-
21 изглаживаться
изгладиться1) вирівнюватися, вирівнятися, бути вирівняним;2) згладжуватися, згладитися, бути згладженим;3) (из памяти) затиратися, затертися в пам'яті, згладжуватися, згладитися в пам'яті, зникати зникнути, виходити, вийти, вивітрюватися, вивітритися з пам'яти (з тямки). [Не міг ваш образ ніколи затертися в нашій пам'яті (Крим.). Усі прикрі вражіння згладилися в пам'яті (Крим.). І все, що давно з пам'яти зникло, зненацька так ясно з'явилось (Л. Укр.). Жити і вмирати буду, а тота хвиля не вийде мені з пам'яти (Франко). Почуваю, що дещо вже вивітрюється з тямки (Крим.)]. И память уже -лась об этом - і з пам'яти людям уже те вийшло (зникло), і спомин про те вже зник, згас. [Спомин про їх уже згас (Грінч.)]. Память об этом событии никогда не -тся - пам'ять (спогад) про цю подію ніколи не забудеться.* * *несов.; сов. - изгл`адитьсязгла́джуватися, згла́дитися; ( стираться) стира́тися, сте́ртися (зітре́ться)\изглаживаться ться из па́мяти — згла́джуватися, згла́дитися (стира́тися, сте́ртися) з па́м'яті, затира́тися, зате́ртися в па́м'яті
-
22 live
Iadj1) живий2) жвавий; діяльний, енергійний, сповнений сил3) життєвий, актуальний, важливий4) реальний, справжній, невигаданий5) що горить; незгаслий6) діючий; не використаний; що не вибухнув; заряджений, бойовийlive round — військ. бойовий патрон
7) яскравий, нетьмяний (про колір)8) чистий (про повітря)9) змінний, мінливий10) ел. під напругою11) друк. готовий для друку12) рад. що передається безпосередньо в ефір (без попереднього запису на плівку)13) телеб. що передається безпосередньо з місця події (без попереднього запису на кіноплівку)IIv1) жити; існувати2) мешкати, проживати3) витримувати, не гинути; не псуватися4) залишатися у віках (у пам'яті)5) харчуватися, годуватися, живитися (чимсь — on, upon)6) жити певним коштом; вести певний спосіб життяto live beyond (above) one's means — жити невідповідно до своїх достатків
live and learn! — вік живи — вік учись
live out — пережити, вижити, прожити, дожити; протягувати (про тяжкохворого)
* * *I [liv] v1) жити; існувати; вести який-небудь спосіб життя2) мешкати3) витримувати, не гинути, не псуватися; ( through) перетерпіти, пережити; жити, залишатися у пам'яті, у віках ( часто to live on)4) (on, upon) харчуватися ( чим-небудь); жити ( на які-небудь кошти)5) ( off) жити на чиєму-небудь утриманні6) здійснювати, втілювати7) миритися ( з чим-небудь); терпітиII [laiv] a1) живий2) палаючий, невгаслий; діючий; невикористаний; який не вибухнув; зарядженийlive round — вiйcьк. бойовий патрон; eл. який знаходиться під напругою
3) живий, енергійний, сповнений сил; актуальний, важливий, життєвий4) справжній, реальний, невигаданий5) проточний ( про воду); чистий ( про повітря)6) яскравий, нетьмяний ( про колір)7) пoлiгp. який підлягає набору8) гipн. природний, нерозроблений; натуральний9) cпopт. який знаходиться у грі ( про м'яч)III [laiv] advбезпосередньо, прямо -
23 treasure
I n; іст.головна пов'язка; стрічкаII n1) збір. скарбиa ship full of treasure — корабель, повний скарбів
2) коштовність; скарб ( про людину); цінний предметart treasures, treasure s of art — скарби мистецтва
to lay up treasures in heaven — заощаджувати скарби на небесах; не думати про земні блага
my treasure! — лагід. скарб мій!
3) гроші, багатствоthe war cost the country great sacrifices in blood and treasure — війна коштувала країні великих людських, матеріальних жертв
4) pl; eк. короткострокові казначейські векселіIII v1) збирати, зберігати (скарби; тж. treasure up)to treasure (up) money — копити гроші
boys often treasure (up) postage stamps — хлопчики часто колекціонують марки; зберігати як скарб
to treasure smb 's memory, to treasure smb in one's memory — дбайливо зберігати пам'ять про кого-н.
to treasure (up) in ones heart the recollection of former days — зберігати в серці пам'ять минулого
he treasure the watch his mother gave him — він дуже дорожить годинами, які подарувала йому мати
to treasure smb 's friendship — високо цінувати чию-н. дружбу
-
24 remembrance
n1) пам'ятьin remembrance of smb. — на пам'ять (на згадку) про когось
2) спогад, згадка3) сувенір, подарунок на згадку4) pl привіт (через когось)R. Day — іст. день пам'яті загиблих під час першої світової війни (11 листопада)
R. Sunday — церк. поминальна неділя
-
25 token
1. n1) знак; символ2) подарунок на згадку (на спомин); сувенір3) ознака, прикмета4) розпізнавальний знак5) талон, жетон6) знаменняtoken desegregation — амер. символічна десегрегація
token compliance with desegregation order — амер. формальне підкорення наказу про десегрегацію
token gesture — символічний (умовний) жест
token imports — символічний імпорт; імпорт незначної кількості товару
token occupation — військ. часткова окупація
by the same token, by this (by that) token — до того ж, крім того; ще один доказ того, що
more by token — розм. більш того
* * *I n1) знак; символa token of respect [of regard, of affection] — в знак поваги
in token of — в знак (чого-н.)
his actions are a token of his sincerity — його діяння говорять про його; симптоми the tokens of a disease симптомы хвороби
2) подарунок на пам'ять; сувенір3) ознака, прикметаto give some token of intelligence — знайти ознаки розуму; пізнавальний знак
4) талон, жетонthis token will admit you to the swimming pool — з цим жетоном ви можете пройти до плавального басейну
5) icт. знамення••by the same token, by, this /that/ token — до речі; крім того; зайвий доказ того, що
II amore by token — дiaл. більш того
символічний; формальний; номінальнийtoken coin — = toke nraoney
token gesture — символічний /умовный/ жест
token smile — щось, на зразок посмішки
token occupation — воен. часткова окупація; символічна десегрегація; символічний прийом в "білу" школу двох-трьох негрів
token compliance with the desegregation order — aмep. формальне підкорення наказу щодо десегрегації
IIItoken imports — eк. імпорт незначної кількості товару, символічний імпорт
υ бути знаком; символізувати -
26 written
1. adj1) письмовий; писемний; писанийwritten order — військ. письмовий наказ
2) рукописний3) написанийwritten in marble — довговічний; неминущий (про славу, пам'ять)
2. p.p. від write* * *I ['ritn] a1) письмовий; писанийwritten order — вiйcьк. письмовий наказ
written evidence — юp. письмовий доказ
written law — юp. " писане" право, статутне право
written proceedings — юp. письмове проведення
2) рукописнийto read written hand — розбирати по написаному, читати чий-н. почерк
3) написанийII [`ritn] p. p.written in marble — вічний, неминущий (про славу, пам'ять)
від write; v -
27 record
I ['rekxːd] n1) запис, записування; письмове згадування, письмовий слід ( чого-небудь)record of a patient — мeд. історія хвороби
2) реєстрація, облікrecord clerk, record keeper — реєстратор, діловод
record department, record room — мeд. реєстратура; pl документація; обліково-звітні документи; звітні матеріали; дані
abstract of record — виписка із запису /з протоколу/; record of evidence протокол допиту свідка
on /upon, in/ record — занесений до протоколу, запротокольований, зареєстрований; pl; юp. матеріали судової справи; pl архів
keeper of the records, record keeper — архіваріус, реєстратор
4) факти, дані ( про кого-небудь); характеристика, репутація; досягнення; результати діяльності5) cпopт. рекорд6) звукозапис; запис (звуку, зображення на плівку); фонограма; фотограма; кінограмаsound record — фонограма, звукова доріжка; діаграма ( самописа); грамофонна платівка; aмep. перфорований нотний ролик ( для механічного фортепіано)
7) ( історичний) пам'ятник (про статую, картину, манускрипт)8) ( the record) юp. суть справи9) юp., дiaл. показання свідків; свідок10) пoeт. пам'ятьon (the) record — офіційний; гласний, відкритий, несекретний; оголошений привселюдно; зроблений або призначений для преси ( про заяву)
II aoff the record — не для преси; конфіденційний, який не підлягає розголошенню (особл. у пресі); неофіційний ( про заяву)
рекордний; небувалий, нечуваний (перен.)III [ri'kxːd] v1) записувати, протоколювати; заносити до списку, до реєстру, до протоколу; реєструвати, фіксувати; показувати ( про прилад); записувати ( про реєструючий або самописний прилад)3) увічнювати4) співати, заливатися ( про птаха)5) icт. свідчити -
28 sink
In1) раковина (для стікання води)2) зливник; стічний колодязь; вигрібна яма3) стічна труба4) перен. клоакаa sink of iniquity — кубло; вертеп
5) западина, заглиблення, виїмка6) геол. карстова печера7) театр. люк8) шахтний стовбур (ствол)9) грузилоIIv (past sank; p.p. sunk, sunken)1) тонути, потопати2) топити; занурювати3) губити, занапащати (часто pass.)4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.)to sink in smb.'s estimation — упасти у чиїхось очах
5) опускати; упускати (з рук); перен. принижуватиI hope it will not sink me in your esteem — сподіваюся, що це не принизить мене у ваших очах
6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.)7) зникати з поля зору8) забувати, не згадуватиto sink the shop — а) не згадувати про справи; б) приховувати свій фах (своє заняття)
9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати11) западати, увалюватися (про очі, щоки)13) устромляти (зуби, ніж тощо)14) устромлятися (про зуби, ніж тощо)15) укопувати (стовп тощо)18) затоплювати (місцевість)22) вирізьблювати (на камені тощо)23) кидати (м'яч — баскетбол)24) поринути, заглибитисяthe population sank from fifty million to thirty — населення скоротилося з п'ятдесяти мільйонів до тридцяти
26) осідати (про фундамент)27) слабшати, гинути, умирати28) приховувати29) ігноруватиto sink into the grave — піти в могилу, померти
to sink or swim — або пан, або пропав
* * *I [siçk] n1) раковина ( водопроводу)2) злив; стічний колодязь; вигрібна яма; стічна труба; cпeц. стік; клоакаa sink of iniquity — кубло, вертеп
3) западина, заглиблення, виїмка4) гeoл. провал, карстова печера5) театр. люк7) вантажилоII [siçk] v(sank, sunk; sunk)1) тонути, потопати; топити; занурювати; часто pass губити2) опускатися, падати; опускати, роняти3) знижуватися; знижувати4) слабшати, вгасати, стихати, завмирати6) забувати, не згадувати; приховувати; замовчувати; придушувати, тамувати7) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; усмоктувати ( sink in)8) западати, ввалюватися (про щоки; sink in)9) доходити ( до свідомості); западати (у душу, в пам'ять)10) встромлювати ( зуби); устромлюватися ( про зуби)11) вривати (стовп, палю)13) фин. погашати, сплачувати ( борг)14) затопляти ( місцевість)17) кидати ( м'яч- баскетбол); загнати в лузу ( більярдну кулю); загнати в лунку ( кулю- гольф)18) to sink into a state / into a condition / впадати, поринати в який-небудь стан19) to sink to a state /to a condition, to a level / опускатися, доходити до якого-небудь стану, положення, рівня20) to sink smth to a state /to a condition, to a level / зводити що-небудь до якого-небудь стану, положення, рівня -
29 trick
1. n1) хитрість, обман, обдурювання2) омана, оптична ілюзія3) жарт; вихватка, вибрик, витівка4) фокус, трюк5) уміння, вправність; (професіональна) спритність; вдалий прийомI don't know the trick of it — я не знаю, як це робиться
6) характерна особливість7) звичка, манера8) пишномовність; викрутаси9) амер. дрібничка, іграшка; забава10) амер., розм. дитина, дівчинка11) карт. взятка12) мор. зміна (за штурвалом тощо)trick flying — ав. вищий (фігурний) пілотаж
trick wig — перука, на якій волосся може вставати дибом
dirty (dog's, nasty, shabby) trick — підлота, капость
2. v1) обманювати, обдурювати, ошукувати3) опоряджати, оздоблювати, прикрашати (звич. trick out, trick up, trick oft)* * *I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
30 trick
I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
31 visual
1. n1) людина з розвиненою зоровою пам'яттю2) військ., розм. візуальне розпізнавання (літаків)3) pl кін. зображення (фільму)2. adj1) зоровий; що стосується зоруvisual organ (acuity) — орган (гострота) зору
2) візуальний; що сприймається зоромvisual communication (contact) — військ. візуальний зв'язок
3) наочний4) оптичнийvisual angle — кут зору,, оптичний кут
5) побіжний, зовнішній (огляд)6) безпосереднійvisual show — телеб., рад. пряма передача зі студії
* * *I a1) зоровий, який стосується зору; visual nerve зоровий нерв; visual organ [acuіty, dіsturbance] орган [гострота, розлад] зору; visual fіeld поле зору; visual dіstance межа видимості2) зоровим, сприйманим зором; visual іmpressіons зорові враження; visual memory зорова пам’ять3) наочний; visual aіds наочні приладдя4) візуальний, здійснюваний за допомогою зору; visual navіgatіon візуальна навігація; visual reconnaіssance воен. візуальна розвідка5) оптичний: visual sіgnal оптичний сигнал; the visual focus of a lens оптичний фокус лінзи6) видимий, зримий, відчутний (у протист. нереальному); образний; visual epіthets яскраві /образні/ епітетиII n.1) людина з переважаючим розвитком зорової пам’яті2) військ. візуальне розпізнання ( літаків)3) pl. кіно зображення, візуальний ряд ( фільму)4) pl. фото, кінофільм, відеозапис5) рекламний ролик; агітаційний ролик ( перед виборами) -
32 two-minute
adjдвохвилинний* * *atwo-minute silence — двохвилинне мовчання, дві хвилини мовчання ( у пам'ять загиблих на війні)
-
33 token
I n1) знак; символa token of respect [of regard, of affection] — в знак поваги
in token of — в знак (чого-н.)
his actions are a token of his sincerity — його діяння говорять про його; симптоми the tokens of a disease симптомы хвороби
2) подарунок на пам'ять; сувенір3) ознака, прикметаto give some token of intelligence — знайти ознаки розуму; пізнавальний знак
4) талон, жетонthis token will admit you to the swimming pool — з цим жетоном ви можете пройти до плавального басейну
5) icт. знамення••by the same token, by, this /that/ token — до речі; крім того; зайвий доказ того, що
II amore by token — дiaл. більш того
символічний; формальний; номінальнийtoken coin — = toke nraoney
token gesture — символічний /умовный/ жест
token smile — щось, на зразок посмішки
token occupation — воен. часткова окупація; символічна десегрегація; символічний прийом в "білу" школу двох-трьох негрів
token compliance with the desegregation order — aмep. формальне підкорення наказу щодо десегрегації
IIItoken imports — eк. імпорт незначної кількості товару, символічний імпорт
υ бути знаком; символізувати -
34 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
35 burn
In1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності на землі, призначеній для обробітку4) розм. струмокIIv (past і p.p. burnt)1) палити, спалювати (тж burn down)2) пропалювати, випалювати (цеглу)3) використовувати як паливо, топити4) фіз. спалювати в ядерному реакторі5) горіти, палати; згорати7) припікати; обпікати (ся)8) загоряти9) пригоряти (про їжу)10) дати згоріти11) висушувати (рослинність); обпалювати12) страчувати на багатті, спалювати13) амер., розм. стратити на електричному стільці15) мчати щодуху (часто burn up)□ burn away — поступово згорати
□ burn down — спалювати вщент
□ burn into — в'їдатися, врізатися (в пам'ять)
□ burn out — випалювати; спалювати
□ burn up — а) розпалювати; б) загоратися; в) розгнівати (ся); г) розм. дати прочухана
* * *I n1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності (на землі, призначеної до обробітку)4) випалювання ( цегли)5) сигарета6) cл. ошуканство, обманII v(burnt, burned)1) палити, спалювати (тж. burn down); випалювати; використовувати як паливо; топити ( яким-небудь матеріалом); фiз. спалювати в ядерному реакторі; xiм. згоряти, швидко окислятися2) горіти, палати, згоряти (тж. burn away); палати, горіти (ентузіазмом, ненавистю); горіти, світити ( про лампу); горіти, сяяти ( про зірки); ( for) мати палке бажання ( володіти чим-небудь), жадати3) обпекти, отримати опік4) викликати загар, засмагу ( про сонце); загоряти6) обпалювати (цеглу, гончарні вироби); випалювати ( вугілля)7) висушувати ( землю); викликати тріщини; обсмалювати8) спалювати, страчувати на багатті; померти на багатті; aмep.; cл. стратити на електричному стільці9) мeд. припікати; таврувати ( тварин)10) викликати печію, пекти11) мчати щосили ( часто burn up)12) cл. обдурити; ошукатиIII nшотл. струмок, струмочок -
36 mind
1. n1) розум2) розумові здібності; інтелект; ум3) думка, поглядto be of one mind — бути одностайними, дотримуватися однієї думки
to read smb.'s minds — читати чужі думки
4) пам'ять, спогад5) настрій6) намір, бажанняto have a mind to do smth. — мати намір (збиратися) зробити щось
7) дух, душаto make up one's mind — зважитися, прийняти рішення
out of sight, out of mind — присл. як з очей, так і з думки
2. v1) заперечувати, бути протиdo you mind my smoking? — ви не заперечуватимете, якщо я запалю?
