Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

прости

  • 1 прости

    1) см. прощай
    2) в знач. вводн. сл. см. прощать

    Русско-украинский словарь > прости

  • 2 Прости бог

    простибі, прости-біг.

    Русско-украинский словарь > Прости бог

  • 3 простая дробь

    прости́й дріб

    Русско-украинский политехнический словарь > простая дробь

  • 4 простая дробь

    прости́й дріб

    Русско-украинский политехнический словарь > простая дробь

  • 5 простой

    I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;
    2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;
    3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];
    4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.
    II. Простой, сущ. -
    1) см. Простаивание;
    2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.
    * * *
    I прил.
    1) про́стий и прости́й
    2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний
    3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький
    4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький
    5) ( элементарный по составу) спец. прости́й
    II сущ.
    прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > простой

  • 6 прощать

    простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.
    * * *
    несов.; сов. - прост`ить
    (кого-что, кому-чему что) проща́ти, простити (кого-що, кому-чому що); ( извинять) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити, дарува́ти

    Русско-украинский словарь > прощать

  • 7 извинять

    извинить кого и кому вибачати, вибачити, пробачати, пробачити, збачити кому, дарувати, подарувати (провину) кому, (зап.) бути вибачним, мати вибачне око до (для) кого. [Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.-Лев.). Я йому пробачив (Самійл.). Нехай паннунця будуть вибачні (Л. Укр.)]. Его можно -нить - йому можна вибачити (пробачити). -ните - вибачайте, вибачте, пробачте, даруйте, будьте вибачні. [Пробачте, гості мої: не скупість наша, а така спроможність (Приказка)]. -ните меня - вибачте (пробачте, даруйте) мені; (зап.) будьте вибачні до мене, майте вибачне око до мене. -ните за выражение - вибачайте (вибачте, пробачте, простіть) на (у) цім слові; даруйте на слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші; (зап.) шануючи вас (яко ґречних). Склонность -нять - вибачливість; склонный -нять - вибачливий. [Любов довготерпелива і вибачлива (Крим.)]. Извинённый - вибачений, пробачений.
    * * *
    несов.; сов. - извин`ить
    1) (кого-что, кому-чему) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити (кому-чому); ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, подарува́ти (кому-чому)

    \извинять ню́, \извинять ни́те — вибача́й, ви́бачайте, ви́бач, ви́бачте, пробача́й, пробача́йте, проба́ч, проба́чте, прости́, прості́ть, дару́й, дару́йте; будь виба́чни́й, бу́дьте виба́чні́

    \извинять ни́те за выраже́ние — вибача́йте (ви́бачте, пробача́йте, проба́чте, дару́йте) на [цьому́, цім] сло́ві

    прошу́ \извинять ни́ть — прошу́ ви́бачити (проба́чити), перепро́шую

    2) (находить чему-л. смягчающие обстоятельства) вибача́ти, ви́бачити; ( оправдывать) випра́вдувати, ви́правдати

    Русско-украинский словарь > извинять

  • 8 Господь

    Господь (р. Господа, д. Господеві). Господи! - Господи! Не приведи Господи - не доведи боже, не дай Господи.
    * * *
    рел.
    Госпо́дь, -пода

    Го́споди!; ах ты, Го́споди! — в знач. межд. Боже!; Го́споди!; ах ти, Бо́же [мій]!

    \Господь зна́ет (ве́дает) — Бог [його] зна́є (зна, ві́дає), Госпо́дь [його́] зна́є

    прости́ Го́споди — в знач. вводн. сл. прости́ Го́споди

    Русско-украинский словарь > Господь

  • 9 остывший

    1) яки́й (що) ости́гнув (ости́г, охоло́нув, схоло́нув), ости́глий, охоло́лий; яки́й (що) прости́г (прохоло́в), прости́глий, прохоло́лий; яки́й (що) ви́стиг (ви́чах)
    2) яки́й (що) охоло́в (прохоло́в, захоло́в, ости́гнув), охоло́лий, прохоло́лий, захоло́лий, ости́глий

    Русско-украинский словарь > остывший

  • 10 подстывать

    подстыть
    1) (стыть исподволь) холонути, прохолонути, під[при]холонути, простигати, простигти; см. Простывать;
    2) (подмерзать) підмерзати, підмерзнути и підмерзти, (о мног. или во мн. местах) попідмерзати. [Надворі підмерзає].
    * * *
    несов.; сов. - подст`ыть
    1) [тро́хи] простига́ти, [тро́хи] прости́гнути и [тро́хи] прости́гти, [тро́хи] холо́нути, [тро́хи] прохоло́нути
    2) ( слегка замерзать) підмерза́ти, підме́рзнути и підме́рзти и попідмерза́ти

    Русско-украинский словарь > подстывать

  • 11 препростой

    1) дуже простий, простісінький;
    2) дуже щирий, простодушний; см. Простой.
    * * *
    1) ду́же прости́й (щи́рий); ( простодушный) простоду́шний
    2) ( весьма обычный) ду́же прости́й (звича́йний); прості́сінький, просте́нький

