прост.+es

einfach

simpel

simple

boşluq, teza

прост., шутл.

lit. <as> simple as mooing; cf. <as> simple as pie

ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін.) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів.

(простёрт, -а, -о)

1. прич. дароз кардашуда

2. прил. дарозшуда, ёзондашуда; простёрт ые руки дастони дарозшуда

простёртый

מִשׂתָרֵעַ

простёгивающая основа ж. (пикейной ткани) Steppkette f

ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна) Д. ля різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.

простегать

1) (одеяло, подкладку) штапувати, виштапувати, стьобати, простьобувати, простьобати;

2) (одежду) вибивати, вибити, (о мн.) повибивати;

3) простёгивать, простегнуть (пуговицу, запонку) - просмикувати, просмикнути (ґудзика, шпоньку у петельку), простібати, простебнути. Простёганный - виштапуваний, штапований, простьобаний, стьобаний; вибитий. Простёгнутый - просмикнутий, простібнутий.

* * *

несов.; сов. - простег`ать

простегаться штапуватися, виштапуватися, бути виштапуваним, простьобуватися, простьобатися, бути простьобаним. -ваться, простегнуться - просмикуватися, просмикнутися, бути просмикнутим (у петельку, в застіжку), простібатися, простебнутися, бути простібнутим.

* * *

техн., несов. простёгивать, сов. простега́ть

техн., несов. простёгивать, сов. простега́ть

см. простіти

1) (одеяла, подкладки) штапування, простьобування, (одежды) вибивання;

2) (пуговицы, запонки) просмикування (в петельку, в застіжку), простібання (ґудзика, шпоньки).

* * *

см. Простёгивание.

* * *

несов. - простёгивать, сов. - простега́ть; (вн.)

ρ.δ.

βλ. простегать.

простёгиваться

ράβομαι με αραιές βελονιές.