Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про+переклад

  • 1 letter-perfect

    adj
    театр, який добре знає свою роль
    * * *
    a
    точний, безпомилковий ( про текст); цілком адекватний ( про переклад); aмep. який знає свою роль назубок ( про актора)

    English-Ukrainian dictionary > letter-perfect

  • 2 letter-perfect

    a
    точний, безпомилковий ( про текст); цілком адекватний ( про переклад); aмep. який знає свою роль назубок ( про актора)

    English-Ukrainian dictionary > letter-perfect

  • 3 lineal

    adj
    1) спадковий; родовий, фамільний; що походить по прямій лінії (від — of)
    2) лінійний
    * * *
    a

    lineal heir — прямий спадкоємець; спадкоємний, родовий; фамільний

    2) лінійний; підрядковий ( про переклад)

    English-Ukrainian dictionary > lineal

  • 4 letter-perfect

    ['letə'pɜːfɪkt]
    adj
    1) то́чний, безпомилко́вий ( про текст); адеква́тний ( про переклад)
    2) театр. що до́бре зна́є свою́ роль

    English-Ukrainian transcription dictionary > letter-perfect

  • 5 lineal

    a

    lineal heir — прямий спадкоємець; спадкоємний, родовий; фамільний

    2) лінійний; підрядковий ( про переклад)

    English-Ukrainian dictionary > lineal

  • 6 Куайн, Віллард ван Орман

    Куайн, Віллард ван Орман (1908, Акрон, шт. Огайо - 1997) - амер. філософ Н. авчався в Оксфордському й Гарвардському ун-тах. Од 1946 р. - проф. Гарвардського ун-ту. Спеціалізувався у галузі філософії, онтології і методології логіки, філософії математики, логічного аналізу мов науки та природної розмовної мови. У працях з формальної логіки К. відстоював пріоритет екстенсіонального підходу перед інтенсіональним. У філософії математики розвивав оригінальну версію крайнього номіналізму. У філософії мови критикував лінгвістичний нативізм Хомського. К. широко використовував дані лінгвістики, антропології, бихевіористської психології. За К., мова - найважливіша форма людської поведінки, а наука - один із шляхів пристосування організму до навколишнього середовища. Контактуючи нетривалий час з Віденським гуртком, К. зазнав певного впливу прагматизму і логіцизму. Подоланню цього впливу присвячена його широковідома стаття "Дві догми емпіризму" (1951), у якій піддано критиці методологічну установку, що спонукає методолога розглядати ізольовані пропозиції, відволікаючись від їхньої ролі в контексті цілісної мовної системи чи теорії. На противагу позитивістському підходу, К. стверджував: процедурам верифікації в науці повинні піддаватися не окремі пропозиції або гіпотези наукової теорії, а вся система взаємозалежних пропозицій цієї теорії. Кваліфікуючи свою власну позицію як натуралізм (або як науковий реалізм), К. не проводив чіткої розмежувальної лінії між філософією і природознавством: філософія відрізняється від природознавства лише тим, що спирається на такі основоположення і принципи, котрі мають дещо більший ступінь загальності й універсальності З. гідно з К., будь-яка "концептуальна схема" теорії характеризується певними онтологічними характеристиками; факт переваги однієї з багатьох онтологій над іншими обумовлюється цілковито прагматичними мотивами. Онтологічна проблематика тісно пов'язана у К. з питанням про переклад у системі природних або штучних мов. Обґрунтовується принципова невизначеність "радикального перекладу". За підставу береться те, що пропозиції будь-якої мови здатні позначати найрізноманітніші об'єкти і семантичні ситуації, а способи референції таких пропозицій - завжди "непрозорі" та неоднозначні.
    [br]
    Осн. тв.: "Система логістики" (1934); "Математична логіка" (1940); "Елементарна логіка" (1941); "3 логічної точки зору" (1953); "Слово: об'єкт" (1960); Філософія логіки" (1970).

    Філософський енциклопедичний словник > Куайн, Віллард ван Орман

  • 7 close

    I
    1. n
    1) обгороджене стіною місце
    2) місце біля собору, оточене будинками
    3) майданчик для ігор (при школі)
    4) хід з подвір'я
    2. adj
    1) зачинений, закритий
    2) замкнутий; відлюдний, самітний
    3) таємний, прихований
    4) стриманий, потайливий, скритний
    5) що суворо охороняється
    6) близький; що знаходиться (перебуває) поблизу
    7) інтимний
    8) тісний
    9) щільний; компактний
    10) стислий (про стиль)
    11) задушливий, важкий (про повітря)
    12) уважний; ретельний, старанний; докладний
    13) пильний (про увагу)
    14) точний
    15) скупий, скнарий
    16) майже рівний
    17) суворий, строгий
    3. adv
    1) близько, поруч

    close by — тут же, поруч

    close up (on) — близько, майже

    2) коротко
    II
    1. n
    1) кінець, завершення
    2) закриття, закінчення
    3) муз. каданс
    2. v
    1) закривати (ся); зачиняти (ся)
    2) мор. задраювати
    3) закінчувати, завершувати; кінчати
    4) домовлятися
    5) підходити близько; зближуватися
    6) ел. замикати (струм)

    □ close down — закривати, припиняти роботу; застосовувати репресії

    □ close in — наближатися, наставати; огороджувати

    □ close up — закривати, ліквідувати; затикати; запечатувати (лист)

    * * *
    I n
    2) соборний майдан, майдан навколо собору; територія, обгороджена (включає будівлі, сад)
    4) дiaл. хід знадвору, прохід до сходів багатоквартирного будинку
    5) тупик, глуха вулиця
    II a
    1) l. закритий; обмежений; замкнутий
    2) замкнутий, відокремлений, усамітнений
    3) таємний, прихований; потайливий, стриманий ( про людину)
    III v
    1) закривати; закриватися
    2) eл. замикати ( коло)
    3) мop. задраювати
    IV n
    1) кінець; висновок, завершення
    2) закриття, закінчення роботи

    close price — кoм. остаточна ціна

    3) мyз. каданс
    V v
    1) закінчувати, завершувати; закривати; закінчуватися; завершуватися
    2) домовлятися; ( with) прийняти (пропозицію, умови)
    3) eк. (at) мати яку-небудь ціну або який-небудь курс на момент закриття біржі
    4) вiйcьк. ( with) увійти в зіткнення ( з ворогом)
    VI a
    1) близький; який знаходиться або розташований недалеко
    4) щільний, компактний; суцільний; добре пригнаний; облягаючий
    5) стислий ( про стиль); короткий, змістовний
    7) задушливий, спертий
    8) ретельний; докладний

    close check — тex. строгий контроль

    10) зрізаний низько, коротко
    11) скупий, скаредний
    13) який важко дістається, обмежений ( про кошти); скупуватий
    15) icт. строгий, суворий
    16) в'язкий; нелеткий
    17) cпopт. обережний ( про футбол)
    18) кiнo крупний
    VII adv

    close at hand — близько, поруч, під рукою; рукою подати

    close upon — приблизно, біля, майже

    VIII v
    1) підходити близько, зближатися, замикатися
    2) cпopт., вiйcьк. зімкнути ( ряди)

    English-Ukrainian dictionary > close

  • 8 Логіка Авіасафа

    "ЛОГІКА АВІАСАФА" - логічний трактат, що зберігся в рукописному збірнику "Приточник" з 1483 р. в колекції Києво-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Відомий також під назвою "Київська логіка". "Л.А." близько 1462 р. була перекладена в Києві давньоукр. мовою зі староєвр. В її основу лягла перша частина логічного трактату араб, філософа XI - поч. XII ст. Аль-Газалі "Повчання філософів", що була вступною частиною до іншої відомої праці Аль-Газалі "Спростування філософів". Як встановили дослідники, "Авіасаф" - це євр. варіант імені іншого араб, філософа Аль-Фарабі. Аль-Газалі цитує спершу Аль-Фарабі, а відтак його спростовує. На поч. XV ст. логічний трактат Аль-Газалі був перекладений з араб, мови на євр. Відомий також лат. переклад, який на поч. XVI ст. двічі виходив друком у Венеції. Укр. переклад стоїть ближче до араб, оригіналу та до його євр. перекладу, аніж до лат. Проте "Київська логіка" охоплює текст Аль-Газалі не в такій повноті, як лат. варіант. У своїй основі "Л.А." - це виклад формальної логіки Аристотеля. У ній досить широко викладені вчення про поняття і терміни, предикаменти, судження, силогізми, про універсали та логічні доведення. Поява "Л.А." в укр. перекладі в друг. пол. XV ст. була значним кроком вперед у розвитку науки логіки в Україні порівняно з попереднім періодом, коли єдиним джерелом логічних знань була "Діалектика" Йоана Дамаскіна, що давала лише уявлення про систему категорій.
    І. Заславський

    Філософський енциклопедичний словник > Логіка Авіасафа

  • 9 trot

    1. n
    1) рись (алюр)
    2) швидка хода; швидкий крок
    3) прогулянка швидким кроком; пробіжка
    4) розм. дитина, яка вчиться ходити
    5) амер. підрядковий переклад, дослівник; шпаргалка
    6) знев. карга, стара відьма
    2. v
    1) бігти риссю
    2) пускати риссю
    3) іти швидкими кроками, квапитися
    4) колихати дитину на коліні

    trot along — розм. а) швидко братися до чогось; б) іти геть

    to trot smb. off his legs — загнати, заморити когось

    * * *
    I n

    collected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)

    at at trot — риссю, на рисях

    to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]

    to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)

    2) швидка хода, швидкий крок; підтюпець

    to go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка

    to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок

    3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина
    4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка
    ••

    to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.

    tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня

    to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд

    he has the trots — простий, у нього пронос, його несе

    II v

    to trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)

    to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю

    2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем
    3) гойдати ( дитину) на нозі
    4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)
    ••

    to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку

    to trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.

    III n
    презр. старуха, стара карга ( old trot)

    English-Ukrainian dictionary > trot

  • 10 version

    1. n
    1) варіант (тексту)

    foreign version — кін. кінофільм, дубльований іноземною мовою

    the original version — оригінальний текст, оригінал

    2) варіант; переказ, переробка
    3) версія; інтерпретація; розповідь
    4) тех. видозмінена конструкція, модифікація
    5) мед. закрут
    2. v
    перекладати
    * * *
    I n.
    1) варіант тексту ( переклад або оригінал); the French version of Shakespeare Шекспір у французькому перекладі; the orіgіnal version оригінал, оригінальний текст; revіsed version нова редакція, перероблений варіант ( тексту)
    2) варіант; перекладання, переробка; sіlent version німий варіант ( фільму); screen version екранізація
    3) версія; інтерпретація; розповідь (про що-н.); accordіng to hіs version з його слів; an іdealіzed version of smb.’s lіfe ідеалізована біографія; hіs version agreed wіth ours його версія /його інтерпретація/ збігалася з нашою
    4) військ., тех. варіант, модифікація, тип, вид; іmproved version удосконалений варіант; combat /operatіonal/ version бойовий варіант
    5) муз. аранжування
    6) мед. поворот ( плоду в матці); загин ( органа)
    II v.

    English-Ukrainian dictionary > version

  • 11 патристика в українській культурі

    ПАТРИСТИКА в українській культурі - поширення патристики на Русі-Україні з давніх часів засвідчується як відомими списками слов'янських перекладів окремих творів, так і різного походження збірками (ізборниками) фрагментів тлумачень, питань-відповідей, присвячених християнським світоглядним темам. Значна кількість таких перекладів з грецьк. мови, здійснених у Болгарії чи на Афоні, збереглася лише в списках і редакціях, що походять із книжних центрів Русі-України. Вже з XI - XII ст. твори Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ниського, Йоана Златоуста, Єфрема Сиріна, Максима Сповідника, Афанасія Синаїта, Дамаскіна та ін. стали не лише доктринальними, а й стилістичними взірцями для таких провідних християнських авторів Русі-України, як Іларіон Київський та Кирило Туровський. В XIV - XV ст. знайомству книжників Русі-України з повними перекладами патристики значною мірою сприяла діяльність Київських митрополитів Кіпріана та Григорія Цамблака, які після перебування на Афоні привезли до Русі-України нові сербські переклади творів отців церкви і, зокрема, зроблений монахом Ісаєю переклад книг, надписаних іменем Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Велику обізнаність у писаннях патристичних авторів і глибину їх тлумачення виявили в полеміці, що розгорнулася довколо питання про Унію, такі представники укр. духовності, як Костянтин Острозький, Герасим Смотрицький, Іпатій Потій, Петро Скарга та ін. Твори отців церкви широко використовувались у курсах викладачів КМА, де розглядалися проблеми Бога і світу, християнської історіософії, етики, поетики та ін. Оригінальну інтерпретацію тексти східної та західної патристики отримали у філософії Сковороди. Його сучаснику архімандриту Нямецького монастиря Паїсію Величковському належить видатна заслуга у здійсненні низки нових перекладів творінь отців церкви, у відродженні давньої духовної традиції слов'янських перекладів патристики загалом.
    О. Сирцова

    Філософський енциклопедичний словник > патристика в українській культурі

  • 12 rough

    1. n
    1) нерівна місцевість
    2) нерівне поле (гольф)
    3) розм. крутий берег з кущами
    4) щось грубе на вигляд
    5) щось шорстке (негладке)
    6) важкий період у житті
    7) незавершеність, незакінченість
    8) грубіян, хуліган; бешкетник
    2. adj
    1) нерівний; шорсткий, шершавий
    2) труднопрохідний (про місцевість тощо)
    3) грубий
    4) необроблений, неочищений
    5) невідшліфований
    6) неструганий
    7) неоштукатурений
    8) грубозернистий
    9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий
    10) чорновий
    11) приблизний, орієнтовний
    12) неотесаний, грубий, неввічливий

    rough neck — амер., розм. хуліган

    13) розм. непристойний
    14) галасливий
    15) бурхливий, розбурханий (про море)
    16) різкий, поривчастий (про вітер)
    17) суворий (про клімат)
    18) неприємний, різкий (про клімат)
    19) терпкий (про вино)
    20) сильний, різкий, грубий
    21) тяжкий, важкий
    22) гіркий
    23) позбавлений комфорту; суворий (про життя)
    24) фон. що вимовляється з придихом (про звук)

    the rougher sex — сильна стать, чоловіки

    to take over a rough road — амер. а) дати прочухана; б) ставити у скрутне становище

    to give smb. a lick with the rough side of one's tongue — намилити комусь шию

    rough stuff — амер. а) фізичне насильство; б) брутальне поводження

    3. adv
    1) грубо, брутально
    2) нерівно; шорстко
    3) невідшліфовано
    4) неочищено; необроблено
    5) приблизно, орієнтовно
    6) непристойно
    7) галасливо
    8) різко; поривчасто
    9) суворо
    10) неприємно
    11) гірко

    to treat smb. rough — брутально поводитися з кимсь

    4. v
    1) робити шорстким, грубим
    2) ставати шорстким; грубішати
    3) допускати грубість
    4) кошлати, куйовдити (волосся)
    5) хвилювати, брижити
    6) хвилюватися, вкриватися брижами (про море)
    7) підковувати на шипи
    8) об'їжджати (коня)

    rough up — а) робити перше настроювання (піаніно); б) амер., розм. грубо поводитися; побити

    to rough smb. up the wrong way — гладити когось проти шерсті, роздратовувати когось

    * * *
    I [ref] n
    1) нерівна місцевість; "бур'ян", нерівна частина поля ( гольф)
    2) щось грубе на вигляд; щось шорсткувате, нерівне
    4) необробленість, незакінченість, незавершеність
    6) хуліган, бешкетник
    II [ref] a
    1) нерівний, шорсткуватий; шорсткий; важкопрохідний ( про місцевість)
    3) необроблений; неопрацьований; неочищений

    rough logs — лic. кругляки; необкорований, необроблений лісоматеріал; невідшліфований; неструганий ( про дошку); чорний ( про болт); неоштукатурений ( про кладку); грубозернистий ( про матеріал)

    rough hair — нечесане /скуйовджене/ волосся

    rough draft — ескіз, нарис

    7) грубий; неотесаний, грубуватий; нечемний, брутальний; різкий (нaпp., про відповідь)
    8) cл. непристойний
    9) галасливий, забіякуватий; буйний; який хуліганить
    10) бурхливий ( про море); різкий, рвучкий ( про вітер); суворий ( про клімат)
    11) який ріже слух, неприємний
    13) сильний, різкий; грубий

    rough justice — коротка розправа; сваволя; самосуд

    14) важкий, некваліфікований, чорний ( про роботу)
    15) важкий, гіркий
    16) суворий, позбавлений комфорту ( про життя)
    17) гpaм. який вимовляється з придихом ( про звук)
    III [ref] adv
    грубо [див. rough2]
    IV [ref] v
    1) робити шорсткуватим, грубим; ставати шорсткуватим; грубіти
    2) допускати брутальність ( у розмові); допускати грубіість стосовно супротивника ( футбол)
    3) куйовдити, скуйовджувати ( волосся)
    4) хвилювати; брижити, вкривати брижами ( про море); хвилюватися, вирувати, бушувати ( про море)
    6) aвcтpaл. об'їжджати ( коня)

    English-Ukrainian dictionary > rough

  • 13 trot

    I n

    collected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)

    at at trot — риссю, на рисях

    to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]

    to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)

    2) швидка хода, швидкий крок; підтюпець

    to go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка

    to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок

    3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина
    4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка
    ••

    to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.

    tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня

    to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд

    he has the trots — простий, у нього пронос, його несе

    II v

    to trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)

    to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю

    2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем
    3) гойдати ( дитину) на нозі
    4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)
    ••

    to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку

    to trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.

    III n
    презр. старуха, стара карга ( old trot)

    English-Ukrainian dictionary > trot

  • 14 close

    I n
    2) соборний майдан, майдан навколо собору; територія, обгороджена (включає будівлі, сад)
    4) дiaл. хід знадвору, прохід до сходів багатоквартирного будинку
    5) тупик, глуха вулиця
    II a
    1) l. закритий; обмежений; замкнутий
    2) замкнутий, відокремлений, усамітнений
    3) таємний, прихований; потайливий, стриманий ( про людину)
    III v
    1) закривати; закриватися
    2) eл. замикати ( коло)
    3) мop. задраювати
    IV n
    1) кінець; висновок, завершення
    2) закриття, закінчення роботи

    close price — кoм. остаточна ціна

    3) мyз. каданс
    V v
    1) закінчувати, завершувати; закривати; закінчуватися; завершуватися
    2) домовлятися; ( with) прийняти (пропозицію, умови)
    3) eк. (at) мати яку-небудь ціну або який-небудь курс на момент закриття біржі
    4) вiйcьк. ( with) увійти в зіткнення ( з ворогом)
    VI a
    1) близький; який знаходиться або розташований недалеко
    4) щільний, компактний; суцільний; добре пригнаний; облягаючий
    5) стислий ( про стиль); короткий, змістовний
    7) задушливий, спертий
    8) ретельний; докладний

    close check — тex. строгий контроль

    10) зрізаний низько, коротко
    11) скупий, скаредний
    13) який важко дістається, обмежений ( про кошти); скупуватий
    15) icт. строгий, суворий
    16) в'язкий; нелеткий
    17) cпopт. обережний ( про футбол)
    18) кiнo крупний
    VII adv

    close at hand — близько, поруч, під рукою; рукою подати

    close upon — приблизно, біля, майже

    VIII v
    1) підходити близько, зближатися, замикатися
    2) cпopт., вiйcьк. зімкнути ( ряди)

    English-Ukrainian dictionary > close

  • 15 loose

    1. n
    вільний вихід; виявлення

    to break loose — вирватися на волю; зірватися з цепу

    to be on the loose — пиячити, вести безпутний спосіб життя

    at the very loose — заст. в найостаннішу мить (хвилину)

    2. adj
    1) вільний
    2) незв'язаний; неупакований
    3) нетугий
    4) просторий; широкий; неприлягаючий (про одяг)
    5) ненатягнутий, незакріплений; що хитається (теліпається)
    6) непевний, неточний; розпливчастий; надто загальний

    loose translation — вільний (недбалий, неточний) переклад

    7) розбещений
    8) непорядний, безвідповідальний; безпринципний
    9) нещільний, ріденький (про тканину); пухкий (про ґрунт)
    10) незграбний, недоладний
    11) тех. холостий
    12) відбитий (про вугілля)

    at a loose end — без певної роботи, без діла; нерозв'язаний

    at loose hours — у вільний час, на дозвіллі

    to have a loose tongue — базікати зайве, розбовкувати (таємниці)

    3. adv
    1) вільно
    2) незв'язано
    3) нетуго
    4) широко, просторо
    5) ненатягнуто
    6) непевно, неточно; розпливчасто; загально
    7) розбещено
    8) непорядно, безвідповідально; безпринципно
    9) нещільно
    10) незграбно, недоладно
    11) хитко

    to sit loose to smth. — не виявляти інтересу до чогось, залишатися байдужим до чогось

    4. v
    1) звільняти, визволяти, давати волю; випускати
    2) прощати (борг тощо); звільняти (від зобов'язання)
    3) відв'язувати, розв'язувати
    4) розпускати (волосся)
    5) поет. послабляти (пояс); робити просторішим
    6) розбити кайдани
    7) випускати (стрілу); вистрелити (тж loose off)
    8) церк. відпускати (гріхи)
    * * *
    I [luːs] n
    вільний вихід; відкритий прояв
    II [luːs] a
    2) незв'язаний; неупакований

    loose goods — товари на вагу; нестриманий

    3) нетугий; просторий, широкий
    4) незакріплений; ненатягнутий; який бовтається; хиткий; слабкий

    loose part — окрема деталь; запасна частина; незатягнута деталь

    to come loose — розв'язатися; відкріпитися, відділитися

    5) невизначений; неточний, приблизний; розпливчастий
    6) розпущений, безпутний; непорядний, безвідповідальний
    7) нещільний; пухкий; рідкий
    8) недоладний, незграбний
    9) тex. холостий
    10) xiм. вільний, незв'язаний
    III [luːs] v
    1) звільняти, випускати; відпускати; давати волю; звільняти ( від зобов'язання); прощати ( борг)
    2) відкріплювати; відв'язувати (човен, мотузку); розпускати ( волосся); пoeт. розв'язувати; послабляти ( вузол); образн. розбити окови; пoeт. зламати ( печатку)
    3) пускати, випускати ( стрілу); вистрілити
    4) мop. віддавати ( снасть)

    English-Ukrainian dictionary > loose

  • 16 Йоган Скот Еріугена

    Йоган Скот Еріугена (бл. 800 - 810, Ірландія - бл. 877) - середньовічний богослов і філософ. Освіту здобув в одному з ірландських монастирів. Од початку 840-х рр. проживав у Франції, при дворі Карла Лисого.У своїх поглядах був послідовником Св. Августина та Псевдо-ДіонісіяАреопагіта; твори останнього від 855 р. почав перекладати з грецьк. на лат. мову, супроводжуючи власні переклади детальними коментарями. Філософська система Й.С.Е. близька до пантеїзму з виразними елементами діалектики та містицизму. Прагнув довести, що і розум, і одкровення є джерелами істини, тому не суперечать одне одному. У творі "Про поділ природи" ("De divisione naturae") обґрунтовує пантеїстичну ідею, що Бог і світ об'єднуються в єдиному понятті "сущого", або "природи". До "природи" Й.С.Е. відносить не тільки те, що є, а й те, чого нема. Вся природа поділяється ним на чотири класи: 1) "природа, що творить, але не є створеною", тобто Бог як предковічна першопричина всіх речей; 2) "природа, що творить і сама створена", тобто ідеї (типу платонівських), що існують у Богові; 3) "природа, що створена, але сама не творить", тобто світ одиничних речей, і 4) "природа, що не творить і не створена", тобто знову Бог, але не як творець, а як мета й призначення всіх речей. Усе, що випромінюється з Бога, прагне повернутися до нього; отже, кінець усіх речей збігається з їхнім початком. Переклад Й.С.Е. творів Псевдо-Діонісія Ареопагіта справив великий вплив на середньовічну думку, хоч основний твір самого філософа - "Про поділ природи" - мав доволі незначне поширення (до того ж, його не раз як єретичний засуджувала церква).
    [br]
    Осн. тв.: "Про божественне передвизначення"; "Про поділ природи".

    Філософський енциклопедичний словник > Йоган Скот Еріугена

  • 17 free

    1. adj
    1) вільний, незалежний
    2) що перебуває на волі, звільнений

    to set a bird free — випустити пташку (на волю, з клітки)

    3) добровільний, невимушений
    4) незайнятий, вільний
    5) відкритий, без перешкод
    6) доступний
    7) необмежений (правилами)
    8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий
    9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко
    10) неприкріплений, незакріплений
    11) хім. незв'язаний
    12) щедрий, багатий, значний
    13) легкий, граціозний
    14) лінгв. нефіксований
    15) нейтральний
    16) тех. холостий
    17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)
    18) спорт. вільний, без снарядів

    for free — задарма; за чужий рахунок

    F. Church — неконформістська церква; церква, відокремлена від держави

    free hand — свобода дій; малюнок від руки

    free labour — іст. праця вільних людей (не рабів); робітники, що не є членами профспілки

    free lance — позаштатний журналіст (фотограф); вільний художник; безпартійний політик; людина незалежного способу мислення

    free on board — амер. франко-вагон

    free throw line — спорт. лінія штрафного кидка

    free trade — безмитна торгівля; контрабанда

    free will — свобода волі; філос. абсолютна свобода людської волі

    2. adv
    1) безплатно, безкоштовно
    2) вільно
    3) мор. з попутним вітром
    3. v
    1) визволяти
    2) звільняти, випускати на свободу (волю); робити вільним (від — from, of)
    * * *
    I [friː] a
    1) вільний, незалежний
    2) який знаходиться на волі, вільний
    3) добровільний, вільний, без примусу
    4) незайнятий, вільний
    5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний
    6) необмежений, не обмежений правилами
    7) безплатний, даровий

    free board and lodging — безплатне харчування е житло; неоплачуваний; кoм. франко; вільний від витрат

    8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)
    9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний
    11) невимушений, легкий, граціозний
    12) розпущений; вільний
    13) лiнгв. нефіксований

    free stress — вільний наголос; вільний, позиційно не обумовлений

    14) cпeц. вільний; нейтральний

    free position — тex. нейтральне положення; холостий

    free pulley — тex. холостий шків

    free running — тex. холостий хід ( машини); aвт. рух накатом

    15) cпopт. вільний ( про вправи)
    16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)
    II [friː] adv
    1) безплатно, безкоштовно
    2) = freely
    3) мop. з попутним вітром, без лавірування
    III [friː] v
    1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю
    2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > free

  • 18 некто

    I. мест, неопр. хтось, (при имени, фамилии ещё) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище; срв. Некий 1. [Байку українську після Гребінки репрезентують провінціяли: такий собі Мазюкевич в 50-х роках у Київі видав чотирнадцять байок Крилова в українському перекладі (М. Зеров)]. -то Шмидт рассказывал мне, что… - такий (собі) Шмідт (один такий (якийсь), на прізвище Шмідт,) розповідав мені, що… -то в сером - хтось у сірому. [Андреєв полюбляє схематичні персонажі: Хтось у сірому, Той, що дістає поличинки, - такі їх імена (М. Зеров)].
    II. (Не кто) мест. указат.-отриц.
    1) (никто не) ніхто не; (не кто иной) не хто(сь) инший, ніхто инший. -то тебя просил - ніхто тебе не просив. Не кого зовут, - тебя - не кого(сь) иншого кличуть (нікого иншого не кличуть), а тебе; не кого(-ж) кличуть, як тебе. Не кому говорят, что не тебе - не кому(сь) иншому кажуть (нікому иншому не кажуть), а тобі;
    2) (с переносом удар. на отрицание - в косв. пад.). Некого - нема(є) (прош. вр.: не було, буд.: не буде) кого, нікого. Мне -го просить об этом - мені нікого (мені нема кого, я не маю кого) просити про це. Некому - нема(є) кому, нікому. [Нема кому запитати, за що їх убито (Шевч.). Розкрив-би я своє серце, та нікому (Куліш)]. Некем - нема(є) ким, ніким. Не за кого - нема(є) за кого, ні за кого. Не к кому - нема(є) до кого, ні до кого. Не на ком - нема(є) на кому, ні на кому. Не о ком - нема(є) про (за) кого, ні про кого, ні за кого. Не от кого - нема(є) від кого, ні від кого. [Ні від кого мені піти з дому, бо сама (одна) дома (Вовчанщ.)]. Не при ком - нема(є) при кому (кім), ні при кім. [Трудно; нема при кім нам жити (Л. Укр.)]. Не с кем - нема(є) з ким, ні з ким. [Ні з ким буде поплакати (Шевч.)]. Не у кого - нема(є) в кого, ні в кого. [Ні в кого було спитать (П. Тичина)].
    * * *
    мест.
    хтось; (в сочетании с фамилией, именем) на прі́звище, на ім'я́, яки́йсь [собі́], таки́й собі́, оди́н яки́йсь (таки́й)

    \некто то Ивано́в — яки́йсь [собі́] Івано́в, оди́н яки́йсь Івано́в; на прі́звище Івано́в

    Русско-украинский словарь > некто

  • 19 Коменський, Ян Амос

    Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.
    [br]
    Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668).

    Філософський енциклопедичний словник > Коменський, Ян Амос

  • 20 Левінас, Емманюель

    Левінас, Емманюель (1905, Ковно - 1995) - франц. філософ. Вчився у гімназії в Харкові. В Україні був свідком революції 1917 р. і громадянської війни. У 1923 р. став студентом ун-ту Страсбурга, у 1930 р. - громадянином Франції. У 1940 - 1945 рр. - полон у Німеччині. У 1961 р. Л. - проф. ун-ту Пуатьє, в 1967 р. - ун-ту Париж - Нантер, в 1973 р. - проф С. орбонни. Л. захистив першу у Франції докт. дис., присвячену нім. феноменології "Теорія інтуїції в феноменології Гуссерля" (1930). На міжнародне визнання Л. здобувся завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Л. піддав критиці спекулятивне підґрунтя новітніх тоталітарних ідеологій - онтологію тотальності, бачення буття з точки зору війни, фронту та "фронтального" погляду на речі й особистості. Філософія (і власне людяність) починається з тієї миті, коли "страх за іншого, за смерть ближнього є моїм страхом, але зовсім не страхом за мене". Нескінченність Л. шукає в обличчі іншої людини, в її правді. Етика Л. поєднує дві традиції тлумачення правди Б. іблійна "правда" - "джерело права іншого, що передує моєму". Грецька "правда" - правосуддя, де право іншого встановлюється слідством та судом і передує праву третьої особи. Жага справедливості, жага правди - центральний мотив етики Л., де "людське - це повернення до хворої совісті, до здатності боятися несправедливості більше від смерті" С. ловник Л. збагачений повсякденними виразами, перетвореними на філософські категорії: обличчя, слід, втома, їжа. Семантичний зсув підкреслений активним використанням дефіса: "для-іншого", "думання-про-іншого", "післявас", "не-однаково", "з-Богом" тощо. В цьому контексті "між-нами" - не що інше, як власне "етичний суб'єкт" Е. тичний наголос відрізняє аналіз діалогу у Л. та Бубера. За Бубером, поміж "Я" і "Ти" панує взаємність; для Л. така форма стосунків надто "симетрична", при цьому ризик до замкнення "Я-Ти" у тотальність "Ми" - занадто великий. Л. наполягає на асиметрії між "Я" і "Ти", для нього "Ти" - інстанція зобов'язання і відповідальності як начала індивідуації людини. Антитеза етики Л. і онтології Гайдеггера - одна із ключових подій філософії XX ст. Л. радикально переосмислив філософію діалогу в напрямі етики свідчення.
    [br]
    Осн. тв.: "Про втечу" (1936); "Час та Інший" (1946); "Від існування до існуючого " (1947); "Відкриваючи існування з Гуссерлем і Гайдеггером" (1949); "Важка свобода" (1963); "Гуманізм іншої людини" (1973); "Інакше, ніж бути, або по той бік сутності" (1974); "Від священного до святого" (1977); "Етика та нескінченність" (1982); "В годину надій" (1988); "Між нами: Дослідження думки-про- іншого" (1991), укр. переклад (1999).

    Філософський енциклопедичний словник > Левінас, Емманюель

Страницы

См. также в других словарях:

  • Обоження - обожествлення - обоготворення - обожнення — Грецький термін θέωσις вживається на означення правди про наділення людині через Божу благодать найтіснішого онтологічного поєднання з Божим життям, що св. Петро назвав участю співпричастям (гр. κοινωνία) у Божій природі (2 Пт. 1:4), а численні… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • передавати — I даю/, дає/ш, недок., переда/ти, да/м, даси/, док., перех. і без додатка. 1) Віддавати, подавати, вручати кому небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого , що небудь комусь для іншого. || Вручати,… …   Український тлумачний словник

  • перекладознавство — а, с. Наука про переклад як процес і як результат відтворення інформації, вираженої однією мовою за допомогою засобів іншої мови …   Український тлумачний словник

  • підрядковий — а, е. 1) Розташований під рядками тексту або внизу сторінки. 2) Зроблений слово в слово (про переклад); буквальний …   Український тлумачний словник

  • дослівний — (який достоту відповідає першоджерелу), буквальний, достотний, автентичний, текстуальний, літеральний, абсолютно точний; підрядковий (про переклад) …   Словник синонімів української мови

  • Петроченкова, Валентина Павловна — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/21 ноября 2012. Пока процесс обсуждени …   Википедия

  • Чепелик, Виктор Васильевич — Виктор Васильевич Чепелик Чепелик В. В., 1950 е годы Основные сведения Гражданство …   Википедия

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Назви книг Святого Письма та їх скорочення і цитування — Повна назва // Скорочена назва (в таблицях, списках) // Скорочення для загальної богослов. літератури // Скорочення для вузьких біблійних студій СТАРИЙ ЗАВІТ Книга Буття // Буття // Бут. // Бт Книга Виходу // Вихід // Вих. // Вх Книга Левіта //… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Волынско-галицкое государство — Галицко Волынское княжество 1199 1392 …   Википедия

  • Королевство Руси — Галицко Волынское княжество 1199 1392 …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»