-
1 pin
1. n1) шпилька2) брошка; значокfraternity pin — амер. значок студентської організації
3) канцелярська кнопка4) прищіпка5) тех. штифт; шплінт; шворінь; вісь; цапфа6) ел. штир; вивід7) pl розм. ноги8) кеглі9) pl гра в кеглі10) барило на 4 1/2 галона11) в'язальна спиця12) муз. кілочок13) (скор. від rolling-pin) качалкаto be down a pin — бути в поганому настрої, хворіти
to keep in the pin — утримуватися від пияцтва, не пити
to put in the pin — кинути пити; покінчити з чимсь
2. v1) приколювати; сколювати (up, together, to); пришпилювати2) проколювати, пробивати; наколювати3) придавити, притиснутиto pin smb. against the wall — притиснути когось до стіни
4) спорт. покласти на обидві лопатки5) загнати, заперти6) розм. поцупити7) амер., розм. заручитися з дівчиною (давши їй значок своєї студентської організації)to pin smth. on smb. — покладати на когось вину за щось
to pin smb.'s ears back — амер. покарати когось, розквитатися з кимсь
* * *I [pin] n1) ( англійська) шпилька; шпилька для волосся ( hair pin); заколка ( bobby pin); брошка; значок; кнопка (канцелярська, креслярська); прищіпка (білизняна; clothes pin); цвях2) тex. палець; штифт; шпилька; шплінт; чека; тex. шворінь, вісь; цапфа; шийка; цівка; п'ята; eл. штир; контакт; ніжка цоколя3) pl ноги4) кегля; pl гра в кеглі5) барило в 41/2 галона6) (cкop. від roiling pin) качалка7) в'язальна спиця ( knitting pin)8) мyз. кілочок10) мop. кофель-нагель ( belaying pin); кочет11) робоча частина ключа; стрижень замка12) бyд. шип; з'єднання "ластівчин хвіст"13) cпeц. пробійник 14 прапорець з номером ( гольф)14) мeд. скоба15) cпeц. пік; вершина16) cпeц. вимірювальний стрижень17) ступінь; рівень19) бoт. наріст21) зашпилювання, пришпилювання; сколювання, приколювання22) дріб'язок; дрібниця, дурниця23) тепловиділяючий елемент ( ядерного реактора), твел ( fuel pin)24) шax. зв'язкаII [pin] a1) який відноситься до шпильки [див. pin1 1]2) cпeц. дрібнозернистий ( про шкіру)III [pin] v1) приколювати ( часто pin up); скріплювати, сколювати ( часто pin together)2) приколювати, пробивати3) придавити, притиснути ( pin down); cпopт. покласти на обидві лопатки5) піймати на слові; притиснути до стінки; зв'язати обіцянкою ( pin down); точно визначити; встановити; підхопити; знайти, піймати, зловити ( кого-небудь); вiйcьк. накрити супротивника вогнем; pass; вiйcьк. знаходитися під вогнем6) замкнути, закрити, загнати7) вкрасти, поцупити8) схопити; згарбати9) pass; cл.; жapг. ( вирішити) заручитися з дівчиною ( давши їй значок своєї студентської організації)10) cл.; жapг. кадритися; клеїтися11) cл. просікати; знати, куди хилить співрозмовник12) cл. знати; визнавати; розглядати, вивчати13) (on) покладати (відповідальність, провину); пришивати (справу, злочин); покладати надію; довірятися -
2 pin
I [pin] n1) ( англійська) шпилька; шпилька для волосся ( hair pin); заколка ( bobby pin); брошка; значок; кнопка (канцелярська, креслярська); прищіпка (білизняна; clothes pin); цвях2) тex. палець; штифт; шпилька; шплінт; чека; тex. шворінь, вісь; цапфа; шийка; цівка; п'ята; eл. штир; контакт; ніжка цоколя3) pl ноги4) кегля; pl гра в кеглі5) барило в 41/2 галона6) (cкop. від roiling pin) качалка7) в'язальна спиця ( knitting pin)8) мyз. кілочок10) мop. кофель-нагель ( belaying pin); кочет11) робоча частина ключа; стрижень замка12) бyд. шип; з'єднання "ластівчин хвіст"13) cпeц. пробійник 14 прапорець з номером ( гольф)14) мeд. скоба15) cпeц. пік; вершина16) cпeц. вимірювальний стрижень17) ступінь; рівень19) бoт. наріст21) зашпилювання, пришпилювання; сколювання, приколювання22) дріб'язок; дрібниця, дурниця23) тепловиділяючий елемент ( ядерного реактора), твел ( fuel pin)24) шax. зв'язкаII [pin] a1) який відноситься до шпильки [див. pin1 1]2) cпeц. дрібнозернистий ( про шкіру)III [pin] v1) приколювати ( часто pin up); скріплювати, сколювати ( часто pin together)2) приколювати, пробивати3) придавити, притиснути ( pin down); cпopт. покласти на обидві лопатки5) піймати на слові; притиснути до стінки; зв'язати обіцянкою ( pin down); точно визначити; встановити; підхопити; знайти, піймати, зловити ( кого-небудь); вiйcьк. накрити супротивника вогнем; pass; вiйcьк. знаходитися під вогнем6) замкнути, закрити, загнати7) вкрасти, поцупити8) схопити; згарбати9) pass; cл.; жapг. ( вирішити) заручитися з дівчиною ( давши їй значок своєї студентської організації)10) cл.; жapг. кадритися; клеїтися11) cл. просікати; знати, куди хилить співрозмовник12) cл. знати; визнавати; розглядати, вивчати13) (on) покладати (відповідальність, провину); пришивати (справу, злочин); покладати надію; довірятися -
3 pin
-
4 preen
1. n розм.1) брошка; шпилька2) дешева дрібничка2. v1) розм. приколювати шпилькою2) чистити дзьобом пір'яto preen oneself — чепуритися; пишатися собою; бути самовдоволеним
* * *I [priːn] n; діал.брошка; шпилька; дешева, копійчана дрібничкаII [priːn] v; діал.заколювати, закріплювати шпилькоюIII [priːn] v1) чистити дзьобом пір'я; чепуритися
См. также в других словарях:
приколювати — юю, юєш, недок., приколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось, проколюючи. 2) Убивати кого небудь, проколюючи тіло багнетом, кинджалом і т. ін … Український тлумачний словник
приколювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
начіплювати — юю, юєш, недок., начепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. наче/плять; (тільки велику кількість) начіпля/ти, я/ю, я/єш, док., перех. 1) Чіпляючи, навішувати на що небудь; прикріплювати до чогось і т. ін. 2) розм. Надягати на себе що небудь. || розм.… … Український тлумачний словник
нашпилювати — юю, юєш, недок., нашпили/ти, лю/, ли/ш, док., перех. 1) Приколювати шпилькою. 2) Настромлювати, натикати на що небудь гостре або проколювати чим небудь гострим … Український тлумачний словник
переколювати — юю, юєш, недок., переколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Приколювати, підколювати що небудь іще раз, повторно або заново, по іншому. Переколювати стрічку. 2) Колоти чим небудь гострим усіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; колоти в… … Український тлумачний словник
підшпилювати — юю, юєш, недок., підшпили/ти, шпилю/, шпи/лиш, док., перех. 1) Приколювати шпилькою, підгинаючи, підбираючи. Підшпилити косу. 2) розм. Прикріплювати скріпками, булавками, приєднуючи до чого небудь. Підшпилювати документ до справи … Український тлумачний словник
приколоти — див. приколювати … Український тлумачний словник
приколювання — я, с. Дія за знач. приколювати … Український тлумачний словник
пришпилювати — юю, юєш, недок., пришпили/ти, пилю/, пи/лиш, док., перех. 1) Приколювати, прикріплювати що небудь за допомогою чогось загостреного. 2) кого, кому що, перен., розм. Звинувачувати кого небудь у чомусь; ловити кого небудь на чомусь недозволеному … Український тлумачний словник
шпилити — лю/, лиш, недок., перех. і без додатка. Приколювати що небудь шпильками. || перен. Пильно розглядати, пронизувати поглядом кого , що небудь … Український тлумачний словник
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
