-
1 променистий
астр.; техн.; физ. лучи́стый -
2 променистий нагрівник
лучи́стый нагрева́тельУкраїнсько-російський політехнічний словник > променистий нагрівник
-
3 променистий потік
лучи́стый пото́кУкраїнсько-російський політехнічний словник > променистий потік
-
4 променистий розряд
лучи́стый разрядУкраїнсько-російський політехнічний словник > променистий розряд
-
5 променистий теплообмін
лучи́стый теплообме́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > променистий теплообмін
-
6 promienisty
променистий -
7 нурлу
променистий Г. -
8 лучезарный
променистий, осяйний, осяйливий. [Веселого променистого ранку (М. Вовч.). Моя богиня осяйна (Франко)].* * *ося́йний и осяйни́й; поэз. світося́йний, сонцеся́йний; (сияющий, лучистый) промени́стий, променя́стийлучеза́рные глаза́ — промени́сті о́чі
-
9 лучистый теплообмен
-
10 radiant
1. n1) фіз. джерело світла (тепла, випромінювання)2) астр. джерело потоку метеорів, радіант2. adj1) сяючий; блискучий; сонцесяйний, променистий2) променистийradiant heating — променисте опалення:
3) що випромінює* * *I n1) фiз. джерело тепла, світла або випромінювання; випромінювач2) acтp. радіантII a1) сяючий; блискучий, променистий2) cпeц. променистий; випромінюючий -
11 asteriated
adjпроменистий; зіркоподібний* * *a1) променистий, зіркоподібний; з променями, що виходять з центру2) мiн. зірчастий (про кварц, сапфір) -
12 beaming
1. n1) опромінювання2) випромінювання3) фіз. концентрація променів у пучок2. adj1) сяючий; осяйний, променистий2) що випромінює* * *I n1) опромінення; випромінювання2) фiз. концентрація променів у пучокII a2) сяючий; променистий -
13 beamy
adj1) сяючий; променистий2) масивний, величезний3) широкий4) рогатий* * *I aсяючий, променистийII a1) масивний, величезний2) широкий ( про корабель)3) з гіллястими рогами ( про оленя) -
14 effulgent
adj1) променистий; виблискуючий; блискаючий2) осяйний; блискучий* * *aпроменистий, сяючий -
15 marcasite
n мін.марказит, променистий колчедан* * *n; мін.марказит, променистий колчедан -
16 pencilled
adj1) тонко намальований (окреслений, накреслений)2) променистий* * *a1) тонко намальований, накреслений2) cпeц. променистий -
17 radiate
Iadjпроменистий; що розходиться променямиIIv1) випромінювати (світло, тепло)2) випромінюватися3) сяяти, променитися4) розходитися променями; виходити з однієї точки (про лінії, промені)5) поширювати* * *I [`reidiit] aпроменистий, який розходиться променями; зіркоподібний; оточений сяйвом ( про зображення)II [`reidieit] v1) випромінювати (світло, тепло); випускати ( промені); випромінюватися2) сяяти, променіти ( про очі)3) розходитися променями; виходити з однієї точки (про промені, лінії)4) поширювати -
18 radiating
adj1) що випромінює2) променистий3) радіальний* * *[`reidieitiç]a; спец.2) променистий3) радіальний -
19 rayonnant
-
20 starlight
1. nсвітло зірок2. adj1) зоряний2) променистий; блискучий* * *I n II aзоряний; променистий, блискучий
См. также в других словарях:
променистий — а, е. 1) Який випромінює світло. || Пройнятий світлом; блискучий. || Щедрий на сонце; сонячний. || перен. Життєрадісний, сяючий (про людину). || перен. Сповнений внутрішнього сяйва (про очі, погляд, обличчя і т. ін.). || перен. Радісний, щасливий … Український тлумачний словник
променистий — I (який випромінює світло; про очі, погляд сповнений внутрішнього сяйва), променястий, промінний, осяйний, сяючий II ▶ див. блискучий 1), радісний I, щасливий 1), ясний I, 2) … Словник синонімів української мови
променистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
ласкаво-променистий — прикметник … Орфографічний словник української мови
зіркатий — а, е, розм. 1) Променистий, сяючий (про очі). 2) Те саме, що зіркий. 3) Пухирчастий (про тісто і т. ін.). 4) Прикрашений зіркою, зірками. 5) З квітками, подібними формою до зірок … Український тлумачний словник
зоряний — а, е. 1) Прикм. до зоря 1), 2), 5). || Вкритий, усіяний зорями, з великою кількістю зір. || Спрямований до зір, космічний. || Який буває, відбувається на зорі (у 2 знач.). || Який має на собі зорю (у 5 знач.). Зоряний каталог. •• Зо/ряний пробі/г … Український тлумачний словник
осяйний — ося/йна/, ося/йне/, поет. 1) Освітлений, опромінений чим небудь. || Який випромінює сяйво; сяючий, променистий. 2) перен. Жвавий, сяючий … Український тлумачний словник
променистість — тості, ж. Абстр. ім. до променистий 1), 2) … Український тлумачний словник
променисто — Присл. до променистий 1), 2) … Український тлумачний словник
променястий — а, е. Те саме, що променистий … Український тлумачний словник
промінистий — а, е, діал. Променистий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
