-
1 проще
1) (ср. ст. от Простой) простіший, -ша, -ше;2) (ср. ст. от Просто) простіше. -ще всего - найпростіше.* * *1) прил. прості́ший2) нареч. прості́ше, прості́шкак нельзя́ \проще — як найпрості́ше; прості́сінько
-
2 прощение
прощення, опрощення, дарування, (извинение) вибачення, пробачення, (отпущение) відпущення. [Всім прощай і прощення доступиш (Франко). Чи вже-ж то вина така, що нема їй опрощення до віку (Мирн.). Єсть учинки, яких нічим ні одкупити, ні спокутувати і за які опрощення не може бути (Єфр.)]. Просить, попросить -ния у кого - просити (прохати), попросити (попрохати) прощення (опрощення, пробачення) в кого, перепрошувати, перепросити кого, перепрохувати, перепрохати кого. [Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком (Рудч.). Взяв батька, попросив у його опрощення і став кормити до смерти (Грінч.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Нехай він при всіх нас перепросить тебе (Кониськ.)]. -ние грехов - прощення гріхів и гріхам, від гріхів. [Там ми сповідались, і пан-отець прощення дав гріхам (Грінч.). Освідчаю тобі прощення від усіх гріхів (Грінч.)]. Которому нет -ния - непрощенний. [Щоб не стати непрощенними злочинцями перед рідним краєм (Єфр.). Бодай той непрощенний був, хто видумав таку нелюдяну науку (Свидн.)].* * *проще́ння; ( извинение) ви́бачення, проба́чення, дарува́нняпрошу́ проще́ния! — а) проба́ч (проба́чте, ви́бач, вибачте, дару́й, даруйте)! б) ( до свидания) прощава́й (прощава́йте)!, бува́й здоро́в (бува́йте здоро́ві)!
-
3 извинительность
1) вибачність, пробачність, оправданість (-ности);2) прощенність, простимість.* * *виба́чність, -ності, проба́чність; проще́нність, прости́мість, -мосп -
4 коммерция
комерція, торг (-гу), торго[і]вля (-лі), (чаще с иронией) гандель (-длю). [Професор не кидався до гандлю, до наживи (Кон.)]. Вести -цию, заниматься -цией - провадити комерцію, (проще) ходити, бути при комерції, комерсувати, (вульг.) комерцювати. Поддержите -цию - прошу (просимо) до торгу! Плохая вышла -ция - кепський вийшов гандель. -ции советник - радник комерційний.* * *коме́рціякомме́рции сове́тник — дорев. коме́рції ра́дник
-
5 ниже
I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;4) (в сложении) нижче.II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.* * *I н`ижесравн. ст.1) прил. ни́жчийон \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)
2) нареч. ни́жчеоб э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче
3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва
пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́
II ниж`е\ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї
союзніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть -
6 отроковица
дівчина, дівча (-чати), (дівчина-)підліток; (проще) півдівка, піддівок (-вка).* * *( девочка-подросток) отрокови́ця, пі́дліток, -тка; ( девушка) ді́вчина, дівча́, -ча́ти -
7 простейший
найпрості́ший; ( как нельзя проще) прості́сінький -
8 простительно
в знач. безл. сказ.проще́нно, проба́чно, прости́мо -
9 простительный
прощенний, вибачний, вибачливий. [Це ще не тяжкий гріх і прощенний (Куліш)]. -но - вибачно, вибачливо. Срв. Извинительный, -но.* * *проще́нний, проба́чний, прости́мий -
10 простой
I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.II. Простой, сущ. -1) см. Простаивание;2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.* * *I прил.1) про́стий и прости́й2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький5) ( элементарный по составу) спец. прости́йII сущ.прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю -
11 condonation
[ˌkɒndə'neɪʃ(ə)n]nпроще́ння, забуття́ ( провини) -
12 excusable
[ɪks'kjuːzəb(ə)l]adjвиба́чни́й, проще́нний, прости́мий -
13 forgiveness
[fə'gɪvnɪs]nпроще́ння -
14 let-off
['letɒf]nпроще́ння; зві́льнення від (заслу́женого) покара́ння -
15 mercy
['mɜːsɪ]nмилосе́рдя; ми́лість; ла́ска; проще́ння; поми́луванняat the mercy of smb. — у чиї́йсь вла́ді
to have mercy on — щади́ти, ми́лувати
what a mercy that... — яке́ ща́стя, що...
-
16 Miserere
[ˌmɪzə'rɪ(ə)rɪ]n лат.блага́ння про милосе́рдя (проще́ння) -
17 pardon
['pɑːd(ə)n] 1. v1) проща́ти, вибача́тиpardon me — перепро́шую, ви́бачте, дару́йте
2) (по)ми́лувати; зали́ши́ти без покара́ння2. n1) проще́ння; ви́баченняI beg your pardon — ви́бачте
2) поми́лування; амні́стія -
18 remissible
[rɪ'mɪsəb(ə)l]adjпроще́нний, прости́мий, проба́чний -
19 remission
См. также в других словарях:
ПРОЩЕ — ПРОЩЕ. 1. сравн. к прил. простой1 в 1, 2, 4 и 5 знач. Новая система машины гораздо проще. 2. сравн. к нареч. просто. Он смотрел на дело проще. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
проще — элементарнее, уймись, не задавайся, попроще Словарь русских синонимов. проще нареч, кол во синонимов: 5 • легче (7) • … Словарь синонимов
проще — ПОПРОЩЕ, ПРОЩЕ, в зн. межд. (или личико попроще). Уймись, не задавайся (обычно выражает недовольство поведением собеседника, угрозу). Ты дурак что ли? Ну ка, личико попроще. Возм. из арм … Словарь русского арго
Проще Простого — Логотип передачи Жанр Телеигра … Википедия
проще пареной репы — очевидно, просто, раз плюнуть, элементарно, ватсон, раз чихнуть, легкий, элементарно, не фокус, плевое дело, не штука, и к бабке не ходи, яснее ясного, и к гадалке не ходи, ясно как день, ясно как божий день, прозрачно Словарь русских синонимов.… … Словарь синонимов
проще простого — детская игра, легкий, без проблем, не большая хитрость, легче легкого, не велика хитрость, пара пустяков Словарь русских синонимов. проще простого прил., кол во синонимов: 24 • без напряга (19) … Словарь синонимов
Проще простого — Проще простого … Википедия
проще не бывает — нареч, кол во синонимов: 18 • без проблем (23) • влегкую (15) • ежу понятно (16) • … Словарь синонимов
проще некуда — нареч, кол во синонимов: 17 • без проблем (23) • в два счета (51) • влегкую (15) • … Словарь синонимов
проще, чем другие — прил., кол во синонимов: 1 • упрощенный (27) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
проще, чем прежде — прил., кол во синонимов: 1 • упрощенный (27) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов