по+реке

1) техн., физ. сто́плений

2) ( по реке) спла́влений

несов. сплавля́ть, сов. спла́вить

1) техн., физ. сто́плювати, стопи́ти

2) ( по реке) сплавля́ти, спла́вити

•

- сплавляться

1) техн. стопни́й

2) ( по реке) сплавни́й

1) техн. ( металлов) сто́пник

2) ( на реке) плота́р, -ря́

техн. пла́вщик, плотово́д ( сплавщик), плотовщи́к, плотого́н, спла́вщик ( на реке)

техн. самоспла́в ( по реке)

техн. сгон ( по течению), сплав ( по реке)

техн. сплав ( процесс), сплавле́ние ( по реке)

техн. пла́вить ( сплавлять лес), сгоня́ть, сплавля́ть ( по реке)

вгору, догори, на-гору, горі (гал.). Посмотри вверх - подивися вгору. Пойдём вверх - ходім на гору. Вверх ногами, вверх дном - догори ногами, шкереберть, горініж. Вверх животом - горічерева, (вульг.) голівчерева, голічерева. Вверх лицом - горілиць, горізнач. Вверх по реке, против течения - проти води, у-стріть води. Вверх на гору (снизу к вершине горы) - під гору. [Коняці під гору важко їхати: це не те, що з гори].

* * *

витичка, тичка, віха, маняк, (призёмистая) кілок (р. кілка), (буй на реке) куга.

* * *

вздуться

1) обдиматися, обдутися. [Од соячничиння корова обідметься];

2) надиматися, надутися. [Хмара надималася як жива і росла швидко. Живіт надувсь];

3) здиматися, здутися. [Молоко здимається на огні];

4) в. от побоев - набряснути. [Так побив дочку, що й лице їй набрясло];

5) (о коже на теле, о слое глины на стене и т. п.) кожушитися, скожушитися, здуватися, здутися, пирожитися. [Як помазала цією глиною, то так і скожушилось, наче оддулось. Фарба на помості здулася];

6) в. пузырями - зніматися (знятися) пухирями, пузиритися, спузири[і]ти. [Попік руку, аж пухирем знялася. Спузирило йому все тіло. Все море зараз спузирило (Котл.). Оце поганая багнюка, глянь, пузириться як (Греб.)];

8) (о реке) бутніти. [А річка все бутніє, ось-ось піде поверх греблі].

* * *

несов.; сов. - взд`уться

1) ( подниматься от дуновения) здійма́тися, зня́тися (зні́меться) и здійня́тися и мног. поздійма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися; ( надуваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися; понадува́тися; понадима́тися

2) (увеличиваться в объёме, раздуваться) здува́тися, зду́тися, роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадува́тися и понадима́тися; обдима́тися, обду́тися; ( набухать) набряка́ти, набрякнути

3) (перен.: чрезмерно повышаться) роздува́тися и роздима́тися, розду́тися, здува́тися, зду́тися, наганя́тися, нагна́тися; підніма́тися, підня́тися

4) страд., (несов.) здійматися, підійма́тися, підніма́тися; здува́тися, роздува́тися, роздима́тися, надува́тися, надима́тися; обдима́тися; роздува́тися, роздима́тися, здува́тися, наганя́тися; роздува́тися, роздму́хуватися; запа́люватися

-ся, безл. (о льде на реке), лёд взломало, лёд взломался кригу поламало, крига скресла. См. Взламывать.

* * *

см. взламывать

1) (о реке, ручье) впадання;

2) вплив, сила, вага. [Літературні впливи. Вплив оточення]. Иметь влияние на кого - мати вплив на кого, мати силу (вагу) над ким. Оказывать, оказать влияние на кого, на что - робити, зробити вплив, справляти, справити вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що. [Це зробило (справило) на нього величезний вплив. Тепло і холод різно діють (впливають) на речі = тепло и холод оказывают различное влияние на тела]. Оказывать большое влияние на кого, на что - дуже впливати на кого, на що, являти велику силу над ким. Подвергаться, подвергнуться влиянию - підпадати, підпасти впливові, зазнавати, зазнати на собі впливу. Под влиянием - під(о) впливом. Приобретать влияние - забирати силу, здобувати вплив.

* * *

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

1) (действие): а) на(д)городження, винагородження; (за прич. убытки) відшкодовування, відшкодування; б) (наверстание) надолужування, сов. надолуження, навернення;

2) (самая плата, награда) плата, заплата, на(д)города, винагорода, віддяка, заслуга, заслужина, (за прич. убытки) відшкодування. Обусловленное договором добавочн. - ние - вимова, виговір (р. -вору). -ние (натурою или деньгами), даваемое колядникам - коляда, дохід (р. -ходу), недохід. -ние за доставку пойманного на реке - перейма.

* * *

1) ( действие) ви́нагородження, віддя́чення, (неоконч.) винагоро́джування, віддя́чування

2) ( награда) винагоро́да, ви́нагородження, нагоро́да; запла́та; диал. надгоро́да ( гонорар) гонора́р, -у

1) западання;

2) (о реке) впадання, впадіння, впад, вливання, сов. влиття, втечіння, доплиття.

* * *

1) ( действие) запада́ння, упада́ння, упаді́ння; упада́ння, упаді́ння; удава́ння; допуска́ння, припуска́ння; порина́ння; упада́ння, упаді́ння, улива́ння

2) ( устье реки) впаді́ння

I. вскрыть

1) викривати, викрити, виявляти, виявити (напр. буржуазну натуру меншовизму);

2) (конверт) розрізувати, розрізати, розпечатувати, розпечатати; (посылку, тюк) розпаковувати, розпакувати;

3) (нарыв) розрізувати, розрізати;

4) (труп) розбирати, розібрати, пороти, требушити, потрошити, розчиняти, (сов.) розчинити, секціонувати (гал.);

5) (козырь в картах) висвічувати, висвітити (світку). Вскрытый -

1) викритий, виявлений;

2) розрізаний, розпечатаний, розпакований;

3) (о нарыве) розрізаний;

4) (о трупе) розпоротий, розчинений, секціонований (гал.);

5) (о козыре) висвічений.

II. -ся, вскрыть, -ся

1) (о реке) пускати, пустити. [На провесні от-от річка Горинь пустить]. Река вскрылась - крига скресла, кригу поламало, крига пішла;

2) (о нарыве) пухир прорвало;

3) (о ране) рана розкрилася, рану пустило (мед. слов.).

* * *

несов.; сов. - вскрыть

1) ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( распечатывать) розпеча́тувати, розпечатати и мног. порозпеча́тувати; ( распаковывать) розпако́вувати, розпакува́ти и мног. порозпако́вувати

2) (перен.: обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти, виявля́ти, ви́явити; ( разоблачать) викрива́ти, викрити; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

3) ( анатомировать) розрі́зувати и розріза́ти, розрі́зати, розтина́ти, розтяти и розітну́ти; розчиня́ти, розчини́ти

4) карт. розкрива́ти, розкри́ти, висві́чувати, ви́світити