-
1 inferior
1) нижча інстанція; нижча посадова особа2) неякісний; некондиційний ( про товар); нижчий, нижчестоящий ( про суд тощо); підлеглий (по службі тощо) (прикм.)•- inferior court
- inferior estate
- inferior evidence
- inferior goods
- inferior instance
- inferior officer
- inferior quality
- inferior status
- inferior to the Supreme Court -
2 divided
-
3 en banc
-
4 fix a fine
-
5 in banc
= in banco, in bank в повному складі ( про суд тощо) -
6 intervene
мати місце, відбуватися, траплятися; виступати в якості посередника, посередничати; вступати у процес ( або у справу) в якості третьої особи; вступатися ( за когось); втручатися (в т. ч. про суд тощо); здійснювати інтервенціюintervene a labor- -management dispute — = intervene a labour-management dispute втручатися у трудовий спор між трудовим колективом і керівництвом підприємства
intervene a labour-management dispute — = intervene a labor- -management dispute
- intervene in internal affairsintervene to bring about a cease-fire — виступати в якості посередника з метою (досягнення) припинення вогню
- intervene in labor disputes
- intervene in labour disputes
- intervene militarily
- intervene with armed force -
7 lower
1) нижчий, нижчестоящий ( про суд тощо)2) зменшувати, знижувати; приспускати ( прапор)•- lower bail
- lower chamber
- lower-class delinquency
- lower court
- lower court judge
- lower court procedure
- lower house
- lower judicial body
- lower limit
- lower the age
- lower the voting age -
8 make a final ruling
-
9 minor
1) неповнолітній (ім.); другорядний предмет2) неповнолітній, який не є правоздатним за віком; нижчий, нижчестоящий ( про суд тощо); незначний, другорядний; молодший•- minor alteration
- minor amendment
- minor case
- minor cause
- minor children
- minor claim
- minor consequence
- minor court
- minor crime
- minor criminal cases
- minor criminal cases court
- minor criminal penalty
- minor disturbance
- minor gambling
- minor incident
- minor larceny
- minor loss
- minor offence
- minor offence offense
- minor offender
- minor theft
- minor trial
- minor warfare -
10 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
11 appear
v1) з'являтися, показуватися2) бувати в товаристві (на прийомах)3) здаватися; справляти враження; виявлятися, проявлятисяyou appear to know everything — схоже, що ви все знаєте
4) постати перед судом; виступати в суді; з'являтися в суд5) виходити, видаватися (про книги тощо)6) бути явним (очевидним)7) бути ясно викладеним (у документі)8) виступати (на сцені)* * *v1) з'являтися, показуватися2) бувати в товаристві ( серед людей), на прийомах; виступати (про актора, лектора); виконувати роль ( у фільмі); бути опублікованим, з`являтися ( у пресі); видаватися (про книги, періодичні видання); знаходитися, бути3) здаватися, видаватися, справляти враження4) виявлятися, випливати; бути явним, очевидним5) пepeв.; юp. стати перед судом; з`явитися в суд; виступати в суді; як дієслово-зв'язка в іменному складеному присудку виглядати, мати вигляд -
12 deliver
постачати; передавати; подавати, формально висловлювати, формально вручати; надавати ( документ); виносити (вирок, рішення тощо); приводити, доставляти ( обвинуваченого до суду); здавати ( товар); здавати (фортецю, місто тощо); традируватиdeliver by hand against acknowledgement — = deliver by hand against acknowledgement receipt здавати особисто під розписку
- deliver a judgmentdeliver by hand against acknowledgement receipt — = deliver by hand against acknowledgement
- deliver a reasoned opinion
- deliver a sentence
- deliver an order
- deliver appointment
- deliver commission
- deliver decision
- deliver from captivity
- deliver from death
- deliver justice
- deliver letters of recall
- deliver opinion
- deliver to the police
- deliver smb. to the police
- deliver up to justice -
13 appeal
1) заклик, відозва, звернення; оскарження, апеляція, апелювання, апеляційна скарга; апеляційне провадження; опротестування ( вироку або рішення суду тощо); право апеляції; пропозиція суду відповідачеві дати пояснення щодо позову; скарга потерпілого по справі приватного обвинувачення2) закликати, звертатися з відозвою, просити; оскаржувати, апелювати, подавати апеляційну (касаційну) скаргу; пропонувати відповідачу дати пояснення стосовно позову ( про суд)•appeal against a deportation decision — оскарження рішення про депортацію; оскаржувати рішення проти депортації
appeal against disciplinary penalty — = appeal against disciplinary punishment оскарження дисциплінарного стягнення; оскаржувати дисциплінарне стягнення
appeal against disciplinary punishment — = appeal against disciplinary penalty
appeal against executive and administrative decisions — оскарження адміністративних рішень та рішень органів виконавчої влади; оскаржувати адміністративні рішення та рішення органів виконавчої влади
appeal against the investigator's actions — оскарження дій слідчого; оскаржувати дії слідчого
appeal against the actions of the officials — оскарження дій службових осіб; оскаржувати дії службових осіб
appeal against the decision of the court — оскарження рішення суду; оскаржувати (опротестовувати) рішення суду
appeal against the judge's decision — оскарження рішення судді; оскаржувати рішення судді
appeal against the judgement of the court — = appeal against the judgment of the court оскарження судового рішення; оскаржувати рішення суду
appeal against the judgment of the court — = appeal against the judgement of the court
- appeal against a convictionappeal directly to a supreme body of state power — звертатися із скаргою безпосередньо до вищого органу державної влади
- appeal against a sentence
- appeal an acquittal
- appeal as of right
- appeal bond
- appeal brief
- appeal by allowance
- appeal by defendant
- appeal by government
- appeal committee
- appeal conviction
- appeal court
- appeal court's judgement
- appeal court's judgment
- appeal documents
- appeal fee
- appeal for cassation
- appeal for pardon
- appeal from conviction
- appeal from judgement
- appeal from judgment
- appeal hearing
- appeal instance
- appeal instructions
- appeal legally
- appeal lies to...
- appeal of leave
- appeal of one's conviction
- appeal of right
- appeal on questions of law
- appeal procedure
- appeal process
- appeal rate
- appeal system
- appeal taken
- appeal the conviction
- appeal the court verdict
- appeal the sentence
- appeal to a higher court
- appeal to a precedent -
14 call
1. n1) крик; вигук2) оклик; гуканняwithin call — поблизу, у межах чутності
3) заклик4) голос (тварини, птаха)5) виклик (в суд тощо)to take the call — а) взяти трубку, відповісти на телефонний дзвінок; б) прийняти замовлення (по телефону)
give me a call — амер. подзвоніть мені (по телефону)
7) візит, відвідини; прихід8) покликання; потяг9) сигнал; свисток10) перекличка11) вимога12) повноваження; право13) потреба, необхідність14) карт. оголошення (козирної масті)15) вабик, ловецький пищик16) церк. пропозиція місця пастора2. v1) кричати, закричати2) гукати, кликати; окликати3) називати, звати; давати ім'я4) викликати, запрошуватиto call a doctor — викликати (запросити) лікаря
5) скликати7) оголошувати8) будитиI was out when he called — коли він заходив, мене не було вдома
10) амер. дзвонити (розмовляти) по телефону12) вважати, гадатиdo you call English an easy language? — ви вважаєте, що англійська мова легка?
I call him my father — я вважаю, що він мій батько
14) підганяти□ call aside — відводити, відкликати вбік
□ call at — зупинятися (в готелі)
□ call away — а) відкликати; б) марно галасувати
□ call back — а) покликати назад; б) брати назад (слова); в) відміняти (наказ); г) згадувати; д) дзвонити по телефону
□ call down — а) покликати вниз; б) кричати тому, хто стоїть унизу; в) винести догану; поставити на місце (когось)
□ call forth — викликати, породжувати, спричинювати
□ call in — а) запрошувати (в дім); б) викликати (лікаря); в) вимагати повернення; г) вилучати з обігу (гроші); д) призивати на військову службу; є) анулювати (закон)
□ call on — а) закликати, звертатися, апелювати; б) дзвонити по телефону; в) запрошувати; г) надавати слово
□ call out — а) викрикувати, вигукувати; б) закричати; в) викликати (звідкись); амер. запрошувати на танець; г) призивати (на військову службу)
□ call over — робити перекличку; викликати відповідно до списку
□ call round — робити обхід, обходити
□ call to — закликати (до чогось)
to call to attention — військ. скомандувати «струнко!»
to call to mind (memory, remembrance) — нагадати, пригадати, згадати
to call to order — а) закликати до порядку; б) амер. відкривати збори
□ call up — а) покликати нагору; б) кричати тому, хто стоїть нагорі; в) дзвонити (викликати) по телефону; г) призивати на військову службу; д) будити; є) нагадувати; є) подавати на розгляд
□ call upon — а) надавати слово; викликати на трибуну; б) бути вимушеним; в) відчувати потребу
◊ to call the score — спорт. вести рахунок у грі
◊ to call in question — поставити під сумнів
◊ to call the tune (the play) — задавати тон
◊ let's call it a day — на сьогодні досить
* * *I [kxːl] n1) крик2) крик, голос (тварини, птаха)3) поклик; окликwithin call — поблизу, поруч, неподалік
out of call — далеко; поза межами чутності
4) сигнал; дзвінок; свисток; збір ( барабанний)call letters — paд. позивні
5) миcл. манок; вабик ( для приманювання птахів)6) перекличка, переклик7) заклик8) виклик ( до суду); ( офіційне) запрошення на роботу, посаду, пропозиція обійняти посаду; скликання ( наради); aмep. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висування кандидатур9) телефонний виклик, дзвінок або розмова (тж. telephone call)10) миcт. виклик ( оплесками на сцену)to take a call — виходити на оплески, розкланюватися
11) aмep. прослуховування; репетиція; оголошення про час репетиції12) потяг; покликання13) візит, відвідини; прихід; захід ( корабля в порт); зупинка ( поїзда на станції)14) вимогаat call — напоготові, до послуг, в ( чиєму-небудь) розпорядженні
15) eк. попит ( на товар)16) eк., кoм. вимога сплати боргу, чергового внеску; вiйcьк. заявка, вимога; викликcall for action — бойова тривога; заклик до дії
17) повноваження; право18) потреба, необхідність19) eк. попередня премія; опціон; угода з попередньою премією20) кapт. оголошення ( козирної масті)21) цepк. пропозиція парафії, місця пастора22) виклик ( підпрограми), звернення ( до підпрограми)23)II [kxːll] v1) кричати, закричати2) кликати, покликати; підкликати (тж. call over); окликати, гукати; будити, розбудити3) називати, звати4) викликати; голосно читати список5) скликати6) викликати; кликати ( до себе), запрошувати; викликати, давати сигнал, сигналізувати; викликати (звідки-небудь; тж. call out); юp. викликати ( до суду)7) (on, upon, unto, to) закликати, призивати; благати, звертатисяto call to witness — посилатися на кого-небудь; призивати кого-небудь у свідки;; юp. викликати свідка
8) (on, upon) надавати слово; викликати на трибуну; (on, upon) викликати учня (on, upon, to) pass бути покликаним; відчувати покликання, потребу; (on, upon, to) pass бути змушеним9) повідомляти; оголошувати10) (in, at, on, round) (тж. call in, call by) відвідувати; наносити візит; заходити, завітати; (in, at) заходити ( про корабель); (in, at) зупинятися ( про транспорт)11) ( for) заходити (за чим-небудь, ким-небудь)12) ( голосно) вимагати; зажадати; мати потребу ( у чому-небудь); передбачати; pass вимагатися; бути потрібним, доречним; викликати ( актора)13) дзвонити, телефонувати або говорити по телефону14) вважати, розглядати; припускати15) дiaл. гнати ( череду); поганяти, підганяти16) миcл. вабити, приманювати птахів17)to call in /into/ question, to call into doubt — сумніватися, ставити під сумнів
-
15 packed
adj1) укладений, упакований2) скупчений, переповнений3) ущільнений, злежаний4) тенденційно підібраний, з штучно створеною перевагою (про збори тощо)5) підтасований, краплений (про карти)* * *I a1) укладений, упакований2) скупчений, переповнений3) ущільнений; утрамбований4) тex. з ущільненням ( про з'єднання)II a1) тенденційно підібраний (про президію, суд)2) краплений, підтасований ( про карти) -
16 divide
1) розм. дільба2) розділяти; розподіляти; розподілятися (в т. ч. на групи під час голосування); розходитися (в думках тощо) (про суд, парламент тощо); голосувати ( в парламенті шляхом розділу присутніх)•- divide an estate
- divide spheres of influence
- divide the House -
17 hold
1) розм. ув'язнення; розм. в'язниця, місце ув'язнення2) володіти (акціями, патентом тощо); зобов'язувати; бути (залишатися) чинним, мати силу; виносити рішення; визнавати ( про суд); розм. тримати ( у в'язниці), утримувати ( під вартою); проводити (збори, конференцію, вибори тощо); обіймати (посаду, пост)•hold a threat of disclosure over head — = hold a threat of disclosure over smb.'s head тримати ( когось) під загрозою розкриття
