Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

предложения

  • 1 потомок предложения

    пото́мок ре́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > потомок предложения

  • 2 потомок предложения

    пото́мок ре́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > потомок предложения

  • 3 потомок

    вчт
    пото́мок, -мка
    - потомок узла

    Русско-украинский политехнический словарь > потомок

  • 4 потомок

    вчт
    пото́мок, -мка
    - потомок узла

    Русско-украинский политехнический словарь > потомок

  • 5 ай

    межд. ой, гой, йой, ай, яй, аяй. Ай-ай (выраж. сожаления и разочарования) гай-гай, овва. Ай да - от так.
    * * *
    I межд.
    ай; ая́й; (ой) ой
    II союз
    диал. чи; ( в начале предложения) невже́

    Русско-украинский словарь > ай

  • 6 али

    и аль см. Или.
    * * *
    союз, диал.

    Русско-украинский словарь > али

  • 7 аль

    диал.

    Русско-украинский словарь > аль

  • 8 впрочем

    проте, в тім, а проте, а в тім (эти двое только в начале фразы), зрештою. [А в тім, робіть як сами знаєте. Він, зрештою, цього й не казав].
    * * *
    1) союз а втім, втім, але́, проте́, а проте
    2) в знач. вводн. сл. а втім, втім ( ставится в начале предложения); зре́штою

    Русско-украинский словарь > впрочем

  • 9 да

    нар.
    1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];
    2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];
    3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];
    4) да будет - хай буде, най (нехай);
    5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].
    * * *
    I част.
    1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж
    2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді
    3) усилит. та
    4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й
    II союз
    2) ( противительный) та, але́; ба ні

    Русско-украинский словарь > да

  • 10 и

    союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).
    * * *
    I

    о. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)

    II союз
    1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

    А́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика

    в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р

    оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и

    наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок

    2) усилит. і, та й; и

    как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти

    III част. усилит.
    і, й, та й

    а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́

    IV межд.
    е, і; (для выражения несогласия, возражения) ет

    и, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!

    Русско-украинский словарь > и

  • 11 ли

    и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.
    * * *
    I част., союз; тж. ль
    чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
    II
    (мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > ли

  • 12 отвергаться

    отвергнуться
    1) відкидатися, заперечуватися. Все наши предложения -гались - всі наші пропозиції відкидалися (відкидано);
    2) кого и от кого, от чего - відкидатися, відкинутися (від) кого, зрікатися, зректися чого, відщіплятися, відщепитися, сов. відчахнутися, відцуратися від кого, від чого, покинути, зацурати кого, що. Все -глись от меня - всі мене (від мене) відцуралися (відкинулися), всі мене покинули (зацурали).
    * * *
    відкида́тися; запере́чуватися; не́хтуватися; відхиля́тися

    Русско-украинский словарь > отвергаться

  • 13 подчинение

    1) (покорение) кого, кому - підбивання, підгортання, підвертання, підхиляння, оконч. підбиття, підгорнення, підвернення, підхилення кого під кого, під що, підкоряння, оконч. підкорення кого кому, чому (и під кого, під що);
    2) (зависимость) підлягання кого кому, чому. [Способи підлягання капіталові];
    3) (повиновение, послушание) послухання кому, чому, послух, покора перед ким, перед чим. Находиться, быть в чьём-л. -нии - підлягати кому, чому, бути у чиїй волі. Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря - канцелярія Академії Наук підлягає Неодмінному Секретареві. Держать войско в -нии - тримати військо в покорі. -ние закону - послух перед законом, послухання закону (законові), праву, підлягання закону (-нові). -ние, грам. (подчинённость) - підрядність, підлеглість (-ости) чому; (действ.) підрядження чого.
    * * *
    1) ( действие) підко́рення, підкоря́ння; підпорядкува́ння, підпорядко́вування; упідле́глення
    2) ( состояние зависимости) підляга́ння; ( подчинённость) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( повиновение) поко́ра (кому-чому, перед ким-чим), підко́рення (кому-чому); ( послушание) по́слух, -у (перед ким-чим), послуха́ння
    3) грам. підпорядкува́ння, підпорядко́вування; ( подчинённость предложения) підря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подчинение

  • 14 подчинённость

    підлеглість, підручність, підвладність, підпорядкованість; грам. підрядність (-ности).
    * * *
    1) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( послушание) по́слух, -у, послуха́ння

