-
1 Предки
см. Предок. -
2 ата-бабалар
предки, пращури О.Єаталы1. який має батька О.2. великий за розміром, велетенський НМ; аталы киши людина велетенського зросту НМ. -
3 синсле
предки, рід, походження К; олар бир синсле вони з одного роду К. -
4 ancestry
n1) рід, походження; родовід2) стародавній рід3) збірн. предки, прабатьки, прародителі* * *n1) рід, походження; родовід; древній рід2) збірн. предки, праотці, прабатьки3) походження або історія розвитку явища, ідеї, стилю -
5 source
n1) верхів'я, витік2) джерело; криниця3) основа, початок; першопричина4) письмове джерело; документ5) походження; предки6) джерело (енергії)7) фіз. випромінювачsource bed — геол. материнська порода; шар утворення
* * *[sxːs]n1) верхів'я; джерело; джерело, ключ2) джерело, основа; початок, ( першо)причина; джерело інформації3) письмове джерело, документ4) походження, предки5) cпeц. джерело (енергії, живлення)6) фiз. випромінювач7) вихідний текст; вихідна програма ( source code) -
6 предок
предок (-дка). Предки - предки, діди, (редко) предків'я. Наследие -ков - предківщина.* * *1) пре́док, -дка2)пре́дки — (мн.: поколения, жившие задолго до настоящего времени) пре́дки, -ків
-
7 fossil
1. n1) скам'янілість; викопні рештки2) людина з застарілими поглядами3) допотопна річ2. adj1) скам'янілий; викопнийfossil wax — озокерит, гірський віск
2) застарілий, допотопний, старомодний* * *I n1) скам'янілість; копалина; викопні рештки; органічні рештки або їхні відбитки2) допотопна людина, людина із застарілими поглядами, консервативними поглядами; допотопна річ; pl; cл. батьки, "предки"II a1) скам'янілий, викопний2) застарілий, допотопний -
8 mom and dad
батьки; "предки" -
9 people
1. n1) народ, націяEnglish-speaking peoples — народи, що розмовляють англійською мовою
2) збірн. люди; населення; жителі, мешканці3) (вжив. як pl) родичі, рідні; батьки4) збірн. службовці; слуги; підлеглі; прихильники5) збірн. парафіяни6) амер., розм. чоловік, особа (при звертанні)7) (the р.) амер., юр. держава як сторона обвинувачення у карному процесі8) збірн. виборці9) збірн., жарт. істотиpeople say that — кажуть, що
2. v1) населяти, заселяти2) зростати (про населення)3) заселятися* * *I n1) народ, нація2) люди; населення, жителі3) (my people, his people) викор. з дiєcл. у мн. рідні, родичі; батьки; предки4) слуги; підлеглі5) cл.; кiнo; жapг. людина, особа ( при звертанні)6) cл.; юp. ( the People) держава як обвинувачувальна сторона у карному процесі; виборці7) істотиII vthe feathered people — птахи, пернаті
1) населяти; заселяти2) рости, зростати ( про населення); заселятися3) заповнювати (у думках, уяві) -
10 fore-elders
n pl розм.предки, прабатьки -
11 remote
1. nпозастудійна передача (про радіо, телебачення)2. adj1) віддалений, далекийremote past — далеке минуле
2) (старо)давнійremote ages — стародавні часи, стародавність
3) відлюдний, глухий4) далекий (прородичів)a problem remote from the subject — питання, що не стосується теми
7) незначний, віддалений (про подібність тощо)8) малоймовірний9) тех. дистанційний, що діє на відстаніremote control — дистанційне управління; телеуправління
-
12 ancestry
n1) рід, походження; родовід; древній рід2) збірн. предки, праотці, прабатьки3) походження або історія розвитку явища, ідеї, стилю -
13 fossil
I n1) скам'янілість; копалина; викопні рештки; органічні рештки або їхні відбитки2) допотопна людина, людина із застарілими поглядами, консервативними поглядами; допотопна річ; pl; cл. батьки, "предки"II a1) скам'янілий, викопний2) застарілий, допотопний -
14 mom and dad
батьки; "предки" -
15 people
I n1) народ, нація2) люди; населення, жителі3) (my people, his people) викор. з дiєcл. у мн. рідні, родичі; батьки; предки4) слуги; підлеглі5) cл.; кiнo; жapг. людина, особа ( при звертанні)6) cл.; юp. ( the People) держава як обвинувачувальна сторона у карному процесі; виборці7) істотиII vthe feathered people — птахи, пернаті
1) населяти; заселяти2) рости, зростати ( про населення); заселятися3) заповнювати (у думках, уяві) -
16 source
[sxːs]n1) верхів'я; джерело; джерело, ключ2) джерело, основа; початок, ( першо)причина; джерело інформації3) письмове джерело, документ4) походження, предки5) cпeц. джерело (енергії, живлення)6) фiз. випромінювач7) вихідний текст; вихідна програма ( source code) -
17 защищать
защитить1) (оборонять) боронити и обороняти, оборонити, відбороняти, відборонити, убороняти, уборонити, з(а)бороняти, з(а)боронити кого, (о мн.) пообороняти, повідборонювати. [Предки наші славні боронили волю (Куліш). Ніякий закон не боронить людських прав крепака (Доман). Оборони мене й мою матінку од лютого ворога (Стор.). Ну, спасибі, дядьку, що ти мене од смерти відборонив, відбороню і я тебе (Рудч.). Не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Л. Укр.). Не зборонить тебе ні отець, ні мати (Зб. Морд.). Працював один за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (Стор.)]. -щать крепость, отечество - обороняти, боронити фортецю, рідний край. -щать кого в суде - боронити (обороняти) кого на (в) суді. -щать диссертацию - обороняти, оборонити дисертацію. [Лаговський встиг уже оборонити в Москві публічну дисертацію (Крим.)];2) (охранять, заслонять) захищати, захистити, охороняти, охоронити, заступати, заступити, покривати, покрити, хистити; срвн. Охранять. [Захищаючи (сірника) рукою, щоб не погас, парубок глянув по хаті (Грінч.). Стала перед Гната, наче собою хотіла захистити його від лютого ворога (Єфр.). Поміркувать, щоб бідне птаство заступить (Шевч.). Молім Михайла святого, - нехай нас заступить від шайтана злого (Федьк.). Хто мене (без матери) буде тепер заступать? (Милор.)]. -щать (представлять) ч.-л. интересы - заступати чиї інтереси. -щать своё, свои интересы - стояти за своїм, за своїми інтересами. -тить кого от собак - одборонити од собак, обігнати кого від собак. -щать от ветра, солнца - заслоняти, захищати від вітру, від сонця;3) (отстаивать) боронити кого, що, стояти за ким, за чим (за кого, за що), обстоювати, обставати, обстати за ким, за чим (за кого, за що), відстоювати кого, що. [А инші обставали за Дениса, кажучи, що такого як Роман милувати не можна (Грінч.). Обстоюючи за права «віри благочестивої», наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)]. Защищённый - оборонений, відборонений, з(а)боронений, захищений, охоронений и т. д.* * *несов.; сов. - защит`ить1) захища́ти, захисти́ти, -хищу́, -хисти́ш; ( кого-что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( оборонять) обороня́ти и борони́ти, -роню́, -ро́ниш, оборони́ти, ( от кого-чего) відбороня́ти, відборони́ти\защищатьть диссерта́цию — захища́ти, захисти́ти дисерта́цію
2) несов. юр. оборони́ти, захища́ти -
18 зреть
смотреть)I. дивитися, глядіти, на кого, на що, (в поэзии) з(д)ріти (зрю, зриш) на що, на кого, кого, що, (созерцать) споглядати на що и що; см. Глядеть. [Не зрять Бога над собою (Шевч.). Предки наші зріли, як кров'ю плинули річки (Самійл.)].II. Зреть -1) (спеть) стигнути, достигати, доходити, спіти, до[по]співати, виспівати, (редко, в песнях) зріти; см. Спеть, Дозревать. [Ой з-за гори вітер віє - калина не спіє (Чуб. V). І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє (Метл.)]. Хлеб -ет - хліб стигне, доспіває. Яблоки - ют - яблука достигають, доходять;2) (достигать развития) доспівати, (о человеке) доходити зросту, розуму, доспілого розуму. Нарыв -ет - болячка набирає. Мысль, ум -ет - думка, розум доходить розвитку, виспіває. У меня давно -ет одна мысль - в мене давно зростає (наспіває) одна думка.* * *I( достигать зрелости) зрі́ти; ( дозревать) дозріва́ти; (о плодах, хлебах) спі́ти, достига́ти, сти́гнути, спілі́тиII1) ( видеть) ба́чити; зріти, здрі́ти2) ( смотреть) диви́тися, -влю́ся, -вишся; зрі́ти -
19 изведывать
изведать что1) (узнавать) спізнавати, спізнати що, ді[о]знаватися, ді[о]знатися про що; срвн. Дознаваться;2) (испытывать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати, запізнавати, запізнати, назнаватися, назнатися, спробувати, звідувати, звідати (и зозвідати), закуштовувати, закуштувати, куштувати, скуштувати, заживати, зажити чого. [Вона не зазнавала ще мук таких ніколи на віку (Грінч.). Не зазнати щастя, волі (Крим.). Дознавали наші предки тяжкої наруги (Шевч.). Запізнайте світа, поки служать літа (Приказка). Господи, що я назнався, що я назнався! (Франко). Добре вам це казати, бо ви на собі не звідали тії образи (Мирн.). Зозвідаєш усякого горя на світі (Катериносл.). Видима річ, що тих способів не бажав закуштувати на собі автор (Єфр.). Доводилося всього зажити: і голоду, і холоду, і лиха всякого (М. Левиц.)]. -ть много, всего - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. багато, всього (всячини), (образно) бувати, побувати у бувальцях. - ть горе, беду - зазнавати, зазнати, дізнавати, дізнати и т. д. горя, лиха, куштувати, скуштувати, приймати, прийняти горя, лиха, гіркої. [Не раз і Горпині довелося скуштувати гіркої від матері або брата (Франко). Буде голодно і холодно, приймеш біди всякої (М. Вовч.)]. Изведанный - спізнаний, дізнаний; зазнаний, дізнаний, спробуваний и т. д. [Воно прийде знов, те чисте, зазнане в дитинстві почуття (Коцюб.). Це вже спосіб спробуваний, луччого нема й не буде (Крим.)].* * *несов.; сов. - изв`едать( что - испытывать) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш, зазна́ти, зві́дувати, зві́дати, дізнава́ти, дізна́ти (чого, що); ( пробовать) про́бувати, спро́бувати, куштува́ти, скуштува́ти (чого, що); ( узнавать) спізнава́ти, спізна́ти (чого, що)\изведывать дать мно́го го́ря — зазна́ти (зві́дати, скуштува́ти) бага́то го́ря (ли́ха, гірко́ї); спізна́ти почі́м ківш ли́ха, ви́пити ківш ли́ха
-
20 леший
лісовик (-ка), полісун, лісун (-на), гайовик (-ка); (брань) чортяка, сатана, гаспид (- да). [Наші предки вірили в домовиків, лісовиків (Єфр.). У лісі живе полісун; ходить з великою пугою і ганяє вовків, бо він вовчий бог (Грінч.)]. Ну тебя к -шему! Убирайся к -шему! - а йди (піди) ти до дідька!* * *миф.лісови́к, -а, гайови́к, -а, ще́зниккако́го ле́шего [ну́жно, пришёл, сде́лал] — бран. яко́го ді́дька [тре́ба, прийшо́в, зроби́в], на яко́го ді́дька [прийшо́в, зроби́в]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
предки — деды, прадеды, прародители, праотцы, пращуры; старики, отец с матерью, шнурки, родаки, отчичи и дедичи, предшествующие поколения. Ant. потомки, дети, внуки Словарь русских синонимов. предки 1. отцы, деды, прадеды, предшествующие поколения; отчичи … Словарь синонимов
предки — ПРЕДКИ, деды, прадеды, прародители, высок. праотцы, книжн. пращуры … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ПРЕДКИ — в мифологии: 1) персонажи эпохи первотворения (см. Время мифическое), связанные с происхождением людей. Среди П. выделяются тотемные первопредки прародители человеческой родовой группы (рода, фратрии, племени в целом, большей частью… … Энциклопедия мифологии
предки — ▲ поколение ↑ предшествующий < > потомки предки предшествующие поколения. предок. родоначальник. прародитель. пращур. пробанд. праотец. прапрадед. прадед, прадедушка. прабабка, прабабушка. дед, дедушка отец родителя. бабушка мать родителя.… … Идеографический словарь русского языка
Предки Генриха IV Французского — Представлены родословные схемы, позволяющие проследить предков первого французского короля из династии Бурбонов вплоть до короля Людовика IX Святого. Предки Генриха IV Великого де Бурбон до 4 го поколения (сверху над персоной располагаются предки … Википедия
Предки Александра Сергеевича Пушкина — до 5 го поколения (сверху над персоной располагаются предки по мужской линии, а снизу по женской) ┌── Петр Петрович Пушкин 1644 1692 ┌── Александр Петрович Пушкин 1686/1692 1725 │ └── Федосья Юрьевна Есипова ┌── Лев Александрович Пушкин 1723 1 … Википедия
Предки А. С. Пушкина — Предки Александра Сергеевича Пушкина до 5 го поколения (сверху над персоной располагаются предки по мужской линии, а снизу по женской) ┌── Петр Петрович Пушкин 1644 1692 ┌── Александр Петрович Пушкин 1686/1692 1725 │ └── Федосья Юрьевна Есипова… … Википедия
Предки А.С. Пушкина — Предки Александра Сергеевича Пушкина до 5 го поколения (сверху над персоной располагаются предки по мужской линии, а снизу по женской) ┌── Петр Петрович Пушкин 1644 1692 ┌── Александр Петрович Пушкин 1686/1692 1725 │ └── Федосья Юрьевна Есипова… … Википедия
Предки Александра Пушкина — Предки Александра Сергеевича Пушкина до 5 го поколения (сверху над персоной располагаются предки по мужской линии, а снизу по женской) ┌── Петр Петрович Пушкин 1644 1692 ┌── Александр Петрович Пушкин 1686/1692 1725 │ └── Федосья Юрьевна Есипова… … Википедия
Предки Карла Великого — до 4 го поколения + Пипин II Молодой Геристальский (ок.635 714) + Карл Мартелл Геристальский (ок.688 741) | + Альпайда Саксонская + Пипин III Короткий (ок.715 768) | | + Лиевин Святой де Пуатье де Трев (660 713) | + Ротруда де Трев (ок.695 724) | … Википедия
Предки у Бога в руках. — (т. е. будущее). См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа