Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

просьбами

  • 1 допрашиваться

    допроситься допрохуватися, допрохатися, допрошуватися, допроситися, доблагати, -ся. [Прохав, прохав, та й не допрохався. Не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся].
    * * *
    несов.; сов. - допрос`иться
    1) ( добиваться просьбами) допро́шуватися, допроси́тися
    2) ( разузнавать путём расспросов) допи́туватися, допита́тися
    3) страд. несов. допи́туватися

    Русско-украинский словарь > допрашиваться

  • 2 кучиться

    1) купчитися, скупчуватися;
    2) -ться кому о чём - прохати, благати когось, кучити, надокучати комусь благанням, проханням про що.
    * * *
    I
    ( сбиваться в кучу) диал. ску́пчуватися
    II
    ( беспокоить просьбами) диал. докуча́ти, надокуча́ти

    Русско-украинский словарь > кучиться

  • 3 мозжить

    1) міжчити, товкти (доки не розтовчеться), (дробить) дробити, кришити, (плющить) плющити, плескати, чавити що; (колотить кого) товкмачити, мотлошити кого. [Можчили голови і спини (Котл.). Міжчив мене (Звягельщ.)]. -жить голову кому, перен. - гризти (міжчити) голову кому, золити кого, дозоляти кому. -жить кого (просьбами о чём) - канючити в кого чого, жебрати в кого що и чого, циганити;
    2) (безл.: ломить) ломити, крутити що, ломотіти в чому, (корчить) судомити що в кого и кому. [На негоду кості в мене крутить (Київ)]. У меня голову -жит - мені голову ломить, у мене голова тріщить.
    * * *
    1) (ныть, ломить) ни́ти, ломи́ти
    2) (кого) перен. золи́ти (кого), дозоля́ти (кому), гризти (кого)

    Русско-украинский словарь > мозжить

  • 4 осаждать

    осадить
    1) (город, крепость) облягати, обложити, облягти, обступати, обступити, обкладати, обкласти (місто, фортецю). Неприятель -дил город - ворог обліг місто. -дать, -дить (о собаках) - обсідати, обсісти. [Злі собаки обсідають перехожих]. -дать (не давать покою) кого просьбами - докучати кому проханнями. Просители -дают меня - прохачі обсідають (обліплюють) мене. -дают меня мысли - думки посідають мене, думи облягають мене;
    2) хим. - осаджувати, осадити, робити (зробити) осад (на дні). Осаждаемый - обляганий, що облягають, обступають. Осаждённый - обложений. [Обложене місто]; обложенець (-нця). Осаждённые сделали вылазку - обложенці зробили вилазку.
    * * *
    I несов.; сов. - осад`ить
    1) воен. обляга́ти, обложи́ти и облягти́ и пообляга́ти
    2) перен. обсіда́ти, обсі́сти; ( наседать) напосіда́ти, напосі́сти; ( набрасываться) накида́тися, наки́нутися
    II хим.; несов.; сов. - осад`ить
    оса́джувати, осади́ти

    Русско-украинский словарь > осаждать

  • 5 попрошайка

    общ. р.) прошак (-ка), циган, циганка, канюка, лабза (общ. р.), лабзюк (-ка, м. р.), лабзючка (ж. р.), нищун (-на).
    * * *
    м., ж.
    жебра́к, -а (м.), жебра́чка (ж.), проша́к, -а (м.), проха́ч, -а (м.), проха́чка (ж.); ( надоедающий просьбами)каню́ка

    Русско-украинский словарь > попрошайка

  • 6 попрошайник

    жебра́к, -а, проша́к, -а; ( надоедающий просьбами) каню́ка

    Русско-украинский словарь > попрошайник

  • 7 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 8 Обеспокоивать

    обеспокоить непокоїти, занепокоювати, занепокоїти кого, бентежити, турбувати, потурбувати, стурбувати кого чим. См. Тревожить, Докучать. [Це його занепокоїло. Не турбуй мене своїми проханнями (просьбами)]. Обеспокоенный - занепокоєний, стурбований, збентежений.

    Русско-украинский словарь > Обеспокоивать

См. также в других словарях:

  • осаждать просьбами — См …   Словарь синонимов

  • пристававший с просьбами — прил., кол во синонимов: 7 • докучавший (31) • донимавший (38) • досаждавший (41) …   Словарь синонимов

  • Дурова, Надежда Андреевна — (Александр Андреевич Александров) штабс ротмистр армии, писательница. Д. родилась в 1783 г. (а не в 1789 или 1790, как пишут некоторые ее биографы) от отца гусарского ротмистра, родом из дворян Вятской губ., и матери дочери полтавского помещика… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… …   Большая биографическая энциклопедия

  • КАНЮЧИТЬ — Забвение внутренней формы, напр., наблюдается в слове канючить. В современном разговорно фамильярном употреблении этот глагол, означающий: надоедливо клянчить чего н., надоедать навязчивыми, неотступными просьбами о чем нибудь, жалобами на что н …   История слов

  • ЭНЦЕФАЛИТЫ — ЭНЦЕФАЛИТЫ, воспаления головного мозга, анат. клин. симптомокомплекс, к рый вызывается различными этнол. факторами: инфекцией, интоксикациями, травмой. Значение каждого из вышеперечисленных факторов расценивается неодинаково, причем роль… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Черкасов, барон Иван Антонович — действительный тайный советник, тайный кабинет секретарь Императора Петра I, Екатерины І и Елисаветы Петровны, родился в 1692 году. Отец его Антон Романович, по прозвищу Гусь, был уроженцем города Сосницы, воспитывался и служил в Великой России и …   Большая биографическая энциклопедия

  • Феодор Иоаннович — (род. 31 мая 1557 г., † 7 января 1598 г.) сын царя Иоанна Васильевича Грозного и супруги его, Анастасии Романовны Захарьиной Юрьевой; царь Московский и всея Руси с 19 марта 1584 г. и последний представитель Московских великих князей… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Меншиков, светлейший князь Александр Данилович — фаворит Петра I и Екатерины I, открывающий собой ряд русских временщиков XVIII столетия. Год его рождения в точности не известен: по одним известиям (Берхгольц), он родился в 1673 г., по другим (Голиков) в 1670 г. Не вполне выяснено и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Островский, Александр Николаевич — драматический писатель, начальник репертуара Императорского Московского театра и директор Московского театрального училища. А. Н. Островский родился в Москве 31 го января 1823 г. Отец его, Николай Федорович, происходил из духовного звания, и по… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»