    состоя́ние \подчинённостьти — стан підле́глості

    подава́ть приме́р \подчинённостьти — пока́зувати (дава́ти) при́клад по́слуху (послуха́ння)

    2) грам. підпорядко́ваність; ( предложения) підря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подчинённость

  • 15 потом

    нар. потім, потому, опісля, далі, а далі, послі, а послі (с «а» только в начале предложения), навпісля, навпослі, потім того, тоді, а тоді, (зап.) відтак. [Потім він позирнув на Гнатка (Крим.) Я потому піду (Кам. п.). Опісля скажу. А чи знаєте ви, що далі сталося з тим учителем? (Крим.). А далі озвався старий дідуган (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    по́тім, пото́му; ( далее) да́лі, ( после) пі́сля, опі́сля и опісля́; ( затем) відта́к

    Русско-украинский словарь > потом

  • 16 чем

    1) мест. см. что I
    2) (союз: после сравн. ст. и слов со значением сравнения) ніж, ані́ж, як; (соответственно русскому род. п. после сравн. ст.) від (од) с род. п., за с вин. п.

    ра́ньше \чем — пе́рше (перш) ніж; пе́ред тим, як

    \чем —

    тем — що..., то

    \чем бо́льше, тем лу́чше — що бі́льше, то кра́ще

    3) (союз: с част. "бы" или без неё, в начале придаточного предложения с неопр.) замість (с неопр.); за́мість то́го, щоб (с неопр.); як (с неопр.)

    \чем ссо́риться, лу́чше помири́ться — за́мість то́го, щоб свари́тися (як свари́тися), кра́ще помири́тися

    Русско-украинский словарь > чем

См. также в других словарях:

  • предложения — См …   Словарь синонимов

  • Предложения — 6. Предложения по комплексу оборудования и приспособлений для монтажа и испытания трубопроводов из железобетонных труб со стальным сердечником марки РТНС/ПТБ. «Водстройиндустрия» Минводхоза СССР. Киев, 1979 (с. 3). Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • предложения — получать рекламные предложения • действие, получатель поступают предложения • действие, субъект посыпались предложения • действие, субъект, много разработать предложения • существование / создание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ПРЕДЛОЖЕНИЯ НАБЛЮДЕНИЯ —     ПРЕДЛОЖЕНИЯ НАБЛЮДЕНИЯ см. Протокольные предложения. Новая философская энциклопедия: В 4 тт. М.: Мысль. Под редакцией В. С. Стёпина. 2001 …   Философская энциклопедия

  • ПРЕДЛОЖЕНИЯ ТЕОРИЯ — (supply side) Сфера экономики, определяющая количество товаров, поставляемых по определенной цене. Предложение, взаимодействуя со спросом, приводит к точному установлению цен и объема, при которых достигается оптимальное заполнение ( очищение )… …   Политология. Словарь.

  • предложения со сказуемыми, имеющими разное грамматическое оформление — Предложения, занимающие промежуточное место между простыми и сложносочиненными предложениями моносубъектного типа, сочетающиеся с большим числом распространителей, характеризующиеся раздельным обстоятельственным оформлением: Она ездила смело,… …   Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило

  • предложения со сказуемыми, имеющими разное грамматическое оформление —   Предложения, занимающие промежуточное место между простыми и сложносочиненными предложениями моносубъектного типа, сочетающиеся с большим числом распространителей, характеризующиеся раздельным обстоятельственным оформлением: Она ездила смело,… …   Синтаксис: Словарь-справочник

  • предложения по существу — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия EN substantive proposals …   Справочник технического переводчика

  • ПРЕДЛОЖЕНИЯ ПОДТВЕРЖДЕНИЕ — КОНФИРМАЦИЯ …   Юридическая энциклопедия

  • предложения с неполной реализацией структурной схемы предложения — Разновидность неполных предложений, характеризующихся незамещенностью позиции строевых элементов структурной схемы предложения, роль которых обычно выполняют подлежащее и сказуемое. Подлежащее может быть опущено, если оно есть в контексте, в… …   Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило

  • предложения с неполной реализацией структурной схемы предложения —   Разновидность неполных предложений, характеризующихся незамещенностью позиции строевых элементов структурной схемы предложения, роль которых обычно выполняют подлежащее и сказуемое. Подлежащее может быть опущено, если оно есть в контексте, в… …   Синтаксис: Словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»