-
1 прикріплюватися
= прикріпитися, прикріплятися1) to be fastened (attached, affixed)2) ( ставати на облік) to register oneself -
2 прикріплюватися
= прикріпи́тися, прикріпля`тисяприкрепля́ться, прикрепи́ться -
3 прикріплюватися
укрепля́тьсяУкраїнсько-російський політехнічний словник > прикріплюватися
-
4 прикріпити
= прикріпитися; док. див. прикріплювати, прикріплюватися -
5 прикріпляти
= прикріплятися; див. тж. прикріплювати, прикріплюватися -
6 прикріпитися
-
7 прикріплятися
-
8 прикріпитися
см. прикріплюватися -
9 прикріплятися
см. прикріплюватися -
10 укрепляться
несов.; сов. - укреп`иться1) укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися; ( закрепляться) закрі́плюватися и закріпля́тися, закріпи́тися; ( прикрепляться) прикрі́плюватися и прикріпля́тися, прикріпи́тися2) ( усиливаться) змі́цнюватися и зміцня́тися, зміцни́тися, несов. зміцні́ти, поміцні́шати; реже укрі́плюватися и укріпля́тися, укріпи́тися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися -
11 укреплять ться
укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися -
12 укреплять ться
укрі́плюватися укріпля́тися; закрі́плюватися и закріпля́тися; прикрі́плюватися и прикріпля́тися; змі́цнюватися; ( прочно устанавливаться) уста́люватися -
13 прикрепляться
прикрепиться прикріплятися, прикріпитися, примоцьовуватися, примоцюватися, припинатися, припнутися и прип'ястися до чого, (корнями) прикорінюватися, прикоренитися до чого.* * *несов.; сов. - прикреп`итьсяприкрі́плюватися и прикріпля́тися, прикріпи́тися -
14 attachable
adj1) що може прикріплюватися2) схильний прив'язуватися (до когось)3) юр. що підлягає арешту* * *a2) юp. який підлягає арешту або опису
См. также в других словарях:
прикріплюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прикріплюватися — ююся, юєшся і прикріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., прикріпи/тися, кріплю/ся, крі/пишся; мн. прикрі/пляться; док. 1) тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого небудь. 2) Брати на себе якісь обов язки, відповідальність щодо кого , чого… … Український тлумачний словник
прикріпитися — див. прикріплюватися … Український тлумачний словник
прикріплятися — див. прикріплюватися … Український тлумачний словник
причіплюватися — ююся, юєшся і причіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., причепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. приче/пляться; док. 1) Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого небудь; закріплюватися. || Прилаштовуватися на самому краю чого небудь. 2) перен.,… … Український тлумачний словник
наліплюватися — юється, недок., наліпи/тися, лі/питься; мн. налі/пляться; док. 1) рідко. Прикріплюватися, приставати до чого небудь (про щось липке, мокре і т. ін.). 2) тільки недок. пас. до наліплювати 1) … Український тлумачний словник
начіплюватися — ююся, юєшся, недок., начіпля/тися, я/юся, я/єшся і начепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. наче/пляться; док. 1) Чіпляючись, навішуватися на що небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2) тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого небудь; … Український тлумачний словник
відкріплюватися — ююся, юєшся і відкріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відкріпи/тися, іплю/ся, і/пи/шся; мн. відкрі/пляться; док. 1) Відокремлюватися, відриватися (про що небудь прикріплене). 2) Зніматися з обліку … Український тлумачний словник
приклеюватися — юється, недок., прикле/їтися, їться, док. Прикріплюватися, приставати до чого небудь (про щось липке або за допомогою чогось липкого). || перен. Закріплюватися за ким небудь (про прізвисько) … Український тлумачний словник
приставати — таю/, тає/ш, недок., приста/ти, а/ну, а/неш, док. 1) Прилипати, приклеюватися до чого небудь. || Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого , чого небудь. || Щільно облягати (про одяг). || перен. Привертати чию небудь посилену… … Український тлумачний словник
пристібатися — а/юся, а/єшся і рідко пристьо/буватися, уюся, уєшся, недок., пристебну/тися, тебну/ся, те/бнешся, док. 1) до чого. Прикріплювати себе до чого небудь за допомогою ременів, мотузки і т. ін. 2) тільки недок. Прикріплюватися застібкою. 3) тільки… … Український тлумачний словник
