-чия). Птица -ка - птах (птиця)-нерозлучень.

    Русско-украинский словарь > Неразлучка

  • 39 лира

    лера; ліра
    * * *
    I 1) муз. ист., перен. ліра, -ры жен. II (денежная единица) ліра, -ры жен. III зоол. ліра, -ры жен.

    Русско-белорусский словарь > лира

  • 40 птица

    * * *
    жен.
    1) птушка, -кі жен., птах, род. птаха муж.
    собир. птушка, -кі жен.
    птаства, -ва ср.
    2) разг. ирон. птушка, -кі жен.

    Русско-белорусский словарь > птица

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Птах — в иероглифах …   Википедия

  • ПТАХ — Птa (pth), в египетской мифологии бог города Мемфиса. Культ П. имел общеегипетский характер, был распространён также в Нубии, Палестине, на Синае. П. изображался в виде человека в одеянии, плотно облегающем и закрывающем его, кроме кистей рук,… …   Энциклопедия мифологии

  • ПТАХ — (Пта), в египетской мифологии бог города Мемфис (см. МЕМФИС (Египет)), почитался как божество земли и плодородия. В мемфисской космогонии Птах выступает как главный демиург (см. ДЕМИУРГ) , создавший словом весь мир и восемь первых богов ипостасей …   Энциклопедический словарь

  • ПТАХ — (Пта) в египетской мифологии бог города Мемфис, почитался как божество земли и плодородия. В мемфисской космогонии Птах выступает как главный демиург, создавший словом весь мир и восемь первых богов ипостасей самого себя. Изображался в виде… …   Большой Энциклопедический словарь

  • ПТАХ — муж. птаха, пташка или пташечка жен. пташенок муж. (птенец), потка, поточка жен. птух муж. ха жен., сиб., твер. птушка, шечка, курск. птяха, птюха, пск., твер. птица, птичка; церк. птичица, птичище, птичищ, птищ; тамб., вят. мтаха, мтах; пичуга,… …   Толковый словарь Даля

  • ПТАХ — греч. Phta, от егип. Ptah. Египетский бог. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней. Михельсон А.Д., 1865 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • птах — сущ., кол во синонимов: 2 • бог (375) • пта (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • птах — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Птах — Бог творец в египетской религии. Один из немногих антропоморфных образов египетской религии. Супруга Птаха воинственная богиня Сехмет. Источник: Религиозный словарь     1. (Егип.) Бог смерти; подобен Шиве, разрушителе. В позднейшей египетской… …   Религиозные термины

  • ПТАХ — бог Древнего Египта. Изображался как человек в тесно облегающем одеянии, оставляющем свободными только голову, кисти рук и ступни, и в обтягивающей голову шапочке. Его считали мастером, ремесленником, с помощью своего изощренного искусства… …   Энциклопедия Кольера

  • Птах —          Пта в егип. миф. бог г. Мемфиса. Культ П. имел общеегип. хар р, был распростр. также в Нубии, Палестине, на Синае. П. изображ. в виде человека в одеянии, плотно облегающем и закры вающем его, кроме кистей рук, держащих посох «уас». Согл …   Древний мир. Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»