-
1 Древне-
старо-. Древнегреческий - старогрецький. Древнеперсидский - староперський. Древнеиндусский - староіндійський, старогіндуський и т. п. Древнекристаллический - старокристалічний, давньокристалічний. -
2 стариков
старо́го (род. п.), старика́ (род. п.), ді́дів, -дова, -дове, ді́да (род. п. п.) -
3 старопечатный
старо́го дру́ку (род. п.)\старопечатныйая кни́га — стародру́к, -у
-
4 hebrajski
староєврейський -
5 Hebraic
adjстароєврейський; що стосується староєврейської мови* * *[hi'breiik]aдавньоєврейський, який стосується давньоєврейської мови або іудеїв -
6 Hebraism
-
7 Hebrew
1. n1) іудей; єврей2) староєврейська мова3) іврит, мова держави Ізраїль2. adj1) староєврейський, іудейський2) єврейський* * *I ['hiːbruː] n1) іудей; єврей2) давньоєврейська мова ( Biblical Hebrew); іврит ( modern Hebrew)3) pl; peл. "До євреїв" ( книга Нового завіту)II [`hiːbruː] aдавньоєврейський, іудейський; сказаний, написаний на івриті; єврейський -
8 old-maidish
adjстародівочий; як у старої дівки* * *аяк у старої дівки; манірний -
9 отрешаться
отрешиться1) бути відлученим, відділеним, відставленим и т. д. - см. Отрешать;2) позбуватися, позбутися чого, відкидатися, відкинутися від кого, від чого, відставати, відстати від чого. -шиться от старой привычки - позбутися старої звички (завички), відкинутися, відстати від старої звички. -шиться от иллюзий, от мысли о чём-л. - позбутися ілюзій, спустити з думки що.* * *несов.; сов. - отреш`иться1) ( отказываться) відмовля́тися, відмо́витися; ( отрекаться) зріка́тися, зректи́ся; ( освобождаться) звільня́тися, звільни́тися; (избавляться - о мыслях, мнении) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися2) строит. (несов.) усува́тися, звільня́тися; звільня́тися -
10 стародевичий
тж. стародев`ическийстаро́ї ді́вки (род. п.); як у старо́ї ді́вки; см. дева -
11 старухин
1) старо́ї (род. п.), ба́бин, -а, -е, ба́би (род. п.), стару́хи (род. п.)2) старо́ї (род. п.) -
12 hebrajski
I [хебрайскі] adj II [хебрайскі] adjjęzyk hebrajski — іврит / староєврейська мова
-
13 піфагореїзм
ПІФАГОРЕЇЗМ - напрям античної філософської думки, започаткований діяльністю Піфагора; проіснував у різних модифікаціях майже тисячу років. Зазвичай розрізняють: 1) ранній Π. (VI - серед. IV ст. до н. е.); 2) П. Старої Академії (IV ст. до н. е.); 3) елліністичний П. (поч. ІП - II ст. до н. е.); 4) неопіфагореїзм (І ст. до н. е. - III ст. н. е.), який синтезує й інші філософські вчення. П. у вузькому сенсі слова охоплює лише перший із цих періодів, протягом якого діяла філософсько-теологічна школа (Піфагорійський союз), заснована Піфагором. П. пізніших часів існував на основі впливу синтезу та асиміляції піфагорійських ідей іншими філософськими вченнями (передусім платонізмом). Синкретичність вчення Піфагора, поєднання у ньому теологічних, філософських, соціально-перетворювальних, моральних, наукових мотивів зумовили розмаїття форм його культурної рецепції, Так, уже в межах Піфагорійського союзу існував поділ на акусматиків і математиків (інакше - екзотериків і езотериків). Перші засвоювали П. як сукупність космологічних і моральних максим, тоді як другі займалися математичними і філософськими дослідженнями. У центрі П. стоїть проблема спасіння, розв'язання якої тісно пов'язане з осмисленням гармонійно-числової природи космосу. Вчення Піфагора, яке склалося під відчутним впливом орфізму, містило програму всебічного перетворення людського буття - як у царині особистісній і моральній, так і соціальній. Діяльність Піфагорійського союзу стала історично першим досвідом свідомих, цілеспрямованих соціальних перетворень на основі певної ідеології Н. априк. VI ст. до н. е. піфагорійці приходять до влади у частині південноітал. і сицилійських полісів. Період їх панування не був тривалим і завершився антипіфагорійським повстанням і розгромом Союзу (межа VI - V ст. до н. е.). Вчення П. вперше оприлюднив Філолай (нар. бл. 470 до н. е.) - найвидатніший поряд із Піфагором представник раннього П. Фрагменти його трактату є на сьогодні єдиним прямим джерелом вивчення філософської традиції, яка походить безпосередньо від Піфагора. Після Філолая піфагорійську школу очолював його учень Архіт. Через спілкування з Архітом та іншими піфагорійцями П. справив значний вплив на Платона. У період Старої академії (від Спевсиппа до Кратета) піфагорійський елемент платонівського вчення є домінуючим, що зумовлено, зокрема, зосередженістю досліджень на космологічній проблематиці. Числа у платонівській онтології відіграють роль проміжної ланки між світом ейдосів та чуттєвою реальністю. Період академічного П. закінчується бл. 265 р. до н. е., коли Академію очолив Аркесилай (315 - 240 до н. е.), під проводом якого платонівська школа переходить на позиції скептицизму. П. наступних майже 200 років представлений низкою філософських трактатів, що належали елліністичним авторам, але приписувалися раннім піфагорійцям - Філолаю, Архіту, Тимею, Теано та ін. УІ ст. до н. е. починається традиція неопіфагореїзму, творцями якої стали передусім представники т. зв. "середнього платонізму" - Евдор Александрійський, Модерат, Нуменій та ін. їхні праці присвячені переважно онтологічній проблематиці, яка розробляється у вигляді космогенезу. Головні категорії неопіфагорійської онтології - монада і діада, а домінуюча тема - походження множинного з єдиного. Неопіфагореїзм зіграв значну роль у підготовці і формуванні неоплатонізму, з яким він зливається у III ст. н. е. Зокрема, з неопіфагореїзмом ідентифікував своє вчення один із найвидатніших неоплатоників Ямвліх.С. Пролеєв -
14 Hebraist
nзнавець староєврейської мови і літератури* * *[`hiːbreiist]nгебраїст, знавець давньоєврейської мови е літератури -
15 Hebraistic
adjщо стосується іудеїв; староєврейський* * *= Hebraistical; aякий відноситься до іудеїв; давньоєврейський; який відноситься до гебраїстики -
16 Hebraistical
-
17 Hebrician
-
18 Prussian
1. nпруссак; пруссачка2. adjпрусський* * *I n1) пруссак; пруссачкаII a -
19 Rabbinic
n лінгв.середньовічний варіант староєврейської мови* * *n; лінгв. -
20 rabbinic
n лінгв.середньовічний варіант староєврейської мови* * *= rabbinical; aрабинський; талмудистський; ( Rabbinic) давньоєврейська мова
См. также в других словарях:
Старо — название нескольких населённых пунктов: Старо деревня в Подосиновском районе Кировской области. Старо деревня в Дмитровском районе Московской области. Старо деревня в Волотовском районе Новгородской области … Википедия
старо — известно, ветхо, допотопно, устарело Словарь русских синонимов. старо неизм. • ветхо • дряхло Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 Информатик. 2012 … Словарь синонимов
старо — старо. Первая часть составных слов в знач. старый, древний, напр. старофранцузский, старопольский, старославянский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
старо… — Первая часть составных слов в знач. старый, древний, напр. старофранцузский, старопольский, старославянский. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
старо́ — старо, в знач. сказ … Русское словесное ударение
Старо — предик. разг. Оценка чего либо как давно известного, не нового. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Старо... — старо... Начальная часть сложных слов, вносящая значения 1) древний (староассирийский, старогреческий, староиндийский и т.п.) 2) старый, старинный (старолесье, староречье, старокупеческий, старорежимынй и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
старо... — старо... Первая часть сложных слов со знач.: 1) старый (в 5 знач.), напр. старомосковский, староболгарский, старопечатный (о богослужебных книгах: напечатанный до исправления их во второй половине 17 в.); 2) старый (во 2 знач.), напр.… … Толковый словарь Ожегова
старо.. — старо... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
старо — см. Старый … Энциклопедический словарь
старо... — СТАРО... Первая часть сложных слов. 1. Вносит зн. сл.: древний (в отличие от древне.., средне.., ново...). Старославянский, старофранцузский, староассирийский. 2. Вносит зн. сл.: старый, старинный. Старолесье, старокупеческий, старообрядческий,… … Энциклопедический словарь