Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

признаваться

  • 1 признаваться

    признаться
    1) визнаватися, признаватися, бути ви[при]знаним від кого; визнаватися, вважатися, узнаватися, бути визнаним, вваженим за кого, за що; пізнаватися, угадуватися, бути пізнаним, угаданим (оттенки см. Признавать);
    2) кому в чём - признаватися, признатися кому в чому, визнавати, визнати що (на себе), (о мн.) попризнаватися; (хвалясь, хвастаясь) хвалитися, похвалитися кому про що; срв. Сознаваться. [Настя призналась матері, що любить Гната (Коцюб.). Боїться йому признаватися (Грінч.). Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнав таке (що вбив) (М. Вовч.). Слухай, щиро тобі визнаю (Куліш). Він радів, хвалився Маланці і вірив (Коцюб.). Він-же й знав, а не похвалився про це нам (Кролевеч.)]. -ться в любви кому - освідчатися, освідчитися кому, освідчати, освідчити, визнавати, визнати кому кохання (любов). [Освідчилися ви по правді досконало (Самійлен.). Ви навпростець мені освідчили кохання (Самійл.). Він пані визнавав любов свою (Куліш)]. -знаться в преступлении, в воровстве - признатися в злочині, у злодійстві. -наться, люблю поспать после обеда - признатися, люблю поспати по обіді. [Признатись, по обіді звик я спати (Самійл.)];
    3) -ться к кому, к чему - признаватися, признатися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - призн`аться
    1) (в чём-л.) признава́тися, призна́тися и попризнава́тися; ( сознаваться в своих проступках) зізнава́тися, зізна́тися; ( объясняться в любви) осві́дчуватися, осві́дчитися

    призна́ться в любви́ — призна́тися в коха́нні, осві́дчитися

    до́лжен призна́ться, что — му́шу призна́тися (признать: ви́знати; согласиться: зго́дитися, пого́дитися), що

    призна́юсь, призна́ться [сказа́ть] — вводн. сл. жарг. сказа́ти пра́вду (по пра́вді), призна́юся, призна́тися

    2) страд. (несов.) визнава́тися; вважа́тися; пізнава́тися

    Русско-украинский словарь > признаваться

  • 2 исповедоваться

    несов., сов.
    1) церк., перен. сповіда́тися, ви́сповідатися
    2) (признаваться) признава́тися, -знаю́ся, -знає́шся, призна́тися и мног. попризнава́тися, звіря́тися и зві́рюватися, -рююся, -рюєшся, зві́ритися; ви́сповідатися

    Русско-украинский словарь > исповедоваться

  • 3 открываться

    открыться
    1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;
    2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;
    3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;
    4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;
    5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;
    6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыться
    1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися
    2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

    Русско-украинский словарь > открываться

  • 4 признавать

    признать
    1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];
    2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;
    3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -
    1) визнаний, признаний, узнаний;
    2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;
    3) пізнаний, угаданий.
    * * *
    несов.; сов. - призн`ать
    1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти
    2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти

    Русско-украинский словарь > признавать

  • 5 признаться

    Русско-украинский словарь > признаться

  • 6 сознаваться

    несов.; сов. - созн`аться
    1) ( в чём - признаваться) признава́тися, -знаю́ся, -знає́шся, призна́тися и мног. попризнава́тися, зізнава́тися, зізна́тися (в чому); ( признавать) визнава́ти, ви́знати (що)
    2) страд. несов. усвідо́млюватися, -люється; визнава́тися, -знає́ться; усвідо́млюватися

    Русско-украинский словарь > сознаваться

  • 7 считаться

    несов.; сов. - сч`есться
    1) ( с кем-чем) рахува́тися (раху́юся, раху́єшся), порахува́тися (з ким-чим); (сов.: рассчитаться) розрахува́тися; (перен.) зважа́ти, зва́жити (на кого-що)
    2) (несов.: кем-чем, каким - расцениваться, признаваться) вважа́тися, визнава́тися, -наю́ся, -нає́шся
    3) (несов.: числиться) вважа́тися, чи́слитися
    4) (несов.: насчитываться) нарахо́вуватися, -хо́вується
    5) страд. несов. лічи́тися, рахува́тися; вважа́тися, визнава́тися; стаґвитися

    Русско-украинский словарь > считаться

См. также в других словарях:

  • признаваться — Сознаваться, каяться, виниться; исповедываться, открыться кому, открыть (выложить) кому душу, доверять кому свои тайны. Повиниться в краже. Изливать (облегчать) душу. А ты нам душу выложи! . Некр. . Прот. запираться …   Словарь синонимов

  • ПРИЗНАВАТЬСЯ — ПРИЗНАВАТЬСЯ, признаюсь, признаёшься, повел. признавайся; признаваясь, несовер. 1. несовер. к признаться. 2. страд. к признавать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • признаваться — ПРИЗНАТЬСЯ, аюсь, аешься; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • признаваться — • признаваться, сознаваться, открываться, исповедоваться Стр. 0854 Стр. 0855 Стр. 0856 Стр. 0857 Стр. 0858 Стр. 0859 Стр. 0860 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • признаваться — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я признаюсь, ты признаёшься, он/она/оно признаётся, мы признаёмся, вы признаётесь, они признаются, признавайся, признавайтесь, признавался, признавалась, признавалось, признавались, признающийся,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • признаваться — ПРИЗНАВАТЬСЯ, несов. (сов. признаться), в чем кому. Сообщать (сообщить) что л. кому л. открыто, искренне сознаваясь в чем л.; Син.: сознаваться (сознаться); Ант.: скрывать (скрыть) [impf. to confess (to), admit (to); * to own to something; * to… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • Признаваться — несов. 1. Открыто рассказывать, объявлять о чем либо своем (о действии, намерении, чувстве, переживании и т.п.). отт. разг. Объясняться в любви. 2. страд. к гл. признавать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • признаваться — признаваться, признаюсь, признаёмся, признаёшься, признаётесь, признаётся, признаются, признаваясь, признавался, признавалась, признавалось, признавались, признавайся, признавайтесь, признающийся, признающаяся, признающееся, признающиеся,… …   Формы слов

  • признаваться — отказываться отпираться …   Словарь антонимов

  • признаваться — признав аться, на юсь, наётся …   Русский орфографический словарь

  • признаваться — (I), признаю/(сь), наёшь(ся), наю/т(ся) …   Орфографический словарь русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»