hold a threat of disclosure over smb.'s head — = hold a threat of disclosure over head
hold office during good behavior — = hold office during good behaviour обіймати посаду довічно
hold office during good behaviour — = hold office during good behavior
hold possession under the color of title — = hold possession under the colour of title володіти за законним правом ( на законних підставах)
- hold a conferencehold possession under the colour of title — = hold possession under the color of title
- hold a court
- hold a demonstration
- hold a government post
- hold a high-level position
- hold a high office
- hold a judicial decision
- hold a judicial inquiry
- hold a judicial office
- hold a judicial sale
- hold a legal office
- hold a licence
- hold a license
- hold a local referendum
- hold a meeting
- hold a patent
- hold a person on suspicion
- hold a plebiscite
- hold a post
- hold a rally
- hold a rank
- hold a reception
- hold a referendum
- hold a session
- hold a sitting
- hold a trial
- hold a view
- hold absolutely
- hold an action
- hold an appointment
- hold an inquiry
- hold an inquest
- hold an office
- hold as a material witness
- hold at gunpoint
- hold at knifepoint
- hold consultations
- hold court
- hold debate
- hold debates
- hold election
- hold elections
- hold for court
- hold for interrogation
- hold good
- hold good in law
- hold hearing
- hold hearings
- hold hostage
- hold in abeyance
- hold in bondage
- hold in captivity
- hold in contempt
- hold in contempt of court
- hold in detention
- hold in esteem
- hold in internal exile
- hold in preventive detention
- hold in trust
- hold incommunicado
- hold invalid
- hold legally liable
- hold legally responsible
- hold liable
- hold mediately
- hold more than one job
- hold more than one office
- hold office during pleasure
- hold on espionage charges
- hold on spy charges
- hold on spying charges
- hold on the charge
- hold over
- hold over a decision
- hold pleas
- hold preliminary hearings
- hold prisoner
- hold property
- hold public office
- hold re-election
- hold re-elections
- hold reasonable
- hold responsible
- hold responsible in damages
- hold shares in a company
- hold the affirmative
- hold the assizes
- hold the chair of law
- hold the hearing of an action
- hold to account
- hold to bail
- hold to be valid
- hold to ransom
- hold to security
- hold to the contrary
- hold under house arrest
- hold up
- hold-up
- hold up a law
- hold up a train
- hold up delivery
- hold up in court
- hold up legislation
- hold-up man
- hold without charge -
18 withdraw
відкликати, вилучати; скасовувати ( доручення тощо); виходити ( зі складу), виводити ( зі складу); брати назад ( пропозицію тощо)withdraw an ambassador's accreditation — припиняти акредитацію посла; відкликати посла
withdraw to consider the judgement — = withdraw to consider the judgment виходити для обговорення рішення ( про суд)
- withdraw a detainerwithdraw to consider the judgment — = withdraw to consider the judgement
- withdraw a juror
- withdraw a law
- withdraw a motion
- withdraw a plea of guilty
- withdraw a record
- withdraw a suit
- withdraw accreditation
- withdraw an action
- withdraw an offer
- withdraw an order
- withdraw by notice
- withdraw candidature
- withdraw candidacy
- withdraw confession
- withdraw for deliberation
- withdraw from a treaty
- withdraw from circulation
- withdraw from the federation
- withdraw from turnover
- withdraw nationality -
19 information
n1) інформація; відомості, даніto get (to gain, to obtain, to receive) information — одержати довідку (інформацію)
to turn in (to give) information — дати відомості (інформацію, довідку)
information desk — довідкове бюро; стіл довідок
3) обізнаність, поінформованість; знання; пізнання4) юр. скарга; донос5) виклад обставин справи (перед судом)6) метеор. сповіщення (про шторм тощо)information agency — військ. орган розвідки
* * *n1) інформація, відомості, даніinformation processing — обробка даних; повідомлення, передача відомостей
2) поінформованість; знання3) юp. скарга ( подана до суду), позов; донос4) paд. дані, передані на несучій частоті (звук, зображення)5) мeтeop. оповіщення ( про шторм)7) aмep. довідкова ( телефонної станції) -
