-
1 пророблювати
-
2 пророблювати
= пророби́ти, проробля`ти1) проде́лывать, проде́лать2) ( изучать) прораба́тывать, прорабо́тать3) (выполнять, совершать) проде́лывать, проде́лать4) ( подвергать суровой или недоброжелательной критике) прораба́тывать, прорабо́тать5) (только соверш.: провести некоторое время, работая где-нибудь) прорабо́тать6) ( терпеть ущерб в чём-нибудь), теря́ть, потеря́ть -
3 проробляти
I = пророблюватипрор`облятиII = пророблюватипроробл`яти -
4 проробити
I проро́битисм. пророблюватиII пророби́тисм. пророблювати -
5 проробити
док. див. пророблювати -
6 проробляти
см. пророблювати
См. также в других словарях:
пророблювати — див. проробляти … Український тлумачний словник
пророблювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пророблювання — я, с. Дія за знач. пророблювати 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
пророблятися — я/ється і рідко проро/блюватися, юється, недок. Пас. до проробляти, пророблювати 1), 2), 4), 5) … Український тлумачний словник
здійснювати — 1) = здійснити (запроваджувати в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), реалізувати, зреалізувати, у[в]тілювати, у[в]тілити (зазв. зі сл. в життя , в дійсність ), виконувати, виконати, справджувати, справдити, вершити, прово[а]дити,… … Словник синонімів української мови