    Русско-украинский словарь > препростой

  • 12 простывать

    простыть и простынуть простигати, про[за]стиг(ну)ти, прочахати, прочах(ну)ти, (прохолонуть) холонути, прохоло(ну)ти, (о мн.) попростягати, попрочахати, похолонути, (совсем) вистиг(ну)ти, вичах(ну)ти, (обо всём) повистигати, повичахати; срв. Остывать. [Мусіла гріти, - все прохололо (Коцюб.). Страва вже простигла (Л. Укр.). Прочахла страва (Куліш). Зроблю, поки ще не прочахла думка (Куліш)]. И след простыл - і сліду нема; і місце холодне (Рудан.); і слід запав (М. Вовч.); як лиз злизав. И след их простынет - вони й сліди позабирають (Франко). Простывший, Простылый - простиглий, прочахлий, прохолонутий, прохололий.
    * * *
    несов.; сов. - прост`ыть и прост`ынуть
    1) простига́ти, прости́гнути и прости́гти, вистига́ти, ви́стигнути, и ви́стигти, холо́нути, охоло́нути, несов. прохоло́нути, схоло́нути

    Русско-украинский словарь > простывать

  • 13 простывший

    1) яки́й (що) прости́г (ви́стиг), прости́глий, яки́й (що) охоло́в (прохоло́в, схоло́в), охоло́лий, прохоло́лий, схоло́лий

    Русско-украинский словарь > простывший

  • 14 прощаться

    проститься
    1) страд. - прощатися, проститися, бути прощеним, даруватися, подаруватися, бути подарованим, (о грехах) відпускатися, відпуститися, бути відпущеним. [Не простились їм гріхи (Єв.). Коли-б же що було проти звичаю, дарується те нам, бо прикрий час (Грінч.). Такий чоловік, хочби мав гріхів як в морі піску, як листя на дереві, то всі йому відпустяться (Рудан.)]. Первая вина -щается - на перший раз (для першого разу) прощається;
    2) взаим.: с кем - прощатися, попрощатися, проститися, попроститися, розпрощуватися, розпроститися з ким, опрощення брати (приймати), взяти (прийняти) з ким, прощати, попрощати кого, що; срв. Распрощаться. [І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною (Метл.). Попрощайся просто та й їдь собі (Куліш). Гості попрощались, порозходились (Коцюб.). Він розпрощується з усіма (Н.-Лев.). От попростивсь він і пішов собі (Манж.). То він з своєю матір'ю опрощення приймає, у чужу сторону од'їжджає (Чуб.). Ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали (Макс.). Серед ночи дім свій попрощала, геть із Відня рушила в дорогу (Франко)]. Уйти не -стившись - піти не попрощавшися;
    3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) прощатися, попрощатися и попроститися з ким. [Кожного року йде в Київ говіти, то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: простіть Христа ради, в чому я винна (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прост`иться
    1) ( при расставании) проща́тися, попроща́тися и прости́тися
    2) ( оказываться простительным) проща́тися, прости́тися, пробача́тися, проба́читися, дарува́тися, подарува́тися
    3) страд. (несов.) проща́тися; вибача́тися, пробача́тися, дарува́тися

    Русско-украинский словарь > прощаться

  • 15 спускать

    несов.; сов. - спуст`ить
    спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) и мног. поспуска́ти; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, подарува́ти; (перен.: растрачивать, проматывать) гайнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, згайнува́ти и прогайнува́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш, розтри́нькати и мног. порозтри́нькувати

    не \спускать ка́ть глаз (оче́й, взо́ра) с кого́-чего́ — не зво́дити (не спуска́ти) оче́й (по́гляду) з ко́го-чо́го, не відво́дити оче́й від ко́го-чо́го; не випуска́ти з оче́й кого́-чого́, не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що, не спуска́ти о́ка з ко́го-чо́го

    не \спускать ка́ть с глаз кого́-что — не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що; не випуска́ти з оче́й кого́-що

    \спускать ти́ть жир (жиры́) — спусти́ти жир (са́ло)

    \спускать ти́ть пе́тлю — спусти́ти петлю́

    \спускать ти́ть су́дно (ло́дку) — спусти́ти судно́ (чо́вен)

    \спускать ти́ть шку́ру — спусти́ти шку́ру

    \спускать тя́ рукава́ — аби́як; ( безразлично) ба́йду́же

    Русско-украинский словарь > спускать

  • 16 безыскусственный

    нештучний, немудрований, невимудруваний, нехитрий, натуральний, простий. -но - натурально, просто, без мудрощів.
    * * *
    приро́дний, нешту́чний; ( простой) прости́й; ( непосредственный) безпосере́дній

    Русско-украинский словарь > безыскусственный

  • 17 бесхитростный

    нехитрий, нелукавий, немудрий, невихитруваний. [Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.)]. -ые люди - простота.
    * * *
    нехи́трий, нелука́вий, щи́рий; ( незамысловатый) нему́дрий, прости́й

    Русско-украинский словарь > бесхитростный

  • 18 голубчик

    1) см. Голубь;
    2) (ласк. назв. мужчины) голуб (с уменьшит. - см. Голубь), сокіл (р. сокола) (со всеми уменьшит.), лебедик, лебедонько (-дочко), серце (с уменьшит.). Голубчики (= милые) - небожата, лебедики и пр.; см. Голубь. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Мій таточку, мій лебедочку! Дітки мої голуб'ята!].
    * * *
    ласк.
    голу́бчик, голу́бонько и голубо́нько, лебе́дик, лю́бчик; ( в обращении к постороннему мужчине) ба́тенько, ба́течко; ( в устах старшего о младшем) не́біж, -божа и небі́ж, -бо́жа; зват. голу́бчику, голу́боньку, лебе́дику, лю́бчику; ба́теньку, ба́течку; не́бо́же

    Русско-украинский словарь > голубчик

  • 19 должник

    винуватець (р. -тця), позичальник. [Оце по винуватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема - не молотили. Вони, звичайно, були неоплатними винуватцями (Доман.). І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим].
    * * *
    боржни́к, -а

    Русско-украинский словарь > должник

  • 20 дробь

    1) (ружейная) шріт (р. шроту), дріб (р. дробу); (из рубленых гвоздей, железа) сіканці;
    2) (барабанная) дрібушки, дрібушечки. [Барабан вибиває свої дрібушечки]. Выбивать дробь зубами - сікти зубами;
    3) (арифм.) дріб (р. дробу).
    * * *
    1) (собир.: ружейная) дріб, род. п. дро́бу, шріт, род. п. шро́ту
    2) (собир.: мелкие части чего-л. разбитого) бій, род. п. бо́ю
    3) ( о звуках) дріб, дріботі́ння; ( щёлканье) тьо́хкання

    бараба́нная \дробь — бараба́нний дріб

    \дробь соловья́ — тьо́хкання солов'я́

    4) мат. дріб

    проста́я \дробь — прости́й дріб

    Русско-украинский словарь > дробь

Страницы

См. также в других словарях:

  • Прости! — Жанр программа об извинениях со стороны людей Автор(ы) Андрей Разбаш Производство ЗАО «Телекомпания ВИD», ООО «Телекомпания «Крылья Медиа» Ведущий(е) Андрей Разбаш Композитор …   Википедия

  • прости — (великодушно); простите, извини(те), прошу (прощения, извинения, простить, извинить), виноват(а), пардон, извините, не осуди, не обессудь, не взыщи, не прогневайся, не во гнев будет сказано; прощай Словарь русских синонимов. прости гл. сов. • до… …   Словарь синонимов

  • прости (те) — ПРОСТИТЬ, прощу, простишь; прощённый ( ён, ена); сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • прости(те) — 1. прошу прощения (или извинения), прошу простить (или извинить), извини; не взыщи, не обессудь, не прогневайся, не осуди, прости великодушно (устар.); пардон (устар.; теперь шутл.) / в устах мужчины: виноват / за сказанные слова: не во гнев… …   Словарь синонимов

  • прости — см. Простите …   Энциклопедический словарь

  • Прости — I нескл. ср. разг. Последний привет, прощание. II предик. 1. Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие; прощай. 2. Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. III межд. разг. 1 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Прости — I нескл. ср. разг. Последний привет, прощание. II предик. 1. Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие; прощай. 2. Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. III межд. разг. 1 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Прости — I нескл. ср. разг. Последний привет, прощание. II предик. 1. Возглас при прощании, расставании на длительное время или навсегда как действие; прощай. 2. Возглас при выражении утраты, лишения, исчезновения чего либо как действие. III межд. разг. 1 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ПРОСТИ — «ПРОСТИ», СССР, ЛЕНФИЛЬМ, 1986, цв., 84 мин. Семейная мелодрама. Узнав, что у мужа молодая любовница, героиня пытается изменить ситуацию.Лидер проката (1987, 4 место) 37.6 млн. зрителей. В ролях: Наталья Андрейченко (см. АНДРЕЙЧЕНКО Наталья… …   Энциклопедия кино

  • прости́ть — прощу, простишь; прич. страд. прош. прощённый, щён, щена, щено; сов. 1. (несов. прощать) перех. и без доп. Снять какую л. вину с кого л., не поставить чего л. в вину кому л.; извинить. Простить обиду. Простить измену. □ Я все ей прощу гремел в… …   Малый академический словарь

  • прости —   Последнее прости (сказать; устар.) проститься совсем, окончательно, навеки.     За сто шестьдесят верст приехал, чтобы сказать последнее прости! ончаров.   Прости прощай (нар. позт.) привет при прощании, расставании.     Пришлось и мне сказать… …   Фразеологический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»