-
1 Задачливый
преим. о времени) щасливий, вдатний, догідний. -во - щасливо, вдатно, догідно. -
2 пожарить
попрягти, попряжити, посмажити, пошкварити, попекти, посмалити, пожарити (трохи, деякий час). См. Жарить.* * *1) посма́жити, пожа́рити; (изжарить всё, многое) попересма́жувати; (преим. о семечках, орехах) попря́жити, попра́жити, попрягти́; (преим. с шипением, треском) пошква́рити; (преим. мясо) попекти́2) ( некоторое время - о солнце) попекти́, попали́ти; пожа́рити, посмали́ти, пошква́рити, посма́жити, попря́жити, попра́жити -
3 жир
сить, сало, жир, (топл.) лій (р. лою) (ум. сальце, лойок, жирок). [Як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Гуска гарно вгодована - на палець сала на їй. З кабана два пуди сала взяли. Помастив рану козиним лоєм (Зв.). Хоч вичищаємо гнойок, так їмо лойок]. Ж. у убойного скота - нагул. Ж. топлёный свиной, гусиный, утиный - смалець; топлёный говяжий, бараний, козий, барсучий - лій (р. лою). Ж. внутренний - здір (р. здору). Тонкий слой жира на жидкости - осуга. Ж., пережаренный с мукой для заправки кушанья - запряжка, засмажка. Вытопки жира - вишкварки. Жиры - омаста. [Служниця спалювала далеко більше дров, видаткувала більше омасти, ніж я (Франко). Крупи є, тільки омасти немає]. Помазанный жиром - масний. [Масні пироги]. С жиру беситься - навісніти з розкошів. Ж. рыбий - тран, трин. [Трин - риб'яче топлене сало, риб'яча сить (Неч.-Лев.)].* * *жир, -у, товща; диал. сить, -ті, товщ, -у; (преим. топлёное сало овец и рогатого скота; свечное сало) лій, род. п. ло́ю; (преим. свиное и птичье топлёное сало) сма́лець, -льцю -
4 кровь
1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.* * *кров, -і; диал. крі́вля; (преим. от удара в драке) ю́шка, мазка́; руда́, -ди́; (порода, происхождение животных) плід, род. п. плоду -
5 обнаруживать
обнаружить1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -1) відкриваний;2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -1) відкритий, знайдений;2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьвиявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити -
6 потерять
(утерять) загубити, згубити, (о мн., позагублювати, погубити), утеряти що, відбігти що и чого, рішити що, (шутл.) посіяти що; (утратить) утратити, стратити, (о мн. потратити), загубити, втеряти кого, що; (лишиться) (по)збутися, рішитися кого, чого, збути, позбути що и чого, знебути що, (понести убыток) втратити на чому. [Ключ Лукашеві віддай - ще загубиш (М. В.). Десь шапку відбіг (Мирн.). Гроші втеряв (Звин.). Втратив надію, спокій. Утратив щирого приятеля (Крим.). На-віки стратив її кохання (Стор.). Десять років загубив я марно (Грінч.). Вона згубила честь, рідних та подруг (Грінч.). Збувся він слави, всього (Л. Укр.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.)]. -рять силу, здоровье - в[с]тратити, згубити, збути, знебути силу, здоров'я. -рять силы на работе - виробити силу, спрацювати силу (Франко), спрацюватися. -рять голос - спасти з голосу. -рять время, день - змарнувати, згаяти, угаяти, прогаяти, перевести, збавити, прогайнувати час, день. -рять понапрасну и труд, и деньги - змарнувати і працю, і гроші. -рять ум от старости - вистарити, (о мн.) повистарювати розум, (образно) на дитячий розум перейти. [Діди вже й розум повистарювали]. -рять расположение, право - в[с]тратити ласку, право, відпасти ласки чиєї, права чийого. [Як ти батькової ласки одпадеш, то він, може, одцурається (М. В.)]. -рять надежду - в[с]тратити, згубити и т. д. надію, знадіятися. -рять голову (в перен. зн.) - збутися, позбутися голови, замотиличитися, з плигу збитися. Он рискует -рять жизнь - він важить своїм життям, він наражає своє життя. -рять на службе что - в[с]тратити, згубити и т. д. на службі що, відслужити що. [Одслужив (в москалях) праву ногу не знать на що (М. В.)]