Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

при+глаголах

  • 1 над

    и Надо предл.
    1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;
    2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;
    3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.
    * * *
    тж. н`адо; предл. с твор. п.
    1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

    задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим

    над доро́гою — над (понад) доро́гою

    сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

    2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

    рабо́тать — над

    кни́гой — працюва́ти над кни́гою

    рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

    3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

    издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

    Русско-украинский словарь > над

  • 2 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 3 очень

    дуже, вельми, сильне[о], тяжко, прикро, кріпко, притьма, притьмом, багато, багацько, велико, здорово. [Гуде вітер вельми в полі (Забіла). Той чоловік був сильне багатий. Голова мене (у меня) тяжко болить. Тяжко яр глибокий. Прикро посивів дід. Зрадів кріпко. Мак притьма червоний. Вона багато скидається на його. Прислужився свойому краєві він велико. Здорово ви всього знаєте]. Очень и очень - добре та й добре, геть-то. [Це їм добре та й добре знайома річ. Я йому таки й геть-то вподобався]. Не очень - не дуже, не вельми, не надто, не тяжко, не багато, не велико, не геть, не гурт, не з-так, не притьма, не конче, не конечне, не що. [Смійся, лютий враже, та не дуже (Шевч.). Не надто він розумний. Додому йому не тяжко далеко. З того часу не геть я турбуюся. Знаю французької мови не гурт. Не з-так їх багато. Не конче їх мені треба. Він не що й старий]. Не очень-то - не дуже-то, не гурт-то, не геть-то, не з-так-то. [У нас такі вироби не гурт-то часті. Вона не з- так-то поганенька].
    * * *
    нареч.; тж. `оченно
    ду́же; ( весьма) ве́льми; ( крайне) ко́нче; (в большой степени, чрезвычайно) си́льно, притьмо́м и при́тьмом, при́тьма́; (при глаголах "дякувати", "просити") кра́сно, диал. фа́йно

    Русско-украинский словарь > очень

  • 4 сила

    1) си́ла; (физическая энергия, возможность) снага́, насна́га; ( мощь) міць, род. п. мо́ці, ду́жість, -жості, поту́га

    быть в \сила ле — бу́ти си́льним; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    быть в \сила лах — зду́жати, бу́ти при си́лі; ( в состоянии) бу́ти спромо́жним, бу́ти в си́лі; бу́ти го́дним

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі

    в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь

    в \сила лу чего́, \сила лою чего́ — через що, вна́слідок чого́; ( ввиду) з о́гляду на що; ( на основании) на підста́ві чого́

    в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини

    изо всех \сила л, что есть (бы́ло) \сила лы (сил) — щоси́ли, з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, щоду́ху, що є ду́ху (си́ли, сил), чимду́ж, чимду́жче, якомо́га, якмо́га, щомо́га; скі́льки си́ли; (мног.: преим. при глаголах "кричать", "петь") як не порозрива́ються

    морски́е \сила лы — воен. морські́ си́ли

    несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща

    не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́

    нет \сила л — нема́ сил; неси́ла

    он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі

    он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти

    по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості

    про́бовать \сила лы — см. пробовать

    \сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як

    через \сила лу — над (понад, через) си́лу

    2) (сущность, смысл, значение) суть, -ті, си́ла, сенс, -у; ( дело) спра́ва

    не в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)

    3) юр. си́ла, чи́нність, -ності

    входи́ть, войти́ в \сила лу — см. входить 1)

    \сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну

    Русско-украинский словарь > сила

  • 5 пырять

    пырнуть
    1) кого чем (напр. ножём) - штирхати, штирхнути, штиркати и штрикати, (у)штиркнути, (у)штрикнути, шпортати, шпортнути, (с силой) штирхонути, штирконути, штриконути, шпортонути, шпиряти, шпирнути и шпорнути, порнути, шебенути кого и кому чим в що (напр. ножем); (толкать тычком) штурхати, штурх(о)нути и шторхати, шторх(о)нути, ширяти, ширнути, шуркати, шурнути, тикати, ткнути, штирма вдарити кого в що, чим в що и (при глаголах несов. вида) по чому. [Як штирхонув кинджалом у живіт (Основа 1861). Раз десять, може, я вже намірявся його штиркнути в бік, та ба! не можна (Куліш). Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є (Рудч.). Він і здригне, неначе його шилом уштрикнули (Стор.). Аж застогнала, наче її хто ножем шпирнув у серце (Куліш). Шпортнув ножем (Лохв.). Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові (Мирн.). Він його як порне списом (ЗОЮР. I). Як шебенув його ножем (Золотон.). Вона од злости так штурхнула палицею в горщик, що він перекинувся (Неч.-Лев.). А він ширяє ціпком по дверях, - сліпий, бач, то й пробує поперед себе (Новомоск.). Я ширнув у ту діжку палицею, - аж там полотно крадене (Новомоск.). Як шурнула хруща в писок, аж розкинув крила (Пісня). Він штирма вдарив мене під бороду палицею (Катерин.)];
    2) (бодать) бити, колоти, шпирнути, порнути, ударити кого. Корова -нула рогом, рогами - корова шпирнула (порнула, ударила) рогом, рогами кого. -ться (бодаться) -
    1) возвр. битися, колотися;
    2) взаим. битися, буцатися.
    * * *
    несов.; сов. - пырн`уть
    штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти; підштри́кувати, підштрикну́ти, несов. шпиня́ти; несов. уштрикну́ти, шпортну́ти и шпортону́ти; несов. диал. шпирну́ти, ушпи́лити

    Русско-украинский словарь > пырять

См. также в других словарях:

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Падеж дополнения при переходных глаголах с отрицанием —      При переходных глаголах с отрицанием в одних случаях явно преобладает употребление родительного падежа дополнения, в других – употребление винительного падежа, в третьих – наблюдается факультативное их использование.      1. Р о д и т е л ь… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Различные предложно-падежные формы при одном управляющем слове —      1. Некоторые глаголы имеют при себе управляемое слово в различной предложно падежной форме, что связано с разными смысловыми или стилистическими оттенками. Сюда относятся:      бросить ч т о (значение объекта: бросить камень в воду, бросить… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Различные предложно-падежные формы при одном управляющем слове —      1. Некоторые глаголы имеют при себе управляемое слово в различной предложно падежной форме, что связано с разными смысловыми или стилистическими оттенками. Сюда относятся:      бросить ч т о (значение объекта: бросить камень в воду, бросить… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Стратегия кодирования глагольных актантов — Лингвистическая типология Морфологическая Аналитические языки Изолирующие языки Синтетические языки Флективные языки Агглютинативные языки Пол …   Википедия

  • Польский язык — Самоназвание: język polski, polszczyzna Страны: Польша, США …   Википедия

  • Имя существительное в русском языке — является отдельной частью речи, обозначающей предмет и обладающей развитой морфологией, унаследованной в основном из праславянского языка. Содержание 1 Категории 1.1 Число 1.2 Па …   Википедия

  • Русское существительное — Имя существительное в русском языке является отдельной частью речи, обозначающей предмет и обладающей развитой морфологией, унаследованной в основном из праславянского языка. Содержание 1 Категории 1.1 Число 1.2 Падеж 1.3 Род …   Википедия

  • СУПИН — В латинской грамматике форма глагольного существительного, образующего неокончательное наклонение в глаголах. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СУПИН глагольная форма в латинском языки; ставится при… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ОГЛАВЛЕНИЕ — ОРФОГРАФИЯ I. Правописание гласных в корне § 1. Проверяемые безударные гласные § 2. Непроверяемые безударные гласные § 3. Чередующиеся гласные § 4. Гласные после шипящих § 5. Гласные после ц § 6. Буквы э е § 7. Буква й II. Правописание согласных… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • ЕВАНГЕЛИЕ. ЧАСТЬ II — Язык Евангелий Проблема новозаветного греческого Дошедшие до нас оригинальные тексты НЗ написаны на древнегреч. языке (см. ст. Греческий язык); существующие версии на др. языках это переводы с греческого (или с др. переводов; о переводах… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»