20 visit
1. n1) візит, відвідання2) огляд, відвідання3) тимчасове перебування, поїздка4) амер., розм. дружня розмова5) юр. обшук, огляд (корабля)6) військ. перевірка (караулу)>2. v2) бувати, ходити, їздити (кудись)3) гостювати, бути чиїмсь гостем; зупинятися, тимчасово перебувати4) бути постійним відвідувачем5) спіткати, уражати (про хворобу тощо)6) оглядати; інспектувати7) обшукувати8) амер. балакати, розмовляти9) бібл. карати, мститися; насилати (щось)10) благословляти, винагороджувати; розраджувати* * *I n.1) візит, відвідування; перебування в гостях; courtesy visit дип. візит ввічливості; goodwіll visit дип. візит доброї волі; mutual /recіprocal/ visits дип. взаємні візити; socіal visit світський чи дружній візит; to return a visit відповісти на /нанести відповідний/ візит; to make а visit to a neіghbour відвідати сусіда; зайти до сусіда; to receіve /to have/ a visit from smb. приймати кого-н.; to go out on a visit піти в гості; we had a visit from a tax collector [from a polіceman] до нас приходив податківець [поліцейський]; відвідування, огляд; visit to a museum [to a theatre, to a gallery] відвідування музею [театру, галереї]; visit to the scene of the crіme виїзд на місце злочину; тимчасове перебування; поїздка; to be on а visit to smb. гостювати у кого-н.; I don’t lіve here, І am only on a visit я тут не живу, я приїжджий; we decіded to prolong our - to Rome ми вирішили продовжити своє перебування в Римі2) сл. дружня бесіда; І have much enjoyed thіs pleasant visit дуже було приємно з вами поговорити3) юр. огляд, обшук ( судів); зупинка та перевірка документів судна у відкритому морі, візитація4) військ. перевірка ( варти)II v.1) відвідувати (когось); заходити (до когось), приходити в гості; to visit an old frіend відвідати старого друга; a doctor visits hіs patіents лікар відвідує хворих; відвідувати (що-н.); бувати (де-н.), ходити, їздити (куди-н.); to visit foreіgn countrіes їздити в інші країни /за кордон/; to visit a factory відвідати завод; І hope to visit Rome сподіваюся побувати у Римі; a spot visited by few куточок, де майже ніхто не буває; place never visited by the sun місце, куди не заглядає сонце; гастролювати; сл. (wіth, іn, at) гостювати, бути чиїмось гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; to visit іn the country гостювати в селі; to visit at a new hotel зупинитися у новому готелі; visitіng іn Parіs знаходячись /під час перебування/ у Парижі; бути постійним відвідувачем;, to visit pubs бути завсідником пивних2) осягати, уражати (про хворобу, нещастя); famіne often visit s thіs area цей район страждає від голоду; visited by /wіth/ a dіsease уражений хворобою3) юр. робити огляд, інспектувати; top visit the scene of the crіme оглядати місце злочину; обшукувати4) сл. розмовляти, балакати; to visit over the telephone поговорити по телефону; after the concert І visited wіth the pіanіst після концерту я розмовляв з піаністом5) іст. мстити, карати, карати, зганяти (щось на комусь); насилати (що-н.); to visit wіth punіshment насилати покарання; to visit the sіns [the іnіquіty] of the fathers upon the chіldren карати дітей за гріхи [за провину] батьків; do not visit on us the blood of these men нехай кров цих людей не упаде на наші голови; втішати, винагороджувати; благословляти (чим-н.)
См. также в других словарях:
несправедливий — (який ґрунтується на неправильному, необ єктивному ставленні до кого / чого н., який суперечить справедливості), неправий; кривдний (який завдає кривди, несе несправедливість кому / чому н.); неправдивий, неправедний книжн. (перев. про суд,… … Словник синонімів української мови
віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє … Український тлумачний словник
ДОСТАТОК - УБОЖЕСТВО — На бедняка и кадило чадит. Лучше подать через порог, чем стоять у порога. Лучше подать в окно, чем стоять под окном. Дай Бог подать, не дай Бог брать (т. е. подаяние). Приведи Бог подать, не приведи Бог принять! Богатому старость, а убогому… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
інтенція — інтенція: задум, тяжіння, мета, намір [47] замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи, але навіть інтенції (котрої у мене не… … Толковый украинский словарь