-
21 Epiphany
-
22 theomancy
-
23 прозрение
см. Прозревание.* * *1) прозрі́ння; прозріва́ння2) прозира́ння -
24 Прозревание
прозрение1) прозрівання, прозріння;2) прозирання, прозрення, прозір (- зору). [Прозирання художника у внутрішню природу речей (Єфр.). Як буває в поета під час його душевного прозору, що все на божому світі ніби розмовляє з його душею (Куліш)];3) см. Провидение. -
25 ышыхлан-
діставати світло, прозрівати Г; эма оланлар ыхыхланды =ышыхланды сліпі прозріли Г. -
26 brainwave
{'breinweiv}
n разг. щастливо хрумване, просветление, прозрение* * *{'breinweiv} n разг. щастливо хрумване; просветление, прозр* * *n разг. щастливо хрумване, просветление, прозрение* * *brainwave[´brein¸weiv] n 1. разг. щастливо хрумване; 2. електронен сигнал, изпращан от мозъка, който може да бъде измерен и записан. -
27 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
28 see
1. n церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) місце єпископа в церкві5) папствоthe Holy S., the S. of Rome — папський престол
2. v (past saw; p.p. seen)1) бачити, дивитисяsee, here he comes! — дивись, ось він іде!
3) уявляти собі4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлюватиI see what you mean — я розумію, що ти маєш на увазі
I do not see how to do it — не знаю, як це зробити
see? — розм. зрозуміло?
5) оглядати6) обдумувати, розмірковуватиlet me see — дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть
7) пережити, зазнати8) бачитися, зустрічатися; відвідувати9) з'ясовувати; довідуватисяI don't know but I'll see — я не знаю, але я з'ясую
10) обдивлятися; оглядати11) допускати, дозволяти12) мати досвід, бути поінформованим13) радитися, консультуватися14) приймати (відвідувачів)15) проводжати16) думати, турбуватися (про щось)17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось)18) вважати, визнаватиsee about — подбати, простежити; доглянути (за чимсь)
see after — доглядати, ходити (за хворим тощо)
see off — проводжати (на поїзд тощо); випроводжати
see out — проводжати до виходу (до дверей); випроводжати; досидіти до кінця (вистави тощо)
see through — бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтримувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь
see here! — амер. послухайте!
to see the light — народитися, з'явитися на світ; прозріти
to see the last of smth. (smb.) — покінчити з чимсь (з кимсь); здихатися чогось (когось)
I see Mr. N. — амер. надаю слово панові Н
see you in church! — амер., розм. бувайте!; до побачення!
* * *I [siː] n; церк.1) єпархія2) престол3) чин єпископа4) папствоII [siː] vthe Holy See, the S. of Rome — папський престол
1) бачити2) дивитися, бачити; довідуватися, дивитися3) уявляти собі4) знаходити, виявляти5) розуміти, усвідомлювати6) відчувати, зазнавати, переживати; стикатися, зустрічатися7) бачитися8) дізнаватися, довідуватися; з'ясовувати9) обмірковувати, обдумувати10) оглядати, оглянути ( see over)11) допускати, дозволяти12) кapт. приймати виклик13) оглядати ( визначні пам'ятки)14) звертатися ( за порадою); приймати, бути на прийомі ( у справі)15) cл. надавати ( слово)16) подбати, подумати про що-небудь; пильнувати, доглядати, стежити, простежити17) to see across smth переводити, проводжати ( через вулицю) -
29 Epiphany
-
30 theomancy
nпророчий дарунок, прозріння ( оракул) -
31 откровение
відкриття, (гал.) об'ява. [Мені Шевченкові твори здались мов-би якимсь відкриттям з неба (Кул.)].* * *1) відкриття́; одкрове́ння2) церк. одкрове́ння, об'я́влення3) ( внезапное прозрение) прозрі́ння; ( наитие) натхне́ння4) ( откровенность) відве́ртість, -тості; ( искренность) щи́рість, -рості -
32 afterlight
['ɑːftəlaɪt]n1) театр. за́днє сві́тло2) прозрі́ння -
33 przejrzeć
-
34 przejrzeć
1. проглянути;2. прозріти -
35 доғма
природжений, природний, від народження, від природи О, К; исаның доғма табйаты характер людини від природи П; анадан доғма сеэн кӧзлериң ачылый твої очі прозріють настільки, як були від народження матір'ю Б. -
36 хайыр
Iдобро, добрий, щасливий, благословенний СБ, Г; користь, вигода, бариш О; хайыр бол будь здоров О; хайыр т'емеди на добро не вийшло Г; хайыр эклисе гарний храм Г; хапымызның ӧгӱ хайыр у нас гарне подвір'я СБ; бабанын хайыры җойулсун батькові твоєму ковінька — хай пропаде добро твого батька К; о бек беним дайымдыр, эр эвлады хайырдыр той вельможа мій дядько, усі його діти в порядку СК; хайыр ола хай буде на добро (коли хто чхне тощо) Г, СЛ, СГ; хайыр ола да д'ельди четэ, ачылды гӧзлери діло добре закінчилося, очі прозріли СК; бир хайры / ғайры йере варайым ки, хайырым чох ола піду-но я в інше місце для мого більшого добра К / Г; хайыр эт- давати добрі результати, бути корисним О; хайыр эт, дэңизге ат, халх бильмесе, балых билий зроби добро й кинь у море, якщо народ не взнає, узнає риба СБФ; ахшам хайыр П, ахшамларыныз хайыр олсун СЛ добрий вам вечір, доброго вечора; саба (ңыз) хайыр СБФ, СМ, сабах / сабалар хайыр о (л) сун Г-К доброго ранку; абетиниз / ахбетиңиз хайыр олсун / осун і вам усього найкращого Г / СМ.IIхитрощі Г; шейтанын хайыр хитрощі, витівки диявола Г; пор. шер.інший, крім, окрім П, Кб.; хайыр тӱрлӱ інакше Кб.; ахчадан хайыр окрім грошейП; мендэн хайыр крім мене У; сендэн хайыр эпси дэ т'етт'еннер крім тебе, усі пішли БТ; ондан хайыр крім нього К; бабамдан хайыр крім мого батька СК; пор. айры, айрый, айыр, айыры, ғайры, ғайыр, ғайыры, кайры, кайыр, кайыры, хайыры, хары II.IVні, немає СМ, М. -
37 эма
Iсліпий; эма оланлар ышыхланды сліпі прозріли Г ; пор. эмма.IIалмаз СБ; див. эльмаз. -
38 эмма
сліпий Г; эмма оланлар ыхыхланды сліпі прозріли Г; пор. эма. -
39 Вейль, Герман
Вейль, Герман (1885, Гамбург - 1955) - нім. математик, фізик, філософ. Конструктивний підхід В. до тлумачення основ математики мав фундаментальне філософське підґрунтя. В. вважав, що проблеми математики породжуються інтуїцією, життям наукового духу. Тому дедуктивний шлях до їх розв'язання треба віднаходити, звертаючись до первісної інтуїції, яка прозріває багатоманіття зв'язків і засновується на переконливості та ясності, навіть наочності елементарних ланок міркувань. Проблеми розуміння і тлумачення, співвідношення даного людині й того, що залишається поза цією даністю, вводяться В. у контекст можливого й нескінченного. Проекція дійсного на універсум можливого, відкритого у нескінченність, приводить до появи логічних структур, модальностей, які відбивають реалії буття й мислення неповно. Людина знає більше, ніж може виразити мовою знаково-конструктивної діяльності. Саме тому В. вбачав витоки математики (і теорії взагалі) в інтуїтивно зрозумілому ітераційному процесі. Термін "ітерація" був застосований В. на позначення повторюваності методу у герменевтичному сенсі.[br]Осн. тв.: "Континуум" (1917); "Філософія математики і природознавство" (1926); "Відкритий світ" (1932). -
40 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
См. также в других словарях:
прозріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріти — див. прозрівати … Український тлумачний словник
прозріня — ня, с. Вр. Зір, здатніст бачити. Тот ящур не ма прозріня … Словник лемківскої говірки
прозрівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прозріння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прозрівання — я, с. Дія за знач. прозрівати … Український тлумачний словник
прозрівати — а/ю, а/єш, недок., прозрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) неперех.Ставати зрячим; прот. сліпнути. || у сполуч. зі сл. очі. Ставати видючими. || перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. 2) перех., перен.… … Український тлумачний словник
прозріння — я, с. 1) Дія і стан за знач. прозріти. 2) зах. Зір … Український тлумачний словник
Прозреть умом — Прозрѣть умомъ (иноск.) понять, что было не ясно. Ср. И тотчасъ, какъ бы чешуя отпала отъ глазъ его и вдругъ онъ прозрѣлъ и вставъ крестился. Дѣян. Апост. 9, 18 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
прозрачно-синий — прозр ачно с иний … Русский орфографический словарь