присягнути

см. присягати

 присягнути, поклястися

1) в чём, чего, чем (присяга, обет) - клятьба, присяга, (клятвенное уверение) присягання, заприсягання на що, чого, чим. [Як я порушу цю клятьбу, то хай мені оберне назад в'язи (Звин.). Як зрадництво я бачити могла, у присяганнях вірного кохання? (Грінч.). Вона не хтіла вірити заприсяганням хлопчаковим (Крим.)]. Давать, дать -ву - давати, дати присягу (клятьбу), присягати(ся), присягнути(ся), заприсягати(ся), заприсягти(ся) и заприсягнути(ся), клястися, поклястися, заклинатися, заклястися; срвн. Клясться 1 и Поклясться. [Дати велику присягу, що в світі ніхто не почує невільничих співів моїх (Л. Укр.). Дали один перед другим клятьбу (Звин.). Заприсягну, якщо ви віри не ймете! (Крим.)]. Обязать -вою - заприсягти кого; обязанный -вою - заприсягнений. Нарушать нарушить -ву - ламати (зап. ломити), зламати, поламати присягу, клятьбу. [Такої присяги ніхто не зламає (Грінч.). Пани не раз ломили свою клятьбу (Павлик)]. Остаться верным -ве, сдержать -ву - додержати присяги (клятьби), справдити присягу (клятьбу). Отпереться от чего с -вой (божбой) - відклястися, відприсягтися (від) чого. Скреплённый -вой - см. Клятвенный. Ложная -ва - неправдива (фальшива) присяга (клятьба), кривоприсяга. [Боялись розливу крови і татар, і диби, і кривоприсяги (Л. Укр.)];

2) (божба) присягання, божіння;

3) (проклятье) клятьба, кляття, прокляття, проклін и прокльон (- льону); срвн. Проклятие 2;

4) церк. - см. Анафема и Проклятие 2.

* * *

1) клятьба́; ( клятвенное уверение) заприсягання, присяга́ння, прися́га

2) (проклятие) прокля́ття, клятьба́, проклі́н, -кльо́ну, прокльо́н; диал. кляття́

присяжний, під присягою (даний, сказаний, зроблений и т. п.), заприсяж[гн]ений, заприсяжний. -ное обещание - заприсяжена (заприсяжна) обіцянка (обітниця), присяга. Дать -ное обещание - (за)присягти(ся) и (за)присягнути(ся), заклястися (клятьбою). [І Адам в тім перед богом клятьбою заклявся (Рудан.)]. -ное уверение - присягання, заприсягання, присяга.

* * *

заприсягти(ся), заприсягнути(ся), присягнути(ся), заклястися, поклястися. -ться на верность- заприсягнути(ся) на вірність. Я -лся не делать этого - я заклявся (заприсягся) цього не робити.

* * *

присяга. Приводить, привести к -ге кого - брати, взяти присягу з кого. Давать, дать, приносить, принести -гу - см. Присягать, присягнуть. Подтвердить -гой что - ствердити що присягою, заприсяг(ну)ти що; стати під присягу, що…; присягнути на що. [Сам я був при тім, то можу вам напевно сказати і кожде слово заприсягнути (Франко). У мене шість стане під присягу, що та земля не її (Кониськ.). Перед всіми людьми я присягну на те, що татуньових грошей не маю (Франко)]. Давший служебною -гу - см. Присяжный. Нарушать, нарушить -гу - ламати, зламати, поламати присягу. Ложная -га - кривоприсяга. Давший ложную -гу - кривоприсяжник.

* * *

присягнуть (за)присягати, -ся, (за) присягти, -ся, (за)присягнути, -ся, складати, скласти и зложити присягу, виконувати, виконати присягу. [І заприсягнуся, що не я те злочинство вчинила. Єзуїти навчали, що можеш, яку хоч присягу складати, тільки разом думкою навпаки повертай (Єфр.). Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала (Куліш)]. -гать быть верным кому - присягати (складати присягу) на вірність кому. -гать ложно - присягати криво, складати фальшиву присягу.

* * *

несов.; сов. - присягн`уть