приют

1) (действие) притул (-лу), захист (-ту);

2) (пристанище) притулок (-лку), захист захисток (-тку), захистя, пристановище, прихилище, прихилок (-лку), примістя; (убежище, притон) приховок (-ховку). [Хто не мав уже примістя в селі, той вандрував уже насамперед, тут (Стеф.). О, степе мій, моє життя, мій раю, прихилок всіх моїх найкращих мрій! (Черняв.). Ой, там-же їм прихилище, сира земля приїмище (Чуб. V)]. Нет ему нигде -та - нема йому ніде притулку, захисту, захистку, пристановища и т. д. Давать, дать кому приют - давати, дати притулок, захист, захисток и т. д. кому; срв. Приютить. [Нащо ви мене годуєте? захист даєте, пристановище? (Мирн.). Ні холоду, ні голоду, ні болісті тяжкій я у себе в хаті захистку не давала (Кониськ.)]. Искать -та - шукати притулку, пристановища, захисту и т. д. де. [Іде бідний дорогою, притулку шукає (Рудан.)]. Находить, найти приют где - знаходити, знайти притулок, захист, захисток, пристановище и т. д. де; срв. Приютиться. [Де мені знайти той захист? (Г. Барв.). Де подітись на ніч, де знайти теплий захисток? (Єфр.). Він не знайшов ніде инде притулку (Дніпр. Чайка). Де ви знайшли собі пристановище? (Неч.-Лев.)]. Детский приют - дитячий притулок (захисток), притулок (захисток) про дітей, дитячий дім. [Спорудили ми захисток про дітей (Кониськ.)]. Приют для сирот - притулок (захисток) про сиріт, сирітський дім. Приют для престарелых, для инвалидов - шпиталь про старих, про інвалідів. Приют-ясли - дім про (для) немовлят.

* * *

1) приту́лок, -лку, за́хисток, -тку; ( защита) за́хист, -у; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище

2) ( благотворительное учреждение) приту́лок, за́хисток

присталь, пристанок пристановище, пристановисько, захист (-ту), притулок (-лку), притулище, прихилище, пристань; срв. Приют. Быть без -нища - не мати пристановища (захисту, прихилища). Найти -нище у кого - знайти в кого пристановище, захист и т. д., прихилитися, пригорнутися до кого, прихиститися в кого. Нашёл себе тихое - нище - знайшов собі тихе пристановище, тихий захист (притулок).

* * *

дитячий, дитинячий. По детски - по-дитячому, до-дитинячому. Детский возраст - дитинство, дитячі літа, дитячий (дитинячий) вік. Д. ясли - дитячий захисток, охоронка. Детский приют - дитячий дім, дитячий притулок. Детское место, анат. - зчисток.

* * *

1) см. Кровля, Крыша;

2) (жилище) хата, стріха, (убежище) захист (-ту), притулок (- лку), пристановище. [Не звиклася ще з думкою, що завтра покине батьківську стріху (Коцюб.). Я не з мечем прийшла в цей край. Прийшла, благаючи, під гостелюбний захист (Грінч.). Нема йому бідоласі безхатньому ніде притулку (Сл. Гр.). Нема йому пристановища, ніхто не приймає (Грінч. I)]. Отчий кров - батьківська хата (стріха). Под -вом - у захисті. Не имеющий -ва - безпритульний, бездомний, бездомок (-мка), беззахисний.

* * *

1) ( крыша) покрі́вля; ( строения) дах, -у; ( соломенная) стрі́ха

2) (перен.: защита, прикрытие) за́хист, -у, прикриття́, покрив, -у

3) ( приют) рит. приту́лок, -лку; ( пристанище) пристано́вище, приста́нище, пристано́висько; (дом, жилище) ха́та, дім, род. п. до́му, домі́вка

1) см. Крыша;

2) см. Кров 2. Не имеющий -ли над головой - см. Бесприютный. Чужую -лю кроет, а своя течёт - на чужі галиці викидала всі палиці, а на свої й не зосталося (Приказка).

* * *

1) покрі́вля; ( строения) дах, -у; (соломенное покрытие; перен.: жилище, приют) стрі́ха

2) горн. покрі́вля

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

нічліг, (редко) ночліг (-лігу), (действие ещё) нічлігування, (редко ночлігування) ночівля; (приют для -га) ночівля, (реже) нічліг. [Ідуть собі парубки на нічліг до гаю (Рудан.). Десь ворохнулася тривожна думка за свій ночліг (Микит.). Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування (Г. Барв.). Сонце встає, понад полем блищить, десь за морем ночівлю покинуло (Самійл.)]. Останавливаться, остановиться на -лег - зупинятися (ставати), зупинитися (стати), (о мног.) поставати на ніч (на ночівлю и на ночівля), ставати, стати ночувати, заночувати, обночуватися. [Ідуть вони аж до ліса, стають ночувати, - поставали на ніч (Рудан.) Обночувався в Дрогобичі у старого Туртельтавба (Франко)]. Принимать, принять на -лег кого - приймати (пускати), прийняти (пустити) на ніч кого, (давать, дать -лег кому, диал.) ночувати, переночувати, заночувати кого. [Я вас не можу ночувати, бо я дуже рано їду (Яворськ.). Згодився переночувати його в себе (Франко)]

* * *

обогреть о[у]грівати, о[у]гріти, перегрівати, перегріти кого, що чим, (о мног.) поо(б)грівати, повгрівати. [Теплота огріла тіло (Франко). Були-б померли, коли-б не перегріла нас добра людина (Грінч.)]. Обогретый - огрітий.

* * *

несов.; сов. - обогр`еть

см. Призирать.

* * *

несов.; сов. - призр`еть

кого прихистити, пригорнути, притулити кого, дати кому притулок, прихилище и т. д. - см. Приют. [Одна дитина тільки з шістьох зосталася, - і того ніде притулити і прогодувати (Г. Барв.)]. Он -тил меня у себя во время моего несчастия - він прихистив мене в себе за мого лиха. -тить как гостя - пригостити кого. [Степана, по давній приязні до його батька, хотів-би пригостити в себе в хаті (Л. Укр.)].

* * *

1) поэз., покро́в; ( тенистое место) холодо́к, -дку́

2) (прибежище, приют) поэз., за́хисток, -тку; ( местность) край, род. п. кра́ю

3) церк. сінь, -ні

1) ( приют) приту́лок, -лку; ( укрытие) схов, -у, схо́ванка, схо́вище, схо́вок, -вку; ( защита) за́хисток, -тку, за́хист, -у

2) воен. схо́вище

ясла (-сел), (приют) захоронка, охоронка.

притулок (-лку); см. Пристанище, Приют.