-
1 пред
-
2 Пред'явление
пред'являння, показування, подавання, оконч. пред'явлення, показання, подання. По -нии документов - після пред'явлення (показання, подання) документів, пред'явивши (показавши, подавши) документи. По -нию сего векселя - по поданні цього векселя. -
3 Пред'явительный
пред'явний, для показання, для подавання. -ное удостоверение - пред'явне посвідчення, посвідчення для показання. -
4 Пред'являть
-явить пред'являти, пред'явити, показувати, показати, подавати, подати. -явить удостоверение, билет - показати посвідчення, квиток (или квитка). -являть, -явить требования - ставити, по[ви]ставити вимоги. [До «прозаїчної» людини ви не ставите надмірних естетичних вимог (Крим.)]. -являть, -явить обвинение кому - становити, ставити, поставити кому обвинувачення. -влять, -вить иск к кому - позивати, запізвати кого, позов подавати, подати, позов с[за]кладати, с[за]класти, заложити на кого и проти кого. [Хведір на Петра у суд позов подав (Боров.)]. -вить вексель ко взысканию - подати векселя до справляння. -влять, -вить свои права - об'являти, об'явити свої права на що. Пред'явленный - пред'явлений, показаний, поданий. -ться - пред'являтися, бути пред'явленим, показуватися, бути показаним, подаватися, бути поданим кому. -
5 Пред'явитель
-тельница пред'явник, пред'явниця, подавець (-вця), подавниця. -тель удостоверения - пред'явник посвідчення. Квитанция на -теля - квиток на пред'явника, на подавця. -
6 Пред'явить
см. Пред'являть. -
7 Предёшево
предешево, дуже (вельми) дешево. -
8 вкруг
пред. с род. и нар. (о)круг, округи, навкруг, навкруги чого. [Округ шиї у три стальки намисто]. См. Вокруг.* * *1) нареч. навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г; округ, округи́2) предл. с род. п. навко́ло, довко́ла, навкруги́, навкру́г, круг (кого-чого); окру́г, округи́ (кого-чого) -
9 предъявитель
пред'явни́к, -а -
10 предъявительница
пред'явни́ця -
11 предъявительский
пред'явни́цький -
12 Предтеченский
пред(о)теченський. [Предтеченський манастир, -ська церква]. -
13 предъявление
1) пред'я́влення, пред'явля́ння; подання́ и пода́ння, подава́ння2) пред'я́влення, пред'явля́ння -
14 предъявлять
несов.; сов. - предъяв`ить1) пред'явля́ти, пред'яви́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( представлять) подава́ти, пода́ти2) (заявлять о чём-л.) пред'явля́ти, пред'яви́ти -
15 иск
кому и к кому позов (р. позову и пофзву) на кого. Гражданский иск - цивільний позов. Встречный иск - супротивний, стрічний, зустрічний позов. Пред'являть, пред'явить (вчинить) иск кому - закладати, закласти, заложити позов на кого, розпочинати, розпочати позов із ким, позивати, запізвати кого, позиватися з ким (судиться). Передача -ка - передавання, передача позву. Соединение -ков - з'єднання, сполучення позвів (Правн. Сл.). Добиться чего-н. -ком - випозивати щось. [Позивай його, може випозиваєш хоч третю частину (Звин.)]. Получить по -ку - дістати від позву. Отказать в -ке - відмовити на позов. Приостановление -ка - припинення позву.* * *юр.по́зов, -увозбужда́ть, возбуди́ть \искк про́тив кого́ — дава́ти, да́ти (подава́ти, пода́ти) по́зов на ко́го, учиня́ти, учини́ти по́зов про́ти ко́го
предъявля́ть \искк кому́ — см. предъявлять 2)
-
16 предъявленный
1) пред'я́влений; пока́заний; по́даний2) пред'я́влений -
17 предъявляться
1) пред'явля́тися; пока́зуватися; подава́тися2) пред'явля́тися -
18 вексель
вексель, обмінка. Простой в. - звичайний в. Переводно-простой в. - переказово- звичайний в. Обратный в. - зворотний в. Погасить в. - оплатити в. Поручительство по векселю - порука на векселі. Пред'явить вексель ко взысканию - подати вексель до суду на кого.* * *фин.ве́ксель, -ля\вексель казначе́йский — ве́ксель держа́вної скарбни́ці
\вексель на предъяви́теля — ве́ксель на подавця́
\вексель на предъявле́ние — ве́ксель на подання
-
19 Гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *полит. ист.Гора́ -
20 гора
1) гора (ум. гірка, гіронька, гірочка), бескид (р. -ду). Гора лишённая растительности - лиса гора, лисогора, лисогір (р. -гору). Ледяная (пловучая) гора - льодова (крижана) гора. Крутая гора - крута (стрімка) гора. Отлогая, покатая гора - улога гора, полога гора. Вершина горы - см. Верхушка и Вершина. Склон (склоны) горы - згірок (р. -ку), узбіч (р. узбочи), узгір'я, узбіччя. На склоне горы - на згірку, на узбочі, на узгір'ї, на узбіччі. Подошва горы - низ гори, підошва гори, (обширнее) підгір'я. Отрог горы - віднога. Цепь гор - пасмо гір. Ходить по горам и по долам - ходити горами й долами (долинами), гір'ям і поділлям. В гору (вверх по горе) - на гору, у гору, під гору, до гори. [Підійматися у гору. Коняці під гору важко їхати, не те, що з гори]. Под гору - з гори. По горе - горою, по горі [Дорога йшла горою. Ой чиї то воли по горі ходили]. Через гору - через гору, через верх. Под горой - під горою, попід горою, (обширнее) по-підгір'ю. На горе - на горі. Лежащий, живущий за горами, между горами, на горах, под горою (горами), пред горою (горами) - см. Загорный, Межгорный, Нагорный, Подгорный, Предгорный. Житель гор - см. Горец. Итти в гору (приобретать значение) - іти вгору, силу брати (забирати), у силу вбиватися. Надеяться на кого, как на каменную гору - покладатися на кого мов на твердий мур, цілком (як на себе) здаватися на кого, цілком увіряти (звірятися) на кого. Не за горами - незабаром, незабавом, невдовзі, невзадовзі. Как гора с плеч - як камінь із серця, з плечей (з пліч). Гора родила мышь - могила мишу породила, з лемеша вийшла швайка;2) (масса: чаще горы) купа, сила (силенна), безліч. Гора денег, гора бумаги, горы книг и т. д. - купа (сила силенна, безліч) грошей, паперу, книжок, ціла гора паперу. Сулить золотые горы - золоті гори обіцяти, кози в золоті показувати кому. Горою, нар. -1) горою, як гора. Волны, поднимаются горою - горою хвиля встає. Волосы горой стояли - волосся їжилося, волосся дубора йшло, до-гори стояло. Грива горой - грива дибом (дубом) стала. Пир горой - бенькет на всю губу, на славу. Стоять за кого горой - розпинатися за кого (и за ким);2) (берегом, сухим путём) - берегом, горою, суходолом, грудком.* * *1) гора́в го́ру — ( вверх по склону) на го́ру, під го́ру, уго́ру
в го́ру идти́ (поднима́ться) — перен. уго́ру йти (підніма́тися, підійма́тися)
2) (нагромождение, куча чего-л.) ку́па, гора́; ( множество) бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна; диал. ва́лява
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ПРЕД — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
ПРЕД — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
ПРЕД — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
ПРЕД — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД1 и предо (без удар.), предлог с твор. и вин. (книжн.). 1. с твор. То же, что перед. «Пред ним широко река неслася.» Пушкин. «Пред мной готическое зданье.» Лермонтов. «Ленский не хотел пред поединком Ольгу видеть.» Пушкин. «Сын пред отцом… … Толковый словарь Ушакова
пред — ПРЕД, а, муж. (разг.). Сокращение: председатель. II. ПРЕД кем (чем), предл. с твор. (высок.). То же, что перед. Пред входом в святилище. Пред новой эрой. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
