-
81 грешно
гріх (детс. - грішка), грішно; гріховно. [Гріх так робити. Гріховно вони живуть].* * *предик., рел.гріх, грі́шно -
82 должно
-
83 драла
хода, ходу, драчки, навтеки, навтікача. Дать драла - п'ятами накивати, драчки дати, дременути, податися навтеки, (реже) деронути. [Свиту накинув та хода]. См. ещё Наутёк.* * *предик.дра́ла, хо́дудать (зада́ть) \драла — дати дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, чо́су), дремену́ти, п'я́тами накива́ти; и
\драла — і хо́ду
-
84 душно
1) задушно, важко;2) (жарко) - душно [Душно мені, - ходім, дочко, до ставу купатись (Шевч.)], парно, парко, опарно, млосно.* * *предик.1) заду́шливо, заду́шно; па́рко, ва́рко2) ( об ощущении удушья) ду́шно, ва́жко ди́хати; ( дурно) мло́сно -
85 жаль
I. см. Жалость.II. Жаль, нар. - жаль, жал(ъ)ко, шкода кого и на кого [Мені не жаль на тебе] - см. Жалко 1 и 2; (к сожалению) жаль, шкода; на жаль. [Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий (Шевч.). Прийшов, та, на жаль, пізно]. Очень жаль - дуже жаль, дуже жалко, дуже шкода, велика шкода. [Мені дуже його шкода. Велика оце нам шкода, що кидаєте нас (Кон.)]. Становится кому жаль кого - жаль бере (пориває) кого за кого. Становится очень жаль - живий жаль бере. Стало, сделалось жаль - стало (зробилось) жаль, жалко, шкода. [Мене аж жаль за його взяв. Їй стало шкода, що й вона з ним не поїхала. Себе жалчіше йому зробилося (Грінч.)].* * *предик.шко́да и шкода́, жаль, жа́лко -
86 жёстко
твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.* * *1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько2) (нареч.: сурово) жо́рстко3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко -
87 жутко
моторошно, лячно, торопко, жаско. [Як сама я в хаті, то так мені стане моторошно. Се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш - то й рай (Л. Укр.)].* * *I нареч.мо́торошно, жахли́во, жа́сно, стра́шно, страше́нно; предик. мо́торошно, ля́чноII нареч.1) мо́торошно, ля́чно, то́ропко, жахли́во2) жахли́во; стра́шно, страше́нно -
88 завозно
завізно. [У млині сьогодні завізно].* * *предик.заві́зно -
89 запрещено
заборонено, заказано, (чаще) не вільно, (диал.) попріщено (всем). [Тут курити не вільно. Увійти в містечко не вільно було козакові (Куліш). Попріщено ходити в ліс (Звин.)].* * *предик.заборо́нено; ( с инфинитивом) не ві́льно -
90 затруднительно
важко, скрутно, сутужно.* * *предик.ва́жко, тру́дно; скру́тно; незру́чно -
91 затхло
нареч., предик.за́тхло -
92 зябко
I1) нареч. мерзлякува́то2) в знач. сказ. хо́лодно, холоднува́тоII нареч.мерзлякува́то; предик. хо́лодно, холоднува́то -
93 известно
відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.* * *1) предик. відо́мо; зві́сноодному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)
2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло -
94 капут
конец гибель) капут (неполноскл.) (диал.) опряга, амба; срвн. Конец 7, Карачун. [Тут йому й капут (Номис). Тут тобі буде амба (Київщ.)]. Ему пришёл -пут - йому прийшов капут, кінець. Задать кому -пут (погубить) - дати кому капут. [Ми йому дамо капут (Рудч.)].* * *предик.капу́т, каю́к -
95 каюк
1) (род лодки) каюк (-ка), (для двоих пловцов) двояк (-ка) (Херсонщ. и Таврія);2) капут, каюк, амба; см. Капут. Теперь ему каюк - тепер йому каюк, амба, капут.* * *I(лодка, судно) диал., каю́к, -аII предик.каю́к, капу́т, кіне́ць, -нця́ -
96 люб
любий, (изредка, в нар. творч.) люб, мил; см. Любимый 2. [Од бога люб, од попа шлюб (Макс.)]. Он нам люб - він нам любий, до вподоби, до мислі.* * *предик.лю́бий; ( милый) ми́лийты \люб мне — ти лю́бий (ми́лий) мені́, ти мені́ до вподо́би
-
97 любо
любо, мило, до любости, до вподоби, ласк. любенько, любесенько. [Очам любо (Шевч.). Тихенько й любенько день мине (М. Вовч.)]. -бо поглядеть - любо (мило) подивитися, любота глянути. [Любота глянути на молодят, як вони гарненько живуть укупці (Сл. Гр.)]. -бо-дорого - дуже (вельми) любо, мило. Не -бо, не слушай, а врать не мешай - вір, не вір, а не кажи «брешеш»; не любо, не слухай, а брехать не заваджай. -бо-нелюбо - чи любо (мило), чи нелюбо (немило); хоч мило-немило. Ему это -бо - йому це мило, йому це до вподоби, подобається.* * *предик.лю́бо; ( приятно) приє́мно, вті́шно -
98 мёд
1) мед (-ду), (зап.) мід (р. меду), (в детск. языке) медя (-ді, ж. р.). [Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (М. Вовч.). Чорна мушка, що в густий мід залізла (Стефаник)]. Мёд вываренный из сладкого сока плодов - бекмез (-зу). Арбузный мёд - кавуновий мед, кавуновий бекмез (-зу). Банный мёд - відтоплюваний (витоплюваний) мед. Брушёный, запечатанный, печатанный мёд - шитий (зашитий, склеплений, засклеплений, забрушований, забрушений) мед. Красный мёд - гречаний мед. Крупичатый, засахарившийся мёд - скрупнілий (покруплий, зцукрілий, зцукруватілий) мед, покрупини (- пин) (Верхр.). Липовый, казанский мёд - липовий мед, липець (-пцю), липник, липняк (-ку и -ка). Падевой мёд - медова падь (-ди). Подрезной мёд - підсік (-ку), підріз (-зу). Сотовый, цельный мёд - щільниковий мед. Центробежный, выпущенный, жидкий мёд - центрофуговий (спускний) мед, патока. Обильный -дом - см. Медистый. Отсутствие, недостаток -ду - брак меду, безмеддя (-ддя). На языке мёд, под языком лёд - на язиці мід (медок), а під язиком лід (льодок) (Приказка). Коли мёд, так и ложку - як мед, то й ложку (так і ложкою);2) (напиток) мед, (зап. мід), медок (-дку). [Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала (Шевч.). Та й ми в батька були, мід-горівочку пили (Пісня)]. Питейный, варёный, брожёный мёд - питний, граний мед. [Грає, як старий питний мед (Н.-Лев.). Пили пиво й граний мед (Хорольщ.)]. Ягодный мёд - ягідний мед; (настоянный на ягодах, с кот. слита наливка) мусулес (-су), мусулець (-льцю), муселець (-льцю). Малиновый мёд - малиновий мед, малинник. Твоими б устами мёд пить - твоїми-б устами та мед пити.* * *мед, -уне \мёд — предик. не з ме́дом, со́лодко
-
99 месячно
нрч. місячно. [(Надворі) так місячно, хоч голки збирай (Номис)].* * *предик.мі́сячно -
100 можно
нрч. можна (ср. ст. можніше), (дозволено) вільно. [Чого-ж це так, що йому можна, а мені - ні? Вільно кожному (Грінч.). Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти (Вовчанщ.). Дома мені все вільно (М. Вовч.)]. -но ли? - чи можна? чи вільно? Если -но, -но будет - як (якщо, коли) можна, можна буде. Как -но больше, быстрее, шире и т. п. - як-найбільше, як-найшвидше, як-найширше и т. п., як(о)-мога більше, швидше, ширше и т. п. Как -но так говорить? - як можна (хіба можна) так казати? Одолжите мне пять рублей. - Как -но! Я сам сижу без денег - позичте мені п'ять карбованців. - Де там! (Де ви бачили? или Що ви кажете!) Я сам сиджу без грошей.* * *предик.мо́жнакак [э́то] \можно, ра́зве \можно — де там, де ви ба́чили, що ви ка́жете, як (хіба́) мо́жна
См. также в других словарях:
предикат — предик ат, а … Русский орфографический словарь
предикатный — предик атный … Русский орфографический словарь
предикация — предик ация, и … Русский орфографический словарь
бажано — (предик., зі спол. щоб / з інфін. ужив., коли слід вказати, що певної дії сподіваються / бажають); хотілося б (увічливіше); добре б, непогано б, не зле б, не завадило б, не (по)шкодило б, не зайве б (зі спол. щоб , якби , коли / з інфін. ужив. як … Словник синонімів української мови
невдогад — (предик., кому не здогадується хто н., не спадає на думку кому н.), невтямки … Словник синонімів української мови
невідомо — (предик., а також ужив. як присл. разом із займ. і присл. хто , що , який , чому , скільки , де , коли , куди тощо немає відомостей про кого / що н.), не знати, хтозна, бозна … Словник синонімів української мови
немає — предик. (про відсутність кого / чого н.), нема, катма, чортма, бігма … Словник синонімів української мови
Кисленько — I к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло I 2. усилит. к нареч. кисло I II к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло II 2. усилит. к нареч … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Вернехонько — вернёхонько I нареч. качеств. обстоят. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. верно I 2. усилит. к нареч. верно I II нареч. качеств. обстоят. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. верно II 2. усилит. к нареч … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Глуховато — I нареч. качеств. обстоят. разг. уменьш. к нареч. глухо I II предик. разг. уменьш. к предик. глухо II III предик. разг. уменьш. к предик. глухо IV 1. IV … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Горькохонько — I нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. горько I 2. усилит. к нареч. горько I II нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. горько II 2. усилит. к нареч … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