. -рять из виду - стратити (упустити) з очей. Лучше с умным -рять, чем с глупым найти - краще з розумним двічі згубити, як з дурнем раз найти. Потерянный - загублений, згублений, утрачений, страчений, (о человеке, времени) пропащий. Страчене життя (Тесл.). Пропаща людина. Пропащий час (Драгом.)]. -ный рай - втрачений рай.* * *1) (преим. о конкретных предметах) загуби́ти, згуби́ти, погуби́ти, позагу́блювати; відбі́гти2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втра́тити, стра́тити, збу́ти (кого-що); утеря́ти, стеря́ти (кого-що); ( лишиться) позбу́тися, збу́тися (кого-чого); (о силе, здоровье, времени) зба́вити (що) -
7 терять
1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти\терять ве́щи — губи́ти ре́чі
2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)\терять авторите́т — втрача́ти авторите́т
\терять в ве́се — втрача́ти на вазі́
\терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му
\терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову
\терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га
\терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися
\терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути
\терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді
\терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми
\терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися
\терять си́лу — втрача́ти си́лу
\терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти
\терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову
3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти -
8 топот
-
9 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
10 доводить
несов. доводи́ть, сов. довестидово́дити, довести́; (приводить в какое-л состояние и страд. - ещё) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) призво́дити, призвести́, спричиня́ти, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричини́тися ( до чого) -
11 призводити
вести́ ( иметь последствием - ещё), доводи́ть (приводить к каким-л результатам, преим. негативным и страд. - ещё) -
12 амбар
1) инбар (р. -ру), комора;2) (исключительно для зерна и муки) пашенна комора, хлібниця, магазей.* * *комо́ра, амба́р; (преим. хлебный) гамазе́й, -зе́ю, гамазе́я; диал. шпихлі́р, -а, си́панець, -нця -
13 в
1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.* * *Iізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чнийII предл.; тж. во1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)IIIітлення, осві́тлення -
14 ватный
или Ваточный1) ватяний, бавовняннй;2) (подбитый ватой) ватований. Ватная одежда - ватянка.* * *ва́тний; (преим. сделанный из ваты) ва́тяний, баво́вна -
15 верёвочка
уменьш.моту́зочка, мотузо́чок, -чка, вірьо́вочка, шво́рочка; (преим. у колыбели) верве́чка -
16 вереница
низка, плетениця, довгий рядок (р. -дка), смуга, зграя. [Низка мрій. Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій (Л. Україн.). Довгою смугою простяглися злидні, темнота, чвари, насильство (Єфр.)]. В. экипажей - поїзд, валка. [Валка саней. Валка верхівців]. В. журавлей, диких гусей - ключ, ключа (ж. р.).* * * -
17 верхом
I. нар. з верхом, з чубком (чубатий), з наспою, горою. [Назбирай цеберко яблук повне з верхом. Брав у-щерть, а віддав з наспою. Всипте ложку соли, повну, але не чубату].II. верхи, (о многих) верхами. [А москалі їй назустріч як один верхами (Шевч.)].* * *I в`ерхомнареч.1) ( по верху) горо́ю, ве́рхом2) ( выше краёв) з горо́ю, з ве́рхомII верх`омнареч.ве́рхи, верхо́м; (преим. о нескольких) верха́ми; ( без седла) о́хляп -
18 вечерний
вечірній, вечеровий. [Вечірній час. Вечірня зірка. Вечерова пора. Вечерова зоря. Вечірнє молоко].* * *вечі́рній; преим. вечоро́вий -
19 внизу
1) внизу, нанизу, сподом. [Сподом обірвали вишні, а вгорі - ще (Грін.)];2) (в низине, долине, на полу) долі, долом, долиною, на долині. [Долом геть собі село по-над водою простяглось (Шевч.). Долі посідали. Сів на долині];3) внизу под чём-л. на дне - сподом, на споді. [Скрізь бідні - сподом, багаті - зверху (Коцюб.). Нидіють бідні на споді життя (Єфр.)]. Внизу лежащий (нижний) - долішній. [Долішня частина пієдесталу (Л. Укр.)].* * *1) нареч. унизу́, наспо́ді, нанизу́; спо́дом; (преим. на земле) до́лі2) в знач. предл. с род. п. унизу́ (чого́); (под чем-л.) наспо́ді (чого́) -
20 военный
1) військовий. [Військова служба. Військовий міністр. Військові часи]. В. Устав - військовий статут. Находиться на -ной службе - служити у війську. Обучаться -ным приёмам - муштруватися, навчатися військової муштри;2) (добытый на войне) військовий, бойовий. [Бойова (військова) здобич]. Театр военных действий - войовище.* * *1) ( относящийся к войне) воє́нний; (преим. предназначенный для нужд войны) військо́вий и військови́й\военный заво́д — військо́ви́й (воє́нний) заво́д
\военный коммуни́зм — ист. воє́нний комуні́зм
\военный кора́бль — військо́ви́й (воє́нний) корабе́ль
2) (относящийся к армии; воинский) військо́ви́й\военный долг — військо́ви́й обо́в'язок
\военный трибуна́л — військо́ви́й трибуна́л
3) в знач. сущ. військо́ви́й, -ко́во́го, військови́к, -а, воя́к, -а
См. также в других словарях:
преим. — преим. преимущество; преимущественно преим. преимущ. преимущественно преим. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
преим. — преимущественно … Русский орфографический словарь
преим. — преимущественно … Словарь сокращений русского языка
преимущ. — преим. преимущ. преимущественно преим. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
АСТРАГАЛЫ — преим. многолетние травы и кустарники из сем. бобовых. Дикорастущие в большом числе видов распространены, начиная с лесостепи и южнее, особ. на Кавказе и в Крыму. Многие из А. хорошие кормовые раст. на природных сенокоссчх и пастбищах, хорошо… … Сельскохозяйственный словарь-справочник
ЛЮЦЕРНА — преим. многолетние раст. высокого кормового достоинства как по обилию урожая (несколько укосов в лето), так и по богатству белком. В культуре применяются: 1) Л. синяя (посевная обыкновенная, туркестанская, французская), требует рыхлых суглинистых … Сельскохозяйственный словарь-справочник
ОВСЯНИЦА — преим. многолетние злаки. О. луговая рыхлокустовой верховой злак высотою от 30 до 100 см, с большим количеством листьев. Ценный кормовой злак для лесной и лесостепной полос (север). Держится в травостое 7 10 лет. Урожай сена до 6 т с 1 га. Норма… … Сельскохозяйственный словарь-справочник
ПОЛЫНЬ — преим. многолетние травянистые раст., обладающие особым запахом и почти всегда горькие на вкус. В СССР насчитывается несколько десятков видов П. Многие виды П. повсеместно растущие сорняки. В засушливых р нах П. (морская, австрийская, черная и др … Сельскохозяйственный словарь-справочник
РАДИОМАЯК — преим. наземная передающая радиостанция, располож. в известном геогр. месте, сигналами к рой пользуются для определения местоположения самолёта, судна. Различают амплитудные (наиболее распространены), фазовые, частотные и врем. Р.; направленного… … Большой энциклопедический политехнический словарь
МЕДУЗЫ — преим. свободноплавающие особи полового поколения мор. книдарий. Образуются б. ч. отпочковыванием от прикреплённых к субстрату полипов. Тело в виде колокола или зонтика, студенистое, диам. от неск. мм до 2,3 м. По краям зонтика щупальца (дл. до… … Естествознание. Энциклопедический словарь
ПЕГМАТИТ — преим. крупнозернистая магматич. горн. порода; обычно содержит минералы, в состав к рых входят F, Br, Cl, Н2O и др. легколетучие компоненты, часто редкие и рассеянные элементы. Залегает в виде жил, линз, гнёзд. Различают П., генетически связанные … Естествознание. Энциклопедический словарь
