-
1 припёк
1) см. Припёка;2) (прибыль по весу в хлебе) припічка (-ки). Пуд хорошей ржаной муки даёт полпуда -пёку - пуд доброго житнього борошна дає з півпуда припічки;3) (солнопёк) пригрів, вигрів (-ву), осоння, осонь (-ни). На самом -ке - на самому вигріві, саме на осонні, на самому сонці.* * *1) ( пригреваемое солнцем место) осо́ння, при́грів, -уна припёке — на осо́нні (на при́гріві)
2) ( прибыль в весе хлеба) при́пічка -
2 припёка
1) пригара, пригарок (-рка), пригоріле, припечене місце на хлібі; (шишка) осушок (на хлібі). С боку -пёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза, собаці п'ята нога.* * *сбо́ку припёка, сбо́ку-припёку — погов. п'я́те ко́лесо до во́за, приши́й коби́лі хвіст
-
3 припікальний
техн. прижига́ющий -
4 припікання
техн. прижи́г -
5 припікати
техн. прижига́ть -
6 припёртый
1) припе́ртий; прити́снутий, прити́снений2) причи́нений; припе́ртий3) притя́гнутий, притя́гнений, приволо́чений; припе́ртий, притараба́нений -
7 привязь
припін и припон (-пону), припона (реже упі[о]н (-пону)), прив'язок (-зку), прив'язь (-зи). [Чим кобилу прип'ясти? припону не взяли (Борзен. п.)]. На -вязи - на припоні, на прив'язку, на прив'язі. [Мої коні в хана на припоні (Пісня)]. Взять на -вязь - узяти на припін, на прив'язок кого. Держать на -вязи - держати на припоні. [От язик, - і на припоні його не вдержиш (Кониськ.)]. Спустить с -вязи - спустити з припону, з припони.* * *при́в'язь, -зі, при́в'язок, -зку, припі́н, -по́ну, припо́на -
8 припечек
припічок (-чка). [Настя побілила стіни, підвела припічок червоною глиною, поцяцькувала синькою комин (Коцюб.)].* * *диал.; тж. прип`ечкапри́пічок, -чка -
9 tin-lead solder
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > tin-lead solder
-
10 припоздниться
припізни́тися -
11 Поопоздать
припізнитися, спізнитися (трохи), (во множ.) поприпізнюватися, поспізнюватися. Срв. Опаздывать. -
12 Предпечек
припічок (-чка). -
13 Припол
припіл (-полу). -
14 loftiness
-
15 przypiekać się
припікатися; піджарюватися -
16 przyżegać
припікати (мед.) -
17 припой
-
18 припекание
-
19 привязывать
привязать1) кого, что к чему - прив'язувати, в'язати, прив'язати, ув'язувати, ув'язати, (о мн.) поприв'язувати, поув'язувати кого, що до чого. [В'яже коня до ялини (Мет.). Прив'язала коня до берестонька. Струну ув'язував до скриньки (Свидн.). Тебе кохання прив'язало (Грінч.)]; (причаливать, придевать) припинати, прип'ясти (и прип'яти), припнути, присиляти и присилювати, присилити, (о мн.) поприпинати, повпинати, поприсилювати кого, що до чого, де, куди, (ремнями) приторочувати, приторочити, (верёвкой) примотужувати, примотузити (и прив'язати мотузкою), (к столбу) прислупувати (и прив'язати до слупа, до стовпа). [Чим ви припинаєте воли? (Звиног.). Мене до дуба прип'яли (Олесь). Припну фартух дорогий (Макс.). Припни шаблю в лівім боці (Драг.). Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни (Голов.)]. Привязать одно к другому рогатое животное при помоши верёвки, надеваемой на рога - злигати, прилигати, (о мног.) позлигувати кого;2) (расположить) прихиляти, прихилити, привертати, привернути, (о мн.) поприхиляти, попривертати кого до кого. Привязанный -1) (прич.) прив'язаний, ув'язаний, прип'ятий, припнутий, присилений, (ремнями) приторочений, (верёвкой) примотужений, (о мн.) поприв'язуваний, поприпинаний;2) (прил.) прихилений до кого, до чого, привернутий до кого.* * *несов.; сов. - привяз`ать1) прив'я́зувати, прив'яза́ти, припина́ти, припну́ти и прип'ясти́ и прип'я́сти и прип'я́ти и поприпина́ти; диал. ув'я́зувати, ув'яза́ти2) (перен.: располагать к себе) прихиля́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти, прив'я́зувати, прив'яза́ти -
20 припекать
припечь1) (прижечь на огне) припікати, припекти кого, що; підпікати, підпекти, присмажувати, присмажити що, (зарумянить) загнічувати, загнітити що;2) (о солнце) припікати, припекти, пригрівати, пригріти, (вульг.) пришкварювати, пришкварити, (присушить зноем) припалювати, припалити. [Зійшло сонце під віконце, стало пригрівать (Чуб.). Сонце в віконце пече, припікає (Номис). Сонце припалило ярину];3) (волосы, кудри горячими щипцами) припікати, припекти (волосся, кучері);4) (донять кого) допікати, допекти кому, упікатися, упектися кому, дошкуляти, дошкулити кого; (в сильнейшей степени) до живих печінок допікати, допекти кому;5) (-печь всю муку) випекти все борошно на печиво. Припечённый -1) припечений; підпечений, присмажений, загнічений;2) припечений, пригрітий, припалений.* * *несов.; сов. - прип`ечь1) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти; ( сильно поджаривать на огне) підпіка́ти, підпекти́2) (о солнце, огне: сильно греть) припіка́ти, припекти́ и поприпіка́ти
См. также в других словарях:
припёк — припёк … Русское словесное ударение
припёк — припёк, припёки, припёка, припёков, припёку, припёку, припёкам, припёк, припёки, припёком, припёками, припёке, припёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
припёка — припёка, припёки, припёки, припёк, припёке, припёкам, припёку, припёки, припёкой, припёкою, припёками, припёке, припёках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
ПРИПЁК — 1. ПРИПЁК, припёка (припёку), мн. нет, муж. 1. Прибыль, увеличение в весе хлеба после выпечки. Мука дает большой припёк. || То, что припеклось, пристало к чему нибудь во время печения (обл.). 2. Особо пригреваемое солнцем место (разг.). Люблю… … Толковый словарь Ушакова
припёк — 1. ПРИПЁК, припёка (припёку), мн. нет, муж. 1. Прибыль, увеличение в весе хлеба после выпечки. Мука дает большой припёк. || То, что припеклось, пристало к чему нибудь во время печения (обл.). 2. Особо пригреваемое солнцем место (разг.). Люблю… … Толковый словарь Ушакова
ПРИПЁК — 1. ПРИПЁК, припёка (припёку), мн. нет, муж. 1. Прибыль, увеличение в весе хлеба после выпечки. Мука дает большой припёк. || То, что припеклось, пристало к чему нибудь во время печения (обл.). 2. Особо пригреваемое солнцем место (разг.). Люблю… … Толковый словарь Ушакова
припёк — 1. ПРИПЁК, припёка (припёку), мн. нет, муж. 1. Прибыль, увеличение в весе хлеба после выпечки. Мука дает большой припёк. || То, что припеклось, пристало к чему нибудь во время печения (обл.). 2. Особо пригреваемое солнцем место (разг.). Люблю… … Толковый словарь Ушакова
ПРИПЁКА — ПРИПЁКА, припёки, мн. нет, жен. (обл.). То же, что припек. ❖ С боку припёка (припёку неправ.) погов. о ком чем нибудь, появившемся где нибудь некстати, лишнем, ненужном, не относящемся к делу. «Ну, да как же ты хочешь, не говоря прежде ни о чем,… … Толковый словарь Ушакова
ПРИПЁК 2 — ПРИПЁК 2, а, м. Жаркое, сильно нагреваемое солнцем место. Сидеть на припёке. На опушке самый п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ПРИПЁКА — (прост.) о ком чём н. лишнем, ненужном, совершенно постороннем. Он в этом деле сбоку припёка, его не спрашивают. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
припёр(ся) — припёрла(сь), припёр(ся), припёрла(сь), ло(сь), припрёт(ся) [припереть(ся)] … Словарь употребления буквы Ё
