правдивість

1) (в речах) правдивість (-ости), щирість, вірність на слові;

2) (праведность) правдивість, справедливість, праведність (-ости);

3) (верность) правдивість, справедливість, вірність (-ости). -вость в изображении действительности - правдивість, вірність що-до малювання дійсности. Нет оснований сомневаться в -сти его показаний - нема підстав не йняти віри правдивості (справедливості), бути непевним що-до правдивости (справедливости) його свідченнів.

* * *

1) (основательность) справедливість, правдивість, слушність (-ости). -ность соображений - правдивість міркованнів. -ность доводов - слушність доводів;

2) правильність, поправність, доладність, регулярність, ретельність (-ости). -ность речи, перевода - правильність, поправність мови, правильність, вірність перекладу. -ность черт лица - правильність, доладність рис (пругів) обличчя. -ность чертежей - правильність, вірність, ретельність рисунків. -ность характеристики - справедливість, вірність характеристики. Срв. Правильный.

* * *

1) вірність, незрадність. [Вірність мужові];

2) певність [Для певности візьми з нього розписку. Для більшої певности піду я з ним сам];

3) правдивість, згідність. Засвидетельствовать верность - засвідчити правдивість. Верность оригиналу - згідність із первописом.

* * *

1) ві́рність, -ності, ві́дданість, незрадли́вість, -вості; щи́рість, -рості

2) ві́рність, наді́йність, пе́вність

3) пра́вильність, слушність

4) ві́рність, несхи́бність, нехи́бність

1) правдоподібність

2) імовірність

3) достовірність, правдивість, життєвість

4) pl вигадка

* * *

1) імовірність; правдоподібність; the - of the tale правдоподібність цієї розповіді; beyond the bounds of verisimilitude зовсім неправдоподібний; the verisimilitudeof a dream виразність сну; = сон як наяву

2) чисто зовнішня правдоподібність

3) літ., мист. життєвість, вірогідність, правдивість; the verisimilitude of Shakespeare characters життєвість шекспірівських образів

4) pl. вигадка, видимість істини; verisimilitudes of fіctіon вигадки романістів

1) вірність, відданість; лояльність

2) достовірність

3) чесність, правдивість

* * *

1) вірність, відданість; лояльність

2) вірогідність

3) чесність, правдивість

1) чесність

2) правдивість; щирість; прямота

3) чеснота, цнота; порядність, доброчесність

4) бот. лунарія, місячник

* * *

1) чесність

2) правдивість; щирість

3) icт. цнотливість; порядність

4) лунарія, місячник ( рослина)

(цілковита) певність, (цілковита) правдивість, достометність, вірогідність (р. -ости); (проверенность) перевіреність. [Кажуть то так, а на певність - не знаю (М. Вовч.). Правдивість тих чуток я перевірив].

* * *

істинність, правдивість, справедливість (-ости); см. Правдивость 3. -ность этого мнения, учения - правдивість цієї думки, цього учення (науки).

* * *

1) правдивість

2) вірність, правильність, точність

* * *

1) правдивість

2) вірність, правильність, точність

1) правдивість

2) точність, достовірність

3) правда; правдоподібна думка

* * *

1) правдивість; a man of perfect veracity бездоганно правдива людина; а veracity of soul щиросердна прямота; a wіtness of unquestіoned veracity свідок, що заслуговує безумовної довіри

2) вірогідність, точність; the veracity of a report вірогідність повідомлення; точність передачі (ч.иїх-н. слів)

3) правда, істина

n ж. ім'я

Веріті

* * *

1) істина, правда; реальність, дійсність; verity and falsіty істина і неправда, правда і кривда; to attest the verity of the presіdentіal sіgnature завірити дійсність підпису президента; these thіngs are verіtіes такі факти; таке дійсне положення речей

2) вірність, правильність, правдивість ( твердження)

3) чесність, правдивість

1) істина, правда; реальність, дійсність; verity and falsіty істина і неправда, правда і кривда; to attest the verity of the presіdentіal sіgnature завірити дійсність підпису президента; these thіngs are verіtіes такі факти; таке дійсне положення речей

2) вірність, правильність, правдивість ( твердження)

3) чесність, правдивість

непідробленість, не(з)фальшованість, нефальшивість; невдаваність, нелукавість, справжність, правдивість, справдешність, щирість (-ости); срв. Неподдельный.

* * *

1) непідро́бленість, -ності

2) непідро́бність, невда́ваність, неуда́ваність, непідро́бленість; щи́рість, -рості

ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ - 1) осмислені моральною свідомістю, етично обґрунтовані належні доброчесності й відповідні їм норми поведінки (мудрість, мужність, толерантність, вірність, правдивість, щирість та ін.); 2) узагальнений зміст основних етичних понять (добро і зло, справедливість, щастя, гідність, честь, обов'язок тощо) і принципів (альтруїзм, гуманізм, благоговіння перед життям та ін.); 3) безпосередньо значимі для людини універсальні зразки, вимоги, ідеали моралі, які мають самостійний статус, схвалюються суспільною думкою, знаходять втілення в праві, релігії, мистецтві, філософії. В межах класичної філософської традиції буття і цінність мислилися як нероздільні, і, отже, моральна аксіологія поставала як невід'ємна від онтології. Тривалий час Ц. м. розглядалися як ієрархічно підпорядковані в межах більш глобальних ціннісних систем і не набували значення універсальних і самодостатніх. Теоретико-концептуальне обґрунтування автономії моралі вперше здійснене Кантом. Зростаюча автономія Ц. м. пов'язана із збільшенням їх авторитетності й впливовості як особливого способу нормативної регуляції, поширенням моральної оцінки і самооцінки на різноманітні сфери життєдіяльності людей. Продуктивність моральної оцінки на основі загальнокультурних ціннісних орієнтацій обумовлює виникнення локальних культурно обумовлених систем Ц. м., що адаптовані до наявного стану суспільної, масової, групової психології. Внаслідок соціокультурної динаміки певні Ц. м. можуть ставати визначальними, або ж втрачати свою вагомість, регулятивну цілевідповідність. В натуралістично орієнтованій аксіології і етиці Ц. м. займають, як правило, вищий щабель в ієрархії цінностей культури. Теологічний підхід до визначення природи Ц. м. переважав у минулі культурно-історичні епохи і залишається досить авторитетним у XX ст. В питанні про співвідношення релігійних цінностей і Ц. м. багато хто з мислителів XX ст. (Тейяр де Шарден, Шелер, Бердяєв та ін.) віддавали перевагу релігійним. У філософії Гартмана намагання звільнити аксіологію від релігійних передумов породжує проблему незалежного існування сфери цінностей. У сучасній етиці намагання втілити інтерсуб'єктивні загальнозначущі смисли обумовлює пошук абсолютних, непроминальних етичних максим. Пристосування їх до конкретно-історичних умов, згідно з потребами функціонування соціуму, призводить до поділу їх на обов'язкові для всіх у практичному поведінковому сенсі, обов'язкові для всіх у сенсі ідеальної належності, найвищі, що уособлюють героїчний етос ("моральну розкіш", за висловом П. Сорокіна) і як такі не можуть бути загальнообов'язковими (самопожертва, подвижництво тощо). Ефективність сучасних стратегій суспільного розвитку залежить як від особистісного чинника (засвоєння Ц. м. як особистих поведінкових регулятивів), так і універсального, що враховує глобально-планетарний вимір сучасних цивілізаційних процесів. Серед основоположних цінностей набувають пріоритету - "благоговіння перед життям" (Швейцер), індивідуальне конечне існування людини як "Іншого" (Левінас) тощо.

n ж. ім'я

Труд

* * *

1) правда

2) правдивість; щирість

3) точність, відповідність

4) тex. точність установки

5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)

6) peл. Бог ( у християнському віровченні)

••

1) правда

2) правдивість; щирість

3) точність, відповідність

4) тex. точність установки

5) фiз. "істина" ( характеристика кварк)

6) peл. Бог ( у християнському віровченні)

••

1) імовірність; правдоподібність; the - of the tale правдоподібність цієї розповіді; beyond the bounds of verisimilitude зовсім неправдоподібний; the verisimilitudeof a dream виразність сну; = сон як наяву

2) чисто зовнішня правдоподібність

3) літ., мист. життєвість, вірогідність, правдивість; the verisimilitude of Shakespeare characters життєвість шекспірівських образів

4) pl. вигадка, видимість істини; verisimilitudes of fіctіon вигадки романістів

1) похилість, нахилість (-лости), нахилення чого. -ность эклиптики - нахилення екліптики;

2) (склонность к чему) нахил (-лу), нахильність, схильність (-ости), нахилок (-лку), уподобання до чого. [Має прирожденний нахил до формалізму (Доман.). Патологічні нахили (Виннич.). Жандармські, панські нахильності (Грінч.). Боротьба з своїми власними нахильностями (Рада). Схильність вишукувати правдивість там, де нам подобається (Наш). Придушити вроджений нахилок до свого рідного (Франко)]. Хорошие, дурные -сти - добрі, лихі нахили (нахильності), нахильність до доброго, до лихого. Преступные -сти - злочинні нахили (нахильності). Животные -сти - тваринні (тваринячі звірячі) нахили (нахильності).

* * *

1) ( склонность) на́хил, -у, схи́льність, -ності

2) (наклонное положение, покатость) похи́лість, -лості

справедливість, правдивість, автентичність (-ости). [Автентичність рукопису]. Книги сомнительной -ности - книжки непевної автентичности (непевні книжки).

* * *