-
1 witch
1. n1) чаклун; чаклунка; ворожка; відьма2) знахар, знахарка3) розм. чарівниця, чародійка4) амер. повія, шльондра5) орн. буревісникas nervous as a witch — амер. ні хвилини спокою не знає
witch broom, witches'broom, witches'besom — помело відьми
witch hazel — бот. ліщина, горішина
witch willow — бот. плакуча верба
2. vзачарувати, заворожити; наврочити* * *I n1) відьмаwitches Sabbath — шабаш відьм; негарна стара жінка
old witch — старая відьма /карга/; приваблива, чарівна жінка, чародійка
2) чарівник; чарівниця; ворожка; знахар; знахарка3) буревісник ( птах)••as nervous as a witch — cл.; дiaл. не знає ні хвилини спокою
II vthe witch is in it — тут не обійшлося без чарів, тут щось нечисто
1) причаровувати, зачарувати; навести причину2) причарувати, заворожити -
2 wizard
1. n1) чарівник, чародій, чаклун; магthe W. of the North — північний чародій (про Вальтера Скотта)
2) шаман, знахар3) фокусник2. adj1) чаклунський, чарівницький2) розм. чудовий3. vзачарувати* * *I n1) чаклун, маг, чародій2) = witchdoctor3) людина видатних можливостей, в якій-н. певній областіII a1) icт. чарівний; зачарований; чаклунський2) чудовий, відміннийIII v -
3 witch
I n1) відьмаwitches Sabbath — шабаш відьм; негарна стара жінка
old witch — старая відьма /карга/; приваблива, чарівна жінка, чародійка
2) чарівник; чарівниця; ворожка; знахар; знахарка3) буревісник ( птах)••as nervous as a witch — cл.; дiaл. не знає ні хвилини спокою
II vthe witch is in it — тут не обійшлося без чарів, тут щось нечисто
1) причаровувати, зачарувати; навести причину2) причарувати, заворожити -
4 wizard
I n1) чаклун, маг, чародій2) = witchdoctor3) людина видатних можливостей, в якій-н. певній областіII a1) icт. чарівний; зачарований; чаклунський2) чудовий, відміннийIII v -
5 влюбить
закохати кого в кого, прилюбити, прикохати, причарувати кого до кого. [Баламуте, вийди з хати, хочеш мене закохати. Гляди, лишень, щоб вона тебе не прилюбила та не причарувала (Н.-Лев.)].* * *см. влюблять -
6 околдовывать
околдовать1) чарувати, о(б)чаровувати, о(б)чарувати, зачаровувати, зачарувати, обходити, обійти чаром (чарами), завідьмувати, обмарити кого, що;2) (пленить) вчарувати, зчарувати, причаровувати, причарувати. См. Обвораживать, Очаровывать. Околдованный - о(б)чарований, зачарований, обійдений чарами и т. д.* * *несов.; сов. - околдов`атьзачаро́вувати, зачарува́ти и позачаро́вувати и почарува́ти; несов. зчарува́ти; ( завораживать) заворо́жувати, заворожи́ти; ( очаровывать) очаро́вувати, очарува́ти; (перен.: пленять) обворо́жувати, обворожи́ти; несов. диал. обма́рити -
7 очаровывать
очаровать чарувати, з[у]чарувати, о(б)чаровувати, о(б)чарувати, зачаровувати, зачарувати, причаровувати, причарувати, (о мног.) пообчаровувати, почарувати, поза[при]чаровувати кого, що чим. Очарованный, -ван - о(б)чарований, зачарований, зчарований, причарований чим, ким, повитий у чари.* * *несов.; сов. - очаров`атьзачаро́вувати и чарува́ти, зачарува́ти и позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти; ( пленять) обворо́жувати, обворожи́ти, ома́нювати, омани́ти -
8 пленять
пленить1) (брать в плен) полонити, заполонити, ясирити, з'ясирити, в неволю (в полон) забирати и займати, забрати и заняти, в ясир узяти кого. [Є чутка, що цар хоче весь світ полонити (Шевч.). Оця грубо матеріялістична порода найбільш заполонила його фантазію (Крим.). Орда ясирить, полонить];2) (прельстить, привлечь) полонити, заполонювати, заполонити, надити, принадити, чарувати, зчарувати, причарувати, скоряти, скорити, прилюбляти, прилюбити кого. [Думка, як-би заполонити Четвертинського (Стор.). Заполонює серця жіночі (Крим.). Хлопця зчарувала. Лірика Шевченка скоряє всіх своєю красою (Єфр.). Гляди, щоб вона тебе не прилюбила та не причарувала (Неч.-Лев.)]. Пленённый - полонений, з[при]чарований.* * *несов.; сов. - плен`ить1) ( брать в плен) полони́ти несов., сов., бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; несов. заполони́ти2) перен. полони́ти несов., сов., заполо́нювати, заполони́ти, бра́ти в поло́н, узя́ти в поло́н; ( очаровывать) чарува́ти, (несов.), зачаро́вувати, зачарува́ти и позачаро́вувати, очаро́вувати, очарува́ти, причаро́вувати, причарува́ти; (влюбляя диал.) прилюбля́ти, прилюби́ти -
9 привёртывать
или приверчивать привернуть или привертеть прикручувати, прикрутити, (о мн.) поприкручувати що. [Прикрутити шрубу (винт)]. -нуть кого к кому - привернути, причарувати кого до кого. -нуть огонь - прикрутити, укрутити світло. Привёрнутый, приверченный - прикручений. -ться - прикручуватися, прикрутитися, бути прикрученим.* * *несов.; сов. - приверн`уть1) прикру́чувати, прикрути́ти, приві́рчувати, приверті́ти2) (заходить, заезжать по пути) приверта́ти, приверну́ти -
10 привораживать
приворожить1) причаровувати, причарувати, приворожувати, приворожити, (только сов.) причаклувати, привертати, привернути кого до кого чим. [Дівчинонька козаченька та й причарувала];2) -живать - ворожити, чарувати часами, (украдкой) нишком. Приворожённый - причарований, приворожений. -ться - причаровуватися, приворожуватися, бути причарованим, привороженим від кого, чим.* * *несов.; сов. - приворож`итьприворо́жувати, приворожи́ти; ( очаровывать) причаро́вувати, причарува́ти, сов. учарува́ти, фольк. начарува́ти -
11 приколдовывать
приколдовать причаровувати, причарувати, приворожувати, приворожити, причакловувати, причаклувати, привертати, привернути (чарами), (во множ.) попричаровувати, поприворожувати и т. д. кого до кого. [Дівчинонька козаченька та й причарувала (Мет.)]. Приколдованный - причарований, приворожений, причаклований, привернений. -ться - причаровуватися, бути причарованим, приворожуватися, бути привороженим и т. д.* * *см. привораживать; несов.; сов. - приколдов`ать -
12 присушивать
присушить1) присушувати, присушити, (немного) підсушувати, підсушити. -шить всё - посушити все;2) причаровувати, причарувати. Присушенный -1) присушений; посушений;2) причарований. -ться - присушуватися, присушитися, бути присушеним.* * *несов.; сов. - присуш`ить1) прису́шувати, присуши́ти; ( подсушивать) підсу́шувати, підсуши́ти2) ( привораживать) диал., фольк. причаро́вувати, причарува́ти -
13 Зазноблять
зазнобить1) что - відморожувати, відморозити, приморожувати, приморозити що. Зазнобленный - відморожений, приморожений;2) кого - закохувати, закохати, причаровувати, причарувати кого. [Хочеш мене закохати, закохати та й забути (Пісня)]. -
14 Призаривать
призарить кого к чему (прельщать) приваблювати, привабити, причаровувати, причарувати кого до кого, до чого; срв. Пристращать. -ться чем - зваблюватися, звабитися чим, (к чему) прилюблятися, прилюбитися до чого; срв. Прильщаться, Пристращаться (к чему), Зариться. -
15 прычараваць
заполонитизачаруватиполонитиприворожитипричарувати -
16 oczarować
зачарувати, причарувати -
17 йап-
(йапай; / йабай СБ, СМ)1. робити, виконувати, виготовляти, будувати СБ, Б, О, СЛ-СК; поробити, причарувати Г; йаптым мен нал я зробив підкову Г; бу эв йендим йаптым цю хату я збудував сам СЛ; ны йапайым? що мені робити? СБ.2. закривати, накривати, укривати, зачиняти ВН, СБ, СМ-У, К, СГ; йапты кӧзӱмӱ моє око закрило (про катаракту) У; йап хапу зачини двері НМ; йабай хабах закриває кришкою СМ; т'ирамит бле йап- крити черепицею СМ; стол йап- накривати на стіл СБ.
См. также в других словарях:
причарувати — див. причаровувати … Український тлумачний словник
причарувати — причаровувати (чарами, чаклуванням викликати в кого н. кохання до когось), причаклувати, привернути, привертати, приворожувати, приворожити, прилюбляти, прилюбити, присушити, присушувати … Словник синонімів української мови
причарувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
питво — а/, с. 1) Те, що п ють; напій. || Спеціально виготовлений напій для частування, запивання їжі і т. ін., звичайно хмільний. || За народними повір ями – трунок, яким намагаються привернути кохання, причарувати кого небудь. 2) Те саме, що пиття 1) … Український тлумачний словник
причаклувати — у/ю, у/єш, док., перех., рідко. Те саме, що причарувати … Український тлумачний словник
причарований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до причарувати … Український тлумачний словник
причарування — я, с. Дія за знач. причарувати … Український тлумачний словник
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
зачаровувати — 1) = зачарувати (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), заворожувати, заворожити, чарувати, у[в]чаровувати, у[в]чарувати, захоплювати, захопити, підкоряти, підкорити, покоряти,… … Словник синонімів української мови
привертати — I = привернути (часто зі сл. до себе якимись діями, словами тощо викликати прихильність, довіру до себе), прихиляти, прихилити, притягати, притягувати, притягти, притягнути, принаджувати, принадити, приваблювати, привабити, приманювати, приманити … Словник синонімів української мови
причаровувати — див. причарувати … Словник синонімів української мови