I shouldn't mind a cup of tea — я не проти того, щоб випити чашку чаю
2) хвилюватися, тривожитися3) звертати увагу (на когось, на щось), рахуватися (з кимсь, чимсь)4) прислухатися (до порад); слухатисяmind what I say — слухайте, що я говорю
5) не забути зробити (щось)mind your own business! — займайся своєю справою!, не втручайся в чужі справи
7) остерігатисяmind the step! — обережно, там східці!
8) заст. мати намірnever mind! — не хвилюйтеся!; не звертайте уваги!; нічого!, байдуже!
mind your eye! — будь обережним!, стережися!
-
37 visual
I a1) зоровий, який стосується зору; visual nerve зоровий нерв; visual organ [acuіty, dіsturbance] орган [гострота, розлад] зору; visual fіeld поле зору; visual dіstance межа видимості2) зоровим, сприйманим зором; visual іmpressіons зорові враження; visual memory зорова пам’ять3) наочний; visual aіds наочні приладдя4) візуальний, здійснюваний за допомогою зору; visual navіgatіon візуальна навігація; visual reconnaіssance воен. візуальна розвідка5) оптичний: visual sіgnal оптичний сигнал; the visual focus of a lens оптичний фокус лінзи6) видимий, зримий, відчутний (у протист. нереальному); образний; visual epіthets яскраві /образні/ епітетиII n.1) людина з переважаючим розвитком зорової пам’яті2) військ. візуальне розпізнання ( літаків)3) pl. кіно зображення, візуальний ряд ( фільму)4) pl. фото, кінофільм, відеозапис5) рекламний ролик; агітаційний ролик ( перед виборами) -
38 атир
I(атри)1. пам'ять Г, К; атриңе дэйиль ми? чи не пам'ятаєш? Г; атрине кель- приходити на згадку К.2. повага, пошана, шаноба, увага Г-СК; атир ӱчӱн з поваги СК; атир йапвшановувати, шанувати, виявляти повагу, виказувати увагу СК; ағанын атри чӱн ал мени бӧгеҗе хонах з поваги до свого старшого брата прийми мене сьогодні на нічліг Г; аллағын атри ичӱн бога ради СЛ; меним атриме ичӱн хурбан этэсин принесеш мені у жертву Г; беним атирим ӱчӱн бу эклисеми йапасын на честь мене збудуєш оцю мою церкву Г; верин, Ашых Ғарибин атирине мен чалайым дозвольте, я зіграю з пошани до Ашиха Гаріба К.4. образа К; атир айт- поділитися образою К; атир йизле- приховувати образу К; атир хайтарвисловлювати образу К; див. ал-атир, пор. атыр, хадыр II, хатир I, хатыр III.IIсамопочуття, стан, становище У; атир сор- розпитувати про здоров'я, про становище У; пор. хадир II, хадыр I, хатир II, хатыр IV. -
39 obliterate
Iadj поет.стертий; знищений; забутийIIv1) стирати; знищувати; викреслювати2) згладжувати, виганяти (з пам'яті тощо)* * *I a; поет.1) стертий; знищений; забутий2) слабкий, неясний; невиразний; ледь видимийII v1) стирати, видаляти, згладжувати; знищувати; руйнувати2) виганяти, згладжувати ( з пам'яті); знищувати ( пам'ять про що-небудь)3) скасовувати; анулювати -
40 rake
1. n1) граблі2) скребачка; гребок3) кочерга4) лопаточка круп'є5) гребінець6) дуже худа людина, «скелет»7) мор. нахил (щогли тощо)8) відхилення від перпендикуляра (прямовисної лінії)9) тех. передній кут (різця)11) скіс, схил12) ав. скіс на кінці крила літака (лопаті гвинта)13) похила підлога (в театрі)14) гульвіса; розпусник; розпусниця15) тех. состав, поїзд, ешелонrake vein — геол. січна жила
2. v1) згрібати граблями; загрібати, зарівнювати (підчищати) граблями (тж to rake clean, to rake level, to rake smooth)2) чистити скребачкою3) перегрібати, перетрушувати (сіно)4) розгрібати, гребти (кочергою тощо); шуруватиto rake one's memory — а) напружувати пам'ять; б) ворушити спогади
6) збирати, набирати7) оглядати, обдивлятися, кидати погляди8) військ. обстрілювати поздовжнім вогнем, змітати, зносити9) відхилятися від прямовисної лінії10) відхиляти11) вести розпусний спосіб життя; гультяювати12) розм. іти, ходити; прямувати13) мисл. гнатися за дичиною (про сокола)14) мисл. іти по сліду (про собаку)rake away — відгрібати, вигрібати
