-
101 roll
I n1) рулон; клубок2) сувій; що-небудь згорнуте в трубку, трубка, рулон; вiйcьк. скатка3) балабушка; валик (нaпp., волосся)5) булочка ( bread roll); pl булочник, пекар; рулет6) ( поіменний) список; реєстр; відомість; вiйcьк. іменний список особового складу; юp. офіційний список адвокатів; дiaл.; юp. список справ, призначених до слухання; протокол ( судочинства); ( the Rolls) pl; icт. судовий архів на Парк-ЛейнMaster of the Rolls — начальник судових архівів ( нині титул глави Державного архіву Великої Британії)
7) обертання, катання8) крен; хитання, колихання; хитавиця; мop. бортова хитавиця10) гуркіт, перекіт ( грому)11) бій барабана; барабанний дріб13) рукописна книга (особл. у сувої)14) пачка грошей ( roll of bills); aмep.; жapг. гроші15) cпopт. перекид, переверт; кидок, переворот ( боротьба)16) тex. валок ( прокатного стану); вал, барабан, циліндр, ролик, коток17) apxiт. завиток іонічної капітелі18) гipн. нерівності в покрівлі вугільного пласта19) гeoл. антикліналь20) aв. бочка, подвійний переворот через крило21) пoлiгp. рулетка для тиснення рамки22) м'яка папка ( шкіряна)II v1) котити; котитися2) вертіти, обертати; вертітися, обертатися3) катати; качатися; купатися (в грошах, розкошах)4) згортати, звертати, скручувати ( roll up)5) загортати6) качати, колихати, гойдати; гойдатися, колихатися; хвилюватися ( про море)7) кренитися; мop. зазнавати бортової хитавиці8) ходити погойдуючись або перевальцем9) плавно текти, котити свої хвилі; струменіти; клуботатися ( про дим)10) бути горбкуватим, нерівним ( про місцевість)11) гриміти, гуркотіти; вимовляти розкотисто, голосно; звучати, лунати; вибивати дріб ( на барабані)12) качати, розкочувати ( тісто)13) пoлiгp. накатувати14) aмep. просуватися, рухатися вперед15) aмep.; cл. грабувати ( п'яного або сплячого); здійснювати вуличне пограбування16) накочувати, укочувати (ґрунт, поле); трамбувати котком ( шосе)17) прокатувати ( метал); вальцювати, плющити18) кiнo; тб. запускати; готувати до дії -
102 roll on
-
103 rub along
phr v1) ладити, уживаться ( часто rub along together)2) виходити зі скрутного стану, виплутуватися; помалу просуватися вперед3) абияк перебиватися; вкладатися в убогий бюджет -
104 soldier on
phr v1) залишатися на посту; не поступатися позиціями; наполегливо просуватися вперед2) продовжувати роботу незважаючи на труднощі; не здаватися, не відступати -
105 stalk
I [stxːk] n1) бoт. стебло, квітконіжка; черешокcabbage stalk — качан; зooл. ніжка, стеблинка
2) стрижень4) довга пряма частина будь-якого предмета; трубка термометра5) висока підставка; ніжка ( чарки)7) бyд. вертикальна грань підпірної стінкиII [stxːk] n1) обережне переслідування (дичини, звіра; підкрадання)2) велична, урочиста ходаIII [stxːk] v1) підкрадатися, ( крадькома) переслідувати; вистежувати; потай просуватися; прочісувати2) часто през. простувати, виступати; ступати3) поширюватися, розповзатися (про епідемію, чутки) -
106 steam ahead
-
107 strike out
phr v1) накидатися (з кулаками, зі зброєю)2) швидко рухатися; мчати; поспішно просуватися; рухати руками е ногами ( при плаванні); перебирати ногами (при катанні на велосипеді, на ковзанах)3) викреслити4) винайти, придумати5) накидати план; зробити робоче креслення6) мop. піднімати з трюму е спускати на стінку7) cпopт. вибити в аут ( бейсбол) -
108 thrust
I [arest] n1) поштовхthrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування
she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку
2) колючий удар; стусан; випадwith a /one/ thrust — одним ударом
thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]
3) ударto make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста
to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар
to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар
to open a thrust — вiйcьк. починати наступ
to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар
the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]
4) напрямок, ухилthrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму
5) пафосthe thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість
to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/
6) тискthe thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну
the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)
7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті
9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка
II [arest] veach author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
( thrust)1) штовхати, цокатиto thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку
to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти
to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері
to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись
to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію
2) сунути; засовувати, всувати, просовуватиto thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички
to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки
to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь
_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи
to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати
he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені
3) завдавати удару; забивати, всадити; молотитиto thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь
to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)
4) вiйcьк. рухати, вводитиto thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися
an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)
5) впирати••to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)
-
109 track
I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
110 way
I [wei] n1) шлях; дорога; маршрутwhich is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]
2) напрям3) відстань4) рух вперед; хідunder way — мop. на ходу
preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування
to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію
to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед
to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)
5) спосіб дії; метод, спосібthis is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки
6) особливість, характерна рисаhe is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка
the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки
7) ставлення, аспект8) положення, станthings are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності
9) область, сфера; заняття10) категорія, рід11) можливість, шлях, засібto find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити
12) мop. стапель13) тex. направляюча (станк;)14) юp. право проходу, проїздуII [wei] aпроміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляхуIII [wei] adv; сл.1) далеко; на значній відстані, віддаленийway behind [ahead] — далеко позаду [попереду]
2) повністю, до кінця3) поблизу -
111 wrestle
I nборотьба, сутичка; cпopт. борцовський двобій; наполеглива боротьба ( з труднощями)II va wrestle for life or death — боротьба не на життя, а на смерть
1) боротисяpolice wrestled him to the ground — поліцейські прижали його до землі; cпopт. займатися боротьбою, боротися
to wrestle in /from/ a kneeling position — боротися в партері
to wrestle in /from/ a standing position — боротися в стійці
2) (with, against) вести наполегливу боротьбу (з чим-н.), боротися (проти чого-н.); to wrestle with /against/ temptation боротися зі спокусоюwho can wrestle against Sleep — є пoeт. хто може встояти перед Морфеємє
3) битися над чим-н.; to wrestle with a subject ламати голову над яким-н. питанням4) звиватися, корчитися5) cл.; дiaл. прижати до землі ( теля для таврування)•• -
112 прарухацца
просуватисьпросуватися -
113 пхаць
висувативисуватисявисунутивисунутисяпересуватипересунутипоштовхпросуватипросуватисяпросунутипросунутисястусанштовхатиштовхнути -
114 пхнуць
висувативисуватисявисунутивисунутисязапхнутипересуватипересунутипоштовхпросуватипросуватисяпросунутипросунутисяпхнутистусанштовхатиштовхнути -
115 выдвигать
-ся, выдвинуть, -ся1) висовувати, -ся, висунути, -ся, відсовувати, -ся, відсунути, -ся, витикати, -ся, виткнути, -ся, виганятися, вигнатися. [Не можна відсунути шухлядку: мабуть, зачинена. Сіре величезне каміння то йде рівною стіною, то виганяється наперед, нависаючи над землею (Грінч.)];2) (о человеке) висуватися, висунутися, вибиватися (вибитися) наперед, вгору, просуватися (просунутися) наперед. Выдвинутый - висунений, висунутий, відсунений, відсунутий. Выдвигаемый - висуваний, відсуваний.* * *несов.; сов. - в`ыдвинутьвисува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати; ( выставлять) виставля́ти, ви́ставити и мног. повиставля́ти -
116 продвигать
I. продвинуть (вперед и сквозь что-н.) просувати и просовувати, просунути що крізь що, (только вперед) посувати и посовувати, посунути що. [Просунув шахву в двері]. Продвинутый - просунений и просунутий, посунений и посунутий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, (только вперед) посуватися и посовуватися, посунутися, (идя) поступати(ся), поступити(ся); см. Подвигаться. [Насилу просунувся в двері. Сонце посунулося по небу (Грінч.). Усе ближче просувається, щоб лучче надивитись (Квітка)]. -двигаться к известной цели - прямувати, простувати до певної мети. -тесь вперед - посуньтесь, (идя) поступіть(ся) уперед.II. известное время) просовати, прорухати що якийсь час. Продвиганный - просований, проруханий.* * *I продв`игатьпросо́ватиII продвиг`атьнесов.; сов. - продв`инутьпросува́ти и просо́вувати, просу́нути и попросува́ти и попросо́вувати -
117 продевать
продеть что во что (просовывать) просувати и просовувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, ( втянуть) затягати, затягти (обычно нитку, верёвку) просиляти и просилювати, просилити, (вдевать) в[за]силяти и в[за]силювати, в[за]силити, проймати, пройняти що (нитку, мотузку); (верёвку) ушморгувати, ушморгнути (мотузку) в що. [Просилив (затягнув, пройняв) нитку в голку. Затягни очкур(а) в рубець]. -девая насквозь - упрошив. Продетый - просунений и просунутий, просаджений, простромлений, затягнений и затягнутий, просилений, в[за]силений, про(й)нятий. -ться - просуватися и просовуватися, просунутися, простромлюватися, простромитися, просаджуватися, просадитися, затягуватися, затягнутися, просилятися и просилюватися, просилитися, в[за]силятися и в[за]силюватися; бути просуненим (просунутим), простромленим, просиленим, в[за]силеним у що.* * *несов.; сов. - прод`еть1) ( продёргивать) просми́кувати, просмикну́ти; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; ( нитку) просиля́ти, просили́ти; ( вдевать) всиля́ти и вси́лювати, всили́ти2) ( просовывать) просува́ти и просо́вувати, просу́нути -
118 пролезать
пролезть (сквозь что, во что) пролазити, пролізти (крізь що, куди), (о мн.) попролазити. [Не можна в двері, - я в кватирку, або пролізу в иншу дірку (Гліб.)]; (сквозь толпу, густую траву и т. п.) просуватися, просунутися, шитися, прошитися. [Помалу просувався поміж юрбою. Такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Бачу, аж він швиденько шиється-шиється поміж людьми. Гадюка шиється поміж травою]. -ть в средину чего - улазити, улізти.* * *несов.; сов. - прол`езтьпрола́зити и проліза́ти, пролі́зти и попрола́зити и попроліза́ти -
119 протискиваться
протискаться и протиснуться1) протискуватися и -катися, бути протисканим, протисненим, пропихатися, бути пропханим, пропхнутим;2) протискатися, тискатися, протискатися, тиснутися, протиснутися, пропихатися, пропхатися, пропхнутися, протовплюватися, протовпитися, просуватися, просунутися, прошипитися, (вульг.) пропертися; срв. Проталкиваться 2, Протесняться. [Трудно було протиснутися, так було багато народа (Н.-Лев.). Ярмарок такий великолюдний, що й прошипитись не можна (Кролев.). У хатах уже і просунутися ніде (Мирн.). Яка тіснота, а він таки проперся, - он бач спереду стоїть (Харк.)]. -снуться нельзя за теснотой - дотовпу немає.* * *несов.; сов. - прот`иснуться и прот`искатьсяпроти́скуватися, протиснутися; протиска́тися, проти́скатися; ( пропихиваться) пропиха́тися, пропха́тися и пропхну́тися; ( сквозь толпу) прото́вплюватися, прото́впитися; ( просовываться) просо́вуватися и просува́тися, просу́нутися -
120 проходить
пройти1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.* * *I несов.; сов. - пройт`и1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гтиII см. прохаживать II
См. также в других словарях:
просуватися — див. просовуватися … Український тлумачний словник
просуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пролазити — а/жу, а/зиш і проліза/ти, а/ю, а/єш, недок., пролі/зти, зу, зеш, док. 1) Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди небудь крізь вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
прориватися — I а/юся, а/єшся, недок., прорва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розриваючись від довгого вживання, внаслідок тертя і т. ін., утворювати дірку; продірявлюватися. || Утворюватися внаслідок розриву (про дірку). || Руйнуватися від сильного тиску, напору … Український тлумачний словник
п'ястися — і пну/тися, пну/ся, пне/шся; мин. ч. п я/вся, п я/ла/ся, п я/ло/ся і пну/вся, пну/лася, пну/лося; наказ. сп. пни/ся; недок. 1) Забиратися, лізти, просуватися нагору, чимраз вище. || Чіпляючись за що небудь, обвиваючись навколо чогось, підніматися … Український тлумачний словник
валити — I валю/, ва/лиш, недок. 1) перех. Примушувати падати, силою перекидати. || Убивати. || Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). || Руйнувати, розламувати. || перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і… … Український тлумачний словник
вдовбуватися — (удо/вбуватися), ується, недок., вдовба/тися (удовба/тися), бе/ться, док. 1) Довбаючи, видовбуючи заглибину, просуватися всередину чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до вдовбувати … Український тлумачний словник
всуватися — (усува/тися), а/юся, а/єшся і всо/вуватися (усо/вуватися), уюся, уєшся, недок., всу/нутися (усу/нутися), нуся, нешся, док. Сунучись, в їжджати куди небудь. || розм. Просуватися, пропихатися всередину чого небудь … Український тлумачний словник
перерізувати — ую, уєш і переріза/ти, а/ю, а/єш, недок., перері/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. 2) перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого небудь, у поперечному напрямку. || Проходити, пролягати через що небудь,… … Український тлумачний словник
пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… … Український тлумачний словник
пробиватися — а/юся, а/єшся, недок., проби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди. || перен. Ламаючи опір… … Український тлумачний словник