Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

пройти+сквозь

  • 1 огонь

    огонёк
    1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;
    2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);
    3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.
    * * *
    1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра
    2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

    Русско-украинский словарь > огонь

  • 2 проходить

    пройти
    1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;
    2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;
    3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;
    4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;
    5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];
    6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;
    7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];
    8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;
    9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];
    10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;
    11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];
    12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.
    * * *
    I несов.; сов. - пройт`и
    1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́
    2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти
    II см. прохаживать II

    Русско-украинский словарь > проходить

  • 3 проникать

    проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прон`икнуть
    1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти
    2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

    Русско-украинский словарь > проникать

  • 4 пропускать

    и Пропущать пропустить
    1) кого, что куда - пропускати, пропустити, пускати, пустити кого, що куди, через що, (через что) перепускати, перепустити кого через що (напр., через кордон), (давать дорогу) пропускати, пропустити кого, пропускати, пропустити дорогу кому, пускати, пустити дорогу кому. [Нас пропустили в хату (Сл. Ум.). Патрулі нікого не пропускали (не пускали) в місто (М. Грінч.). «Ось до вас прийшли», каже йому молодиця, пускаючи мене у двері (М. Вовч.). Хтів був їх (книги) виписати з Парижу, а цензура не пускає (Крим.). Нас перепустили через кордон. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги (Чуб.)]. -тите-ка меня - пропустіть-но мене, пустіть-но мене. -тите! - пропустіть! пустіть дорогу! перепустіть дорогу! Здесь не -кают - тут (сюдою) не пускають (не пропускають). Часовой -тил в ворота - вартовий пустив у браму. Нас -тили через заставу - нас перепустили (пропустили) через заставу. Цензура не -кает - цензура не пускає. -кать, -тить куда воду, пар, воздух - пускати, пустити куди воду, пару, повітря. -кать, -тить поезда через что - перепускати, перепустити поїзди через що. [За добу через Київ перепущено сто поїздів (М. Гр.)]. -кать, -тить кого проехать, пройти мимо кого, чего, мимо себя - пускати, пустити кого проїхати, пройти повз кого, повз себе, дати поминути кого, себе. [Пустив усіх проїхати повз його, а тоді поїхав слідом за ними (М. Грінч.)];
    2) кого, что (миновать) - минати, минути, о(б)минати, о(б)минути (обминувати) кого, що, проминати, проминути, поминати, поминути кого, що. [Як горілку п'ють, то мене минають, а як б'ють, то від мене починають (Номис). Поминете дві хати, а третя наша (3вин.). Показуючи драми за-для народнього театру, я зовсім обминув оперу (Грінч.). Проминаємо першу причину (Грінч.). Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував (Чуб.)]. Меня -тили в списке - мене проминули в реєстрі (в списку);
    3) кого, что (проворонить) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проґавлювати, проґавити кого, що. [Хлопець напружує слухи, боячись пропустити який зрадливий звук (Коцюб.). Щастя, братіку, хвилиночка одна: наче хмарка по-над нами промина; не впусти! (Крим.)]. Не -ти почтальона - не пропусти (не проґав) листоношу. -тить очередь, поезд - пропустити, перепустити чергу, поїзд;
    4) что (опускать при чтении, письме, разговоре, шитье и т. п.) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що; (срв. Опускать). [Та читайте, од слова до слова, не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.). Сього не читай - минай (Сл. Гр.). Ти не все розказала, дещо поминула (Звин.). Переписувач проминув два рядки (М. Грінч.). Проминула квіточку нашити, - ось завернусь та нашию (Черніг.)];
    5) что (упускать: время, пору, срок, случай и т. д.) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити, упускати, упустити, проминати, проминути що (час, пору, термін (строк), нагоду); (срв. Упускать). -тить время - упустити, пропустити, перепустити час. -кать, -тить время мешкая и т. п. - згаяти, угаяти, прогаяти, провакувати час, [Не дооремо сьогодні, бо пів-дня згаяли, поки плуг поладнали (Харк.). А вгаєш півгодини, він і ти з ним і всі погинуть (Куліш). А бери лиш ціна та будемо молотити, а то й день так провакуємо (Грінч. II.)]. -тить не использовав - пустити марно що, пустити, не використавши що. [Цю нагоду мусимо використати, не сміємо її пустити марно (Єфр.)]. -стить удобный случай - проминути, упустити добру нагоду, слушний випадок. -кать лекции, заседания и т. п. - проминати, оминати, пропускати, перепускати, сов. проминути, обминути, пропустити, перепустити лекції, засідання і т. ин. [Обрікся одпостувати один тиждень теперечки та не оминати жадної служби божої (Крим.)]. -кать, -стить мимо ушей - слухати через верх, прослухувати, прослухати, пускати повз (проз) вуха (уші). [Як батько сказав: «не важся за його йти», - то я слухала його через верх (Г. Барв.). Боїться, щоб ні жодного словечка не прослухати, що йому буде Левко розказувати (Квітка)]. -кать, -стить мимо глаз что - пускати, пустити повз очі що. -кать нити основы сквозь ниченки - заводити основу у ритки, у шохти (Вас.);
    6) что через (в) что (процеживать) - перепускати, перепустити що через (на) що, проціджувати, процідити що через що. [Перепустити воду на фільтровий папір (М. Грінч.). Від того твори його тільки виграють, як продукти великого художнього таланту, через широке людське серце перепущені (Єфр.)]. -стить бульон через сито - перепустити бульйон через (на) сито;
    7) что (сквозь себя: свет, лучи, воду) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити що (світло (світ), проміння, воду). [Вода і скло добре пропускають крізь себе світ (Ком.)]. Бумага -кает чернила - папір пропускає чорнило;
    8) (хмельное в горло) хилити, вихиляти, вихилити, цідити, вицідити, (быстро) хильнути, сникнути; срв. Выпивать 2. [Перехилив чарку й цідив горілку поволі (Коцюб.). Ще по одній вихилили (Звин.). Що-дня кварту вихиляє (Звин.). Скикнемо по чарці (Харк.)]. -тить по одной, по рюмочке - вихилити по одній, по чарочці;
    9) -стить (слух, молву) - пустити чутку, чутки, (о молве, позорящей кого) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого. Пропущенный -
    1) пропущений, пущений куди, (через что) перепущений куди, через що;
    2) проминутий, обминутий, поминутий;
    3) (провороненный) пропущений, упущений, перепущений, проґавлений;
    4) (опущенный) проминутий, поминутий, пропущений;
    5) (упущенный) пропущений, перепущений, упущений, проминутий; згаяний, угаяний, прогаяний, провакований (час). -ный мимо ушей - прослуханий, пущений повз (проз) вуха;
    6) перепущений через (на) що;
    7) пропущений, перепущений (світ (світло), промінь);
    8) вихилений.
    * * *
    несов.; сов. - пропуст`ить
    1) пропуска́ти, пропусти́ти, попропуска́ти; (через что-л.; упускать; позволять проходить) перепуска́ти, перепусти́ти; (оставлять без внимания, исключать, опускать в разговоре) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, промина́ти, промину́ти; ( упускать) упуска́ти, упусти́ти
    2) ( пить спиртное) хили́ти, ви́хилити и перехили́ти, перепуска́ти, перепусти́ти

    Русско-украинский словарь > пропускать

  • 5 пролезать

    пролезть (сквозь что, во что) пролазити, пролізти (крізь що, куди), (о мн.) попролазити. [Не можна в двері, - я в кватирку, або пролізу в иншу дірку (Гліб.)]; (сквозь толпу, густую траву и т. п.) просуватися, просунутися, шитися, прошитися. [Помалу просувався поміж юрбою. Такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Бачу, аж він швиденько шиється-шиється поміж людьми. Гадюка шиється поміж травою]. -ть в средину чего - улазити, улізти.
    * * *
    несов.; сов. - прол`езть
    прола́зити и проліза́ти, пролі́зти и попрола́зити и попроліза́ти

    Русско-украинский словарь > пролезать

  • 6 через

    I предл.
    1) че́рез

    мост \через Во́лгу — міст че́рез Во́лгу

    переда́ть \через знако́мого — переда́ти (на словах: переказати) че́рез знайо́мого

    печа́тать \через строку́ — друкува́ти че́рез рядо́к

    ступи́ть \через поро́г — ступи́ти че́рез порі́г, переступи́ти порі́г

    \через посре́дничество кого́ — за посере́дництвом кого́

    2) ( сквозь) крізь, че́рез; диал. скрізь

    смотре́ть \через стёкла очко́в — диви́тися крізь окуля́ри

    пройти́ \через лес — пройти́ крізь (че́рез) ліс, перейти́ ліс

    3) (сверх, выше) че́рез, над

    \через си́лу — над (по́над, че́рез) си́лу

    4) ( при определении промежутка времени) через; (преим. в будущем: по прошествии) за, по, диал. у, в

    \через ка́ждые два часа́ — че́рез ко́жні дві годи́ни, що дві годи́ни

    \через не́которое вре́мя — тро́хи (тро́шки) зго́дом, перего́дом, по які́мсь ча́сі, че́рез яки́йсь час; ( через несколько минут) че́рез (за) кі́лька хвили́н, по кілько́х хвили́нах

    5) (вследствие, из-за) че́рез
    II сущ.
    че́рес

    Русско-украинский словарь > через

  • 7 чистилище

    рел., перен.
    чисти́лище

    пройти́ че́рез (сквозь) \чистилище — пройти́ че́рез (крізь) чисти́лище

    Русско-украинский словарь > чистилище

  • 8 просовывать

    просовать, просунуть
    1) просовувати и просувати, просунути, простромлювати, простромити, просаджувати, просадити що в що, крізь що. [Просунув (простромив) голову в двері]. -нуть верёвку в кольцо - просилити мотузок у кільце; (см. Продевать);
    2) (деньги, имущество) - см. Просаживать. Просованный и просунутый - просунутий, простромлений, просаджений. -ться - просовуватися и -суватися, просунутися, бути просунутим, простромлюватися, простромитися, бути простромленим, просаджуватися, бути просадженим. [У хатах уже і просунутися ніде (Мирн.). Такий густий ліс, що ні пройти, ні просунуться (Рудч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прос`унуть
    просо́вувати и просува́ти, просу́нути, попросо́вувати, попросува́ти; (продвигать сквозь что-л., во что-л.) простро́млювати, простроми́ти

    Русско-украинский словарь > просовывать

См. также в других словарях:

  • пройти сквозь огонь и воду и медные трубы — пройти <сквозь> огонь и воду <и медные трубы> Разг. Неодобр. Только сов. Чаще прош. вр. Испытать, перенести в жизни многое, побывать в различных трудных положениях (о человеке с большим жизненным опытом и часто небезупречным прошлым) …   Учебный фразеологический словарь

  • пройти сквозь огонь и воду — пройти <сквозь> огонь и воду <и медные трубы> Разг. Неодобр. Только сов. Чаще прош. вр. Испытать, перенести в жизни многое, побывать в различных трудных положениях (о человеке с большим жизненным опытом и часто небезупречным прошлым) …   Учебный фразеологический словарь

  • ПРОЙТИ СКВОЗЬ ОГОНЬ ВОДУ — кто [с кем] Испытать в жизни много трудностей. Подразумевается, что выпавшие на долю человека испытания, всевозможные лишения могут по разному отразиться на его дальнейшей жизни: с одной стороны, они могут укрепить его дух, волю, воспитать в нём… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПРОЙТИ СКВОЗЬ ОГОНЬ ВОДУ И МЕДНЫЕ ТРУБЫ — кто [с кем] Испытать в жизни много трудностей. Подразумевается, что выпавшие на долю человека испытания, всевозможные лишения могут по разному отразиться на его дальнейшей жизни: с одной стороны, они могут укрепить его дух, волю, воспитать в нём… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПРОЙТИ СКВОЗЬ ОГОНЬ И ВОДУ — кто [с кем] Испытать в жизни много трудностей. Подразумевается, что выпавшие на долю человека испытания, всевозможные лишения могут по разному отразиться на его дальнейшей жизни: с одной стороны, они могут укрепить его дух, волю, воспитать в нём… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПРОЙТИ СКВОЗЬ ОГОНЬ И ВОДУ И МЕДНЫЕ ТРУБЫ — кто [с кем] Испытать в жизни много трудностей. Подразумевается, что выпавшие на долю человека испытания, всевозможные лишения могут по разному отразиться на его дальнейшей жизни: с одной стороны, они могут укрепить его дух, волю, воспитать в нём… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Пройти сквозь огонь и воду и медные трубы — Разг. Экспрес. Многое испытать в жизни, перенести разные трудности, побывать в различных переделках, трудных ситуациях. Душой общества являлся Ястребов, как бывалый и опытный человек, прошедший сквозь огонь, воду и медные трубы (Мамин Сибиряк.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пройти сквозь огонь и воду — Разг. Экспрес. Многое испытать в жизни, перенести разные трудности, побывать в различных переделках, трудных ситуациях. Душой общества являлся Ястребов, как бывалый и опытный человек, прошедший сквозь огонь, воду и медные трубы (Мамин Сибиряк.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царство небесное — Удобнѣе верблюду пройти сквозь игольныя уши, нежели богатому войти въ Царство небесное. Ср. Il est plus facile à un chameau de passer par le trou d’une aiguille, qu’à un riche d’entrer dans le ciel. Пер. Нѣкоторые переводятъ вмѣсто: «верблюду»… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богачу войти в царствие небесное — Из Библии. (Евангелие от Матфея, гл. 19, ст. 24; Евангелие от Луки, гл. 18, ст. 25). Есть две версии происхождения этого выражения. Некоторые толкователи Библии считают, что причиной появления такой фразы стала ошибка в переводе оригинального… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царство небесное — Ср. Il est plus facile à un chameau de passer par le trou d une aiguille, qu à un riche d entrer dans le ciel. Некоторые переводят вместо: верблюду веревке. Ср. Матф. 19, 24. Ср. Заставить слона пройти сквозь игольное ухо. Талмуд …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»