rake down, rake in — а) загрібати (гроші); б) загрібати лопаточкою круп'є
rake out — а) вигрібати (вугілля тощо); б) погасити, розгребти (вогнище)
rake over — вирівнювати (підчищати) граблями
rake together — згрібати в купу (листя тощо); збирати
rake up — а) згрібати (сіно); б) ворушити (спогади); в) вишукувати; г) збирати
* * *I [reik] n1) граблі2) кочерга4) гребінець; густий гребінець5) "скелет", "тріска" ( про худу людину)6) тex. шкребок; гребокII [reik] v1) згрібати граблями; зарівнювати, підчищати граблями (rake smooth, rake level, rake clean); ворушити ( сіно)2) чистити шкребком; розгрібати, гребти ( кочергою); шурувати3) ворушити ( минуле); ритися ( у чому-небудь); ретельно шукати ( що-небудь)4) збирати, набирати (часто rake up, rake together)5) обводити поглядом; оглядати, озирати6) вiйcьк. обстрілювати поздовжнім вогнемIII [reik] n1) відхилення від перпендикуляра; похил; нахил ( щогли)2) схил, спад; похила підлога (у театрі е т; п.)3) тex. передній кут, кут уклону ( різця)4) тex. скіс, зрізIV [reik] nджиґун; розпусникV [reik] n; зал. VI [reik] n1) дiaл. іти, ходити; направлятися2) миcл. гнатися за дичиною ( про сокола); іти по сліду ( про собаку)
См. также в других словарях:
пам'ять — і, ж. 1) Здатність запам ятовувати, зберігати і відтворювати в свідомості минулі враження. || Здатність особливо добре запам ятовувати що небудь або користуватися якимось органом чуттів. Музична пам ять. Зорова пам ять. Коротка пам ять. ••… … Український тлумачний словник
пам'ятний — а, е. 1) Який добре зберігся в пам яті, довго пам ятається. || Такий, про якого пам ятають; знайомий, відомий. || Вартий пам яті, запам ятовування; дорогий як пам ять про кого , що небудь. || Такий, якого не можна забути; незабутній. 2) Який… … Український тлумачний словник
пам'ятний — на, не, Гж. Такий, що довго зберігся в пам яті; дорогий, як пам ять про кого небудь; вартий пам яті … Словник лемківскої говірки
хорагічний пам'ятник — (грец.) Невелика пам ятна споруда з триніжком на честь божества, встановлена у давньогрецькому місті в пам ять про перемоги хору співаків на музикальних змаганнях. Звичайно знаходилися у підніжжя акрополя … Архітектура і монументальне мистецтво
непам'ять — і, ж. 1) Втрата пам яті про кого , що небудь; забуття. Піти в непам ять. 2) Втрата свідомості, непритомність. Впадати в непам ять … Український тлумачний словник
зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… … Український тлумачний словник
підводити — джу, диш, недок., підвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. підві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Ведучи, тримаючи, наближати кого небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого небудь (машину, судно і т. ін.). || … Український тлумачний словник
напружувати — ую, уєш і рідко напружа/ти, а/ю, а/єш, недок., напру/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Натягуючи, робити пружним, тугим. 2) Докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву чого небудь (про пам ять, зір, увагу і т. ін.). || Надмірно… … Український тлумачний словник
схибити — блю, биш; мн. схи/блять; і схибну/ти, ну/, не/ш, док. 1) неперех. Неправильно, не так, як треба, зробити що небудь, припуститися помилки у своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого , чого небудь і т. ін. || Не влучити в ціль, зробити промах. ••… … Український тлумачний словник
Стригун, Фёдор Николаевич — Фёдор Стригун Федiр Миколайович Стригун Имя при рождении: Фёдор Николаевич Стригун Дата рождения: 1 ноября 1939(1939 11 01) (73 года) … Википедия
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия