-
41 tail-end
[ˌteil'end]nзвичн. sing1) кінець, хвіст (чого-н.); заключна частина2) aв. хвостова частина; мop. задній кінець; кінцевий вал -
42 text
I [tekst] n1) текст; редакціяcorrupt [revised] text — перекручений [виправлений]текст
straight [tabular] text — звичайний [табличний]текст
text linguistics [grammar] — лiнгв. лінгвістика [граматика]зв'язного тексту, вивчення зв'язного тексту
2) оригінал; справжній текст3) зміст, текст (без передмови, приміток)4) підручник, навчальний посібник; книга5) = text-hand6) тема (промови, проповіді, дискусії)to stick to one's text — триматися /не відхилятися від/ теми
7) прислів'я; максима, афоризм8) пoлiгp. текст ( на відміну від ілюстрацій); текст ( шрифт)9) peл. текст, уривок; цитата з біблії; icт. Священне Писання; Євангеліє10) лібретоII [tekst] v -
43 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
44 treason
nзрада; державна зрада ( high treason); to talk treason тримати злочинні /бунтівні/ промови; особливо тяжкий злочинpetty treason — icт. вбивство особи, якій вбивця повинен бути віданний (своїй дружині, працедавцю)
-
45 tub-thumping
I n1) презр. пихаті промови, просторікування2) cл. галаслива реклама; галас, шумII a -
46 wind up
phr v1) довести себе, опинитися в якому-н. стані, положенніhe wound up drunk — он кінчив тим, що напився
2) готуватися до чого-н.he is winding himself up for an effort /to do it/ — він налаштовується на цю справу
3) закінчувати, заключати, завершуватиhe wound up (his speech) by declaring... — в завершення ( своєї промови) він заявив...
4) кoм. ліквідуватиto wind up company — ліквідувати компанію; ліквідуватися
the company winds up — компанія ліквідується; підбивати підсумки, виводити сальдо
-
47 wrap-up
n; сл.; сл.2) легкий збут4) товар, проданий заочно5) добра справа7) cл. заключна частина промови -
48 излагать
изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.* * *Iполата́ти, облата́ти, ви́лататиII несов.; сов. - излож`итьвиклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити -
49 комсомолия
комсомолія. [Запальні проводирі комсомолії виголошували промови (Микит.)].* * *собир.комсомо́лія -
50 мастер
1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);6) (титул у англичан) мастер (-ра);7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).* * *1) ма́йстер, -тра2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а -
51 митинг
мітинг (-гу), (гал.) віче. [До ораторських творів належать промови на вічах (мітингах) (Єфр.)].* * *мітинг, -у -
52 неприятный
неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).* * *неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий\неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах
\неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва
-
53 произнесение
промовлення, вимовлення, проказання, виголошення, виречення, проречення; виказання. [Виголошення промови. Виголошення (виречення) присуду]. См. Произношение.* * *1) вимовля́ння2) ви́голошення; виголо́шування; прока́зування\произнесение рече́й — ви́голошення (виголо́шування) промо́в
-
54 advance
I n2. прогрес, успіх, покращення3. амер. попередня підготовка, підготовчі заходи до візиту державного діяча тощо4. наперед підготовлений репортаж (про майбутню подію, майбутню церемонію тощо); попередньо розісланий текст (промови, виступу)5. наступ- economic advance економічний прогрес- effective advance in every field суттєвий прогрес у всіх областях- social advance соціальний прогрес- technological advance технічний прогрес- technological advances досягнення техніки- advance of unity зміцнення єдності- to make an all-round advance досягнути суттєвого успіху- advance party група працівників, що виїжджають в країну/ місто для підготовки візиту державного діячаII v2. робити успіхи, просувати(ся)3. проводити попередню підготовку до візиту державного/ політичного діяча- to advance the day of a conference переносити дату конференції на раніший термін- to advance a proposal висунути пропозицію- to advance a suggestion висунути пропозицію -
55 capsule
I n резюме, короткий виклад промови/ статтіII v складати резюме, коротко викласти- to capsule the news дати стисле зведення (останніх) новин -
56 declaim
v1. промовляти з пафосом; ораторствувати; виголошувати помпезні промови- to declaim against smth. засуджувати щось, різко виступати проти чогось, протестувати проти чогось -
57 delivery
n1. доставка- delivery system засоби/ система постачання- nuclear delivery system засіб доставки атомної зброї- destruction of nuclear delivery system знищення засобів доставки атомної зброї- means of delivery засоби доставки -
58 extension
n1. поширення, розширення2. відстрочка, продовження (строку), пролонгація3. доповнення, додаток4. відділення, філія- further extension подальше розширення- the extension of influence зростання впливу- extension of political groupings- extension of the validity of the exit visa продовження терміну (в'їзної) візи- extension of the visa for a further ten days продовження терміну в'їзної візи в країну на 10 днів- extension of remarks додаток до промови у Конгресі (друкується як частина протоколу – США) -
59 opening
I n1. початок, вступна частина2. сприятлива можливість; слушний випадок- good opening сприятлива можливість; добрі перспективи- opening of hostilities початок військових дій- opening of a meeting/ conference/ session відкриття зборів/ конференції/ сесії тощо- opening of a speech початок/ вступна частина промовиII adj1. перший, початковий2. вступний, що відкриває- opening address вступна промова- opening ceremony урочисте відкриття- opening clause вступна стаття, вступна формула- opening meeting перше засідання- opening remarks of the Chairman вступне слово/ заява головуючого при відкритті сесії/ засідання- opening sitting відкриття- opening speech промова при відкритті- opening statement вступна заява- opening words початкові/ вступні слова (в документі) -
60 peroration
n ефектне закінчення промови; заклик
См. также в других словарях:
Промовировать — несов. и сов.; перех. устар. Возводить в ученую степень магистра или доктора. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Ucranianización — La Ucranianización o Ucranización[1] (ucraniano: Українізація) es la política para el aumento del uso y favorecer el desarrollo del Idioma ucraniano, así como promover otros elementos de la cultura ucraniana, en diversas esferas de la vida… … Wikipedia Español
Украинизация — Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный конфликт участников, из за которого администраторы перевели её в особый режим. Существенные правки … Википедия
Всеукраинское объединение «Свобода» — политическая партия party name = Всеукраинское объединение «Свобода» party origname = Всеукраїнське об єднання «Свобода» party logo = leader = Олег Тягнибок foundation = 13 октября 1991 alliance = ideology = социальный… … Википедия
Всеукраинское объединение «Свобода» — У этого термина существуют и другие значения, см. Свобода (значения). Эта статья находится в режиме поиска консенсуса. В настоящее время вокруг статьи происходит сложный к … Википедия
ВО «Свобода» — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
ВО Свобода — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Всеукраинское объединение Свобода — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Свобода (украинская партия) — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Украинизатор — Украинизация политика продвижения и внедрения элементов украинского языка и украинской культуры, в различных сферах жизни. По мнению русскоязычных граждан Украины, это вызывает ограничение влияния и использования русских языка и культуры [1][2].… … Википедия
Чубарь Влас Яковлевич — [10(22).2.1891 ‒ 26.2.1939], советский государственный и партийный деятель. Член Коммунистической партии с 1907. Родился в с. Фёдоровка (ныне с. Чубаровка Пологовского района Запорожской области) в крестьянской семье. В 1904‒11 учился в… … Большая советская энциклопедия