прибігати

См. также в других словарях:

• прибігати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• прибігати — а/ю, а/єш, недок., прибі/гти, іжу/, іжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця. || Поспішно приходити, заскакувати до когось, кудись, на короткий час. || розм. Поспіхом, швидко приходити кудись за ким , чим небудь або з якоюсь звісткою,… …   Український тлумачний словник

• прибічи — біжу, жиш, Пр. Прибігти, прибігати; бігом досягти якого небудь місця …   Словник лемківскої говірки

• прибігти — див. прибігати …   Український тлумачний словник

• підбігати — підбігти (наближатися швидко, бігцем), надбігати, надбігти, прибігати, прибігти, підлітати, підлетіти, підскакувати, підскочити, прискакувати, прискочити …   Словник синонімів української мови

• добігати — а/ю, а/єш, недок., добі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) Бігом досягати якого небудь місця; прибігати. || перен. Швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого небудь (про хвилі, звуки і т. ін.). || перен. Наближатися до кінця, завершуватися. 2) тільки… …   Український тлумачний словник

• надбігати — а/ю, а/єш, недок., надбі/гти, іжу/, іжи/ш, док. 1) Біжучи, досягати чого небудь, наближатися до якогось місця. || Швидко, поспішно приходити, прибігати. || Швидко приїжджати, прибувати. 2) Швидко насуваючись, покривати собою …   Український тлумачний словник

• бѣгати — БѢГА|ТИ (232), Ю, ѤТЬ гл. 1.Бежать, передвигаться бегом: Римлѩнинъ же нѣкыи ѡ(т) коньникъ нарочитыи... гонѩ на кони, въсхытивъ нѣкоѥго оуношю ѡ(т) соупротивныхъ бѣгающю крѣпка тѣломь и въѡроужена, за шию имъ и преклонивъ ѥго коню бѣгающю… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

• понабігати — а/ємо, а/єте, док. 1) Прибігти, прибути в яке небудь місце (про багатьох). 2) Натекти поступово в багатьох місцях. 3) Виступити, з явитися (про зморшки) …   Український тлумачний словник

• поприбігати — а/ємо, а/єте, док. Прибігти, швидко прийти куди небудь (про багатьох) …   Український тлумачний словник

• збігатися — I збіг атися а/ється, недок., збі/гтися, збіжи/ться, док. 1) Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. 2) розм. Сходитися, збиратися де небудь. || Зосереджуватися, опинятися в одному місці. || З єднуватися. || в що, чим. Сходячись… …   Український тлумачний словник