Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

права)

  • 81 правопоражение

    правопозбавлення, позбавлення прав, утрата прав.
    * * *
    юр.
    позба́влення прав, пора́ження у права́х

    Русско-украинский словарь > правопоражение

  • 82 предписание

    -ска
    1) (действ.) припис (-су), приписання;
    2) (приказ) припис, наказ (-зу). [Приписи гігієни (Фр.). Приписи закону (права). Приписи етики (Л. Укр.)]. По -нию врача - з припису (за приписом, з наказу) лікаря. Во исполнение, -ния - виконуючи припис.
    * * *
    1) ( приказание) нака́з, -у; ( распоряжение) розпоря́дження
    2) (предложение соблюдать что-л.) при́пис, -у, приписа́ння, припи́сування

    Русско-украинский словарь > предписание

  • 83 презирать

    презреть
    1) кого, что (пренебрегать, считать ничтожным) - гордувати, згордувати, гордити, погорджувати и -джати, погордити ким, чим, зневажати (поневажати), зневажити кого, що, нехтувати, знехтувати ким, чим и кого, що, ганьбувати, зганьбувати ким; см. Пренебрегать. [Мову українську серед панства за мужицьку мали й гордували нею (Єфр.). Погорджує недужим і дітвора (Св. П.). Їх я зневажаю з цілого серця (Крим.). Святі права зневаживши народні, мене замкнули у темницю (Грінч.). Чи моєю маткою ганьбуєш? (Чуб.)]. -рать почести, богатство, славу - погорджувати шаною, багатством, славою;
    2) что (считать нипочём, не бояться) - не дбати про що, на що, не вважати на що, не боятися чого. Презирать угрозы, опасность, смерть - не вважати (не дбати) на погрози, на небезпеку, на смерть, не боятися погроз, небезпеки, смерти. [Ой п'є вдова, гуляє, вона на смерть не дбає], Презираемый - нехтуваний, погорджуваний від кого (кем). Презренный (прич.) - погоджений, згордований, з[по]неважений, (сильно) упосліджений від кого. -ться - зневажатися, поневажатися, нехтуватися, бути з[по]неваженим, знехтуваним.
    * * *
    несов.; сов. - презр`еть
    1) (несов.: относиться с презрением) ста́витися з прези́рством (до кого-чого); ( считать недостойным уважения) зневажа́ти (кого-що), гордува́ти, пого́рджувати и погорджа́ти (ким-чим), поневажа́ти (кого-що), диал. ганьбува́ти (ким-чим); диал. упосліджа́ти и упослі́джувати (кого-що)
    2) (считать недостойным внимания; отвергать; не бояться) не́хтувати, зне́хтувати и поне́хтувати (кого-що, ким-чим); ( пренебрегать) зневажа́ти, знева́жити (кого-що)

    Русско-украинский словарь > презирать

  • 84 пренебрежение

    (дейст. и состоян.) нехтування, знехтування ким, чим, гордування, погорджування, погордження ким, чим, занехаяння, занедбання кого, чого зневажання, зневаження, упосліджування, упослідження, легковаження кого, чого, гребання ким, чим, (состоян.) погорда, зневага (незвага, неувага) до кого, до чого или кому, чому, поневірок (- рка), поневірка; срв. Презрение. [Шляхетське гордування простими громадянами (Куліш). Державний централізм, з його нехтуванням, з його неувагою до місцевого життя (Єфр.). З занедбанєм усяких приписів гіґієни (Франко). Легковаження чужого права (Ор. Лев.). Зоя з ледві помітною зневагою дивилася на нього (Крим.). Сказала з нехтуванням жінка (Неч.- Лев.)]. -ние к самому себе - зневага до себе, самозанедбання. -ние к людям - зневага до людей. -ние к своим, обязанностям - занедбання своїх обов'язків, (з)нехтування своїми обов'язками. Оказывать, -ать -ние кому-нб. - зневажати, зневажити кого; см. Пренебрегать. Оставить в -нии кого-нб. - занедбати, занехаяти кого, що. Оставленный в - нии - занедбаний, занехаяний. Впасть в -ние - піти у занедбання, у поневірку (у поневірок). Жить в -нии - жити в поневірці (Л. Укр.), в поневірянні. Вызвать -ние к чему- нб. - в погорду привести що. Подвергать кого-нб. -нию - кидати кого на нехтування. [Кидати на нехтування я нікого не хотів (Кониськ.)]. Закон в -нии - право (закон) в занедбанні, у зневазі. С -нием смотреть на кого, относиться к кому, чему - з погордою (з зневагою) дивитися на кого, на що, ставитися до кого, до чого.
    * * *
    1) (кем-чем, к кому-чему, чего - действие) зневажа́ння, знева́ження (кого-чого), знева́га (до кого-чого), гордува́ння (ким-чим), пого́рда (до кого-чого); гре́бування (ким-чим); не́хтування, зне́хтування (кого-що, ким-чим); занедба́ння, зане́дбування, занеха́яння (кого-чого)
    2) ( презрение) знева́га, пого́рда

    Русско-украинский словарь > пренебрежение

  • 85 преполовение

    1) см. Половина, Средина;
    2) праздник -ния, преполовениев день (среда 4-ой недели по Пасхе) - права или переплавна середа.
    * * *
    1) ( середина) сере́дина
    2) ( праздник) церк. пра́ва (перепла́вна) середа́

    Русско-украинский словарь > преполовение

  • 86 привлекаться

    привлечься
    1) см. Приволакиваться;
    2) притягуватися, притягатися, притягнутися, притягтися до кого, до чого, вабитися, повабитися, надитися, понадитися до кого, на що, привертатися, привернутися до кого, до чого, прихилятися, прихилитися до кого. [Притягуватися до праці]. -влекаться к (судебной) ответственности, к суду - притягатися до права, до відповідальности, на суд, позиватися, бути позваним. -влекаться к делу, юрид. - притягатися, бути притягненим до справи.
    * * *
    1) притяга́тися и притя́гуватися; залуча́тися; приверта́тися
    2) прива́блюватися
    3) прихиля́тися; приверта́тися

    Русско-украинский словарь > привлекаться

  • 87 привлечение

    при[за]тягування и притягання, приваблювання, принаджування; приєднування, залучування и залучання, привертання, закликування, закликання кого до чого, окон. притягнення, приваблення, принадження, приєднання, залучення, привернення, за[по]кликання кого до чого. -влечение к (судебной) ответственности, к суду - притягнення до права, до відповідальности; до суду, на суд. -влечение к делу, юрид. - притягнення до справи.
    * * *
    1) притя́гнення, (неоконч д.) притяга́ння; залу́чення, залуча́ння; приве́рнення, (неоконч. д.) приверта́ння
    2) прива́блення, прива́блювання; зна́джування
    3) прихи́лення, прихиля́ння; приве́рнення, приверта́ння

    Русско-украинский словарь > привлечение

  • 88 приговаривать

    приговорить
    1) примовляти, примовити, приказувати, приказати, приповідати, приповідувати, приповісти, приговорювати, приговорити. [Старий грає, примовляє (Шевч.). Устроми в ополонку хвіст та й приказуй: ловись, рибко, мала і велика (Рудч.). Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати (Голов.)];
    2) См. Подряжать; Нанимать, Договаривать 2;
    3) (присуждать кого к чему) присуджувати, присудити кого до чого, вирікати, виректи кому що, засуджувати, засудити кого у що, на що. [Присудити до кари. Суд вирік йому двацять років каторги (Васильч.). Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили (Чуб.)]. -рить к лишению всех прав состояния - присудити до втрати (права) стану… -рить к тюремному за ключению с поражением в правах - присудити до тюрми кого (виректи в'язницю кому) з позбавленням прав. -рить к десяти годам, каторги, принудительных работ - присудити десять років каторги, примусової праці (роботи). -рить к ссылке - присудити до заслання. -рить к изгнанию - банітувати. -рить к смертной казни - засудити на смертну кару, виректи кару на горло. -рить к смертной казни через повешение - присудити до шибениці. -рить к расстрелу - присудити до розстрілу, виректи розстріл. Приговорённый - присуджений, засуджений. -ный к смертной казни - присуджений до смертної кари, засуджений на смертну кару, на горло, стратенець (-тенця).
    * * *
    несов.; сов. - приговор`ить
    1) ( выносить приговор) прису́джувати, присуди́ти и попрису́джувати; ( осуждать) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати и осуджа́ти, осуди́ти

    приговори́ть больно́го к сме́рти — перен. ви́знати, що хво́рий ма́є поме́рти

    2) (несов.: говорить, сопровождая какое-л. действие) примовля́ти; прика́зувати, пригово́рювати; диал. приповіда́ти
    3) (решать, постановлять) приріка́ти, приректи́

    Русско-украинский словарь > приговаривать

  • 89 приданое

    посаг (-гу), віно, придане (-ого). [На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте (Чуб.). З віном дівці не сидіти (Ном.). Взяв за нею придане (Звиног.)]. -ное из одежды и домашней утвари - виправа. [Виправу добру дали за дочкою (Липов.)]. Давать, дать в -ное - надавати, надати що за ким. [Що за нею надано? (Драг.)]. Давать, дать -ное - вінувати, відвінувати, вивінувати (о мног. повідвіновувати), упосажувати, упосажити, випосажити. Письменное условие о -ном - віновий запис. Получивший в -ное что-н. - упосажений, випосажений чим.
    * * *
    1) по́саг, -у, ві́но;(одежда, домашняя утварь невесты) ви́права и випра́ва

    Русско-украинский словарь > приданое

  • 90 признавать

    признать
    1) что, кого (брать за истину) - визнавати, визнати, признавати, признати, узнавати, узнати що, кого. [Вони не визнавали римських богів і всього старого ладу (М. Лев.). Я визнаю свою помилку. Він не визнає ніяких обов'язків. Я признаю єдиного лиш бога (Крим.). Хто признає мене перед людьми, і я признаю його перед отцем моїм (Єванг.). Ти сама признала свою провину (Л. Укр.). Загальна маса великий за ним (Коцюбинським) узнавала талант (Єфр.)]. -вать за кем что - признавати кому що и визнавати, узнавати за ким що. [Всякому народові признають його право, а українцям - зась (Стебн.). Хоч не маєм театру, йому признаємо славу першого комедіянта (Франко). А чи визнають вони за нами які-небудь непорушні права? (Крим.)]. -вать, -нать кого, что (признаваться, к кому, к чему) - признаватися, признатися до кого, до чого. [Ми на ярмарку стрілися, то він і признавсь до мене (Липов.). Василь признався до того ножа. Надто вже багато людей призналося до тієї думки (О. Пчілка). Це його обов'язок, коли він тільки признається до якихсь обов'язків (Н. Рада). Образа була-б для бога, якби хто признався до нього для хвилевої користи (Л. Укр.). Вони до мене не признаються, бо дуже багаті, а я вбогий];
    2) -вать, -знать кого, что кем, каким, чем (считать) - визнавати, визнати, вважати, вважити, узнавати, узнати кого за кого, за якого, що за що (и редко ким, чим); см. Считать. [Сучасники не визнавали його за генія. Міклошич завсігди визнавав українську мову за самостійну (Грінч.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -знаю это полезным - визнаю це за корисне. -нать что-л. нужным, необходимым - визнати щось за потрібне, за необхідне. -наю за благо - при[ви]знаю за добре;
    3) кого, что (узнать, распознать) - пізнавати, пізнати, угадувати, угадати кого, що; см. Узнавать. [В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? (Франко). Чи зостріне, що пізнає Катерину, привітає сина? (Шевч.)]. Признанный -
    1) визнаний, признаний, узнаний;
    2) визнаний, вважений, узнаний за кого, за що;
    3) пізнаний, угаданий.
    * * *
    несов.; сов. - призн`ать
    1) визнава́ти, ви́знати, признава́ти, призна́ти; (несов.: считать) вважа́ти
    2) (узнавать, опознавать) пізнава́ти, пізна́ти, признава́ти, призна́ти

    Русско-украинский словарь > признавать

  • 91 принадлежать

    1) кому - належати, -ся, приналежати, -ся кому. [Увесь край належав Вишневецьким (Стор.). Ми сами боронити потрапим ті права, що належаться нам (Л. Укр.). Я приналежу жінці (Куліш)];
    2) к чему (относиться) - належати, -тися до чого. [Даний твір не належить до письменства (Єфр.). До якої партії він належить? Він не належить до ворогів суспільности (Крим.). Вони належаться до иншої національности (Н.-Лев.). Це питання належить(ся) до філософії]. -жать к числу кого, чего, к числу тех, таких - належати(ся) до кого, до чого, до тих, до таких. [Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні (Грінч.). До таких людей належав і він].
    * * *
    нале́жати, принале́жати

    Русско-украинский словарь > принадлежать

  • 92 пространный

    просторий, обшир(н)ий, (о речи, письме) широкий. [Земля наша простора. Обшир(и)і ліси, степи. У широкій промові народні права боронив (Самійл.)].
    * * *
    1) ( большой) вели́кий; ( обширный) широ́кий; ( просторный) просторий, розло́гий
    2) (об устном или письменном изложении: длинный) [на́дто, зана́дто, ду́же] до́вгий; предо́вгий; довжеле́зний, довже́зний; ( подробный) [на́дто, зана́дто, ду́же] широ́кий, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дний; ( полный разглагольствования) просторі́куватий

    Русско-украинский словарь > пространный

  • 93 Законоблюститель

    законодоглядач, законодоглядник, доглядач (сторож) права (закону).

    Русско-украинский словарь > Законоблюститель

  • 94 Законоисполнитель

    виконавець закону, права.

    Русско-украинский словарь > Законоисполнитель

  • 95 Канонист

    каноніст (-та) и каноніста (-ти), знавець церковного права.

    Русско-украинский словарь > Канонист

  • 96 Лебедёк

    лебедик, лебедонько, лебедочко, лебедець; срвн. Голубчик 2. [Ох, лебедики, бодай і не казати, - нема в нас у Немирові ні права, ні суда (Тобіл.). Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами (Пісня)].

    Русско-украинский словарь > Лебедёк

  • 97 Непросроченный

    непрострочений, незадавнений, непередавнений. [Непередавнені права (Франко)].

    Русско-украинский словарь > Непросроченный

  • 98 Определять

    определить
    1) визначати, визначувати, визначити, назнаменати. [Парламент має визначувати права й обов'язки громадян республіки. Шевченко назнаменав широкі гряниці нашому духові народньому (Куліш)]. -лить широту и долготу местности - визначити широту і довготу місця. -лять достоинство, ценность чего - визначати вартість чого;
    2) (о суде, правительстве) присуджувати, присудити, декретувати, здекретувати, вирекати, виректи. [Позиваю його, а що судці присудять, того ще не знати. Яку-б кару ледачому здекретувати? (Куліш). Смерть вирекали за крадіжку запорожці];
    3) (на должность) призначати, призначити, настановляти, настановити, поставити ким, за кого, (шутл.) притокмити. [Настановлено його за вчителя. Призначено його суддею. Поставив його пан за ключника]. -лить в школу - віддати до школи, записати в школу, (шутл.) притокмити;
    4) (деньги на что) призначати, призначити гроші куди, на що, приділяти, приділити;
    5) (о судьбе) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити кому що. -лить кому долгую жизнь - судити кому вік довгий. -ляемый - визначуваний; (на должность) призначуваний, настановлюваний. -деленный - визначений, приділений; (на должность) призначений, настановлений, наставний.

    Русско-украинский словарь > Определять

  • 99 Преступание

    -пление переступання, переступ (-пу), переступство, ламання, зламання, порушування, порушення чого (права, присяги і т. п.).

    Русско-украинский словарь > Преступание

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПРАВА — (rights) Юридическая или моральная санкция выбора или интересов, которым придается особое значение. Справедливость утверждения, что Х имеет законное право на Y, проверяется тем, признает ли на самом деле закон право Х на Y; притязания на такое… …   Политология. Словарь.

  • права — полномочия, власть, карт бланш, компетенция Словарь русских синонимов. права см. полномочия Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова …   Словарь синонимов

  • права — ПРАВА, прав, правам, мн Документ, удостоверяющий официальное разрешение на вождение автомобиля, мотоцикла или другого транспортного средства. Полина была рада, что наконец то получила права только с третьего раза смогла она сдать зачет… …   Толковый словарь русских существительных

  • права — права: юридичний факультет [IV] Права (польсь. prawa) правознавство, юриспруденція, юридичні науки редакція подає як «юридичний факультет» (536) Виходить, що й філологія та філологічний факультет синоніми. [MО,IV] …   Толковый украинский словарь

  • Права — мн. Документ, удостоверяющий официальное разрешение на вождение транспортного средства. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • права — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN rights 1) Title to or an interest in any property. 2) Any interest or privilege recognized and protected by law. (Source: DICLAW)… …   Справочник технического переводчика

  • права — восстановить права • существование / создание, повтор добиться права • обладание, начало зарегистрировать права • оценка, регистрация затрагивать права • касательство защитить права • содействие, защита защищает права • содействие, защита качать… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ПРАВА — (RIGHTS) Понятие, играющее ключевую роль в обсуждении вопросов гражданства, равенства, справедливости и легитимности. Права бывают пассивными или активными и могут определяться как: (1) требования (например, право на возвращение долга); (2)… …   Социологический словарь

  • Права — – законная претензия на лечение, пособия или защитные меры, о которых индивид может ходатайствовать в рамках закона, устава или декларации. Права бывают нескольких видов. Политические и гражданские права защищают гражданина конкретной страны от… …   Словарь-справочник по социальной работе

  • Права — степени свободы (человека или общественного института); существуют естественные и общественные права человека; очень часто естественные и общественные права человека находятся в противоречии. Считается, что права обеспечиваются институтом права …   Теоретические аспекты и основы экологической проблемы: толкователь слов и идеоматических выражений

  • Права — Право один из видов регуляторов общественных отношений, санкционированный государством. Субъективное право возможность конкретного лица по своему выбору совершить определённые действия либо воздержаться от их совершения. Права (водительское… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»