Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

правила+приёма

  • 1 правила приёмки

    пра́вила прийма́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > правила приёмки

  • 2 правила приёмки

    пра́вила прийма́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > правила приёмки

  • 3 правила доведення

    ПРАВИЛА ДОВЕДЕННЯ у теорії аргументації - у традиційній формальній логіці система правил, які забезпечують виведення істинності тези з істинності аргументів. Всі П. д., визначаючись усіма логічними законами, характеризуються достатньої підстави законом. Розрізняють три види П. д.: щодо тези, щодо аргументів та щодо способу доведення. Напр., щодо тези формулюють такі П. д.: теза має бути визначеною і точно сформульованою; теза не повинна містити логічної суперечності; теза має бути тотожною сама собі протягом усього процесу доведення. Такі правила широко застосовують у змістових процесах міркування, але вони неефективні при побудові формального доведення. Тому сучасна формальна (математична) логіка надає П. д. більш спеціалізованого виразу.

    Філософський енциклопедичний словник > правила доведення

  • 4 правила приймання

    пра́вила приёмки

    Українсько-російський політехнічний словник > правила приймання

  • 5 правило

    I пр`авило
    пра́вило
    - порождающие правила
    - правила безопасности
    - правила обслуживания
    - правила подстановки
    - правила приёмки
    - правило буравчика
    - правило вывода
    - правило двойственности
    - правило дифференцирования
    - правило доказательства
    - правило заключения
    - правило затухания
    - правило золотого сечения
    - правило исключения
    - правило ложного положения
    - правило обобщения
    - правило отбора
    - правило отделения
    - правило приравнивания
    - правило произведения
    - правило сдвига
    - правило смешения
    - правило смещения
    - правило сумм
    - правило трапеций
    - правило устойчивости
    - правило фаз
    - решающее правило
    - тройное правило
    - цепное правило
    - эмпирическоое правило     II прав`ило
    техн.
    1) ( приспособление) прави́ло; ( руль - ещё) стерно́, кермо́
    2) (у баржи, плота) трепло́

    Русско-украинский политехнический словарь > правило

  • 6 правило

    I пр`авило
    пра́вило
    - порождающие правила
    - правила безопасности
    - правила обслуживания
    - правила подстановки
    - правила приёмки
    - правило буравчика
    - правило вывода
    - правило двойственности
    - правило дифференцирования
    - правило доказательства
    - правило заключения
    - правило затухания
    - правило золотого сечения
    - правило исключения
    - правило ложного положения
    - правило обобщения
    - правило отбора
    - правило отделения
    - правило приравнивания
    - правило произведения
    - правило сдвига
    - правило смешения
    - правило смещения
    - правило сумм
    - правило трапеций
    - правило устойчивости
    - правило фаз
    - решающее правило
    - тройное правило
    - цепное правило
    - эмпирическоое правило     II прав`ило
    техн.
    1) ( приспособление) прави́ло; ( руль - ещё) стерно́, кермо́
    2) (у баржи, плота) трепло́

    Русско-украинский политехнический словарь > правило

  • 7 метод

    МЕТОД ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження, теорія, вчення) - систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певник регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі і законів функціювання її об'єктів. М. окреслює та втілює шлях до істини, напрями ефективної діяльності, що ведуть до реалізації поставлених цілей, задає регулятиви та нормативні настанови пізнавального процесу. М. включає стандартні та однозначні правила (процедури), що забезпечують достовірність знання, яке формується. Такими правилами у математиці виступають, зокрема, алгоритми розв'язання задач; в природознавстві - настанови, що пов'язані з операціями вимірювання, емпіричної інтерпретації; в мистецтві - правила типізації, символізації, ідеалізації; в філософії - умови категоріального синтезу, ціннісно-нормативних оцінок тощо. Правила дії (операції, процедури) у своїх часткових специфікаціях можуть характеризувати не М., а методику. Прикладом тут може бути методика простої, випадкової та серійної вибірки при масових соціологічних опитуваннях. М. відрізняється від методики та техніки тим, що окрім технічної, процедурної частини включає також їх теоретичне усвідомлення та особливі пізнавальні принципи (напр., принцип системності, аналітичності, єдності якісних та кількісних характеристик, історизму чи презумпції осмисленості тощо). М. знаходиться в єдності з певного теорією чи теоріями. З боку цієї єдності М. виступає як методологічний підхід (напр., квантово-механічний чи програмно-цільовий). Але і сама теорія може розширюватись (Гегель) у М. Це пов'язано з тим, що теоретичні принципи М. мають ідейно-пізнавальне значення, а усвідомлення закономірностей, що розкриваються теорією, може бути перекладене у правила дії. Так, теорія імовірностей стає М. статистичного аналізу інформації. М. поділяють на всезагальні (типу діалектики, аналітичного, символіко-алегоричного підходів), особливі (на зразок логіко-дедуктивних, синергетичних чи алгебраїчних підходів) та специфічні (типу контент-аналізу в соціології чи парамагнітного резонансу в фізиці). Манера застосування певного М., прийоми його занурення в конкретний матеріал, порядок використання фундаментальних понять, його методологічні обробки утворюють стиль мислення. Єдність М. та стилю мислення становить методологічну свідомість певної галузі пізнання, або т. зв. "канон і органон" мислення,
    С. Кримський

    Філософський енциклопедичний словник > метод

  • 8 синтаксис логічний

    СИНТАКСИС ЛОГІЧНИЙ - розділ теоретичної логіки, що вивчає об'єктні логічні теорії: логіку висловлювань і логіку предикатів, різні формалізовані мови тощо як знакові формальні системи. С. л. формулює правила оперування символами та побудованими з них виразами; правила добору символів та створення алфавіту формальної системи; правила поєднання символів між собою і створення формул, виділення множини правильно побудованих формул; правила упорядкування формул і побудови формальних систем шляхом виведення одних формул з інших, що подається у вигляді знакових перетворень над записами. Такі формальні системи часто називають логістичними системами. С. л. займається лише комбінаторними властивостями символів безвідносно до їхнього смислу С. мислова інтерпретація логістичних систем вивчається в логічній семантиці Л. огістичні системи виступають знаряддям перебудови змістових наукових теорій у математиці, мовознавстві, кібернетиці тощо при розв'язанні проблеми їх обґрунтування.

    Філософський енциклопедичний словник > синтаксис логічний

  • 9 числення висловлювань

    ЧИСЛЕННЯ ВИСЛОВЛЮВАНЬ - пропозиційне числення - розділ математичної логіки, який за обсягом збігається з логікою висловлювань і є її формальною побудовою. Існує багато шляхів формальної побудови логіки висловлювань, тобто можливі різні Ч. в. Проте при побудові кожного Ч. в. треба насамперед визначити його мову, тобто вказати вихідні символи (знаки логічних операцій - λ v Z> для заперечення, кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації; пропозиційні змінні р, q, г...', дужки) і правила утворення формул із символів. В Ч. в. синтаксично визначаються правильно побудовані формули. Серед них вибираються аксіоми, що розглядаються як тавтології, тобто такі формули, які при всіх наборах значень для змінних, що їх складають, виявляються істинними. З аксіом за допомогою фіксованих правил виводу одержують теореми або доведені формули. Розрізняють класичне Ч. в. (яке містить у собі виключеного третього закон і класичне розуміння заперечення), а також різні некласичні Ч. в. Термін "Ч. в." вживають як синонім терміна "класичне числення висловлювань". Ч. в. становить основу формальної побудови всіх інших логічних теорій (див. числення предикатів), а завжди істинні формули Ч. в. використовуються як правила доведення наукових положень.

    Філософський енциклопедичний словник > числення висловлювань

  • 10 логіка формальна

    ЛОГІКА ФОРМАЛЬНА - наука, яка вивчає форми (схеми, способи) різноманітних міркувань. Її головна мета полягає в обґрунтуванні правильності чи неправильності способів отримання нового знання із уже наявного знання в процесі міркування. Будь-яке міркування складається з двох частин: засновків та висновку. Логіка як наука не займається встановленням їх істинності та хибності. Однак, якщо міркування побудоване правильно і при цьому воно спирається на істинні засновки, то його висновок завжди буде безумовно істинним Я. кщо ж правильний спосіб міркування застосувати до хибних засновків, то в результаті можна отримати як істинний, так і хибний висновок. Логічна форма міркування, його схема не залежить від його змісту. Логіку не цікавить, про що йдеться в міркуванні, її завдання - аналіз того, як воно побудоване. Схема міркування може бути правильною чи неправильною незалежно від його змісту. Розрізнення між змістом та формою міркування в логіці проводиться на основі застосування формального методу, який полягає в тому, що змістовним компонентам міркування ставляться у відповідність їх формальні аналоги. Для цього створюються спеціальні штучні мови, які отримали назву формалізованих (формальних) мов логіки. Ці мови будуються за строгими правилами, серед яких розрізняють правила утворення виразів (формул), правила перетворень виразів (формул) і правила інтерпретації виразів (формул). Формальний метод є основним методом сучасної логіки.

    Філософський енциклопедичний словник > логіка формальна

  • 11 walk

    1. n
    1) ходьба
    2) прогулянка пішки

    to go for a walk — піти погуляти; вийти на прогулянку

    3) крок

    at a walk! — військ. кроком!

    4) хода

    to know smb. by his walk — упізнавати когось за ходою

    5) місце для прогулянок
    6) стежка, доріжка, алея
    7) тротуар
    8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)
    9) обхід дільниці (листоношею)
    10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут
    11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія
    12) плантація (дерев)
    13) міжряддя
    14) процесія
    15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини
    16) парк; громадський сад
    17) спорт. спортивна ходьба
    2. v
    1) ходити; іти (пішки)
    2) гуляти, прогулюватися; походжати
    3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)
    4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

    to walk one's dog — вигулювати собаку, гуляти з собакою

    5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки
    6) доходитися
    7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором
    8) патрулювати вулиці
    9) блукати
    10) з'являтися (про привид)
    11) розм. змагатися в ходьбі
    12) марширувати; проходити урочистим маршем
    13) військ. здійснювати марш пішки
    14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати
    15) поет. поводитися, жити
    16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки
    17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів
    18) мор. ходити по шпилю
    19) валяти (вовну)
    20) декатирувати (тканину)

    walk about — прогулюватися, походжати

    walk around — блукати, бродити; ходити околясом

    walk away — піти геть; відходити, відводити; обігнати; залишити позаду; поцупити, украсти

    walk back — прийти назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати

    walk backward(s) — відступати; задкувати

    walk down — спускатися, сходити

    walk in — входити, заходити

    please walk in — будь ласка, заходьте

    walk into — розм. накидатися з жадобою (на їжу); розм. лаяти

    walk off — іти геть; відходити; відводити; поцупити, украсти

    walk on — іти вперед; продовжувати йти (ходити)

    walk out — виходити; розм. страйкувати; вийти на знак протесту (з організації тощо); демонстративно залишити (збори тощо); ушитися

    walk over — перейти, переступити; обійти; пройти наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третирувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати

    walk round — розм. легко перемогти, перевершити, побити (когось)

    walk up — підійти (впритул); ходити (гуляти) по; іти вгору, підніматися; сходити, видиратися

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the ties — розм. іти по шпалах

    * * *
    I [woːk] n

    to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

    at the walk! — вiйcьк. кроком!

    elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

    shambling walk — човгання, човгаюча хода

    to know smb by his walk — впізнавати когось по ході

    5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

    a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

    a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)

    6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)
    7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

    people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

    people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

    8) випас, вигін, для овець
    9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя
    10) = ropewalk
    11) дiaл. процесія
    12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади
    13) низький, сповільнений темп ( виробництв)
    15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла
    16) спорт, спортивна ходьба

    "fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

    17) вiйcьк. рух пішим порядком
    18) фiз. блукання
    II [wxːk] v
    1) ходити, йти пішки

    shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

    don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)

    3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки
    4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

    to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)

    6) з'являтися, бродити ( про привид)
    8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати
    9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш
    10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

    to walk in love — бібл. поступати по любові

    to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

    walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

    to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

    to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

    walk while you have the light — ходіть, поки є світло

    to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

    11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів
    12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі
    14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the floor — ходити назад, вперед

    to walk the ties — eл. йти по шпалах

    to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

    to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось

    to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

    don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

    to walk the plank — див. Plank II

    III [wxːk] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > walk

  • 12 вивід

    ВИВІД - логічна побудова, яка виникає внаслідок застосування відповідних правил для впорядкування певної сукупності суджень таким чином, що це перетворює її на послідовний ланцюг взаємопов'язаних тверджень. Правила впорядкування суджень називаються правилами В. Кінцевий результат цієї послідовності, висновок, також називають "В.". Правила В. задаються схемою: "якщо (у В.) є висловлювання А1,...Ап, то можна одержати висловлювання В.". Конкретний вигляд В. залежить від типу логічного мислення, в якому він будується. У математичній логіці логічний В. формалізується. Внаслідок строгої формалізації поняття "В." і "доведення" стають математичними об'єктами і їх можна вивчити науковими методами. Результати дослідження в теорії формального В. відіграли важливу роль у вивченні основ математики, зокрема, завдяки їм стало можливим використовувати для пошуку доведення обчислювальні машини. В. у математичній логіці - формалізація поняття "В.", що її здійснюють при побудові формальної системи логістичним методом.

    Філософський енциклопедичний словник > вивід

  • 13 применять

    применить
    1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;
    2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;
    3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;
    4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].
    * * *
    несов.; сов. - примен`ить
    1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)
    2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати
    3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого)

    Русско-украинский словарь > применять

  • 14 дедукція

    ДЕДУКЦІЯ (лат. deductio, від deduco - відводжу, виводжу) - у традиційній логіці перехід від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила логічним шляхом з одних положень, як істинних, з необхідністю виводиться нове істинне положення. Логічною підставою дедуктивного висновку є аксіома: "Все, що стверджується або заперечується відносно якогось класу предметів у цілому, стверджується або заперечується відносно окремих предметів цього класу". Дедуктивні умовиводи бувають категоричними, умовними і розділювальними. Д. має також значення методу дослідження. При цьому методі окреме пізнається на основі знання загальної закономірності О. собливо широкого значення дедуктивний метод набув при побудові наукових теорій. Різновидом дедуктивного методу є аксіоматичний метод. Теорію Д. вперше створив Аристотель. Для філософів XVII - XVIII ст. характерне протиставлення Д. індукції. У сучасній логіці Д. розуміється як формальний засіб, який забезпечує виведення істинних висновків із істинних засновків.

    Філософський енциклопедичний словник > дедукція

  • 15 policy

    n
    1) політика

    home (domestic, internal) policy — внутрішня політика

    big stick policy — амер. політика великого кийка

    2) лінія поведінки, курс
    3) політичність, розсудливість
    4) хитрість, спритність
    5) страховий поліс
    6) тж pl парк (при садибі, маєтку)
    7) амер. азартна гра
    * * *
    I n
    2) політика, лінія поведінки, курс; установка; стратегія

    policy authority — директивний орган; система; методика; правила

    3) політичність, розсудливість; хитрість, спритність; проникливість; далекоглядність; практичність; передбачливість
    4) pl; дiaл. парк ( при садибі або маєтку)
    5) правління; уряд
    II n

    floating /running/ policy — генеральний поліс

    2) cл. вид азартної гри ( у числа)

    English-Ukrainian dictionary > policy

  • 16 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 17 логіка часу

    ЛОГІКА ЧАСУ - розділ сучасної логіки, в якому досліджуються особливості міркувань про існуючі в часі сутності: об'єкти, дії, процеси. Особливих засобів логічного аналізу потребують т. зв. часові висловлювання, які залежно від часу можуть змінювати істиннісну оцінку. Л.ч. будується на основі "нечасової" логіки (класичної, багатозначної та ін.), до якої додають аксіоми та правила висновку, що описують дедуктивні якості тверджень з виразами "буде вірно, що...", "було вірно, що...", "завжди вірно, що...", "буде вірно за... одиниць часу, що..." та ін. Ці вирази вважаються модальними операторами, як і вираз "можливо, що...". Прикладом формального закону Л.ч. може бути твердження: "Якщо щось існує, то завжди буде вірно, що воно існувало". Л. ч. є основою при побудові логіки дії, логіки норм, деонтичної логіки, логіки практичних міркувань. Результати досліджень Л. ч. застосовуються у мовознавстві, біології, психологи, кібернетиці, при розробці програм для комп'ютерів.

    Філософський енциклопедичний словник > логіка часу

  • 18 очевидність

    ОЧЕВИДНІСТЬ - безпосередня даність істинності деяких видів знань на противагу іншим, істинність яких встановлюється шляхом застосування спеціальних процедур доведення. До них належить знання, що відображає доступні безпосередньому чуттєвому спогляданню предмети чи явища дійсності і приймає вигляд простих фактів, або знання, що закріплює в свідомості багатовіковий досвід людства і набуває значення аксіом, напр., аксіоми геометрії Евкліда, деякі правила логіки. Очевидне істинне знання виступає базовим при встановленні істинності знань вищих рівнів. Історично виділяють чуттєву О., що ґрунтується на свідченнях органів чуттів, і раціональну О., яка базується на здатності розуму узагальнювати людський досвід і постулювати як істинні окремі положення науки різного ступеня абстрактності. Деякі філософські системи надають перевагу то тому, то тому різновиду О., нерідко протиставляючи їх. Так, якщо філософія Декарта надмірно завищує пізнавальну роль раціональної О., то філософія Бекона те саме чинить щодо чуттєвої О. В реальному процесі пізнання чуттєва і раціональна О. доповнюють одна одну, перебуваючи в органічній єдності. Однак і в такому поєднанні роль О. як засобу встановлення істинності знання досить обмежена. Тому в науковому пізнанні при обґрунтуванні істинності положень науки на О. покладаються мало, а застосовують вивірені складні системи доведення.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > очевидність

  • 19 policy

    I n
    2) політика, лінія поведінки, курс; установка; стратегія

    policy authority — директивний орган; система; методика; правила

    3) політичність, розсудливість; хитрість, спритність; проникливість; далекоглядність; практичність; передбачливість
    4) pl; дiaл. парк ( при садибі або маєтку)
    5) правління; уряд
    II n

    floating /running/ policy — генеральний поліс

    2) cл. вид азартної гри ( у числа)

    English-Ukrainian dictionary > policy

  • 20 walk

    I [woːk] n

    to go for a walk — піти погуляти, вийти на прогулянку

    at the walk! — вiйcьк. кроком!

    elastic [easy, clumsy] walk — пружна [легка, незграбна]хода /хода/; dignified walk величава хода

    shambling walk — човгання, човгаюча хода

    to know smb by his walk — впізнавати когось по ході

    5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

    a walk in a garden — садова доріжка; тротуар; алея

    a walk of chestnuts — каштанова алея; бульвар; галерея; колонада, портик; прохід (між рядами крісел, лав)

    6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)
    7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

    people in the humbler walk s of life — люди, що займають скромне положення в суспільстві

    people from /in/ all walk s of life — представники всіх шарів суспільства /всіх професій/

    8) випас, вигін, для овець
    9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя
    10) = ropewalk
    11) дiaл. процесія
    12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади
    13) низький, сповільнений темп ( виробництв)
    15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла
    16) спорт, спортивна ходьба

    "fast-slow" walk — ходьба змінним темпом

    17) вiйcьк. рух пішим порядком
    18) фiз. блукання
    II [wxːk] v
    1) ходити, йти пішки

    shall we walk it? — підемо пішки? гуляти, прогулюватися; проходжуватися

    don't run walk — не біжи, йди кроком; пускати кроком ( коня)

    3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки
    4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

    to walk post — вiйcьк. обходити ( свій) пост; унів. патрулювати вулиці ( про проктор)

    6) з'являтися, бродити ( про привид)
    8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати
    9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш
    10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

    to walk in love — бібл. поступати по любові

    to walk by /after/ a rule — діяти за правилом, керуватися правилом

    walk" after the flesh — вдаватися до плотської насолоди; бібл. покорятися плоті

    to walk after the spirit — жити духовним /праведним/ життям

    to walk by faith — жити вірою або по заповітах віри; бібл. ходити

    walk while you have the light — ходіть, поки є світло

    to walk with God — ходити перед Богом; вести праведне життя, жити по заповітах Божим; спілкуватися з Богом

    11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів
    12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі
    14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

    to walk the boards — виступати на сцені; бути актором

    to walk the floor — ходити назад, вперед

    to walk the ties — eл. йти по шпалах

    to walk heavy — користуватися владою /впливом/; займати високе положення в суспільстві; мати можливість наказувати, залякувати; величатися, напускати на себе важливий вигляд

    to walk in on smb — уломлюватися до когось; приголомшити когось; застати зненацька когось

    to walk in golden /in silver/ slippers — = їсти на сріблі, купатися в золоті

    don't run before you can walk — = не забігайте вперед; не передбачайте подій

    to walk the plank — див. Plank II

    III [wxːk] v; діал.

    English-Ukrainian dictionary > walk

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Приёмочный статистический контроль —         совокупность статистических методов контроля массовой продукции с целью выявления её соответствия заданным требованиям. П. с. к. действенное средство обеспечения доброкачественности массовой продукции.          П. с. к. проводится на… …   Большая советская энциклопедия

  • Правила Инга — (Ing’s SST Laws of Wei Chi) один из вариантов свода правил игры го (вейчи). Разработан основателем фонда Инга Ином Чанци. Содержание 1 Проблемы «старых» правил 2 Цели и принципы правил Инга …   Википедия

  • Правила игры во флорбол — устанавливаются Международной федерацией флорбола. Изменения в правила вносятся каждые четыре года на основе многоступенчатой системы тестирования и согласования[1]. Действующая редакция была утверждена в 2010 году[2]. Содержание 1 Основные… …   Википедия

  • Правила AGA — Правила AGA  правила игры го, разработанные в Американской ассоциации го и применяемые на турнирах, проводимых этой ассоциацией. Существуют с 1966 года, последние изменения внесены в 2004 году. Особенности правил Правила AGA разработаны для… …   Википедия

  • Правила Magic: The Gathering — В данной статье излагаются основы правил коллекционной карточной игры Magic: The Gathering на русском языке. Полные правила, правила для начинающих, FAQ и другая официальная информация на английском языке находятся по адресу [1]. В игре участвует …   Википедия

  • Правила техники безопасности —         в горнодобывающей промышлен ности (a. safety rules, safety regulations; н. Sicherheitsvorschriften; ф. reglement de securite; и. reglas de tecnica de seguridad) правовые нормы, предусматривающие мероприятия по обеспечению безопасных и… …   Геологическая энциклопедия

  • Правила Тромпа — Правила Тромпа  Тейлора (также называемые иногда «The logical rules of go»  «Логичные правила го»)  свод правил игры го, построенный Джоном Тромпом и Биллом Тейлором для разработки компьютерных программ, играющих в го. Отличаются… …   Википедия

  • Правила визуальных полётов — Правила визуальных полётов, ПВП (англ. Visual flight rules, VFR)  совокупность авиационных правил и инструкций, предусматривающих ориентирование экипажа и выдерживание безопасных интервалов путем визуального наблюдения за линией… …   Википедия

  • Правила Фейнмана — в квантовой теории поля правила соответствия между вкладами определенного порядка теории возмущений в матричные элементы матрицы рассеяния и диаграмм Фейнмана. Регулярный вывод правил Фейнмана основан на применении теоремы Вика для… …   Википедия

  • Правила Тромпа — Тейлора — Правила Тромпа  Тейлора (также называемые иногда «The logical rules of go»  «Логичные правила го»)  свод правил игры го, построенный Джоном Тромпом и Биллом Тейлором для разработки компьютерных программ, играющих в го. Отличаются… …   Википедия

  • Правила Тромпа-Тейлора — (также называемые иногда «The logical rules of go» «Логичные правила го») свод правил игры го, построенный Джоном Тромпом и Биллом Тейлором для разработки компьютерных программ, играющих в го. Отличаются предельной лаконичностью и формальной… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»