-
1 прапороносець
-
2 прапороносець
чstandard-bearer, colour-bearer -
3 прапороносець
-но́сцязнамено́сец -
4 прапороносець
praporonosec'ч. -
5 прапороносець
მედროშე
См. также в других словарях:
прапороносець — сця, ч. 1) Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2) чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що небудь, веде перед у чомусь … Український тлумачний словник
прапороносець — [пра/пороно/сеиц ] с ц а, ор. сцеим, м. (на) сцеив і/ с ц у, мн. с ц і, с ц іў … Орфоепічний словник української мови
прапороносець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
есквайр — а, ч. 1) У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2) У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр … Український тлумачний словник
хорунжий — жого, ч., іст. 1) Особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець. 2) У 17 18 ст. в Україні – особа, що входила до складу генеральної старшини й головним чином інспектувала військо, а також була охоронцем великого полкового і малого… … Український тлумачний словник
хорунжий коронний — (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хоружий — хорунжий коронний (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів