-
1 compel confession
примушувати до визнання вини, примушувати до зізнання -
2 cause a child to beg
-
3 cause to be done
примушувати зробити ( щось); розпоряджатися про виконання (здійснення) ( чогось) -
4 compel obedience to the law
English-Ukrainian law dictionary > compel obedience to the law
-
5 compel testimony
-
6 compel to give evidence
-
7 compel to have sex
-
8 compel to incriminate oneself
English-Ukrainian law dictionary > compel to incriminate oneself
-
9 compel to testify
-
10 detour
-
11 detour at gunpoint
примушувати відхилитися від курсу ( літак тощо) під загрозою вогнепальної зброї -
12 enforce
примушувати; проводити ( у життя) примусово; домагатися виконання ( закону тощо); забезпечувати виконання (дотримання) (закону, норм тощо); забезпечувати правовою санкцією; здійснювати примусово ( в судовому порядку); застосовувати примусово (право, закон); здійснювати ( або стягувати) примусово у судовому порядку- enforce a court decisionenforce an article by appropriate legislation — застосовувати статтю шляхом прийняття відповідного закону (законодавства)
- enforce a decision
- enforce a judgement
- enforce a judgment
- enforce a law
- enforce a patent
- enforce a rule
- enforce a provision
- enforce a security
- enforce a sentence
- enforce a statute
- enforce a writ
- enforce by an action
- enforce conformity
- enforce discipline
- enforce international law
- enforce judgement
- enforce judgment
- enforce laws
- enforce legally
- enforce legitimate authority
- enforce order
- enforce payment
- enforce penalty
- enforce political demands
- enforce right
- enforce sanction
- enforce standards of conduct
- enforce strict discipline
- enforce the law
- enforce the laws
- enforce the payment of duties
- enforce trade embargo -
13 exact a confession
примушувати визнати, домагатися зізнання -
14 force a confession
примушувати до зізнання, вимушувати зізнання -
15 force the other side
-
16 force to do a crime
-
17 force to land
-
18 force to sign
-
19 frighten into
примушувати ( зробити щось) шляхом залякування -
20 induce an abortion
См. также в других словарях:
примушувати — ую, уєш, недок., приму/сити, у/шу, у/сиш, док., перех. 1) Вимагати в кого небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. || у сполуч. зі сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого небудь незалежно від бажання. || Домагатися… … Український тлумачний словник
примушувати — 1) = примусити (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), змушувати, змусити, вимушувати, вимусити, силувати, приневолювати, приневолити, неволити 2) див. спонукати … Словник синонімів української мови
примушувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зганяти — я/ю, я/єш, зго/нити, ню/, ниш, недок., зігна/ти і розм. зогна/ти, зжену/, зжене/ш, док., перех. 1) Примушувати полишити певне місце; проганяти. || Примушувати переселятися звідки небудь. || Виганяти кого небудь із двору, дому і т. ін. 2) Скидати … Український тлумачний словник
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
приводити — джу, диш, недок., привести/, еду/, еде/ш; мин. ч. приві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, вказуючи шлях і т. ін., допомагати або примушувати йти з собою куди небудь. || Приходити куди небудь, з являтися десь на чолі загону, війська… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
тягти — і тягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. тяг, ла/, ло/ і тягну/в, ну/ла, ну/ло; недок. 1) перех. Ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою. || Нести на собі чи в руках що небудь важке або великого розміру … Український тлумачний словник
витісняти — я/ю, я/єш, недок., ви/тіснити, ню, ниш, док., перех. 1) Створюючи нестерпні умови, утисками і т. ін. примушувати кого небудь залишити місце проживання. || Ведучи бій, примушувати ворога відступати. 2) перен. Примушувати зникнути, замінюючи собою … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
заганяти — I я/ю, я/єш і рідко заго/нити, ню, ниш, недок., загна/ти, зажену/, зажене/ш; наказ. сп. зажени/; док., перех. 1) Примушувати кого , що небудь увійти кудись, у щось; прот. виганяти. || розм. Наказувати кому небудь, примушувати йти до якогось місця … Український тлумачний словник
