прибій

гидр.; техн. прибо́й

прибійний.

* * *

прибільшення, по[з]більшення, примноження, помноження; неок. прибільшування, примножання.

* * *

прибідніти, зубожіти, збідніти, підупасти, вийти, звестися з достатків.

прибічник, прихильник

прибічник, прихильник

прибігти

примчатися

прибічник, прихильник

прибічник, прихильник

 прибігти

 прибігати

 прибігти

-чить перебільшувати, перебільшити, прибільшувати и прибільшати, прибільшити, перевеличувати, перевеличити що, (образно) переборщувати, переборщити, передавати, передати куті меду. [Брут мої перевеличив хиби (Куліш). З обох боків трохи переборщили (Грінч.)]. Он -вает свои заслуги - він перебільшує (прибільшує, перевеличує) свої заслуги. Он всё -вает - він усе прибільшує и прибільшає. Вы -ваете - ви перебільшуєте (прибільшуєте, переборщуєте, передаєте куті меду). Преувеличенный - перебільшений, прибільшений, перевеличений, переборщений, пересадний. [Прибільшена серйозність. Поруч справедливих уваг повно там перебільшених, а то й чисто злостивих, нападів (Єфр.). Безмірно пересадні панегірики (Крим.)]. -ться - перебільшуватися, бути перебільшеним, прибільшуватися и -більшатися, бути прибільшеним, перевеличуватися, бути перевеличеним.

* * *

несов.; сов. - преувел`ичить

прибавить додавати, додати, придавати, придати чого или що до чого, прибавляти, прибавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, (набавить сверх чего) накидати, накинути, наддавати, наддати, (подбрасывать) підкидати, підкинути чого (и що) до чого, (подбавлять) піддавати, піддати чого до чого, (приложить) докладати, докласти, доложити, (присоединить) доточувати, доточити, приточувати, приточити, надточувати, надточити, долучати, долучити, (увеличивать), прибільшувати и прибільшати, прибільшити, прибичовувати, прибичувати чого и що до чого, (о мн.) пододавати, попридавати и т. д. Срв. Добавлять, Набавлять, Подбавлять. [До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців (Гр.). Ти мені ще печали придав (Бердич. п.). Із своєї кешені яку сотню докину (Кониськ.). До усякого місяця треба-б було прикинути по скільки днів, щоб вийшло 12 місяців за ввесь рік (Комар.). Коли накидати плату, то треба накидати всім та ще й однаково (Н.-Лев.). Варвара ночи увірвала, а дня приточила (Номис). Редакція приточила до статті цікаву примітку (Єфр.). До книжок докладав своє розумне слово (Гр.). Треба розуму надточити, де сила не візьме (Номис). Сами прибільшують невірі плати (Куліш). Коли-б тільки Господь мені віку прибільшив (Ум.). Ще наддало світу, ще раз кинуло з-за гори рожевим огнем (Мирн.). Нащо прибичовуєш, чого й не було] (Звяг.)]. -вить к весу - додати до ваги, приважити. -влять жалованья кому - збільшувати (прибільшувати) платні кому, підвищувати платню кому. -вить шагу - придати (надати) ходи (в ноги), піддати ходу, прискорити ходу, приспішити. [Чим дуж придав ходи в ноги (Мир.)]. -бавь лошадям овса - підкинь коням вівса. -бавь пару - піддай пари. -бавьте рубль - накиньте (прикиньте) карбованця. -бавьте к этому ещё то, что… - додайте до цього ще те, що… Вы -вляете - ви прибільшуєте. К мотивам, которые уже приводились, можем -вить ещё один - до мотивів, що вже наводилися, можемо додати ще один (Н. Рада). -влять (-вить) к сказанному, -вить словцо - додавати (додати), доповідати (доповісти) до сказаного, додавати (додати), докидати (докинути), прикидати (прикинути) слівце. [«Так само, як і ви!» - додала вона раптом (Л. Укр.). Дід Дорош докидав часом і собі слівце (Грінч.). «Ой, так, так!» - докинула стара (Франко). «Певно у вас є діти», - прикинув Казанцев (Н.-Лев.)]. Прибавленный - доданий, приданий, прибавлений, докинутий, прикинутий, накинутий, підкинутий, доточений, приточений, надточений, прибільшений и т. д.

* * *

несов.; сов. - приб`авить

1) додава́ти, дода́ти и пододава́ти; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти, диал. приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( добавлять) добавля́ти, доба́вити, прибавля́ти, приба́вити; ( присоединять) долуча́ти, долучи́ти

2) ( увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити; прибавля́ти, приба́вити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( придавать) придава́ти, прида́ти

3) ( преувеличивать) прибі́льшувати и диал. прибільша́ти, прибі́льшити; диал. причиня́ти, причини́ти; ( привирать) прибрі́хувати, прибреха́ти и поприбрі́хувати

-ся, преумножить, -ся прибільшувати, -ся и прибільшати, -ся, прибільшити, -ся. -жилась на свете ложь и всякая неправда - прибільшилося на світі брехні та всякої неправди.

* * *

несов.; сов. - преумн`ожить

I. прибегнуть к кому к чему удаватися, удатися до кого, до чого, ударятися, ударитися до кого; срв. Обращаться 2. [Вікарий був немощний, то мало не за кожною требою мусіли вдаватись до сусідських попів (Свидн.). Вона вдарилась до знахарки (ЗОЮР II)]. Не к кому в беде -нуть - нема до кого (ні до кого) вдатися в пригоді, при лихій годині. -гать к помощи кого-л., чего-л. - удаватися, ударятися до кого, удаватися до чого. -нуть к силе, к хитрости - вдатися до сили, до хитрощів, взятися на хитрощі (на способи, на штуки). Он -нул к такому приёму - він удався, обернувся до такого способу, узявся на такий спосіб, він ужив такого способу. [До яких способів обернутися, щоб зрушити народ (Єфр.)].

II. прибежать прибігати, прибігти (диал. прибігнути), (подоспевать) надбігати, надбігти, (о многих) поприбігати, понадбігати. [Прибігає вовчик до ополонки (Рудч.). З буком надбіга господар (Франко). Нас, дівчат, усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз- по-раз надбіга, чи шиємо (М. Вовч.). Діти поприбігали, кричать: їсти (Черн.)].

* * *

прибавиться

1) (присоединяться) додаватися, додатися, бути доданим, придаватися, придатися, бути приданим, прибавлятися, прибавитися, бути прибавленим, долучатися, долучитися, бути долученим, докладатися, докластися, доложитися, бути докладеним, доложеним, прикладатися, прикластися, приложитися, бути прикладеним, приложеним, накидатися, бути накинутим и т. д. [До цього почуття додалося ще й друге (Крим.). І от тепер до першого страху ще долучилася жадоба помсти (Самійл.). Іще одна доклалася вага до тягару великого на серці (Л. Укр.). Часом правди на ноготок, а приложиться на локоток (М. Вовч.)];

2) (увеличиваться, прибывать) більшати, побільшати, прибільшуватися и прибільшатися, прибільшитися, прибувати, прибути, підбувати, підбути, підбавлятися, підбавитися. [Мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало (Чуб.). Що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається (М. Вовч.). Людей усе більш підбавляється (Квітка)].

* * *

несов.; сов. - приб`авиться

1) додава́тися, дода́тися, доклада́тися, докла́стися; прибавля́тися, приба́витися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, поя́витися

2) ( увеличиваться) збі́льшуватися, збі́льшитися, бі́льшати, побі́льшати; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти

3) страд. (несов.) додава́тися; доклада́тися; добавля́тися, прибавля́тися; збі́льшуватися; прибавля́тися; прибі́льшуватися; прибрі́хуватися

и Приращать -растить

1) прирощувати и прирощати, приростити;

2) прибільшувати, прибільшити, примножати и -множувати, примножити (чого). Приращённый -

1) прирощений;

2) прибільшений, примножений. -ный капитал - нарощений капітал. -ться -

1) прирощуватися и -рощатися, бути прирощеним;

2) прибільшуватися, прибільшитися, примножатися и -множуватися, примножитися, наростати, нарости.

* * *

несов.; сов. - прираст`ить

-расти, взрастать, взрасти

1) (прибавляться в рост, в вышину, в объёме) зростати, зрости, уростати, урости, виростати, вирости, більшати, побільшати;

2) ( вообще увеличиваться, прибывать) збільшуватися, збільшитися [Попит на чисту нафту збільшувався раз-у-раз (Франко). Збільшується наукове письменство (Єфр.)], (числом в числе) прибільшатися, прибільшуватися, прибільшитися [За цього тижня у нас мерців прибільшилось (Звиног.)], множитися, намножитися. -тать, -расти силами - рости на силах, зростати (зрости) на силах. [Україна зростала на свідомих силах (Єфр.)], ( непрерывно) приходити (прийти) із сили в силу. [Його великий природній дар поетичний приходив од року в рік із сили в силу (Куліш)]; (о боли, муках) гіршати [Мука то гіршала, то затихала].

* * *

несов.; сов. - возраст`и