по+принадлежности

матем., техн., физ.

- аддитивное отношение

1) матем. нале́жність, -ності

2) техн. ( для работы) прила́ддя

- чертёжные принадлежности

матем., техн., физ.

- аддитивное отношение

1) матем. нале́жність, -ності

2) техн. ( для работы) прила́ддя

- чертёжные принадлежности

канцелярський. -кий чиновник, стиль - канцелярський службовець, стиль. - кие принадлежности - канцелярське (писарське) приладдя. -кая волокита - канцелярська тяганина. -кая пошлина - канцелярська оплата. -кая душа - канцелярська душа, канцелюга (общ. р.). -кая крыса (презр. о канц. чиновнике) - канцелярський посіпака (сіпака, сіпачка), - ська віра, канцеляжка (Котляр.).

* * *

паперовий. -ная фабрика - папірня. -ная торговля - паперова крамниця. -ные принадлежности - писемне приладдя.

* * *

листовний, писемний, письмовний, письменний. [Писемної відповіди ви йому не дали, але усну (Франко)]. -ные принадлежности - писемне приладдя, приладдя до письма (писання). -ный стол - письменний стіл, писемне бюрко. -ные знаки - писемні знаки. -ное обязательство - присяжний лист. -ное обещание, доказательство - писана (листовна) обіцянка, писаний доказ. -ный слог, язык - книжна (писана) мова. -ный договор - писана умова. -ный ответ (работа школьн.) - письменне завдання (вправа).

* * *

1) письмо́вий, писе́мний

2) ( написанный) пи́саний; ( относящийся к письму-переписке) листо́вний

-водить

1) кого куда - при[від]проваджувати, при[від]провадити, (о мн.) попри[повід]проваджувати кого куди. [Виговський виправив до Полтави полк, щоб Пушкаря взяти і до його припровадити (Куліш)]. -дить бродягу на место жительства - відпровадити волоцюгу на місце пробування;

2) что (деньги, бумаги) - пересилати, переслати, надсилати, надіслати що кому (гроші, папери). [Переслати (надіслати) прохання, кому належить (по принадлежности)]. При сем -даю - при цьому надсилаю;

3) -дать, -водить или препровесть время чем, в чём - проводити, провести час у чому; см. Проводить. -ждать время в трудах, забавах - зводити час у праці (у роботі), на працю, в розвагах (на розваги). Препровождённый -

1) при[від]проваджений;

2) пересланий, надісланий;

3) (о времени) ужитий, проведений. -ться -

1) при[від]проваджуватися, бути при[від]провадженим;

2) пересилатися, бути пересланим, надсилатися, бути надісланим;

3) уживатися, бути вжитим, проводитися, бути проведеним, зводитися, бути зведеним.

* * *

несов.; сов. - препровод`ить

1) перепрова́джувати, перепрова́дити; припрова́джувати, припрова́дити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити, приставля́ти, приста́вити; ( отправлять) відправля́ти, відпра́вити; (документы, деньги) надсила́ти, надісла́ти; ( пересылать) пересила́ти, пересла́ти

2) (проводить какое-л. время) прово́дити, провести́

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1) припас, запас (-су). [На суднах тих повно військового люду, припасу та зброї до битов жорстоких (Куліш)]. Съестные -пасы - харч (-чи, ж. р. и -чу м. р.), харчі (-чів), їжа, конт (-ту), живність (-ности); (свежие) свіжина (-ни). [Не так чого понабирали, як їжі скільки печених курок, ковбас, сухариків, сущиків і всякої всячини (Свидн.). Хліба не купуємо, конту з обох нас доволі (Г. Барв.)]. Снабжение съестными -сами кого, чего - постачання харчи кому и на кого, на що, харчування кого, чого. Израсходовать свои съестные -сы - вихарчуватися, (во множ.) повихарчовуватися;

2) справа, снасть (-сти), пристрій (-строю), приладдя; срв. Прибор, Принадлежности. Рыболовные -сы - рибальська справа, рибальське приладдя.

* * *

см. припасы

1) ( зелье) зі́лля; диал. знаді́б'я; ( лекарство) лі́ки, -ків, лік, -у

2) ( принадлежности снаряжения) споря́дження; начи́ння

3) ( приправа) припра́ва

1) (для выражения укоризны, угрозы) у; ( укоризны) ет

2) (для выражения испуга, страха, восторга, восхищения) ой

1) ( с пространственным значением) ко́ло, бі́ля, край; (при обозначении особенно близкого местоположения, пребывания) при; ( вблизи) бли́зько

2) (с притяжательным значением, со значением принадлежности, связи) у, в

3) (при указании на источник получения, происхождения чего-л.) у, в, від