-
21 ancient
I n1) людина античного світу, особл. стародавній грек, древній римлянин; ( the ancients) pl народи античного світу, особл. греки е римляни3) старий, старик, старецьII a1) античний, древній2) древній; стародавній3) старий; патріархальний; поважний, укритий сивиною; навчений досвідом4) старомодний; який давно вийшов з моди; старовиннийIII n; іст., поет.1) прапор; знамено3) поручик -
22 banner-bearer
-
23 bannerman
n; (pl- men) -
24 bearer
n2) носій (паланкіна е т. п.); переносник вантажів, носій (при альпіністі, мандрівнику е т. п.)3) посильний4) санітар5) носій (титулу, герба)6) те, що приносить плоди7) офіц., фін. подавець; пред'явникbearer bond — фін. облігація на пред'явника
8) тex. опора, що несе деталь конструкції; подушка; балка9) підрамник11) гipн. цілик -
25 colour bearer
військ. -
26 cornet
-
27 ensign
['ensain]n1) прапор, вимпел3) значок, емблема, кокарда; символ, знак4) icт. прапорщик5) aмep.; мop. лейтенант, енсин -
28 ensign-bearer
-
29 gonfalonier
n1) прапороносець; корогвоносець2) icт. вищий чиновник управління ( в середньовічних італійських містах-республіках) -
30 knight banneret
іст. -
31 spear carrier
1) списник, списоносець; през. підручний; дрібна сошка, що знаходиться на побігеньках у кого-небудь2) керманич, прапороносець ( про керівника) -
32 standard-bearer
nпрапороносець; керівник руху, лідер, вождь -
33 torch-bearer
-
34 vexillary
іст.прапороносець; ветеран ( у війську) -
35 ensign
n1. значок, емблема; кокарда2. прапор, стяг; вимпел- blue ensign синій кормовий прапор англійського флоту- red ensign англійський торговельний прапор- white ensign англійський військово-морський прапор -
36 chorąży
- 1
- 2
См. также в других словарях:
прапороносець — сця, ч. 1) Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2) чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що небудь, веде перед у чомусь … Український тлумачний словник
прапороносець — [пра/пороно/сеиц ] с ц а, ор. сцеим, м. (на) сцеив і/ с ц у, мн. с ц і, с ц іў … Орфоепічний словник української мови
прапороносець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
есквайр — а, ч. 1) У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2) У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр … Український тлумачний словник
хорунжий — жого, ч., іст. 1) Особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець. 2) У 17 18 ст. в Україні – особа, що входила до складу генеральної старшини й головним чином інспектувала військо, а також була охоронцем великого полкового і малого… … Український тлумачний словник
хорунжий коронний — (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хоружий — хорунжий коронний (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів