-
1 предметна компетенція
Українсько-англійський юридичний словник > предметна компетенція
-
2 предметна підсудність
jurisdiction in rem, subject-matter jurisdictionУкраїнсько-англійський юридичний словник > предметна підсудність
-
3 предметна бесіда
-
4 предметна масичка
objective tableobjective tablesБългарски-Angleščina политехнически речник > предметна масичка
-
5 предметна масичка на микроскоп
microscope stagemicroscope stagesmicroscope tablemicroscope tablesБългарски-Angleščina политехнически речник > предметна масичка на микроскоп
-
6 предметна гра
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > предметна гра
-
7 jurisdiction in rem
-
8 object competence
-
9 subject-matter jurisdiction
предметна підсудність; внутрішня компетенціяEnglish-Ukrainian law dictionary > subject-matter jurisdiction
-
10 microscope stage
• предметна масичка на микроскопEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > microscope stage
-
11 microscope stages
• предметна масичка на микроскопEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > microscope stages
-
12 microscope table
• предметна масичка на микроскопEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > microscope table
-
13 microscope tables
• предметна масичка на микроскопEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > microscope tables
-
14 objective table
• предметна масичкаEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > objective table
-
15 objective tables
• предметна масичкаEnglish-Bulgarian polytechnical dictionary > objective tables
-
16 object play
-
17 raffle
{ræfl}
I. n предметна лотария, томбола
II. v разигравам на/участвувам в предметна лотария/томбола
III. n смет, боклук, отпадъци, парцалаци* * *{rafl} n предметна лотария, томбола.(2) {rafl} v разигравам на/участвувам в предметна лотария/томб{3} {rafl} n смет, боклук; отпадъци; парцалаци.* * *смет; томбола; боклук;* * *1. i. n предметна лотария, томбола 2. ii. v разигравам на/участвувам в предметна лотария/томбола 3. iii. n смет, боклук, отпадъци, парцалаци* * * -
18 лотария
lottery (и прен.)(предметна) raffleразигравам на лотария raffleспечелвам на лотария win in a lottery* * *лота̀рия,ж., само ед. lottery (и прен.); ( предметна) raffle; (prize) draw; разигравам на \лотария raffle; спечелвам на \лотария win in a lottery.* * *draw; lottery: win in a лотария - спечелвам на лотария* * *1. (предметна) raffle 2. lottery (и прен.) 3. разигравам на ЛОТАРИЯ raffle 4. спечелвам на ЛОТАРИЯ win in a lottery -
19 практика
ПРАКТИКА ( від грецьк. πρακτικά - справа, діяльність, учинок) - поняття, що характеризує особливий різновияв активності людського світовідношення, філософське витлумачення котрого тяжіє або до універсалізму (коли П. поєднує учинково-моральнісні, пізнавальні та етичні характеристики), або до локалізації чуттєво-матеріального (що спричиняє занижену оцінку П.). Спробу поєднати окреслені характеристики П. здійснив марксизм, де чуттєво-предметна, цілепокладальна діяльність суспільної людини з освоєння й перетворення природних та соціальних сил постає як предметна основа формування людини, онтологічний стимул розвитку її творчо-духовних здатностей, у т.ч. й пізнання. Самовідособлення людини серед сущого у процесі антропосоціогенезу обертається згодом тяжінням до експансії у довколишню дійсність, котра сприймається переважно як об'єкт людських зазіхань Д. аному типові світовідношення притаманний антропоцентризм, який супроводжується гіперактивізмом і титанізмом, прагненням до щобільшого панування над Землею (зокрема, завдячуючи прогресуючій технізації). Через надмірне протиставлення суб'єкта об'єктові П. є найбільш концентрованим втіленням здатності суспільної людини до виокремлення з природи, граничним виявом якого стали "сутнісна безпритульність новоєвропейської людини" (Гайдеггер) та глобально-екологічні проблеми сучасності С. пробами осягнути цю суперечливість П. просякнуто багато різновидів посткласичної західної філософії (уявлення про практичну зумовленість інтелекту Вергсона та прагматистів; про "інерціальні" властивості П. - Сартра та представників Франкфуртської школи; про кризу новоєвропейського гуманізму - Ніцше, Гайдеггера, Фуко та ін.; про самовичерпаність антропоцентризму - Гьосле, Ионаса тощо). Ще німецькою класичною філософією зафіксовано таку фундаментальну рису П., як здатність поєднувати всезагальність та безпосередність світовідношення. Вона визначає форму, притаманну практичній життєдіяльності людини. Але людинокреативний потенціал її залежить од змістовного наповнення - від взаємодії різних складових предметного змісту П. Цей зміст не є тотожним ні матеріально-речовинним компонентам трудової діяльності, ні уречевленим виявам суспільних відносин Н. езвідний він також і до матеріально-перетворювальних властивостей світовідношення. У найзагальнішому виявленні він концентрує смислову націленість останнього. Під "знаряддєвістю", у руслі котрої світ постає перед суб'єктом життєдіяльності лише як засіб, розуміється одвічна комунікативність предметного змісту Π. - здатність універсалізувати будь-який знаряддєвий вплив на довколишню дійсність, доводячи його до рівня всезагального способу предметно-матеріального освоєння людиною світу. Отже, комунікативність є тим шаром предметного змісту П., котрий уможливлює тип раціональності людського ставлення до світу, коли останній стає не тільки об'єктом маніпуляцій з боку діючого суб'єкта, а й самоцінністю, що має бути не лише перетворена відповідно до устремлінь суб'єкта світовідношення, а й освоєна людиною. Таким ідеалом новоєвропейського гуманізму наснажені найбільш масштабні філософські уявлення про П., предметний зміст якої сягає сфери свідомості, самосвідомості, а отже, духовного забезпечення практичної життєдіяльності людини. Розузгодженість між перетворенням та освоєнням світу - чи не найфундаментальніша колізія П. Концентрований вияв її - гіперактивістська зорієнтованість світовідношення, деградація останнього до "знаряддювання", коли нехтують самоцінністю різновидів буття, що потрапили в орбіту людських зазіхань. Із поступом техногенізації світовідношення "знаряддювання" підминає під себе і матеріально-предметну діяльність, і міжлюдські взаємини, і пізнавальну активність, спрямовуючи її на убезпечення всевладдя людини. Остання, зрештою, і сама стає знаряддям власного панування, "засобом для втілення власних проектів" (Гайдеггер) В. ідчуттям того, що не інструментальність (маніпулятивність), а комунікативність є осердям предметного змісту справді людського ставлення до світу, наснажений інтенсивний розвиток західноєвропейської філософської думки 60 - 70-х рр. Погляд на комунікативність як на останнє підґрунтя і свідомості, і пізнання, і суспільного буття, і екзистенції пов'язаний із протиставленням двох визначальних типів раціональності: "інструментальної" та "комунікативної" - діалогічної, націленої на тотальне взаєморозуміння, убезпечуване досвідом особистої причетності суб'єкта світовідношення до унікальних форм життя (Вебер, Апель, Габермас, Бубер, Больнов).В. Табачковський -
20 substantive discussion
змістовні переговори; змістовна бесіда; предметна бесіда; розмова по суті
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Микрогенез Зрительного Восприятия — фазы построения зрительного образа объекта, начиная с пространственной и временной локализации предметна восприятия до выделения в нем частных особенностей … Психологический словарь
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ АСИММЕТРИЯ ПОЛУШАРИЙ ГОЛОВНОГО МОЗГА — была открыта в ХIХ в., но лишь в середине ХХ в. нейрофизиология и нейросемиотика узнали гораздо больше о различии в функционировании полушарий. Известно, что левое полушарие является доминантным по речи и интеллекту. Оно управляет правой рукой… … Энциклопедия культурологии
ПРЕДМЕТНЫЙ — ПРЕДМЕТНЫЙ, предметная, предметное; предметен, предметна, предметно (книжн.). 1. прил. к предмет в 1 знач., присущий предмету. Предметный смысл. Предметное значение. Мыслить предметно (нареч.). 2. только полн. прил. к предмет во 2 знач.… … Толковый словарь Ушакова
Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… … Литературная энциклопедия
Курбе — (courbet) Гюстав (1819, Орнан, Франция – 1877, Тур де Пейльц, Швейцария), французский живописец, скульптор и график, один из основоположников реализма. Родился в семье богатого фермера. В 1837 г. поступил в Королевский колледж в Безансоне,… … Художественная энциклопедия
Иванов, Вячеслав Иванович — Вячеслав Иванов Вячеслав Иванов в 1900 г. Дата рождения … Википедия
Нарбут, Владимир Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Нарбут. Владимир Нарбут … Википедия
Майоров, Николай Петрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Майоров. Николай Петрович Майоров Дата рождения: 20 мая 1919(1919 05 20) Место рождения: деревня Дуровка (Сызранский уезд, Симбирская губерния) Дата смерти … Википедия
Иванов В. И. — Вячеслав Иванов в 1900 г. Вячеслав Иванович Иванов (16 (28) февраля 1866, Москва 16 июля 1949, Рим) русский поэт символист, философ, переводчик, драматург, литературный критик, доктор филологических наук, один из идейных вдохновителей… … Википедия
Иванов Вячеслав Иванович — Вячеслав Иванов в 1900 г. Вячеслав Иванович Иванов (16 (28) февраля 1866, Москва 16 июля 1949, Рим) русский поэт символист, философ, переводчик, драматург, литературный критик, доктор филологических наук, один из идейных вдохновителей… … Википедия
АРИСТОТЕЛЬ — (384 г. до н.э ок. 322 г. до н.э.) древнегреческий философ энциклопедист, создатель первого систематизированного учения о психике. Его главный психологический труд трактат О душе. Важные для психологии положения содержатся во многих других… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике