прикінчувати

См. также в других словарях:

• прикінчувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• прикінчувати — ую, уєш, недок., прикінчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех., розм. Позбавляти життя; убивати, добивати …   Український тлумачний словник

• прикінчити — див. прикінчувати …   Український тлумачний словник

• прикінчування — я, с. Дія за знач. прикінчувати …   Український тлумачний словник

• убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …   Словник синонімів української мови