-
1 притихати
= притихнути1) to grow quiet, to quiet down; to hush2) to sing small, to lower one's tone -
2 притихати
= прити́хнутипритиха́ть, прити́хнуть; (только соверш.: перестать шуметь) присмире́ть -
3 притихати
prytyhatyдієсл. -
4 притихнути
-
5 przycichać
притихати -
6 присмирніти
1) to grow quiet, to restrain one's ardour2) див. притихати II -
7 притихнути
см. притихатипритиха́ть, прити́хнуть; (только соверш.: перестать шуметь) присмире́ть -
8 sleep
1. n1) сонdeep (profound) sleep — глибокий сон
to drop off to sleep — заснути, задрімати
to get some (a) sleep — трохи поспати; подрімати
to go to sleep — лягати спати; заснути
2) поет. вічний сон, смерть3) фізл. сплячка4) заніміння, оніміння (кінцівок)sleep therapy — мед. сонна терапія
the never ending sleep — вічний сон, смерть
2. v (past і p.p. slept)1) спати, засинати2) поет. спати вічним сном, спочивати (у могилі)3) ночувати (at, in)4) розм. надавати нічліг; розміщувати на ніч5) німіти (про кінцівки)6) відкладати вирішення до ранку (справи)7) здаватися нерухомим8) не діяти, не працювати, нічого не робити9) бути спокійним10) притихати12) баритися, гаятисяsleep around — розпусничати, жити розпутно; спати з ким попало
sleep away — проспати; розігнати сном
sleep in — ночувати на роботі; спати у приміщенні; проспати допізна
sleep on, sleep over — відкласти до наступного ранку вирішення (чогось)
sleep out — спати на свіжому повітрі; ночувати не вдома
to sleep the sleep of the just — жарт. спати сном праведника
to sleep in (on) the bed one has made — що посієш, те й збереш
* * *I [sliːp] n1) сонsound sleep — міцний сон; пoeт. вічний сон, смерть
2) фiзioл. сплячкаII [sliːp] v( slept)1) спати; пoeт. спати вічним сном, спочивати ( у могилі)2) ночувати; надавати нічліг, розміщати на ніч3) німіти ( про кінцівки)4) (on, upon, over) відкладати рішення ( справи) до ранку6) не діяти; бути спокійним; притихнути, ущухнути, принишкнути, не проявлятися7) ( with) жити, мати любовний зв'язок (з ким-небудь; sleep together) -
9 поутихнуть
притихнути, стихнути (трохи), (о ветре) ущухнути (трохи), (во множ.) по притихати, постихати. См. Утихнуть (Утихать).* * *[тро́хи] зати́хнути (сти́хнути, ути́хнути), прити́хнути; (о ветре, буре) [тро́хи] вщу́хнути; ( приумолкнуть) прини́шкнути; ( о боли) угамува́тися -
10 притихать
притихнуть притихати, притихнути и притихти, притихшати (о мн. попритихати), принишкнути, (несколько) - надтихати, надтихнути, (затихать) за[с]тихати, за[с]тихнути, ущухати, ущухнути, (примолкнуть) примовкати, примовкнути. [Маруся притихла і стала-б то засипати (Квітка). Може надтихне трохи вітер (Камен. п.). Походенко зразу принишк, аж присів (Кониськ.)]. Боль немного -хла - біль трохи вгамувався, стих, ущух. Ветер -тих - вітер надтих, ущух. Притихший, -нувший - притихлий, принишклий.* * *несов.; сов. - прит`ихнуть -
11 Призатихать
призатихнуть притихати, притихнути трохи, ущухати, ущухнути трохи. [Діти притихли (ущухли) трохи. Вітер трохи вщух]. -
12 przycichać
[пшичіхачь]v.ndk
См. также в других словарях:
притихати — а/ю, а/єш, недок., прити/хнути, ну, неш, док. 1) Переставати утворювати які небудь звуки; затихати. || перен. Переставати виявляти ознаки діяльності; завмирати. || Припиняти розмову, гомін, крик і т. ін.; замовкати. || безос. 2) Поступово… … Український тлумачний словник
притихати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен … Український тлумачний словник
надтихати — а/ю, а/єш, недок., надти/хнути, ну, неш, док., розм. Трохи притихати, вщухати; зменшувати свою силу … Український тлумачний словник
примовкати — а/ю, а/єш, недок., примо/вкнути, ну, неш, док. 1) Переставати говорити, співати, кричати і т. ін. на якийсь час. || Переставати видавати звуки; притихати. || Переставати обговорювати що небудь. || перен. Переставати рухатися від припинення вітру… … Український тлумачний словник
притихання — я, с. Дія за знач. притихати … Український тлумачний словник
притихнути — див. притихати … Український тлумачний словник
прищухати — а/ю, а/єш, недок., прищу/хнути, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати … Український тлумачний словник
замовкати — замовкнути (припиняти розмову, спів тощо; переставати видавати які н. звуки), змовкати, змовкнути, у[в]мовкати, у[в]мовкнути, мовкнути, затихати, затихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, стихати, стихнути, притихати, притихнути, примовкати,… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови
надтихати — дієслово недоконаного виду трохи притихати; вщухати розм … Орфографічний словник української мови
