Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

практична

  • 1 практична філософія

    Філософський енциклопедичний словник > практична філософія

  • 2 практична етика

    Українсько-англійський юридичний словник > практична етика

  • 3 практична криптографія

    Українсько-англійський юридичний словник > практична криптографія

  • 4 практична людина

    practical man ( person), hardhead

    Українсько-англійський словник > практична людина

  • 5 практична медицина

    Українсько-англійський словник > практична медицина

  • 6 практична психологія

    Українсько-англійський словник > практична психологія

  • 7 практична допомога

    hands-on assistance; practical help; real help; direct aid

    Українсько-англійський словник > практична допомога

  • 8 практична рекомендація

    action-oriented recommendation; practical advice

    Українсько-англійський словник > практична рекомендація

  • 9 практична математика

    практи́ческая матема́тика

    Українсько-російський політехнічний словник > практична математика

  • 10 практична стеля

    практи́ческий потоло́к

    Українсько-російський політехнічний словник > практична стеля

  • 11 філософія практична

    ФІЛОСОФІЯ ПРАКТИЧНА - згідно з започаткованою Аристотелем типологією, досліджує діяльність, пов'язану зі свободним вибором, з практичним (етичним та політичним) життям, універсальними правилами людської поведінки (praxis), відрізняючись як від теоретичної філософії, предметом якої є споглядальна, умосяжна діяльність (theoria), так і від поетичної філософії, що досліджує діяльність, спрямовану на створення творів мистецтва та предметів технічного виробництва (poiesis). У Канта Ф.п. поділяється на дві частини: перша присвячена проблемам обґрунтування (метафізика моральності), друга - емпірична (практична антропологія), присвячена прикладним аспектам етики. Кант, а також Фіхте стверджували примат практичної філософії над теоретичною. В філософії Гегеля проблематика практичної, або реальної, філософії охоплює об'єктивні (інституціональні) формоутворення духа. Предметне поле сучасної Ф.п. пов'язане і з розв'язанням проблем обґрунтування моральних принципів, і з їх застосуванням до конкретних форм соціального буття людини - економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Тому проблематика Ф.п., увага до якої особливо зросла останнім часом ("реабілітації практичної філософії" - Ридель), міститься на межі багатьох дисциплін - теорії дії і теорії рішень, лінгвістики і філософії мовлення, економічної теорії і філософії права, політології і соціології, культурології та екології. Проте Ф.п. не підміняє собою предметне поле цих дисциплін, а розглядає відповідні проблеми під кутом зору етики, тобто виходить із praxis як свободного самовизначення людини, діяльність якої спонукається не зовнішнім примусом, а "здійснюється свідомо та з власної волі, отож може бути поставлена їй в обов'язок" (Геффе). Відтак практична філософія постає як прикладна етика, як ціннісно-нормативний фундамент конкретних форм соціального буття людини.
    А. Єрмоуенко

    Філософський енциклопедичний словник > філософія практична

  • 12 безпосередня практична допомога

    Українсько-англійський словник > безпосередня практична допомога

  • 13 practical cryptography

    English-Ukrainian law dictionary > practical cryptography

  • 14 practical ethics

    English-Ukrainian law dictionary > practical ethics

  • 15 action-oriented recommendation

    The English-Ukrainian Dictionary > action-oriented recommendation

  • 16 service ceiling

    практична [робоча] стеля

    English-Ukrainian dictionary of aviation terms > service ceiling

  • 17 careful

    {'keəful}
    1. внимателан, старателен, прилежен, усърден, грижлив (of, about, in)
    CAREFUL of the rigbts of others зачитащ правата на другите
    CAREFUL in speech който мери думите си/държи сметка какво говори
    be CAREFUL! внимавай! пази се
    2. точен, акуратен, щателен, грижлив
    3. предпазлив
    one cannot be too CAREFUL от предпазливост никой не е пострадал
    4. практичен, практична/пестелива домакиня
    * * *
    {'keъful} а 1. внимателан, старателен, прилежен, усърден, гри
    * * *
    щателен; предпазлив; акуратен; внимателен; грижлив;
    * * *
    1. be careful! внимавай! пази се 2. careful in speech който мери думите си/държи сметка какво говори 3. careful of the rigbts of others зачитащ правата на другите 4. one cannot be too careful от предпазливост никой не е пострадал 5. внимателан, старателен, прилежен, усърден, грижлив (of, about, in) 6. практичен, практична/пестелива домакиня 7. предпазлив 8. точен, акуратен, щателен, грижлив
    * * *
    careful[´kɛəful] adj 1. внимателен, старателен, грижлив (of, about, in); \careful of the rights of others внимателен (зачитащ) правата на другите; \careful in speech който си мери думите, държи сметка какво говори; a \careful response внимателен (обмислен) отговор; be \careful! внимавай! to be \careful to do s.th. гледам (внимавам) да извърша нещо; 2. точен, акуратен; пълен, грижлив, подробен, щателен; 3. предпазлив; one cannot be too \careful от предпазливост никой не е пострадал; 4. практичен; a \careful housewife практична (пестелива) домакиня; 5. ост. обезпокоен, загрижен.

    English-Bulgarian dictionary > careful

  • 18 utility

    {ju:'tiliti}
    I. 1. полза, удобство
    of public UTILITY общественополезен
    2. (public) utilities комунални услуги
    3. полезна/удобна/практична вещ
    4. UTILITY man театр. актъор, изпълняващ дребни роли
    II. 1. полезен, удобен
    2. практичен, стандартен (за дреха, мебел и пр.)
    3. пригоден да служи за няколко цели
    * * *
    {ju:'tiliti} n 1. полза; удобство; of public utility общественополе(2) {ju:'tiliti} а 1. полезен; удобен; 2. практичен, стандарт
    * * *
    утилитарност;
    * * *
    1. (public) utilities комунални услуги 2. i. полза, удобство 3. ii. полезен, удобен 4. of public utility общественополезен 5. utility man театр. актъор, изпълняващ дребни роли 6. полезна/удобна/практична вещ 7. практичен, стандартен (за дреха, мебел и пр.) 8. пригоден да служи за няколко цели
    * * *
    utility[ju:´tiliti] n 1. полезност, полза; of public \utility от обществена полза, народополезен; of no \utility безполезен; 2. ( public) utilities комунални (обществени) услуги; предприятия за комунални услуги; \utility magnate ам. търговец, чийто капитал е вложен в предприятие за обществено ползване; 3. театр. актьор, който изпълнява всякакви малки роли (и \utility man); 4. австр. разг. пикап, малък открит камион (и \utility truck); 5. attr изработен (ушит - за костюм) по икономичен начин; груб, здрав, солиден; \utility room обща стая; стая за гладене, пране и пр.; \utility program комп. помощна програма.

    English-Bulgarian dictionary > utility

  • 19 ceiling

    n
    1) стеля
    2) максимум; межа
    3) максимальна ціна (тж ceiling price)
    4) заморожування
    5) ав. практична стеля
    6) висота хмар
    7) буд. підшивка стелі
    8) pl дошки для обшивки

    to hit the ceiling — скипіти, розлютитися

    * * *
    ['siːliç]
    n
    2) максимум; межа; пік ( напруги); eк. максимальна ціна (встановлена владою; тж. ceiling price); граничний рівень
    3) aв. ( практична) стеля; мeтeop. висота, базис хмар
    4) бyд. підшивка стелі
    5) pl дошки для обшивки, силінги
    6) мop. настилка, підволока, підшивка ( вітрила); настил другого дна

    English-Ukrainian dictionary > ceiling

  • 20 empiric

    1. n
    1) людина, що спирається лише на досвід (на практику); людина, що недооцінює теорію
    2) суто практична людина
    3) емпірик, послідовник емпіризму
    4) знахар; лікар-шарлатан
    2. adj див. empirical
    * * *
    I [im'pirik] n
    1) емпірик, практик; людина, яка спирається лише на досвід, яка недооцінює теорію; суто практична людина; емпірик, послідовник емпіризму
    2) icт. знахар, лікар-шарлатан
    II [im'pirik] = empirical

    English-Ukrainian dictionary > empiric

См. также в других словарях:

  • Анд — Анд, Алексей Дмитриевич Анд (Андреев) Алексей Дмитриевич украинский художник, впервые использовавший понятие «ассоциативный символизм» в контексте современной живописи. По оценке экспертов IV –V международных фестивалей (г. Киев), входит в… …   Википедия

  • Анд, Алексей Дмитриевич — Анд (Андреев) Алексей Дмитриевич Дата рождения: 1962 год(1962) Место рождения …   Википедия

  • Майоров, Марк Вениаминович — Майоров Марк Вениаминович …   Википедия

  • Обухов Яков Леонидович — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/19 октября 2012. Пока процесс обсужден …   Википедия

  • прагматизам — (грч. pragma дело, чин, дејство) фил. учење според кое вистинското мерило на секое сознание е исклучиво неговата практична вредност и корисност според него, вистинито е само она што има практична вредност, што го задоволува човекот и што му… …   Macedonian dictionary

  • 13.160 — Вібрація та удар і їх вплив на людину ГОСТ 26044 83 Вибрация. Аппаратура для эксплуатационного контроля вибрационного состояния энергетических гидротурбинных агрегатов. Общие технические требования ГОСТ 26875 86 Вибрация. Аппаратура переносная… …   Покажчик національних стандартів

  • Княжевич, Александр Максимович — министр финансов, род. 11 октября 1792 г. в Уфе, ум. 2 марта 1872 г. Отец его, сербский уроженец, прибыл в Россию в 1773 г. и был принят на службу в кавалергарды; впоследствии он состоял на гражданской службе прокурором верхнего земского суда,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Езда верховая* — Лошадь пошла под седло человека впервые в Азии; обыкновенно приписывают это скифскому племени сколотов. Европейцы заимствовали этот способ передвижения у персов, главным образом в военных целях, и сразу же достигли в этом отношении большого… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Университет — (от лат. universitas совокупность). В настоящее время с понятием У. соединяют представление о высшем учебном заведении, которое, имея целью свободное преподавание и развитие всех отраслей науки (universitas litterarum), независимо от их… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Форма обмундирования войск* — (официальное название одежды военнослужащих; состоит из шинели, мундира, штанов, головного убора и сапог) всегда имела и имеет некоторое сходство с платьем, носимым в данное время. В тех государствах, где имелось кастовое устройство, одежда касты …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Езда верховая — Лошадь пошла под седло человека впервые в Азии; обыкновенно приписывают это скифскому племени сколотов. Европейцы заимствовали этот способ передвижения у персов, главным образом в военных целях, и сразу же достигли в этом отношении большого… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»