провин

1. n

1) маля, малюк

2) маленька чарка (вина)

3) маленький ковток (вина)

4) краплина, дещиця; трішки

5) (скор. від total) розм. сума

2. урозм.

складати; підсумовувати (тж tot up)

* * *

1) малюк

2) маленькая чарка ( провин); маленький ковток ( провин)

3) крапелька, чуточка

n (cкop. від total) сума

1) малюк

2) маленькая чарка ( провин); маленький ковток ( провин)

3) крапелька, чуточка

n (cкop. від total) сума

1) обвинувальний висновок

2) поліцейський протокол; список арештованих із зазначенням їхніх вчинків

* * *

1) поліцейський протокол, список заарештованих із вказуванням їхніх провин

2) обвинувальний висновок

1) кондуїт, журнал для запису провин учнів

2) вiйcьк. картка ( обліку) стягнень, заохочень

1. n

1) пробка; втулка; затичка

2) кран (водопровідний тощо)

3) сорт, марка

4) розм. пивниця, бар

5) розм. виманювання грошей (подарунка)

6) тех. гайкоріз

7) ел. відвід, відгалуження, відпайка

8) трубка для підсочування

9) легкий удар; стукіт

10) набійка (на каблуці)

11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбій

2. v

1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран

2) виймати втулку (затичку)

3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі

4) цідити, націджувати

5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно

6) мед. робити прокол (надріз); відкривати нарив; викачувати, відкачувати (рідину)

7) робити надріз на дереві; підсікати

8) розм. розбити ніс до крові

9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати

10) відкривати; починати використовувати; видобувати

11) відводити

12) приєднувати

13) підключати (до лініїзв язку)

14) тех. нарізувати внутрішню різьбу

15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)

16) легко стукати (бити)

17) вистукувати

18) набивати набійку (на каблук)

19) прибивати, забивати

20) спорт. штовхати (мяч)

* * *

1) пробка, затичка; ( вихідний) отвір ( барил)

2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]

3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напій

4) пивна, бар

5) cл. виманювання грошей або подарунка

6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло

7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник

8) caд. трубка для підсочка

9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов

10) випуск цінних паперів

••

1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку

2) наливати рідину; наливати вино або пиво

3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)

4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)

5) відводити

6) підключати ( до лінії зв'язку)

7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати

8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення

9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)

••

1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)

2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)

3) чечітка

4) дiaл. трішечки, крапелька

5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні

6) pl безнадійне положення; = капут, кришка

1) легко вдаряти; стукати

2) вибивати

3) вистукувати ( пальцями)

4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)

5) cпopт. штовхати ( м'яч)

1) поліцейський протокол, список заарештованих із вказуванням їхніх провин

2) обвинувальний висновок

1) кондуїт, журнал для запису провин учнів

2) вiйcьк. картка ( обліку) стягнень, заохочень

1) пробка, затичка; ( вихідний) отвір ( барил)

2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]

3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напій

4) пивна, бар

5) cл. виманювання грошей або подарунка

6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло

7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник

8) caд. трубка для підсочка

9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов

10) випуск цінних паперів

••

1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку

2) наливати рідину; наливати вино або пиво

3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)

4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)

5) відводити

6) підключати ( до лінії зв'язку)

7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати

8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення

9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)

••

1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)

2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)

3) чечітка

4) дiaл. трішечки, крапелька

5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні

6) pl безнадійне положення; = капут, кришка

1) легко вдаряти; стукати

2) вибивати

3) вистукувати ( пальцями)

4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)

5) cпopт. штовхати ( м'яч)

1) вибагливість, вимогливість;

2) немилостивість (для провин), суворість.

* * *

1) вибагливий, вимогливий;

2) немилостивий (для провин), суворий.

* * *

лавливать

1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;

2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];

3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;

4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.

* * *

піймати, у[в]піймати, спіймати, пійняти, зловити, у[в]ловити (о мн. половити), імати, поїмати, з'їмати, злапати, попасти, злавудити; (захватить) запопадати, запопасти; (застигнуть) заскочити, застукувати, застукати кого, що. [Пійміть, діду. Дід пійняв (Руд.). Пусти-но батька в поле, - чи тоді піймеш (Руд.). Поїмали сиві коні, гнідії і чорні. Коня з'їмав у отаві. Сам собі риби влови. Злапали його і помчали швидше у губернію (Квітка). Заскочили пана і крихточку налякали (М. Вовч.). Застукали, як сотника в горосі]. -ть в руки - злапати, піймати до рук, злавудити у руки (лапи). -ть в проступке - спіймати в провині. -ть на месте преступления - застукати (злапати) на гарячому вчинку. -ть на слове - піймати в слові, вловити в мові. Если бы -ал я тебя в другом месте, знал бы ты - коли-б я був запопав тебе в иншому місці, знав-би ти. Его ни на чём не -ешь (он изворотлив) - його в ложці води не піймаєш. -ал, как же - а як-же, піймав; піймав зайця за хвіст. -ал не -ал, а погнаться можно (= попытаться) - втік не втік, а побігти можна. Либо рыбку -мать, либо домой не бывать - або здобути, або вдома не бути. -ал быка за рога (иронич.) - піймав облизня. Ловит волк, а как волка-то -мают - носить вовк, понесуть і вовка. Двух зайцев ловить, ни одного не -маешь - двох зайців гониш, ні одного не вловиш. Пойманный - пійманий, упійманий, спійманий, уловлений, злапаний, заскочений, застуканий.

* * *

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844, Рекен, Пруссія - 1900) - нім. філософ. Закінчив Ляйпцизький ун-т; проф. класичної філології у Базельському ун-ті (1869 - 1879). Погіршення стану здоров'я спричинилося до того, що Н., залишивши посаду проф., переїхав до Італії і Швейцарії, де протягом 10 років жив самітником, займаючись творчою працею. Через різке загострення психічної хвороби у 1889 р. його було допроваджено до психіатричної лікарні, де він і помер. Ранні захоплення романтизмом приводять Н. до музики Вагнера та філософії Шопенгауера. В часи романтичних пошуків генія - як виразника трагічно-художнього творення культури - Н. виходить з Античності як вузла, яким пов'язана й сучасна культура. Геній уявляється йому "центром" входження у буття, здатним створювати естетично виправдані його феномени. В першій праці Н. "Народження трагедії" (1872) феномен античної культури постає у двоїстості аполлонівського та діонісійського начал. Аполлон очолює царину довершених образів: світла, розумності та краси, а Діоніс - несталих: хаосу, шаленства й руйнації Г. рецька культура постає як арена боротьби цих принципів, являючи історичну зміну епох. Кардинальна зміна аполлонівсько-діонісійського взаємовідношення в культурі відбувається завдяки переорієнтації принципу індивідуації з художньої інтуїції на морально-логічний дискурс. Означені філософські інтенції Н. знаходить у Сократа, називаючи його першим декадентом в західній історії С. воє головне завдання Н. вбачає у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над інстинктивними, здійснюючи філософський задум "переоцінки цінностей". Для розуму основу єдності світу являє собою Абсолют - як умова існування цінностей. Саме Бог перетворює цінності на вічні інстанції. Ідея "смерті Бога" звільняє людину з полону цієї хибної свідомості ("Весела наука", 1882). Історичний процес втрати влади надчуттєвого над сущим (християнство, мораль, філософська істина) Н. називає нігілізмом, підсумовуючи це ємкою фразою: "Бог помер". Під поняттям "Бог" розуміються всі номінації надчуттєвого: ідеали, норми, принципи, цілі, цінності тощо, за допомогою яких суще набуває сенсу. Воля людини побачити "знецінений" світ дає їй змогу поєднати прагнення власної та світової волі. Якщо історична форма декадансу, за Н., починається з Сократа, то Платон продовжив творення ідеї "істинного світу", за якою стоять "примари" добра, справедливості, краси, що вже не причетні до життя. "Істинний світ" християнства розкривається перед людиною тільки в результаті каяття, яке виражається в аскезі й провині за прояв людських життєвих імпульсів. Шлях трансформації "істинного світу" продовжує філософія Канта, де постулюється поняття "ноуменального світу", підтверджуючи належність морального імперативу. Моральний дискурс породжує нові форми утопізму (соціалізм, анархія), які поширюють ентропію власного безсилля, а за проголошенням ідеалів свободи ховається воля до заперечення життя. Ключовим поняттям рушійної сили в структуруванні цінностей моралі є Ressentiment (франц. злопам'ятство). Воно характеризує атмосферу ворожості, ненависті та почуття безсилля, що виникають внаслідок невідповідності між внутрішніми домаганнями і фактичним становищем людини в суспільстві. Згідно з Н., сучасна людина - це "перехід і загибель", тому образ "надлюдини" розглядається як символ довершеності культури та породження нових людських перспектив. "Надлюдина" - це представник нової аристократії духу, що протистоїть не злій людині, а ницій та кволій. Вона формується в результаті вдосконалення, розвитку й відбору сильної породи. Цей відбір відбувається на підставі здатності до самозречення та самотворення, сприйняття трагедійності буття у коловороті "вічного повернення" й бажання сягнути недозволеного. "Надлюдина" - результат культурно-духовного вдосконалення; біологічний тип, що перевершує сучасну людину з її інтелектуально-моральними якостями, які спричиняють появу песимізму й нігілізму. Мораль сама була зброєю проти самої себе, породивши самонедовіру й песимізм як реакцію на занепад життєвих інстинктів. Утворивши два способи світосприйняття (покірливе скніння в тенетах моралі та агресивне подолання негативних оцінок), песимізм переходить у фазу нігілізму. Нігілізм - це патологічний проміжний стан, який бачить цінність там, де їй не відповідає жодна реальність. За Н., сучасність просякнута неповними формами нігілізму - це декаданс без переосмислення цінностей; подолання цього стану вбачається в інтегральному принципі сущого - "волі до влади", що втілює постійне самоуповноваження природних сил до зростання усіх форм життя. Н. як філософ створив нову парадигму культурно-філософської орієнтації й заклав основи філософії життя.

[br]

Осн. тв.: "Народження трагедії з духу музики" (1872); "Людське, надто людське" (1878); "Весела наука" (1882); "По той бік добра і зла" (1886); "Генеалогія моралі" (1887); "Так казав Заратустра" (1883 - 1891); "Жадання влади: досвід переоцінки всіх цінностей" (1887); "Антихристиянин" (1888).