приязний

См. также в других словарях:

• приязний — а, е. Який виявляє приязнь, дружню прихильність, симпатію до кого небудь; дружелюбний, привітний. || Доброзичливий, дружній (про почуття, стосунки і т. ін.). || Який приносить задоволення; приємний …   Український тлумачний словник

• приязний — [при/йазнией] м. (на) зному/ з(‘)н ім, мн. з(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• приязний — (про почуття, стосунки тощо; про людину, яка виявляє такі почуття щодо інших), дружелюбний, привітний, прихильний, дружній, доброзичливий, теплий …   Словник синонімів української мови

• приязний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• дружелюбний — а, е. Який виражає дружелюбність, пройнятий дружелюбністю; приязний …   Український тлумачний словник

• задушевний — а, е. Пройнятий щирістю, сердечною теплотою, відвертістю. || Приязний, чуйний, добрий (про людину). Задушевний хлопець. || Особистий, інтимний …   Український тлумачний словник

• ласкавий — а, е. 1) Який виявляє ласку, ніжність. || Який виражає ласку, ніжність. || Приязний, привітний. 2) перен. Приємний для сприймання; ніжний (про неживі предмети). 3) У якому виявляється доброзичливість, привітність. •• Будь ласка/вий ; Бу/дьте… …   Український тлумачний словник

• приязність — ності, ж. Абстр. ім. до приязний …   Український тлумачний словник

• приязно — Присл. до приязний …   Український тлумачний словник

• тихий — а, е. 1) Який звучить не сильно, не голосно. || Який майже не утворює звуків, не робить шуму. || Ледве чутний. 2) Сповнений тиші, без голосних звуків. •• Ти/ха годи/на година післяобіднього відпочинку, сну (у дитячих садках, лікарнях, санаторіях… …   Український тлумачний словник

• товариський — а, е. 1) Прикм. до товариш 2) і товариство 2). || Власт. товаришеві, товаришам; такий, як у товариша, товаришів. || Приязний, доброзичливий. 2) Який любить і вміє спілкуватися з людьми; незамкнутий, привітний. || Який характеризується такими… …   Український тлумачний словник